Постанова
від 28.03.2008 по справі 11/634пд
ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2


 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

28.03.2008  року                                                            Справа

№ 11/634пд

 

Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 

 

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                       

Бойченка К.І.

                                                            

Єжової С.С.

 

         за присутністю секретаря

         судового засідання                              Міхальчук О.А.

         та за участю

         представників сторін:

         від позивача                                         Гагай

П.С., дов. від 25.10.2007 № 11/37 

 

         від відповідача                             ОСОБА_2., дов. від

24.01.2008 № 161 

 

         від 

третьої особи -

         Фонду комунального майна

         м. Стаханова                                Антропов О.Ю.,

дов. від 08.01.2008 № 4 

         від третьої особи -

         Стаханівської міської ради

         Луганської області                       Луковська І.В., дов. №

01-28/3330  від

                                                               22.11.07

 

         розглянув у відкритому

         судовому засіданні

         апеляційну скаргу                              Комунального

підприємства „Бакалія”,

                                                    

          м. Стаханов Луганської

області

                                                              

 

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

01.02.2008

у справі                                        № 11/634пд  (суддя -Москаленко М.О.)

 

         за позовом                                        

Комунального підприємства „Бакалія”,

                                                              

м. Стаханов Луганської області

 

                                                           

         до 

відповідача                             

Суб'єкта підприємницької діяльності -

                                                             

фізичної особи ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

        

         третя особа, яка не заявляє

         самостійних вимог на предмет

         спору                                           

Фонд комунального майна м. Стаханов,

                                                  

            м. Стаханов Луганської

області

 

         третя особа, яка не заявляє

         самостійних вимог на предмет

         спору                                           

Стаханівська міська рада Луганської області,

                                                              

м. Стаханов Луганської області

 

про                                                 

визнання договору недійсним

 

         На підставі ст. 77 Господарського

процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.03.2008 оголошено

перерву до 28.03.2008, о 10 год. 00 кв.

         За результатами розгляду апеляційної

скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що

призначена розпорядженням першого заступника голови суду від 20.02.2008

 

В С Т А Н О В И В :

 

         Позивач,

Комунальне підприємство „Бакалія” (далі -КП „Бакалія”) звернувся до

господарського суду Луганської області з позовом до суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) про визнання недійсним

укладеного між ними договору оренди комунального майна від 30.10.2002 (далі

-договір оренди), усунення перешкоди у користуванні позивачем своєю власністю

-нежитловим приміщенням площею 300 кв.м., яке розташоване за адресою: м. Стаханов

Луганської області, вул. Лобачевського, 25, виселення СПД ОСОБА_1 з незаконно

займаного приміщення.

         Рішенням  місцевого господарського суду від 01.02.2008

у задоволенні позову відмовлено.

         Відмова у задоволенні позову

мотивована недоведеністю позивачем фактів порушення законодавства, що діяло на

момент укладення спірного договору оренди, порядку укладення договорів оренди

державного та комунального майна, передбаченого ст. 9 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”, нормативною та документальною

необґрунтованістю вимог щодо визнання договору оренди недійсним, положеннями

ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень

Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 4, ст.ст. 5, 9 Закону України «Про оренду державного

та комунального майна», ч. 1, 6 ст. 59, ч. 5 ст. 60 „Про місцеве самоврядування

в Україні”, вимогами Положення про Фонд комунального майна м. Стаханова,

затвердженого рішенням 26-ї сесії 23 скликання Стахановської міської ради

Луганської області від 17.11.2000.

         За висновком суду, з урахуванням

приписів законодавства підприємство позивача мало право бути орендодавцем

нежитлового приміщення площею 300 кв.м. з дозволу Фонду комунального майна м.

Стаханова.

Доводи позивача

та третіх осіб щодо ненадання КП „Бакалія” дозволу на укладення договору оренди

судом першої інстанції не прийняті до уваги, оскільки, як зазначено судом,

форма, у якій Фонд комунального майна м. Стаханова повинен надавати дозвіл на

передачу в оренду нерухомого майна, законодавством не встановлена, докази

відмови у наданні такого дозволу ними також не надані. За висновком суду, факт

узгодження договору оренди з органом державного майна підтверджений заявою

позивача про надання в оренду нежитлового приміщення, також наявністю

відповідного напису, печатки Фонду та підпису його керівника на самому договорі

оренди.

