Постанова

від 02.06.2011 по справі 2а-5097/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2011 року 17:19 № 2а-5097/11/2670

Окружний адміністратив ний суд міста Києва у складі г оловуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засід ання Четвертак Я. І. розгляну вши у відкритому судовому за сіданні адміністративну спр аву

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Тхайсімекс "

до Державної податкової інс пекції у Оболонському район і м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повід омлень-рішень

за участю представників ст орін:

від позивача, ОСОБА_1, дов іреність № 44, від 18.03.11, ;

від відповідача, ОСОБА_2 , довіреність № 7646/9/10-008, від 21.12.09,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеже ною відповідальністю “Тхайс імекс” (далі - позивач) звернул ось до Окружного адміністрат ивного суду міста Києва з адм іністративним позовом до Дер жавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києв а (далі - відповідач) про визна ння протиправними та скасува ння податкових повідомлень-р ішень від 27.12.2010 № 0001152304/0 та від 27.12.2010 № 0001162304/0.

Позовні вимоги обґру нтовані тим, що висновки викл адені в Акті перевірки є необ ґрунтованими та протиправни ми, оскільки позивачем не доп ущено порушень законодавств а, а податкові повідомлення-р ішення прийняті Державною п одатковою інспекцією у Оболо нському районі м. Києва з пору шенням вимог Закону України “Про податок на додану варті сть” та підлягають скасуванн ю.

Ухвалою Окружного адміні стративного суду міста Києва від 11.04.2011 року відкрито провадж ення в адміністративній спра ві та призначено справу до су дового розгляду.

У судовому засіданні предс тавник Позивача підтримав по зовні вимоги у повному обсяз і, надав пояснення аналогічн і викладеним у позовній заяв і та просив суд задовольнити позов.

Представник Відповідача п одав суду письмові заперечен ня проти позову, у судовому за сіданні пояснив, що позиваче м порушено вимоги Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість”, в результаті чого з анижено суму податку на дода ну вартість та завищено суму бюджетного відшкодування, з азначив, що між позивачем та його контрагентом ТОВ "АВ Ска йт" мали місце правовідносин и, що завідомо суперечать інт ересам держави і суспільства та не створюють юридичних на слідків, просив суд відмовит и у задоволені позовних вимо г у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслу хавши пояснення представник ів позивача та підповідача, в себічно і повно з' ясувавши всі фактичні обставини, на як их ґрунтується позов, об' єк тивно оцінивши докази, які ма ють юридичне значення для ро згляду справи і вирішення сп ору по суті, Окружний адмініс тративний суд міста Києва вс тановив наступне.

Державною податковою інс пекцією у Оболонському район і м. Києва було проведено неви їзну документальну перевірк у Товариства з обмеженою від повідальністю “Тхайсімекс” (код ЄДРПОУ 35676624) з питань достов ірності нарахування податку на додану вартість при взаєм овідносинах з ТОВ “АВ Скайт” за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010 р.

За результатами про веденої перевірки відповіда чем було складено Акт “Про ре зультати невиїзної документ альної перевірки Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Тхайсімекс” (код ЄДРПОУ 3567662 4) з питань достовірності нара хування податку на додану ва ртість при взаємовідносинах з ТОВ “АВ Скайт” (код за ЄДРПО У 36798258) за період з 01.04.2010р. по 30.06.2010р.” в ід 20.12.2010 № 774/2304/35676624 (далі - Акт перев ірки).

В Акті перевірки зазначен о, що підписи на видаткових на кладних та податкових наклад них ТОВ “АВ Скайт” від імені д иректора гр. ОСОБА_3 викон уються невідомою неуповнова женою особою, підприємницька діяльність ТОВ “АВ Скайт” зд ійснюється невідомими особа ми є протиправною, в тому числ і по виданню документів пода ткової звітності. Вбачається , що під час вчинення письмови х правочинів ТОВ “АВ Скайт” (у кладання господарських дого ворів) так само, як під час вчи нення правочинів на виконанн я укладених договорів (видач а податкових накладних), не бу ли додержані вимоги ч. 2 ст. 203 ЦК України (не було необхідного обсягу цивільної дієздатнос ті юридичної особи), а відтак, означені правочини є нікчемн ими в силу закону.

