Постанова

від 25.06.2011 по справі 11540/10/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

    

Справа № 11540/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2011 року        Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді                              Танцюри К.О.,

судді                                                 Завальнюк І.В.,

судді                                                 Бжассо Н.В.,

за участю секретаря                              Колотовічевої Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Спеціалізованої державної  податкової  інспекції по роботі з великими платниками  податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И  В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемент»з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної  податкової  інспекції по роботі  з великими платниками податків у м.Одесі (далі –СДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень: №0001721630/0 від 25.11.2010р., згідно якого зменшено бюджетне відшкодування по ПДВ у сумі 1387913,00 грн. та застосовані  штрафні санкції у сумі 693956,00 грн., №000171163/0  від 25.11.2010р., згідно якого нарахований податок на додану вартість у сумі 2 799 191,00 грн. та застосовані штрафні санкції з цього податку в сумі 1399595,00грн., №0001741630/0 від 25.11.2010р., згідно якого нарахований податок з доходів фізичних осіб у сумі 8685,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 17370,00грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Цемент»зазначає, що в акті перевірки №664/16-3/31519010/88 від 12.11.2010р. відповідачем зазначено про завищення податкового кредиту та бюджетного відшкодування з ПДВ у результаті порушення ним п.п.7.4.4 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених в ціні придбаних послуг, що не призначались для використання у господарський діяльності ТОВ «Цемент»та не призвели до настання відповідного позитивного результату. Однак, позивач стверджує, що податковим органом не доведені зазначені обставини, не наданий порівняльний аналіз фінансового результату ТОВ «Цемент»до укладення відповідних угод та на період перевірки, тому висновки  з цього приводу  необґрунтовані. Також позивач зазначає, що відповідачем не зазначено у акті перевірки у чому саме виразилось порушення ТОВ «Цемент»п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»і чим це підтверджується. ТОВ «Цемент»стверджує, що за результатами виконання договорів, укладених з контрагентами у нього є всі документи, що відповідають  правилам  бухгалтерського  та податкового обліку: договори, акти виконаних послуг, детальні звіти про виконання  послуг, податкові накладні, які  вивчені  податковим  органом і описані  в акті перевірки. Щодо доводів СДПІ про безпідставність формування податкового кредиту  по ПДВ у зв’язку з тим, що фінансово-майновий стан деяких контрагентів та умови ведення  ними господарської діяльності  свідчать  про відсутність необхідних умов для досягнення результатів підприємницької діяльності, позивач посилається на те, що Законом України «Про податок на додану вартість»та Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачена відповідальність  платника податку  за порушення  його контрагентом вимог законодавства. Також, ТОВ «Цемент»зазначає, що податковим органом встановлене порушення п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок того, що деякі контрагенти не знаходяться за адресами, які були зазначені у податкових накладних посилаючись на довідки ДПІ за місцем реєстрації контрагентів щодо неможливості проведення перевірок. При цьому, жодних доказів того, що на момент  видачі  податкових накладних контрагенти не знаходились за адресами не наведено. Також, позивач заперечує щодо висновку відповідача про неправомірність включення ним до податкового кредиту та бюджетного відшкодування по ПДВ несвоєчасно отримані від контрагентів податкові накладні за попередні періоди та не зверненням при цьому до податкового органу зі скаргою на такого контрагента. Так, позивач зазначає, що звернення до податкового органу зі скаргою на постачальника є правом, а не обов’язком покупця, як безпідставно зазначається  в акті перевірки. Крім того, ТОВ «Цемент»зазначає, що СДПІ донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 8685грн. та застосована штрафна санкція у сумі 17370грн. у зв’язку встановленням вибірковою перевіркою первинних документів надання додаткових благ у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг роумінгу, наданих фізичним особам без утримання податку. Однак, Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачає персоніфікований  підхід  при оподаткуванні  податком  з доходів  фізичних осіб, податок сплачується  конкретно за кожну фізичну особу, якщо витрати підприємства мають не персоніфікований характер - загальна вартість цих витрат не є об’єктом  оподаткування  податком  з доходів  фізичних осіб.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві.

          Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що позивачем безпідставно сформовано  податковий кредит по господарським  операціям  з ПрАТ «Делойт  енд Туш ЮСК»відповідно до договору від 16.03.2009р. №У103-005/А-09 про надання аудиторських послуг, оскільки  аудиторські  висновки, при проведенні перевірки, які б підтверджували  результат  виконаних робіт, обумовлених зазначеним договором та додаткової до неї угоди  від 21.04.2010р. №1 надані не були. Аудиторський  висновок, на який посилається  позивач стосується  та охоплює  фактично  зовсім інший  період, ніж період, визначений  договором та  відповідно не може слугувати документом первинного бухгалтерського обліку як підтвердження його  використання у власній господарській діяльності за перевіряємий період. Також, відповідач зазначає, що ТОВ «Цемент»віднесено до складу податкового кредиту суми з ПДВ по податковим накладним, виписаних ПП «Естет-Буд», ПП «Контент –Груп», ТОВ«Атрія», якими до складу податкових зобов’язань такі суми податку включені не були. Таким чином, сума  податку на додану вартість  за рахунок яких  був  позивачем сформований  податковий кредит до Державного бюджету України не надійшли, що не відповідає  суті податку  на додану вартість та податкового кредиту. Також, відповідач зазначає, що ТОВ «Цемент»до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ по податковим накладним виданим НВП «Зеніт»ТОВ оформленим з порушенням п.п. «д»п.п.7.2.1.п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, зазначені недостовірні дані щодо місця розташування юридичної особи,  оскільки при проведенні перевірки на запити контролюючого органу були отримані відповіді про неможливість проведення перевірки НВП «Зеніт»ТОВ оскільки згідно бази АІС РПП ДПІ у Приморському районі м. Одеси стан платника: фактична адреса не встановлена, адреса масової реєстрації. Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Альфа 2006», відповідач зазначає, що на запит про проведення перевірки цього контрагента позивача ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, де він перебуває на обліку, повідомило про неможливість проведення такої перевірки у зв’язку з вилученням первинних бухгалтерських документів ВВС УБОЗ ГУМВС України в Одеській області, що не дає можливості підтвердити факт наявності зазначених господарських операцій з ТОВ «Цемент». Крім того, відповідач зазначає, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту звітних періодів суми ПДВ по податковим накладним виписаних у минулих періодах. Враховуючи, що до СДПІ  заяви зі скаргами  на таких постачальників-контрагентів позивача не надходили, то ТОВ «Цемент»відповідно не скористалось своїм правом щодо відображення у складі податкового кредиту податкових накладних, виписаних  у попередніх  податкових  періодах. Також, відповідач зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичних осіб, податковим агентом яких є ТОВ «Цемент», грошових коштів сплачених підприємством на їх користь, а саме, надання додаткових благ у вигляді вартості безоплатно отриманих  послуг  роумінгу на суму 49217,53 грн. без утримання податку. За таких обставин представник відповідача вважав, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Цемент»відсутні.

Заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази судова колегія встановила наступне.

З 13.09.2010р. по 05.11.2010р., на підставі направлення від 13.09.2010р. №350/16-3 та від 23.09.2010р. №357/16-3, виданих СДПІ по роботі  з великими платниками податків у м.Одесі працівниками СДПІ  по роботі з ВПП у м.Одесі проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Цемент»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період  з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. валютного та іншого законодавства за період  з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки  від 12.11.2010р. №664/16-3/31519010/88 (а.с.11-79).

Перевіркою встановлено порушення:

-          п.п. «д»пп.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2 та пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.2.3 пп.7.2.6 п.7.2. пп 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України  від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»в результаті чого ТОВ «Цемент»завищено  заявлену  суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1388934 грн., а саме за листопад 2009 року - 423114,00 грн., за грудень  2009 року -51426,00 грн., за лютий  2010 року на  725532,00 грн., за червень 2010 року  на 187841,00 грн.

-          п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п 7.2.3 п.п.7.2.6 п.7.2. п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України  від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»внаслідок чого ТОВ «Цемент»було завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2019028 грн., а саме: за листопад 2009 року на 286181 грн., за січень 2010 року на 725532грн., за лютий 2010 року на 306051грн., за квітень 2010 року на 701264грн.

-          п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п 7.2.3 п.п.7.2.6 п.7.2. п.п 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України  від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»внаслідок чого ТОВ «Цемент»занижено податок на додану вартість на суму 2799191 грн., а саме: за липень 2009 року на 84616,00 грн., за серпень 2009 року на 410457,00 грн.,  за вересень 2009 року на  393702, 00 грн.,  за жовтень  2009 року  на 354842,00 грн.,  за березень 2010 року на 164766,00 грн.,  за травень 2010 року  на 690077,00 грн., за червень 2010 року на 700731,00грн.

