Вирок

від 15.03.2011 по справі 1-175-11

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                               

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          Справа №1-175-11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15.03.2011                                                 Уманський міськрайонний суд   Черкаської області

Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого – судді     Коваля А.Б.

при секретарі                 Безвенюк Н.В.

з участю прокурора       Коропа С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, не працюючого з 2001 року, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого  ст. 164 ч. 1 КК України, –

                                                                   В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 згідно рішення Деснянського районного суду м. Київ № 2-1187 від 27 лютого 2006 року зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 1/2 прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 січня 2006 року до повноліття дитини на користь ОСОБА_3.

Однак, згідно заяви ОСОБА_3 та подання Уманського міського відділу державної виконавчої служби, ОСОБА_1 протягом тривалого часу злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, добровільно аліменти не виплачував, відомості про працевлаштування не надавав, на виклики державного виконавця не з’являвся, на попередження про кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів не реагує, в зв’язку з чим має заборгованість, яка станом на 01 лютого 2011 року в грошовому виразі складає 7032 гривні 90 копійок.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, дав покази аналогічні встановлюючій частині вироку. Частково погасив перед потерпілою заборгованість, зобов’язується виплатити борг в повному обсязі. Щиро кається.

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду не заперечують проти цього, правильно розуміють зміст цих обставин. У суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, а також роз’яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що пред’явлене ОСОБА_1 обвинувачення доказане.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та часткове погашення заборгованості по аліментах.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості учиненого ним злочину, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно (а.с. 29), тому суд вважає за можливе при призначенні покарання застосувати вимоги ст. 75 КК України.

Речові докази, судові витрати та цивільний позов по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд –

                                                                З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання в виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 періодично з’являтись для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання або роботи.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:                                                                               А.Б. Коваль