05/08-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" червня 2006 р. Справа № 05/08-06
вх. № 736/6-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Віннічука Р.І. (довіреність № 061705 від 17.06.05 р.),
1-го відповідача - Козлова А.Г. (довіреність № 25 від 03.04.06 р.),
2-го відповідача - начальника юр. служби Гончаренка В.І. (довіреність від 06.06.05 р.),
3-й особи - Козлова А.Г. (довіреність від 17.05.06 р.),
розглянувши справу за позовом Страхової компанії „Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу (м. Харків)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-ТРАНС” (м. Харків) 2) Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” (м. Київ) 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю ”Хартія” (м. Харків)
про стягнення 24389,50 грн
ВСТАНОВИВ:
За уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з першого відповідача (ТОВ "АІС-ТРАНС") спричинені у ДТП збитки у розмірі 510,00 грн., які не підлягають відшкодуванню за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності № 125 від 25.08.04 р., та стягнути з другого відповідача (ВАТ НАСК "Оранта") спричинені у ДТП збитки у розмірі 23879,50 грн. (за виключенням франшизи). Свої позовні вимоги обґрунтовує статтями 993, 1166, 1194 ЦК України.
Перший відповідач визнає уточнені позовні вимоги в повному обсязі.
Третя особа надала письмові пояснення, в яких вказує, що ТОВ „Хартія” виконало свої зобов'язання за договором оренди і немає ніяких претензій до першого відповідача – ТОВ „АІС-ТРАНС”.
Другий відповідач в відзиві на уточнену позовну заяву заперечує проти позову, посилаючись на те, що регресні вимоги згідно ст.993 ЦК України можуть пред'являтися страховиком тільки до особи, відповідальної за заподіяні збитки, якою ВАТ НАСК "Оранта" не є, та згідно пунктів 2, 6, 9 Положення про порядок і умови проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ № 1175 від 28.09.96 р. (надалі – Положення № 1175) з заявою до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхового відшкодування може звернутися третя особа - Грабов А.О., який з такою заявою не звертався, або страхувальник ТОВ "АІС-ТРАНС", який подав заяву від 17.02.05 р., але не вказав в ній кому треба виплатити страхове відшкодування.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Згідно довідки Батальйону дорожньо-патрульної служби ДАІ м. Харкова від 03.03.05 р. № 15/600-1, 17.02.05 р. в 10-00 год. в місті Харкові по проспекту Московському, біля будинку 64-А сталося зіткнення двох автомобілів: Мерседес-Бенс Е 200 державний номер 001-25 ХВ, який належить Грабову А.А. і яким керував Грабов М.А., та ГАЗ-3110 державний номер 762-27 ХК, який належить ТОВ „Хартія” і яким керував водій Ковальов В.Я.
Згідно цієї довідки дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм Ковальовим В.Я. п.10.2 Правил дорожнього руху України.
Червонозаводським районним судом м. Харкова в постанові від 07.04.05 р. встановлено, що 17.02.05 р. Ковальов В.Я., керуючи транспортним засобом по проспекту Московському в м. Харкові, при виїзді на проспект Московський, не пропустив транспортний засіб, що рухався , в результаті чого допустив ДТП, чим порушив п.п. 10.2 Правил дорожнього руху в Україні.
Згідно постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.04.05 р. водій ТОВ „АІС-ТРАНС” Ковальов Володимир Якович за скоєння правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнутий до адміністративної відповідальності.
Іншою постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.04.05 р. справа відносно Грабова Максима Анатолійовича припинена в зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Автомобіль громадянина Грабова Анатолія Олександровича був застрахований в СК „Лемма” (позивач), що підтверджується договором № 988 від 27.09.04 р. добровільного страхування наземного транспорту на страхову суму 215000,00 грн.
Позивач має ліцензію Міністерства фінансів України серії АА № 239084 від 27.11.2000 р. на здійснення страхової діяльності.
Грабов А.О. подав позивачу заяву від 17.02.05 р. про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до заяви позивача сертифікованим оцінювачем ПП „Національний центр незалежних експертиз” 22.03.05 р. була виконана оцінка вартості матеріального збитку, завданого автомобілю Грабова А.О., який становить 25389,50 грн.