15 березня 2010 року між ТОВ “АВ С кайт” в особі директора Чор ної Інни Володимирівни та Т ОВ “Тхайсімекс” в особі дире ктора Фам Чунг Зунга укладен о договір купівлі-продажу то вару № 48, відповідно до умов як ого ТОВ “АВ Скайт” - продавець , зобов' язується передати Т ОВ “Тхайсімекс” - покупцю, т овар: рибу та морепродукти, у к ількості та асортименті, від повідно до Додатку № 1, а покуп ець зобов' язується прийнят и та сплатити товар.

На виконання умов вказаног о договору продавцем - ТОВ “ АВ Скайт” було відвантажено товар, що підтверджується ви писаними податковими наклад ними та видатковими накладни ми, а покупцем було здійснено оплату ТОВ “АВ Скайт” за това р, що підтверджується виписк ою по рахунку ТОВ “Тхайсімек с” в ПАТ “ВіЕйБі Банк” та не за перечувалось відповідачем.

Згідно з вимогами статті 216 Ц ивільного кодексу України, н едійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов' язані з його недійс ністю, а згідно ст. 236 Цивільног о кодексу України, нікчемний правочин є недійсним з момен ту його вчинення.

Відповідно до положень п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про п одаток на додану вартість”, п . 18 “Порядку заповнення податк ової накладної” від 30.05.97 р. № 165 за реєстрованого в Міністерств і юстиції України 23.06.97р. № 233/2037, не підлягають включенню до скл аду податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) по датку у зв' язку з придбання м товарів (послуг), не підтверд жені податковими накладними чи митними деклараціями.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято подат кове повідомлення-рішення ві д 27.12.2010 № 0001152304/0, яким встановлено п орушення позивачем підпункт у 7.4.5

п. 7.4 ст. 7 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть” та п.п. 17.1.3 Закону України “ Про порядок погашення зобов' язань платників податків пер ед бюджетами та державними ц ільовими фондами”, у зв' язк у з чим нарахована сума подат кового зобов' язання у розмі рі 1 453 708,50 грн., з якої сума основн ого платежу - 969 139 грн. та сума шт рафних фінансових санкцій - 484 569,50грн.

Також, на підставі Акту пере вірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-ріше ння від 27.12.2010 № 0001162304/0, яким встанов лено порушення позивачем п.п .7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. пп. 7.7.2. п.п. 7.7.3. п.п. 7.7.7. пп. 7 .7.11. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” , завищено суму бюджетного ві дшкодування (у тому числі зая вленого в рахунок зменшення податкових зобов' язань нас тупних періодів) з податку на додану вартість у розмірі - 808 385 грн. за квітень, 684 688 грн. - за травень.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-прод ажу товару від 15 березня 2010 рок у № 48, укладено ТОВ “АВ Скайт”(п родавець) в особі директора Чорної І.В. та ТОВ “Тхайсіме кс”(покупець) в особі директо ра Фам Чунг Зунга, що в свою че ргу спростовує висновки відп овідача проте, що договір з бо ку ТОВ “АВ Скайт” було підпис ано гр. ОСОБА_3

Виконання умов договору пі дтверджується відповідними видатковими накладними за к вітень, травень 2010 року на зага льну суму 14 731 279,70 грн., в тому числ і з визначеною сумою податку на додану вартість 2 725 212,59 грн.

ТОВ “АВ Скайт” склало та над ало позивачу податкові накла дні за квітень, травень 2010 року на загальну суму 14 731 279,70 грн., в то му числі з визначенням суми п одатку на додану вартість 2 725 2 12,59 грн.

Позивачем на виконання дог овору перераховано суми за т овар, що підтверджується вип искою по рахунку ТОВ “Тхайсі мекс” в ПАТ “ВіЕйБі Банк”, над аною до матеріалів справи та не заперечувалось відповіда чем.

Відповідно до вимог статті 202 Цивільного кодексу України , правочином є дія особи, спрям ована на набуття, зміну або пр ипинення цивільних прав та о бов'язків.

Загальні вимоги, додержан ня яких є необхідним для чинн ості правочину, визначені у с татті 203 ЦК України, а саме:

1. Зміст правочину н е може суперечити цьому Коде ксу, іншим актам цивільного з аконодавства, а також інтере сам держави і суспільства, йо го моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє п равочин, повинна мати необхі дний обсяг цивільної дієздат ності.

3. Волевиявлення учасн ика правочину має бути вільн им і відповідати його внутрі шній волі.

4. Правочин має вчиняти ся у формі, встановленій зако ном.