-          абз.1  п.2.1 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п «е»п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р.  №889-ІV на суму  8685,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі  від 12.11.2010р. №664/16-3/31519010/88 були прийняті податкові повідомлення –рішення:

-          №0001721630/0 від 25.11.2010р., згідно якого зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 1387913,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 693956,00 грн.;

-          №000171163/0  від 25.11.2010р., згідно якого визначено суму податкових зобов’язань з ПДВ у розмірі 4198786,00 грн.: за основним платежем -2799191грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –1399595,00грн.;

-          №0001741630/0  від 25.11.2010р., згідно якого визначено суму податкових зобов’язань по податку з доходів фізичних осіб у сумі 26055грн.: за основним платежем - 8685,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –17370,00грн.

У ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Цемент»завищено податковий кредит та суму бюджетного відшкодування з ПДВ у результаті порушення п.п.7.4.4 п.7.4ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість»та віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених в ціні придбаних послуг, які не призначались для використання в господарській діяльності ТОВ «Цемент».

Так, перевіряючими встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 119673грн. сплачених у ціні придбання аудиторських послуг на підставі договору № У103 –005/А-09 від 16.03.2009р. про надання аудиторських послуг укладеного ТОВ «Цемент»з ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»та додаткової угоди до нього №1 від 21.04.2010р.

Згідно умов зазначеного договору виконавець ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»зобов’язується провести аудит балансу замовника станом на 31 грудня 2008 року та відповідних звітів про прибутки та збитки, рух грошових коштів і про зміни у власному капіталі за рік, який закінчився 31.12.2008р. та надати відповідний висновок англійською та російською мовами.

Відповідно до вищезазначеної додаткової угоди до договору № У103 –005/А-09 про надання аудиторських послуг ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»зобов’язувалось провести аудит балансу замовника станом на 31 грудня 2009 року та відповідних звітів про прибутки та збитки, рух грошових коштів і про зміни у власному капіталі за рік, який закінчився 31.12.2009р. та надати відповідний аудиторський висновок. Додаткові послуги повинні були бути надані за графіком: основний етап роботи -19 квітня –28 квітня 2010 року, надання проекту звіту  - 15 червня 2010 року, випуск кінцевого варіанту звіту  - тиждень після погодження проекту звіту.

До перевірки відповідачем було надано акти виконаних робіт б/н від 03.09.2009р., від 31.12.2009р., від 02.06.2010р., які містять інформацію про те, що  виконавець фактично надав, а замовник прийняв послуги, які передбачені угодою №У103 –005/А-09 від 16.03.2009р. якісно та у повному обсязі, по підсумках роботи виконавець надав, а замовник отримав письмовий висновок щодо питань які зазначені в угоді.

Позивачем було сплачено на користь ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»27.08.2009р. кошти у сумі 264367,21грн., в тому числі ПДВ у сумі 44 061,20 грн., –фінальний платіж за аудит фінансової звітності станом на 2007 рік та 26.05.2010р. кошти у сумі 453 670,15грн., в тому числі ПДВ у сумі 75 611,69грн., - платіж за аудит звітності за 2008 рік.

ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»було надано ТОВ «Цемент»податкову накладну від 02.06.2010р. №0000000871 на суму ПДВ 75611,69грн. та податкову накладну від 03.09.2009р. №0000003000 на суму ПДВ 44061,20грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, ТОВ «Цемент»та ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»було також укладено угоду № У103 –004/А-08 від 26.09.2008р. про надання аудиторських послуг, згідно умов якої, виконавець ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»зобов’язувався провести аудит балансу замовника станом на 31 грудня 2007 року та відповідних звітів про прибутки та збитки, рух грошових коштів і про зміни у власному капіталі за рік, який закінчився 31.12.2007р. та надати відповідний висновок. У додатку №1 до договору № У103 –004/А-08 було узгоджено дату надання проекту висновку -15.12.2008р., а випуск кінцевого варіанту аудиторського висновку –тиждень після погодження проекту аудиторського висновку.