29.03.05 р. позивачем складено страховий акт № 05/109-НТ про виплату Грабову А.О. страхового відшкодування з урахуванням франшизи в сумі 24389,50 грн.
29.03.05 р. страхове відшкодування в сумі 24389,50 грн. було виплачено позивачем Грабову А.О., що підтверджується видатковим касовим ордером № 43 від 29.03.05 р. та розпискою Грабова А.О. (а.с.108).
Згідно договору № АТ/А-02-004 оренди легкових автомобілів від 05.08.04 р. та акту прийому-передачі від 05.08.04 р. автомобіль ГАЗ 3110 державний номер 76227ХК Товариством з обмеженою відповідальністю „Хартія” був переданий в оренду першому відповідачу – ТОВ „АІС-ТРАНС” до серпня 2007 року та 16.08.04 р. МРЕВ м. Харкова виданий тимчасовий реєстраційний талон (а.с.148).
Перший відповідач – ТОВ „АІС-ТРАНС” уклав з другим відповідачем – ВАТ НАСК „Оранта” договір страхування № 125 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 25.08.04 р., страхова сума за шкоду, заподіяну майну третій особі якого становить 25500,00 грн., а безумовна франшиза – 510,00 грн. На підтвердження укладання договору другим відповідачем видано першому відповідачу поліс № Б/4663409.
Другий відповідач має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АБ № 100001 від 20.01.05 р. на страхову діяльність у формі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На підставі наказу № 79/04 К від 01.04.04 р. Ковальов Володимир Якович був прийнятий на роботу до ТОВ „АІС-ТРАНС” водієм таксі 3-го класу.
В день скоєння ДТП, тобто 17.02.05 р., водій автомобіля ГАЗ 3110 держ. номер 76227ХК Ковальов В.Я. виконував трудові обов'язки, що підтверджується подорожнім листом службового легкового автомобіля від 16.02.05 р. серії АУ № 088625 (т.1 а.с.142).
В той же день, тобто 17.02.05 р., першим відповідачем подано другому відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування потерпілим (без зазначення назви).
03.03.06 р. позивач надіслав другому відповідачу претензію № 021503 від 15.02.06 р. з пропозицією сплатити йому суму страхового відшкодування (заподіяних збитків), виплачену Грабову А.О., у розмірі 24389,50 грн. До претензії надав всі необхідні документи.
Другий відповідач у відповіді № 530 від 17.03.06 р. на претензію позивача відмовив йому у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що чинним законодавством не передбачена норма, згідно якої з вимогою про страхове відшкодування до страховика, що застрахував цивільну відповідальність, може звертатися будь-хто інший, крім третьої особи (її спадкоємця чи правонаступника) і страхувальника, і посилання на ст.993 ЦК України є неправомірним, так як регресні вимоги згідно цієї статті можуть пред'являтися тільки до особи, відповідальної за заподіяні збитки, а ВАТ НАСК „Оранта” не є такою особою.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов'язкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування”.
Пункт 3 частини 1 статті 988 ЦК України встановлює обов'язок страховика у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Статтею 512 ЦК України встановлено, що крім випадків, визначених в цій статті, кредитор у зобов'язанні може бути замінений і в інших випадках, встановлених законом.
Одним із таких випадків є суброгація - перехід від страхувальника до страховика прав кредитора до боржника, відповідального за настання страхового випадку.
Суброгація встановлена статтею 993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування”, згідно якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, позивач, сплативши Грабову А.О. страхове відшкодування в сумі 24389,50 грн. за договором № 988 від 27.09.04 р. добровільного страхування наземного транспорту, набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тобто відбулася заміна сторони в зобов'язанні.
Отже після виконання своїх зобов'язань за договором № 988 від 27.09.04 р. добровільного страхування наземного транспорту позивач має право вимоги до страховика цивільної відповідальності (другого відповідача) стосовно компенсації відповідної частки сплаченого страхового відшкодування за договором майнового страхування, оскільки страховик цивільної відповідальності взяв на себе відповідальність за заподіяні збитки по договору страхування № 125 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 25.08.04 р. та відповідно до Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Згідно ст.37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.
Як вже зазначалося вище позивач надіслав другому відповідачу претензію № 021503 від 15.02.06 р., в якій містилася вся інформація, вказана в ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, та всі необхідні документи, але ж другий відповідач у своїй відповіді № 530 від 17.03.06 р. відмовив в виплаті позивачу страхового відшкодування по договору страхування № 125 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 25.08.04 р.
Заперечення другого відповідача щодо того, що згідно ч.2 п.6, п.9 Положення № 1175 з заявою до ВАТ НАСК "Оранта" про виплату страхового відшкодування може звернутися третя особа - Грабов А.О., який з такою заявою не звертався, або страхувальник ТОВ "АІС-ТРАНС", який подав заяву від 17.02.05 р., але не вказав в ній кому треба виплатити страхове відшкодування, суд вважає безпідставними і не відповідаючими дійсності, оскільки відповідно до статей 35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування до страховика може звернутися особа, яка має право на відшкодування, а позивач набув таке право внаслідок заміни третьої (потерпілої) особи в зобов'язанні (суброгація), яка сталася відповідно до ст.993 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування”, і надав суду докази звернення до другого відповідача з заявою про виплату йому страхового відшкодування.
Заперечення другого відповідача щодо того, що регресні вимоги згідно ст.993 ЦК України можуть пред'являтися страховиком тільки до особи, відповідальної за заподіяні збитки, якою ВАТ НАСК "Оранта" не є, суд вважає безпідставними, оскільки другий відповідач відповідно Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та згідно договору страхування № 125 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 25.08.04 р. взяв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, заподіяних транспортними засобами першого відповідача життю, здоров'ю та майну третіх осіб внаслідок ДПТ, в межах страхової суми. Тобто другий відповідач взяв на себе відповідальність за завдані збитки, які становлять 24389,50 грн., в межах страхової суми, яка за договором страхування № 125 обов'язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 25.08.04 р. становить 25500,00 грн. з безумовною франшизою в розмірі 510,00 грн.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги до другого відповідача обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Перший відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Таким чином, відповідно до ст.78 ГПК України, суд перевіривши, що дії першого відповідача не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, приймає рішення про задоволення позовних вимог, в частині стягнення з першого відповідача шкоди, яка не підлягає відшкодуванню за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності № 125 від 25.08.04 р. (франшиза), в сумі 510,00 грн.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з обох відповідачів на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.1 ст.8 Декрету Кабінету міністрів України „Про державне мито” позивачу належить повернути з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 0,10 грн.
Керуючись ст.ст.512, 979, 988, 990, 993, 1166, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст.7, 27 Закону України „Про страхування”, ст.35, 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.33-35, 43, 49, 78, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги до першого відповідача задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „АІС-ТРАНС” (61153 м. Харків, пр-т. 50-річчя ВЛКСМ, 56. Код ЄДРПОУ 32031705. П/р № 26003002825 в ХОД АППБ „Аваль” м. Харкова, МФО 350589) на користь Страхової компанії „Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу (61166 м. Харків, вул. Коломенська, 3. Код ЄДРПОУ 22623173. П/р № 26506011026 в ХАК „Зембанк” м. Харкова, МФО 351652) шкоду, яка не підлягає відшкодуванню за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності № 125 від 25.08.04 р. (франшиза), в сумі 510,00 грн., державне мито в сумі 5,10 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 2,47 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. Позовні вимоги до другого відповідача задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна страхова компанія „Оранта” (01015 м. Київ, вул. Січневого повстання, 34-В. Код ЄДРПОУ 00034186. П/р № 2650917 в АППБ „Аваль” м. Києва, МФО 300335) на користь Страхової компанії „Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу (61166 м. Харків, вул. Коломенська, 3. Код ЄДРПОУ 22623173. П/р № 26506011026 в ХАК „Зембанк” м. Харкова, МФО 351652) страхове відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності № 125 від 25.08.04 р. в сумі 23879,50 грн., державне мито в сумі 238,80 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 115,53 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Страховій компанії „Лемма” у формі акціонерного товариства закритого типу (61166 м. Харків, вул. Коломенська, 3. Код ЄДРПОУ 22623173. П/р № 26506011026 в ХАК „Зембанк” м. Харкова, МФО 351652) з Державного бюджету України зайво сплачене платіжним дорученням № 58 від 18.01.06 р. державне мито в сумі 0,10 грн.
Видати довідку.
Суддя Ольшанченко В.І.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 16678 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Ольшанченко В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні