Постанова

від 12.05.2011 по справі 2а-4746/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 12 травня 2011 року           16:45           № 2а-4746/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання  Розсошко К.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Публічного акціонерного товариства "Інвестбудсервіс"

до

 Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про

 скасування повідомлень - рішень

Публічне акціонерне товариство «Інвестбудсервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2010 року № 0000772304/0, а також винесених за наслідками апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень № 0000772304/1, № 0000772304/2, № 0000772304/3

ПАТ «Інвестбудсервіс» вважає податкове повідомлення-рішення незаконними, оскільки воно ґрунтується на незаконних висновках викладених в Акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 28.08.2010 № 761/1/1-23-40-32244833. А саме, відсутність у позивача права на податковий кредит в червні 2010 року в сумі 14 059 381,32 грн. в акті перевірки обґрунтована тим, що всі операції поставки чи продажу в червні 2010 року були здійснені за нікчемними угодами з контрагентами ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп»та ТОВ «ТК Оптимум».

Позивач вказує на наявність у повному обсязі первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій із зазначеними контрагентами, а також посилається на рішення Господарського суду Донецької області № 22/304 від 27.12.2010 року, № 29/128 від 27.12.2010 року, № 22/305 від 27.12.2010 року, № 14/281 від 04.01.2011 року, де зазначено що угоди між ПАТ «Інвестбудсервіс»та ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп», ТОВ «ТК Оптимум»відповідають нормам законодавства та підстави визнання їх недійсними відсутні.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на висновки акту документальної виїзної перевірки ПАТ «Інвестбудсервіс»від 25.02.2011 № 115/1-23-30-32244833 за період з 01.04.2010 по 30.09.2010, якою перевірено правильність формування позивачем податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та не виявлено порушень за податковий період червень 2010 року.

Відповідач –ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вважає позовні вимоги ПАТ «Інвестбудсервіс»безпідставними та такими що не підлягають задоволенню з огляду на те, що за результатами перевірок ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп»та ТОВ «ТК Оптимум»встановлено відсутність придбання товару ПАТ «Інвестбудсервіс»від перелічених контрагентів, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Таким чином, діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов’язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов’язань.

Оскільки угоди між підприємствами ПАТ «Інвестбудсервіс»з ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп» та ТОВ «ТК Оптимум»є нікчемними, то перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені зазначених суб’єктів господарювання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва здійснено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Інвестбудсервіс»(код ЄДРПОУ 32244833) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Донвуглестіл»(код ЄДРПОУ 36306180), ТОВ «Енерго Інвест Холдінг»(код ЄДРПОУ 36616409), ТОВ «Техноком Груп»(код ЄДРПОУ 36694838) та ТОВ «ТК Оптимум»(код ЄДРПОУ 36694843) за червень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 28.08.2010 № 761/1/1-23-40-32244833 та винесено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 року № 0000772304/0, яким донараховано позивачу податкове зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 18 277 195,00 грн. (в т.ч. основний платіж –14 059 381,00, штрафні (фінансові) санкції –4 217 814,00 грн.).

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ «Інвестбудсервіс»оскаржило їх у порядку апеляційного узгодження податкового зобов’язання відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-III.

За результатами розгляду первинної скарги від 21.09.2010 № 123/10 ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийняла Рішення від 11.10.2010 № 21365/10/25-011, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0000772304/0, а скаргу ПАТ «Інвестбудсервіс»- без задоволення.

Позивач оскаржив Рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до вищестоящих органів. За результатами розгляду повторних скарг ДПА у м. Києві та ДПА України прийнято рішення, якими залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 09.09.2010 № 0000772304/0, а повторні скарги ПАТ «Інвестбудсервіс»- без задоволення.

Так, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту документальної невиїзної перевірки від 28.08.2010 № 761/1/1-23-40-32244833 про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 14 059 381,32 грн. за червень 2010 року.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість включені скарги ПАТ «Інвестбудсервіс»до складу податкового кредиту в червні 2010 року на підставі податкових накладних виписаних контрагентами позивача на виконання наступних угод:

- Договір поставки товарів № 31/05/10 від 31.05.2010, укладений між ТОВ «Донвуглестіл»(Постачальник) та ПАТ «Інвестбудсервіс» (Покупець);

- Договір поставки товарів № 02/07у від 02.06.2010, укладений між ТОВ Енерго Інвест Холдінг»(Постачальник) та ПАТ «Інвестбудсервіс»(Покупець);

- Договір купівлі-продажу товарів № 18/05/10 від 18.04.2010, укладений між ПАТ «Інвестбудсервіс»(Покупець) та ТОВ «Техноком Груп»(Продавець);

- Договір поставки № 02/04/10 від 02.04.2010, укладений між ТОВ «ТК Оптимум»(Постачальник) та ПАТ «Інвестбудсервіс»(Покупець).

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що податковий кредит –це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з положеннями підпункту 7.4.1. пункту 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;  придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно зі ст. 8 цього Закону  бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з ч.7 ст.8 зазначеного Закону головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер), зокрема, організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Таким чином, суб’єкт господарювання зобов’язаний обліковувати всі здійснені ним господарські операції відповідно первинних документів.

Згідно з п. 2.15 Положення первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п.2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Як встановлено судом, право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість підтверджується належним чином оформленими податковими накладними.

Перевіркою, результати якої оформлені актом від 28.08.2010 № 761/1/1-23-40-32244833, встановлено відхилення між задекларованими податковими зобов’язаннями та задекларованим податковим кредитом на загальну суму 14 059 381,32 грн. за червень 2010 року.