5. Правочин має бути спр ямований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

6. Правочин, що вчин яється батьками (усиновлювач ами), не може суперечити права м та інтересам їхніх малоліт ніх, неповнолітніх чи непрац ездатних дітей.

Вимогами статті 215 Цивіль ного кодексу України закріпл ено, що підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу. Недійсн им є правочин, якщо його недій сність встановлена законом ( нікчемний правочин). У цьому р азі визнання такого правочин у недійсним судом не вимагає ться.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України, нікчемни ми вважаються правочини, якщ о їх недійсність встановлена законом (частина перша ст. 219, ч астина перша ст. 220, частина пер ша ст. 224 Цивільного кодексу Ук раїни).

Норми чинного законодавст ва встановлюють презумпцію п равомірності правочину (ст. 204 ЦК України), лише законом чи с удом має бути встановлено не дійсність господарського пр авочину.

Як зазначено Вищим адмініс тративним судом України в Ін формаційному листі від 20 липн я 2010 року №1112/11/13-10 “Проблемні пита ння застосування законодавс тва у справах за участю орган ів державної податкової служ би”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрун тованості права платника под атку на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи : встановлення факту здійсне ння господарської операції; встановлення спеціальної по даткової правосуб' єктност і учасників господарської оп ерації; встановлення зв' язк у між фактом придбання товар ів (послуг), формуванням основ них фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діял ьністю платника податку; вст ановлення дотримання платни ком податку спеціальних вимо г щодо документального підтв ердження сум податкового кре диту та/або бюджетного відшк одування з податку на додану вартість.

Законом, що визначає платни ків податку на додану вартіс ть, об' єкти, базу та ставки оп одаткування, перелік неопода тковуваних та звільнених від оподаткування операцій, осо бливості оподаткування експ ортних та імпортних операцій , поняття податкової накладн ої, порядок обліку, звітуванн я та внесення податку до бюдж ету є Закон України “Про пода ток на додану вартість”.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 З акону України “Про податок н а додану вартість”, податков ий кредит - це сума, на яку плат ник податку має право зменши ти податкове зобов' язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и “Про податок на додану варт ість”, податковий кредит зві тного періоду визначається в иходячи із договірної (контр актної) вартості товарів (пос луг), але не вище рівня звичайн их цін, у разі якщо договірна ц іна на такі товари (послуги) ві дрізняється більше ніж на 20 ві дсотків від звичайної ціни н а такі товари (послуги), та скл адається із сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку за ставкою, встано вленою пунктом 6.1 статті 6 та ст аттею 8-1 цього Закону, протяго м такого звітного періоду у з в' язку з: придбанням або виг отовленням товарів (у тому чи слі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого викорис тання в оподатковуваних опер аціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, сп орудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

З аналізу вказаної правово ї норми та обставин справи су д приходить до висновку, що до статніми підставами в обгрун тування права включення ТОВ “Тхайсімекс” до складу подат кового кредиту відповідних с ум податку на додану вартіст ь є: факт укладання відповідн ого договору, факт придбання ним товарів, зокрема, факт опл ати за придбаний товар; викор истання зазначених товарів у господарській діяльності; с плата чи нарахування сум под атку на додану вартість у зв' язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин сп рави, позивач в податкових де клараціях з податку на додан у вартість за періоди квітен ь, травень 2010 року в складі пода ткового кредиту відобразив с уми податку на додану вартіс ть на підставі податкових на кладних, виписаних ТОВ “АВ Ск айт”, у зв' язку з придбанням товарів за договором купівл і-продажу товару від 15 березня 2010 року № 48.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відпов ідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 с татті 7 Закону України “Про по даток на додану вартість” є п одаткова накладна, яка видає ться платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пун кту 7.5 статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартіс ть”, датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається дата зді йснення першої з подій: або да та списання коштів з банківс ького рахунку платника подат ку в оплату товарів (робіт, пос луг), дата виписки відповідно го рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використ анням кредитних дебетових ка рток або комерційних чеків; а бо дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України “Про податок на додану вартість” передба чає тільки один випадок не вк лючення до складу податковог о кредиту суми сплаченого (на рахованого) податку у зв' яз ку з придбанням товарів (посл уг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (під пункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункт у 7.2 статті 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ”, платник податку зобов' яз аний надати покупцю податков у накладну, що має містити заз начені окремими рядками: а) по рядковий номер податкової на кладної; б) дату виписування п одаткової накладної; в) назву юридичної особи або прізвищ е, ім' я та по батькові фізичн ої особи, зареєстрованої як п латник податку на додану вар тість; г) податковий номер пла тника податку (продавця та по купця); д) місце розташування ю ридичної особи або місце под аткової адреси фізичної особ и, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е ) опис (номенклатуру) товарів ( робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об' єм); є) повну назву о тримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму п одатку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що пі длягають сплаті з урахування м податку.