Судом встановлено, що податкова накладна від 03.09.2009р. №0000003000 на суму ПДВ 44061,20грн. (загальна сума з ПДВ 264 367,21грн.) була видана ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК»саме на виконання договору № У103 –004/А-08 від 26.09.2008р.

Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (який діяв на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 01.01.2011р., надалі - Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.   

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до п.п. 7.7.1 п.п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)  - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, суд зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Позивачем не було надано ні при проведенні перевірки ні у ході судового розгляду справи належним чином оформлених аудиторських висновків на підтвердження реального надання зазначених аудиторських послуг та відповідно використання їх у господарській  діяльності позивача.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями відповідача щодо неправомірного віднесення до складу податкового кредиту за перевіряємий період 119673грн. –суму ПДВ сплачену у складі ціни придбання зазначених аудиторських послуг.

Також, в ході проведення перевірки працівниками податкового органу було встановлено, що в порушення п.п. «д»п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України  «Про податок на додану вартість»підприємством віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ, у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг) від контрагентів фінансово –майновий стан яких та умови ведення ними господарської діяльності свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності з наступними контрагентами:

- ПП «Естет –Буд»(код 35406354) за податковими накладними: №330 від 23.02.2010р., №255 від 18.03.2010р., №211 від 15.04.2010р., №183 від 13.04.2010р., №256 від 18.06.2010. Так, перевіряючим органом на запит про проведення зустрічної перевірки ПП «Естет –Буд», що перебував у господарських відносинах з ТОВ «Цемент»було отримано від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси довідку від 03.11.2010р. №894/23-317/60 про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Естет –Буд»щодо правовідносин з ТОВ «Цемент»за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р. Відповідно до зазначеної довідки на виконання усної домовленості ПП «Естет –Буд», виконало на адресу ТОВ «Цемент»вказані у податкових накладних роботи проведення переоцінки остаточних запасів ізвестняку, робочий проект, друк першого екземпляру робочого проекту. Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним включені до податкових зобов’язань за лютий –червень 2010 року та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за лютий –червень 2010 року на даних до перевірки  ПП «Естет –Буд». Розрахунки проводились у безготівковій формі,  заборгованість між  ПП «Естет –Буд»та ТОВ «Цемент»відсутня. ПП «Естет –Буд»є виконавцем проектних робіт, у серпні 2007 року отримало ліцензію Одеської обласної державної адміністрації на здійснення будівельної діяльності  серії АВ№364056 з терміном дії до 23.08.2012р. Декларації з ПДВ за лютий , березень, квітень,  липень 2010 року має ознаки «не визнана як податкова звітність».

При проведенні перевірки було досліджено договори укладені ТОВ «Цемент»та ПП«Естет –Буд»№18/03/10 від 18.03.2010р. щодо виконання робіт по робочому проекту розробки Єлисаветського родовища цементної сировини, №10/02/10 від 10.02.2010р. щодо виконання робіт по організації та проведенню усіх необхідних робіт по геологічному вивченню з метою переоцінки залишків запасів вапна на Єлисаветському родовищу цементної сировини у Роздільнянському районі Одеської області, №15/04/10 від 15.04.2010р. щодо виконання робіт по робочому проекту розробки Єлисаветського родовища цементної сировини у Роздільнянському районі Одеської області, податкові накладні, акти прийому - передачі виконаних робіт, банківські виписки (а.с.25-26 т.І)

-          ПП «Контент –Груп»за податковими накладними №217 від 25.12.2009р., №61 від 05.03.2010р., №2 від 01.04.2010р., №440 від30.04.2010р.на загальну суму ПДВ 140841,01грн. Так, згідно отриманої на запит відповідача довідки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси  про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Контент –Груп»щодо правовідносин з ТОВ «Цемент»за грудень 2009р. від 15.10.2010р. №920/23-214/32700800 (відповідь від 28.10.2010р. №48271/7/23-108) суб’єкт господарювання є виконавцем послуг в даних операціях згідно договору на здійснення юридичних послуг №1-0006/09 від 25.11.2009р., розбіжностей між сумами податкових зобов’язань та податкового кредиту  в розрізі контрагентів на рівні ДПА України не встановлено.

     В акті перевірки зазначено, що згідно бази даних АІС «Бест Звіт»декларації ПДВ за березень –липень 2010 року ПП «Контент –Груп»має ознаки «не визнана як податкова звітність». (а.с.35-39 т.І) При проведенні перевірки було досліджено договори укладені ТОВ «Цемент»та ПП «Контент –Груп»від 25.11.2009р. №1-0006/09 та відвід 05.01.2010р. № 1-0001/10 щодо надання юридичних послуг консультаційного та інформаційного характеру пов’язаних із забезпеченням діяльності ТОВ «Цемент», акти приймання –передачі виконаних послуг, податкові накладні, банківські виписки. (а.с.27 т.І)

- ТОВ «Альфа 2006»за податковими накладними №21901від 19.02.2010р., №22502 від 25.02.2010р. на загальну суму ПДВ 35401,1грн. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Альфа 2006»від 29.11.2010р. №34956/7/23-219 від керівника підприємства 23.09.2010р. отримано відповідь про неможливість надання документів для перевірки у зв’язку з їх вилученням ВВС УБОЗ ГУМВС України в Одеській області.

При проведенні перевірки було досліджено укладений між ТОВ «Цемент»та ТОВ«Альфа 2006»договір від 09.12.2009р. №9/12 виконання робіт по виготовленню рекуператорів (10шт.) за адресою: Цементний завод вул. Хуторська, 70, банківські виписки, податкові накладні №22502 від 25.02.2010р., №21901від 19.02.2010р. та №11102 від 11.01.2010р. за виготовлення зворотного конусу на суму ПДВ 4355,60 грн., накладні на рекуператори (10шт.) та на зворотній конус у кількості 1шт. (а.с.26.-27)

При цьому, як вбачається з матеріалів справи податкова накладна №21901від 19.02.2010р. виписана ТОВ «Альфа 2006»у зв’язку з наданням послуг по виготовленню зворотного конусу. Так, ТОВ «Цемент»та ТОВ «Альфа 2006»було укладено також договір №24/12 від 24.12.2009р. про виконання робіт по виготовленню зворотного конусу за адресою: Цементний завод вул. Хуторська, 70.

- НВП «Зеніт»ТОВ за податковими накладними №804 від 24.08.2009р. та №1151 від 30.09.2009р. на загальну суму ПДВ 115534грн. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо проведення зустрічної перевірки НВП «Зеніт»ТОВ від 28.09.2010р. №74590/7/23-513/23  станом на 24.09.2010р. провести зустрічну перевірку ТОВ «Зеніт»неможливо, так як згідно бази даних АІС РПП в ДПІ у Приморському районі  м.Одеси фактична адреса не встановлена, юридична адреса масової реєстрації.

При проведенні перевірки перевіряючими було досліджено укладений між ТОВ «Цемент»та НВП «Зеніт»ТОВ договір підряду №4.0-0014/09 від 22.04.2009р. щодо виконання будівельних та проектних робіт, робіт з капітального ремонту та часткової реконструкції побутових приміщень ТОВ «Цемент»за адресою м.Одеса вул.Хуторська,70, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт, банківські виписки та зазначені податкові накладні №804 від 31.07.2009р. (дата виписки якої помилково була зазначена перевіряючими на стор. 36 акту перевірки як 24.08.2009р.) та №1151 від 30.09.2009р.(а.с.24-25 т.І).

- ТОВ «Атрія»за податковими накладними №451 від 31.05.2010р. та №345 від 30.06.2010р. на загальну суму ПДВ 27317,67грн. Згідно отриманої відповіді від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення зустрічної перевірки від 29.10.2010р. №48520/23-208 на адресу відповідача було направлено довідку про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Атрія»з питань взаємовідносин з ТОВ «Цемент»між ТОВ «Атрія»та ТОВ «Цемент»був укладений договір №1-0002/10 від 18.05.2010р. на виконання юридичних послуг, на виконання якого виписані податкові накладні №451 від 31.05.2010р. та №345 від 30.06.2010р., суми податкових зобов’язань по яким включені до податкових зобов’язань відповідних періодів. Перевіркою ТОВ «Атрія»не встановлено розбіжності з відомостями отриманими від ТОВ «Цемент».

Суд вважає неправомірним висновок СДПІ щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам із вказаними контрагентами у зв’язку із посиланням відповідача на те, що їх фінансово –майновий стан та умови ведення господарської діяльності свідчать про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Так, посилання на отримані відповіді інших податкових органів про неможливість проведення перевірок контрагентів позивача у зв’язку з відсутністю за юридичною адресою, не визнання їх податкової декларації як податкової звітності, неможливість надання документів контрагентом для перевірки у зв’язку з їх вилученням правоохоронними органами не можуть свідчити про  відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. При цьому, отримані відповіді про неможливість проведення перевірок, не визнання  податкової декларації контрагента як податкової звітності також не свідчать про факт відсутності сплати податку на додану вартість до бюджету України. Не зазначено у акті перевірки і будь-яких обставин щодо нереальності зазначених правовідносин та відсутності факту здійснення зазначених господарських операцій цими контрагентами.

Крім того, слід врахувати, що порушення з боку контрагента щодо виконання свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету не тягне позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також, суд вважає безпідставним висновок перевіряючих в акті перевірки ( а.с.24 т.І) що витрати по вказаним господарським операціям не призвели до настання відповідного позитивного результату та по ним не виникли зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства, оскільки він зроблений без надання порівняльного аналізу фінансового результату ТОВ «Цемент»до укладення вказаних угод та на період перевірки.

Також, судова колегія вважає, що відповідачем не доведене порушення позивачем п.п. «д»п.п. 7.2.1.п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у зв’язку з тим, що контрагент позивача НВП «Зеніт»ТОВ не знаходиться за адресою вказаною у виписаних ним податкових накладних з посиланням на довідку ДПІ за місцем реєстрації контрагента щодо неможливості проведення перевірки.

Так, відповідно до п.п. «д»п.п. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість. При цьому, зазначені реквізити у отриманих ТОВ «Цемент»податкових накладних наявні, а щодо того, що на момент їх видачі контрагент не знаходився за вказаною адресою СДПІ не надано жодних доказів.

Перевіркою також було встановлене завищення податкового кредиту в результаті віднесення в порушення п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»до податкового кредиту ПДВ нарахованого у складі ціни придбання послуг від нерезидента, які не призначаються для їх використання  у господарській діяльності. (а.с.47 т.І)

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Цемент»та S.A.», було укладено угоду про надання послуг з питань управління №180/09/05 від 02.09.2005р. Згідно умов угоди, виконавець надає фінансові, казначейські послуги, послуги внутрішнього аудиту, послуги з розвитку бізнесу та консультації з менеджменту, робота з персоналом. Термін дії угоди 5 років.

Також,  ТОВ «Цемент»та S.A.»було укладено угоду про надання послуг з технічної підтримки №181/09/05 від 02.09.2005р. Згідно умов угоди asimop S.A.»надає позивачу послуги з науково –технічного забезпечення господарської діяльності. Термін дії угоди 5 років (а.с.20-24 т.І).

Перевіряючими в акті перевірки після дослідження адміністративних доповідей, звітів «бюджет», актів виконаних робіт зазначено, що з наданих до перевірки документів неможливо встановити яким чином та з якою метою щомісячно проводяться зазначені вимірювання, контроль та нагляд, та яким чином відзначається на господарській діяльності замовника. Враховуючи зазначене, перевіряючими зроблено висновок про те, що підприємством понесено витрати по вказаним господарським операціям, які не призвели до настання відповідного позитивного фінансового результату та по яким не виникли зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства та не підтверджені відповідними первинними документами.

Однак, відповідно до ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

При цьому, висновок щодо того, що вказані господарські операції не призвели до настання відповідного позитивного фінансового результату зроблені відповідачем безпідставно без посилання на будь –які конкретні співставлення фінансового результату ТОВ «Цемент», а виконання зазначених послуг підтверджується відповідними первинними документами: актами виконаних робіт, адміністративними доповідями, звітами «бюджет», технічними завданнями та пропозиціями, виписками по рахункам про сплату коштів, а також, копіями паспортів спеціалістів, направлених S.A.»для здійснення зобов’язань згідно вказаних контрактів, з відповідними відмітками про перетин державного кордону України (т.ІІ, т.ІІІ,т.ІV).  З наданих документів вбачається, що отримані ТОВ «Цемент»від S.A.»послуги безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю позивача.

Судова колегія також вважає помилковим висновок відповідача щодо завищення ТОВ «Цемент»податкового кредиту за перевіряємий період у зв’язку із включенням  до податкових декларацій податкових накладних виписаних у попередніх податкових періодах, не скориставшись правом надати до податкового органу відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»скаргу на постачальника який відмовив надати податкову накладну у звітному періоді в якому вона була виписана,  з огляду на наступне.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  передбачалося, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека)  - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

п.п. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.  У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Тобто, в Законі міститься пряма норма, яка визначає правову підставу для нарахування податкового кредиту платником податків - податкова накладна. Разом із тим, Закон України «Про податок на додану вартість»містить імперативну норму, яка носить забороняючий зміст і не дозволяє включити платнику податків до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, якщо у платника податків відсутнє документальне підтвердження такого податкового кредиту, а саме: у разі відсутності оригіналу податкової накладної чи іншого подібного документа, на підставі яких згідно положень Закону здійснюється документальне підтвердження сум податкового кредиту.  Таке правило визначено приписами п.п. 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», приписами якого встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому у системному зв’язку приписів п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п 7.4.5. п. 7.4.,  п.п.7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону визначено момент виникнення права платника податків на податковий кредит та момент, в який суми податку на додану вартість можуть бути віднесені платником податку до складу податкового кредиту, тобто той момент, в який платник податків має не тільки право на податковий кредит, але й достатні, визначені Законом правові та фактичні підстави для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного періоду. Тобто, аналіз вищевказаних положень Закону України «Про податок на додану вартість»надає достатні підстави для висновку, що платник податків має правову можливість скористатися правом на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту саме по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

Таким чином, вказана норма закону не містить будь-яких обмежень щодо можливості включення одержувачем товарів (послуг) сум ПДВ, які зазначені у податкових накладних минулих податкових періодів, до складу податкового кредиту звітного місяця (у межах 1095 днів відповідно до п.п. 15.3.1. п. 15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, оскільки включення таких даних позивачем в інших періодах без наявності податкових накладних було б безпідставним.

Так, приписами п.п. 7.2.8. п. 7.2. статті 7 Закону визначено, що платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної,  дата її виписки (отримання),  загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну  такому  платнику податку, яким і підтверджується отримання податкових накладних таким платником податків.

Тобто, зазначеною нормою Закону передбачено, що у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних відображується, зокрема, й дата отримання платником податків відповідної податкової накладної.

Пунктом 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від  30.06.2005р. №244 (який діяв на час зазначених правовідносин та втратив чинність з 10.01.2011р., далі - Порядок) визначено, що реєстр є формою для запису (реєстрації) отриманих та виданих податкових накладних. Тобто, вимогами вказаного Порядку встановлено, що ведення такого реєстру є правовою формою реєстрації отриманих платником податків податкових накладних. В свою чергу пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість, тобто саме відомості, відображені в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних є  підставою для відображення показників у податкових деклараціях платника податків з податку на додану вартість. Також, вказаним Порядком було встановлено форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних, якою передбачено, що у реєстрі відображається дата виписки та дата отримання податкових накладних в окремих рядках реєстру.

Позивач за датою отримання податкових накладних, всі передбачені законодавством відомості, зокрема, й відомості щодо дати отримання податкових накладних та згідно вказаних відомостей сформував податковий кредит з податку на додану вартість у податкових за період липень 2009 року –червень 2010 року. Тобто, позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі, визначеній п.п 7.2.8.  п.7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та приписами зазначеного Порядку, відображено відомості щодо дати отримання податкових накладних, які стали підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість у податкових деклараціях за період липень 2009 року –червень 2010 року.

Посилання відповідача на порушення позивачем  п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - відсутність звернення платника податку до податкового органу із заявою-скаргою на постачальника щодо відмови останнім в наданні податкової накладної, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до приписів п.п.7.2.6. п. 7.2.ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг)”.   

Тобто, зазначеною нормою Закону чітко визначено, що заяву зі скаргою на постачальника платник податку має право подати до органу державної податкової служби до податкової декларації з ПДВ виключно у разі відмови із боку постачальника надати податкову накладну на адресу контрагента, у якого виникає право на податковий кредит.  Слід відзначити, що зазначеним пунктом Закону визначено право, а не обов’язок платника податків подання такої заяви зі скаргою на постачальника. Крім того, можливість подання такої скарги визначено лише за умови відмови постачальника надати на адресу покупця податкову накладну.

Тобто, невиконання платником вказаної норми Закону не пов'язано з втратою таким платником в подальшому права на податковий кредит. Підпункт 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону не обмежує платника у праві на податковий кредит, а лише надає право на включення до податкової декларації сум податкового кредиту за умови наявності у платника товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку  внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.  Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням викладеного, не встановлено порушення позивачем при відображенні суми бюджетного відшкодування за період липень 2009 року –червень 2010 року п.п.7.7.1., п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Однак, податковим органом правомірно визначено податкові зобов’язання у сумі 119673грн. у зв’язку з виключенням з податкового кредиту суму ПДВ сплачену ТОВ «Цемент»у ціні придбання аудиторських послуг ПрАТ «Делойт енд Туш ЮСК». Відповідно і правомірно застосовані штрафні санкції за вказане порушення у сумі 59 836,5 грн. на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000р. ( який діяв на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення –рішення і  втратив чинність з 01.01.2011р.)

Також, у ході перевірки було встановлено порушення ТОВ «Цемент» абз.1  п.2.1 ст.2, п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п «е»п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.п.16.3.5 п.16.3 ст.16, п.п. «а»п.17.2 ст.17, п.п. «а»п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003р. №889-ІV та додатково донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 8685,00 грн.

Так, в акті перевірки ( а.с.68 т.І) зазначено, що вибірковою перевіркою первинних документів по рахунку №31 «Рахунки в банках» встановлено надання додаткових благ у вигляді вартості безоплатно отриманих послуг роумінгу, наданих фізичним особам на суму 49 217,53грн. без утримання податку.

При цьому, відповідно до вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., зареєстрованого в Мін’юсті 25.08.2005р. за №925/11205 (який був чинним на час складення вказаного акту перевірки  та втратив чинність 31.01.2011р.) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Однак, перевіряючими всупереч зазначеним вимогам не зазначено розрахунку донарахованої суми податку із зазначенням конкретних фізичних осіб, податковим агентом яких є позивач, суми отриманого доходу кожним з них з якого не було утримано податку.   

Відповідно до п.п. 8.1.1. п.8.1.ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з п.п. «е»п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки).

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачає персоніфікований підхід при оподаткуванні податком з доходів фізичних осіб, тобто податок сплачується за конкретну особу, а якщо витрати підприємства мають не персоніфікований характер загальна вартість цих витрат не є об’єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що податковим органом необґрунтовано донараховано за перевіряємий період податок з доходів фізичних осіб  у сумі 8685,44 грн. та відповідно застосована штрафна (фінансова) санкція за вказане порушення у сумі 17370грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Спеціалізованої державної  податкової  інспекції п роботі  з великими платниками  податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2010р.: №0001721630/0, №000171163/0, №0001741630/0 підлягають частковому задоволенню. Так, податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі  від 25.11.2010р. №0001721630/0 та №0001741630/0  підлягають скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення №000171163/0 від 25.11.2010р. підлягає скасуванню в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 4 019 276,5 грн. (за основним платежем –2 679 518 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –1 339 758,5 грн.), а в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 119 673грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 59 836,5грн –залишенню без змін.

                     Керуючись  ст.ст.158-163, 167  КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемент»до Спеціалізованої державної  податкової  інспекції по роботі  з великими платниками  податків у м.Одесі про скасування податкових повідомлень-рішень від 25.11.2010р.: №0001721630/0, №000171163/0, №0001741630/0–задовольнити частково.                                                 

Скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої  державної податкової інспекції  по роботі  з великими платниками податків у м. Одесі:

-          №0001721630/0 від 25.11.2010р.;

-          №000171163/0 від 25.11.2010р. в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 4 019 276,5 грн. (за основним платежем – 2 679 518 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями – 1 339 758,5 грн.), а в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ у сумі 119 673грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 59 836,5грн – залишити без змін;

-          №0001741630/0  від 25.11.2010р.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова  може бути  оскаржена в апеляційному порядку  до Одеського апеляційного  адміністративного  суду через  Одеський  окружний  адміністративний  суд шляхом  подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду  першої інстанції подається  протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування  судом  частини  третьої  статті 160 КАС України, а також  прийняття  постанови  у письмовому провадженні апеляційна  скарга подається протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови. Копія  апеляційної  скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду  апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 25 червня 2011 року

Головуючий    суддя                                                                                 К.О. Танцюра

                           суддя                                                                                  І.В. Завальнюк

                                    суддя                                                                                   Н.В. Бжассо