Доводи Фонду

комунального майна м. Стаханова щодо відсутності у нього встановленого законом

переліку документів, що підлягають обов'язковому наданню орендарем для укладання

договору оренди судом сприйняті критично, оскільки вказана документація є

виключно внутрішньою документацією Фонду, питання її наявності або відсутності

є питанням внутрішньої організації роботи Фонду.

Крім того, як

було зазначено місцевим господарським судом, жодним нормативним актом або

відповідним рішенням Стаханівської міської ради на час укладення сторонами

спірного договору не було встановлено обов'язковість прийняття міською радою

рішень щодо надання окремих дозволів конкретним комунальним підприємствам на

передачу в оренду нерухомого майна. За висновком суду прийняття таких рішень є

правом міської ради,  їх відсутність не є

порушенням законодавства, що діяло на момент укладення договору оренди,

оскільки повноваження щодо надання таких дозволів були делеговані Стахановською

міською радою  Фонду комунального майна

м. Стаханова.

Посилання

позивача на відсутність у Статуті  КП

„Бакалія” такого виду діяльності як надання в оренду майна судом першої

інстанції визнані необґрунтованими, оскільки, як зазначено судом, надання в

оренду майна є господарською операцією, а не видом діяльності підприємства,

який підлягає обов'язковому зазначенню у Статуті позивача або потребує

наявності спеціальних дозволів. Твердження позивача про відсутність під час

укладення договору експертної оцінки орендованого майна, за висновком суду,

спростовані матеріалами справи.

         Позивач не погодився з рішенням суду

першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та

прийняти нове рішення по справі.

В обґрунтування

вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на незаконність,

необґрунтованість рішення, прийняття його з порушенням та неправильним

застосуванням норм матеріального права, на невідповідність висновків,

викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, на

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Мотивує КП „Бакалія”

апеляційну скаргу положеннями ст. 203, ч. 3 ст. 215, ст.ст. 257, 261 Цивільного

кодексу України, ст.ст. 25, 26 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 3, 259

Господарського кодексу України, ст. 21 Закону України „Про підприємства в

Україні”,  ст. 5 Закону України «Про

оренду державного та комунального майна», ст. 1 Закону України „Про

бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, наказу Державного

комітету із стандартизації, метрології та сертифікації „Про затвердження

Державного класифікатора України” від 22.10.1996 № 441, наказу Державної

податкової адміністрації України „Про розробку Порядку застосування основного

виду діяльності платника податків для забезпечення формування звітності” від

27.03.1998 № 145.

         За твердженням скаржника, судом першої

інстанції невірно зроблений висновок щодо правоздатності надання в оренду

майна, яке належить підприємству на праві господарського відання. Як зазначає

позивач, право на розпорядження майном позивачеві надано власником цього майна

вже після укладення спірного договору рішеннями Стаханівської міської ради від

17.12.2002 № 710, від26.12.2003 № 486/12, від 04.02.2005 №741/17, від 09.02.2006

№973/7, від27.04.2007 № 284/37, від 21.12.2007 №548/29, яким при прийняті

рішення місцевим господарським судом не надано належної оцінки. За доводами

скаржника прийняття вказаних рішень було обов'язково, оскільки право на

укладення договорів оренди Статутом позивача до 2003 року не було передбачено.

Майно, яке надавалося в оренду, не було власністю підприємства, тому воно було

зобов'язано отримати дозвіл на розпорядження цим майном.

         Скаржник посилається на неврахування

судом першої інстанції положень та змісту п. 3.2 Положення про Фонд

комунального майна м. Стаханова та ст. 5 Закону України „Про оренду державного

та комунального майна” та вважає, що договір оренди від 30.10.2002 є недійсним,

оскільки при укладанні цього правочину 

не було прийнято до уваги волевиявлення 

Стаханівської міської ради, яка повинна була прийняти відповідне рішення

про делегування повноважень щодо розпорядження майном, яке належить до

комунальної власності.

         Заперечує позивач також проти

визначення судом першої інстанції оренди майна 

господарською операцією, яка не підлягає обов'язковому зазначенню у

Статуті підприємства та стверджує про те, що усі господарські операції, які

проводяться підприємством, мають відображатися у Статуті підприємства, на

підставі якого воно діє, в якому відображена мета діяльності підприємства, на

підставі чого вносяться дані в статистичну довідку, податкову декларацію,

здійснюються звіти та відрахування у бюджет.