Платники податку на додану вартість, визначені у пп. «а», «в», «г», «д»п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету.

Як випливає з наведеного, сам по собі факт несплати податку продавцем (ухилення від сплати) у тому числі, факт недекларування контрагентами свої податкових зобов’язань при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Оскільки зобов’язання зі сплати податку на додану вартість виникає саме у продавця, то податкові органи не вправі нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця в разі недекларування контрагентами своїх податкових зобов’язань.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені платником податків у відображенні в податковому обліку господарських операцій не впливають на права та обов’язки його контрагента.

В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва отримано лист Артемівської ОДПІ в Донецькій області від 21.08.2010 № 26313/7/23-212, яким спрямовано акти про неможливість проведення перевірок ТОВ ТК «Оптимум»(акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 20.08.2010 № 1760/23-1/36694843), ТОВ «Техноком Груп»(акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 21.08.2010 № 1772/23-1/36694838), ТОВ «Донвуглестіл»(акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 21.08.2010 № 1773/23-4/36306180) та ТОВ «Енерго Інвест Холдінг»(акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 19.08.2010 № 507/23-3/36616409) з питань фінансово-господарських відносин з ПАТ «Інвестбудсервіс».

До матеріалів справи відповідачем надано копію листа Артемівської ОДПІ в Донецькій області від 21.08.2010 № 26313/7/23-212 з додатками. Так, судом досліджено:

- Довідка ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 21.08.2010 № 1772/23-1/3669483 про надання інформації стосовно контрагента ТОВ «Техноком груп» (код ЄДРПОУ 36694838) з питань взаємовідносин з платником податків ПАТ «Інвестбудсервіс»(код ЄДРПОУ 32244833) за період червень 2010 року;

- Довідка ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 21.08.2010 № 1773/23-4/36306180 про надання інформації стосовно контрагента ТОВ «Донвуглестіл»(ЄДРПОУ 36306180) з питань взаємовідносин з платником податків ПАТ «Інвестбудсервіс»(код ЄДРПОУ 32244833) за січень 2010 року;

- Акт ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 19.08.2010 № 507/23-3/36616409 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», код за ЄДРПОУ 36616409 з питань підтвердження отриманих від платника податків ПАТ «Інвестбудсервіс»(ЄДРПОУ 32244833) відомостей за червень 2010 року;

- Акт ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 20.08.2010 № 1760/23-1/36694843 про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ «ТК Оптимум», (код за ЄДРПОУ 36694843) з питань підтвердження отриманих від платника податків ПАТ «Інвестбудсервіс»(ЄДРПОУ 32244833) відомостей.

З аналізу зазначених документів вбачається, що податковими органами зроблено висновок про нікчемність угод між ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп»та ТОВ «ТК Оптимум»та ПАТ «Інвестбудсервіс»лише на підставі матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів та інформаційних баз даних, що використовуються податковими органами і не мають доказової сили з огляду на ст. 69 КАС України. Фактично реальність операцій в ході перевірки не досліджувалась. Це підтверджується зокрема тим, що податковими органами не конкретизується які саме угоди між позивачем та його контрагентами визнаються нікчемними, не описана сутність цих угод, не зазначені вади, які відповідно до закону зумовлюють цей правочин нікчемним..

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не доведено, що операції, здійснені ПАТ «Інвестбудсервіс»в червні 2010 року були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи копії рішень Господарського суду Донецької області, якими зокрема досліджувалось питання чи є правочини, укладені між ПАТ «Інвестбудсервіс»та ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп», ТОВ «ТК Оптимум»недійсними або нікчемними.

Крім того, рішеннями Господарського суду Донецької області № 22/304 від 27.12.2010 року, № 29/128 від 27.12.2010 року, № 22/305 від 27.12.2010 року, № 14/281 від 04.01.2011 року відмовлено у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Мега-Альянс»про визнання недійсними та встановлення нікчемності Договору поставки товарів № 31/05/10 від 31.05.2010, Договору поставки товарів № 02/07у від 02.06.2010, Договору купівлі-продажу товарів № 18/05/10 від 18.04.2010, Договору поставки № 02/04/10 від 02.04.2010. Зазначеними судовими рішення було встановлено реальність та дійсність право чинів на підставі яких сформовано податковий кредит позивача.

Суд бере до уваги також акт ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.02.2011 № 115/1-23-30-32244833 про результати документальної виїзної перевірки ПАТ «Інвестбудсервіс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.09.2010 року.

Як вбачається з періоду, що перевірявся, він включає червень 2010 року, в якому відбулись описані вище операції. Проте, в акті перевірки від 25.02.2011 № 115/1-23-30-32244833 не встановлено заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість по операціям позивача з ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп»та ТОВ «ТК Оптимум».

Отже, актом виїзної перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 25.02.2011 № 115/1-23-30-32244833 спростовуються висновки попереднього акту невиїзної перевірки від 28.08.2010 № 761/1/1-23-40-32244833.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2010 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Донвуглестіл», ТОВ «Енерго Інвест Холдінг», ТОВ «Техноком Груп»та ТОВ «ТК Оптимум» податкових накладних є правомірним та повністю відповідає вимогам законодавства.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс»задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000772304/0 від 09.09.2010 та винесені за наслідками апеляційного узгодження податкові повідомлення-рішення № 0000772304/1, 3 0000772304/2, № 0000772304/3.

Судові витрати в сумі 3.40 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Інвестбудсервіс» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя                                                                                                Р.О. Арсірій