Згідно з пунктом 18 Порядку з аповнення податкової наклад ної, затвердженого наказом Д ержавної податкової адмініс трації України від 30 травня 1997 року №165, всі складені примірн ики податкової накладної під писуються особою, уповноваже ною платником податку здійсн ювати поставку товарів (посл уг), та скріплюються печаткою такого платника податку - про давця. Податкова накладна не підписується покупцем товар ів (послуг) і не скріплюється й ого печаткою.

Відповідно до вимог підпун кту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на дода ну вартість”, право на нараху вання податку та складання п одаткових накладних надаєть ся виключно особам, зареєстр ованим як платники податку у порядку, передбаченому стат тею 9 цього Закону.

У разі, якщо на час здійснен ня господарських операцій, з а якими податковий орган не в изнає обґрунтованим віднесе ння позивачем до податкового кредиту сум податку на додан у вартість, постачальники бу ли включені до Єдиного держа вного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємці в, а також мали свідоцтво про р еєстрацію платника податку н а додану вартість, покупець н е може нести відповідальніст ь ні за несплату податків про давцями, ні за можливу недост овірність відомостей про них , наведених у зазначеному реє стрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону Україн и “Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб-підприємців”, згідно з яко ю відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру юридичних осіб та ф ізичних осіб-підприємців, бу ли внесені до нього, вважають ся достовірними і можуть бут и використані у спорі з треть ою особою, доки до них не внесе но відповідних змін. Якщо від омості, які підлягають внесе нню до цього реєстру, є недост овірними і були внесені до нь ого, то третя особа може посил атися на них у спорі як на дост овірні, за винятком випадків , коли вона знала або могла зна ти про те, що такі відомості є недостовірними.

Так, витяг з Єдиного державн ого реєстру юридичних осіб т а фізичних осіб-підприємців підтверджує, що ТОВ “АВ Скайт ” станом на день укладання ви ще вказаного договору та вип иски податкових та видаткови х накладних, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців.

Вирішуючи питання про реа льність господарських опера цій та придбання позивачем п ослуг з метою їх використанн я у власній господарській ді яльності, суд звертає увагу н а наступне.

Згідно з частиною першою ст атті 3 Господарського кодекс у України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі р озуміється діяльність суб' єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, сп рямована на виготовлення та реалізацію продукції, викона ння робіт чи надання послуг в артісного характеру, що мают ь цінову визначеність.

Пункт 1.32 статті 1 Закону Укра їни “Про оподаткування прибу тку підприємств” визначає го сподарську діяльність, як бу дь-яку діяльність особи, напр авлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або н ематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь та кої особи в організації тако ї діяльності є регулярною, по стійною та суттєвою.

Судом встановлено, що одним із видів діяльності позивач а є оптова торгівля іншими пр одуктами харчування.

На підтвердження використ ання придбаних за спірним до говором товарів у межах своє ї господарської діяльності п озивач надав копії відповідн их документів: договору орен ди холодильних камер від 01.01.2010 № 7/5-82х, договору про надання пла тних послуг по відповідально му зберіганню товарно-матері альних цінностей від 01.01.2010 № 38, а також видаткові накладні, як і підтверджують подальшу реа лізацію позивачем товару, от риманого від ТОВ «АВ Скайт» і ншим суб' єктам господарюва ння.

Таким чином, викладене підт верджує, що господарські опе рації позивача з ТОВ “АВ Скай т” є реальними та підтверджу ються необхідними документа ми, а товари, що придбавалися п озивачем у ТОВ “АВ Скайт”, при дбавалися з метою використан ня та були використані позив ачем у власній господарській діяльності, що є свідченням д обросовісності позивача при здійсненні вказаних господа рських операцій.

У чинному законодавстві Ук раїни відсутнє визначення по няття “добросовісний платни к податків”. Так само законод авство не містить певних кри теріїв добросовісності плат ника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим засто сування на практиці цього пі дходу, оскільки подібне розм ежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність о соби та забезпечити дотриман ня правопорядку у галузі опо даткування.

У разі, якщо дії платника по датку свідчать про його добр осовісність, а вчинені ним го сподарські операції не викли кають сумніву у їх реальност і та відповідності дійсному економічному змісту, для під твердження права на податков ий кредит та/або бюджетне від шкодування достатньо наявно сті належним чином оформлени х документів, зокрема, догово рів, видаткових та податкови х накладних.

Відповідно до частин 1 та 2 ст атті 9 Закону України “Про бух галтерський облік та фінансо ву звітність”, підставою для бухгалтерського обліку госп одарських операцій є первинн і документи, які фіксують фак ти здійснення господарських операцій. Первинні документ и повинні бути складені під ч ас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закі нчення. Для контролю та впоря дкування оброблення даних на підставі первинних документ ів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені обліко ві документи можуть бути скл адені на паперових або машин них носіях і повинні мати так і обов'язкові реквізити: назв у документа (форми); дату і міс це складання; назву підприєм ства, від імені якого складен о документ; зміст та обсяг гос подарської операції, одиницю виміру господарської операц ії; посади осіб, відповідальн их за здійснення господарськ ої операції і правильність ї ї оформлення; особистий підп ис або інші дані, що дають змог у ідентифікувати особу, яка б рала участь у здійсненні гос подарської операції.

Відповідно до статті 10 Зако ну України “Про податок на до дану вартість” та статей 1 і 4 З акону України “Про порядок п огашення зобов' язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами”, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. П ри цьому такий платник несе с амостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначе на відповідальність стосуєт ься кожного окремого платник а податку і не може автоматич но поширюватися на третіх ос іб, у тому числі на його контра гентів.

Чинним законодавством Укр аїни на сторону цивільно-пра вової угоди, яка є платником п одатків, не покладено обов' язку з перевірки відповіднос ті законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового закон одавства.

Суд не погоджується з довод ами представника відповідач а, що не знаходження контраге нта за місцем державної реєс трації, порушення під час реє страції такого контрагента, чи порушення таким контраген том вимог законодавства про оподаткування не може призво дити до недійсності всіх уго д, укладених з моменту держав ної реєстрації такої юридичн ої особи до моменту виключен ня її з державного реєстру, та не позбавляє правового знач ення виданих за цими господа рськими операціями податков их накладних.

Суд також критично оцінює д окази, якими відповідач обґр унтовує свої заперечення про ти позову, зокрема, пояснення ОСОБА_3, надані 26.10.2010 р., опер уповноваженому УПМ ДПА у м. Ки єві, з яких вбачається, що ніби -то, він не мав стосунку до ств орення ТОВ «АВ Скайт», здійсн ення ним господарської діяль ності та підписання документ ів, оскільки з вказаних поясн ень не вбачається факту вста новлення особи, яка їх надала , відповідно, і висновки експе ртизи щодо зразків підписів наданих невстановленою особ ою судом сприймаються критич но.

Згідно з абзацом другим під пункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Зако ну України “Про податок на до дану вартість”, у разі коли на момент перевірки платника п одатку органом державної под аткової служби суми податку, попередньо включені до скла ду податкового кредиту, зали шаються не підтвердженими за значеними цим підпунктом док ументами, платник податку не се відповідальність у вигляд і фінансових санкцій, устано влених законодавством, нарах ованих на суму податкового к редиту, не підтверджену зазн аченими цим підпунктом докум ентами.

Таким чином, підставою для в ідповідальності платника по датку є не підтвердження сум податку, включеного до подат кового кредиту, на момент пер евірки платника податку. При цьому відповідальність за п равильність виписування под аткової накладної покладена не на покупця, а на продавця т оварів.

Відповідно до Порядку запо внення і подання податкової декларації з податку на дода ну вартість, затвердженого н аказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 та зареєстро ваного в Міністерстві юстиці ї України 09 липня 1997 року за № 250/2 054, платник податку самостійно обчислює суму податкового з обов' язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в д екларації, повинні відповіда ти даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 З акону “Про бухгалтерський об лік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податко ва, статистична та інші види з вітності, що використовують грошовий вимір, ґрунтуються на даних бухгалтерського обл іку.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що відп овідачем не встановлено пор ушення вимог законодавства, яке б позбавляло позивача пр ава на формування податковог о кредиту, відтак, ТОВ “Тхайсі мекс” правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за період и квітень-травень 2010 року, а вис новки викладені в Акті перев ірки про порушення позивачем підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Укр аїни “Про податок на додану в артість” та п.п. 17.1.3 Закону Укра їни “Про порядок погашення з обов' язань платників подат ків перед бюджетами та держа вними цільовими фондами” та доповненнями, у зв' язку з чи м нарахована сума податковог о зобов' язання у розмірі 1 453 708,50 грн., з якої сума основного п латежу - 969 139 грн. та сума штрафн их фінансових санкцій - 484 569,50гр н. є необгрунтованими.

Відповідно до пункту 17.1 стат ті 17 Закону України “Про поряд ок погашення зобов' язань пл атників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами”, штрафні санкції на кладаються на платника подат ків за порушення податкового законодавства.

Оскільки судом встановлен о відсутність порушень подат кового законодавства з боку позивача, то накладення штра фних санкцій на підставі під пункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Зак ону України “Про порядок пог ашення зобов' язань платник ів податків перед бюджетами та державними цільовими фонд ами” у розмірі 484 569,50 грн. є прот иправним.

Стосовно податкового пові домлення-рішення від 27.12.2010 № 000116230 4/0, яким встановлено порушення п.п.7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. пп. 7.7.2. п.п. 7.7.3. п.п. 7.7.7. п п. 7.7.11. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Пр о податок на додану вартість ”, завищено суму бюджетного в ідшкодування (у тому числі за явленого в рахунок зменшення податкових зобов' язань нас тупних періодів) з податку на додану вартість у розмірі - 808 385 грн. за квітень, 684 688 грн. - за травень, суд вважає, що воно т акож підлягає скасуванню, вр аховуючи відсутність поруше нь податкового законодавств а з боку позивача та проведен ня позивачем реальних господ арських операцій, а за таких о бставин і обгрунтоване відне сення позивачем цих сум до ра хунку податкового кредиту.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни, органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Ко дексу адміністративного суд очинства України передбачен о, що у справах щодо оскарженн я рішень, дій чи бездіяльност і суб' єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони: на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; з використанн ям повноваження з метою, з як ою це повноваження надано; об ґрунтовано, тобто з урахуван ням усіх обставин, що мають зн ачення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо ( неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням пр инципу рівності перед законо м, запобігаючи несправедливі й дискримінації; пропорційно , зокрема з дотриманням необх ідного балансу між будь-яким и несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (д ія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийнятт я рішення; своєчасно, тобто пр отягом розумного строку.

Згідно з частиною першою ст атті 71 Кодексу адміністратив ного судочинства України кож на сторона повинна довести т і обставини, на яких ґрунтуют ься її вимоги та заперечення , крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладе не у сукупності, суд дійшов ви сновку, що Державною податко вою інспекцією у Оболонськом у районі м. Києва не доведено п равомірність та обґрунтован ість прийняття податкових по відомлень-рішень від 27.12.2010 № 000115230 4/0 та від 27.12.2010 № 0001162304/0 з урахування м вимог встановлених частино ю другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлен их позовних вимог, системног о аналізу положень законодав ства України та доказів, наяв них у матеріалах справи, адмі ністративний позов ТОВ “Тхай сімекс” підлягає задоволенн ю.

Відповідно до вимог частин и першої статті 94 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни, якщо судове рішення у хвалене на користь сторони, я ка не є суб' єктом владних по вноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету Україн и.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, Окружний адміністративний с уд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обме женою відповідальністю "Тхай сімекс" задовольнити повніс тю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідом лення-рішення Державної пода ткової інспекції у Оболонськ ому районі м. Києва від 27.12.2010 р. № 001152304/0 та № 0001162304/0.

3. Судові витрати в су мі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відп овідальністю "Тхайсімекс" (к од ЄДРПОУ 35676624) за рахунок Держ авного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційн ої інстанції протягом десяти днів за правилами, встановле ними ст. ст. 185-187 КАС України, шля хом подання через суд першої інстанції апеляційної скарг и.Адміністративний позов зад овольнити повністю.

На підставі частини т ретьої статті 160 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни в судовому засіданні 02 ч ервня 2011 року проголошено вст упну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повном у обсязі виготовлена та підп исана 09 червня 2011 року.

Суддя Ю.Т. Шрамко