Також скаржник

зазначає про недослідження місцевим господарським судом  заяви 

КП „Бакалія” до Фонду комунального майна м. Стаханова на 83 листі

справи, нез'ясування природи її виникнення, оскільки третя особа у своїх

письмових поясненнях заперечила її існування. Крім того, за твердженням

позивача виникає сумнів у достовірності наданої відповідачем експертної оцінки,

оскільки договір оренди від 30.10.2002, а експертна оцінка майна від

31.10.2002, що не відповідає положенням Закону України «Про оренду державного

та комунального майна», де передбачено, що оцінка майна передує укладенню

договору оренди.

Відповідач

доводи заявника скарги оспорює, просить залишити оскаржуване рішення суду

першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Висновок суду

першої інстанції щодо правомірності передачі КП „Бакалія” в оренду комунального

майна відповідач вважає правомірним з врахуванням Положення про Фонд

комунального майна м. Стаханова, затвердженого рішенням 26-ї сесії 23 скликання

Стаханівської міської ради Луганської області від 17.11.2000 (далі -Положення)

та факту узгодження передачі майна в оренду з головою Фонду комунального майна

м. Стаханова.

Треті особи з

доводами позивача погоджуються, апеляційну скаргу підтримують у повному обсязі.

 

         Розглянув матеріали справи, обговорив

доводи апеляційної скарги, заслухав представників сторін, третіх осіб, дослідив

правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм

матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд

у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення

апеляційної скарги, виходячи з наступного.

         Оспорюваний  договір укладений сторонами під час дії

Цивільного кодексу УРСР, містить усі істотні умови, притаманні для такого роду

договорів за приписом ст. 10 Закону України „Про оренду державного та

комунального майна” та сторонами виконувався.

         Об'єктом оренди за договором є

вбудоване нежитлове приміщення площею 300 кв.м., яке є комунальною власністю та

знаходиться на балансі позивача. Вимоги позивача щодо визнання договору

недійсним обумовлені недотриманням при укладенні договору встановленого порядку

передачі комунального майна в оренду: відсутня згода  власника майна, експертна оцінка майна під

час укладення договору тощо. За твердженням скаржника, КП „Бакалія” не може бути

орендодавцем нерухомого майна, що є комунальною власністю за відсутністю таких

повноважень за Статутом підприємства та з врахуванням вимог Закону України „Про

місцеве самоврядування в Україні” та Закону України „Про оренду державного та

комунального майна”.

         Вказані доводи позивача не

відповідають обставинам справи з наступного.

         Згідно з приписами ст. 5 Закону

України „Про оренду державного та комунального майна” підприємства можуть бути

орендодавцями  щодо окремого

індивідуально визначеного майна та нерухомого майна, загальна площа яких не

перевищує 200 кв. м на одне підприємство, а з дозволу органів, зазначених в

абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів

підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна, що перевищує площу

200 кв. м.

         Згідно Статуту КП „Бакалія”, що

затверджений рішенням  25 сесії

Стаханівської міської ради 23 скликання від 06.10.2000 (далі -Статут)

засновником цього підприємства є міська рада м. Стаханова. Майно належить

підприємству на праві повного господарського володіння і підприємство

користується і розпоряджується своїм майном за власним переконанням,

застосовуючи для цього будь-які дії, що не протирічать законодавству

України     (п. 4.2 Статуту).

         Право керівника КП „Бакалія” на здачу

майна в оренду за узгодженням з власником передбачено п. 2.2 контракту від

09.08.2002 № 4/02, укладеного Стаханівською міською радою з ОСОБА_3, яким було

подано на ім'я голови Фонду комунального майна м. Стаханова заяву про надання

приватному підприємцю ОСОБА_1 з 01.11.2002 в оренду нежитлове приміщення, що

зазначено у договорі (а.с. 83, т.1). Заява містить відповідну резолюцію

керівника Фонду комунального майна м. Стаханова про оформлення. Договір оренди,

який з боку КП „Бакалія” підписаний директором Пелешаков В.В., 30.10.2002

узгоджений з головою Стаханівського Фонду комунального майна відповідно до

повноважень, що були делеговані йому Положенням. Згідно даного Положення до

ведення Фонду комунального майна м. Стаханова віднесено здійснення повноважень

орендодавця комунального майна. Вказані повноваження конкретизовані за змістом

п. 3.1 Положення, яким передбачено надання Фондом комунального майна м.

Стаханова підприємствам, організаціям дозволу на передачу в оренду майнових

об'єктів.

         Отже, волевиявлення власника

майна  виражено у Положенні шляхом  делегування Фонду комунального майна м.

Стаханова повноважень в області управління комунальним майном, також шляхом

затвердження Статуту позивача та укладення контракту з його керівником.

         Викладене свідчить про обґрунтованість

висновків суду першої інстанції щодо відсутності при укладенні договору

порушень порядку укладення договору, передбаченого ст. 9 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”.

         Посилання скаржника на заперечення

третьою особою факту існування заяви позивача про надання нежитлового

приміщення в оренду не можуть бути прийняті до уваги за недоведеністю.

         Не вважає судова колегія підставою для

визнання договору недійсним і недотримання положень ст. 11 Закону України „Про

оренду державного та комунального майна”, згідно якої оцінка об'єкту оренди

передує укладенню договору.

         Відповідно до п. 1 Методики оцінки

об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від

10.08.1995, з наступними змінами, оцінка об'єктів оренди проводиться з метою

визначення їх вартості згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського

обліку та використання її для розрахунку орендної плати. Орендна плата за

договором сторонами визначена виходячи з вартості  майна у сумі 90488 грн., яка встановлена

позивачем за актом оцінки від 30.10.2002 та відповідає вартості цього майна за

звітом з оцінки майна станом на 31.10.2002, яка визначена суб'єктом оціночної

діяльності, діючим на підставі сертифікату від 30.04.2002 № 253/02 та свідоцтва

про реєстрацію від 27.05.2002 № 1043.

         Крім того, як вбачається з матеріалів

справи, сторонами 20.01.2007 укладено додаткову угоду про зміну умов договору,

яка узгоджена з Фондом комунального майна м. Стаханова. Позивачем були

пропоновані відповідачеві  перерахунки

орендної плати до договору станом на 01.01.2004 та на 01.11.2007 та додаткова

угода про внесення змін до договору в частині розміру орендної плати, тобто

позивач факт дійсності договору визнавав.

         Лист позивача від 11.01.2008 № 4 (а.с.

108, т.1) щодо відкликання зроблених ним пропозицій (оферт) не може бути

прийнятий до уваги з врахуванням вимог ч. 3 ст. 641 Цивільного кодексу України,

згідно якої пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в

момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом,

не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у

пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена.

         Інші доводи скаржника також не

спростовують висновків суду першої інстанції за оскаржуваним рішенням.

         Враховуючи викладене, судова колегія

вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на вимогах законодавства

та відповідає обставинам справи.

         Підстав для скасування рішення не

вбачається.

         Судові витрати за апеляційною скаргою

підлягають віднесенню на її заявника відповідно до положень ст. 49

Господарського процесуального кодексу України.

         З урахуванням вимог Декрету Кабінету

Міністрів України від 21.01.1993 N 7-93 “Про державне мито”  та позовних вимог, які мають немайновий

характер, скаржник при зверненні з апеляційною скаргою до Луганського

апеляційного господарського суду повинен був сплатити 42 грн. 50коп.

        Фактично скаржником за квитанцією від

07.02.2008 № 176 сплачено 51 грн. Зайве сплачене держмито у сумі 8 грн. 50 коп.

підлягає поверненню КП „Бакалія” з Державного бюджету України.

             Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105

Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів

 

П О С Т А Н О В И В:

 

         1.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Бакалія” на рішення господарського

суду Луганської області від 01.02.2008 по справі № 11/634пд залишити без

задоволення.

 

           2. Рішення господарського суду

Луганської області від 01.02.2008 по справі № 11/634пд залишити без змін.

 

            3.Повернути Комунальному

підприємству „Бакалія”, м. Стаханов Луганської області, вул. Лобачевського, 25,

ідентифікаційний код 03362577 з Державного бюджету  України державне мито у сумі 8 грн. 50 коп.,

що зайве сплачене за подання апеляційної скарги за квитанцією від  07.02.2008 № 176, оригінал якої знаходиться в

матеріалах справи.

 

       Повернення державного мита здійснюється

на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

 

Відповідно ч.

3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає

законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

 

 

Головуючий

суддя                                                 

Т.М.Баннова

 

Суддя                                                                     

К.І. Бойченко

 

Суддя                                                                     

С.С. Єжова

СудЛуганський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення28.03.2008
Оприлюднено02.06.2008
Номер документу1662478
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —11/634пд

Рішення від 21.03.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Постанова від 10.07.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Ухвала від 02.06.2008

Господарське

Вищий господарський суд України

Ходаківська І.П.

Рішення від 01.02.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Постанова від 28.03.2008

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Баннова Т.М.

Ухвала від 11.03.2008

Господарське

Луганський апеляційний господарський суд

Баннова Т.М.

Ухвала від 11.01.2008

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 20.12.2007

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні