Рішення

від 08.02.2011 по справі 2-454/11

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

                   

Справа № 2-454/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2011 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя в складі: головуючого судді – Кукурекіна К.В., при секретарі – Барташевської А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «П'ятірочка плюс» про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_4 звернулась до суду с позовною заявою до відповідачів про стягнення суми боргу.

Позов мотивований тим, 05.06.2006 року між нею та ТОВ «П'ятірочка плюс» в особі директора ОСОБА_3 та засновника ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно з яким відповідачами була отримана сума у розмірі 100000,00 доларів США. Відповідно до п. 2 даного договору позики грошові кошти повинні були бути повернені не пізніше 15 лютого 2007 року. У порушення своїх зобов'язань грошові кошти були повернені частково у розмірі 70000,00 доларів США. У зв'язку з тим, що договором позики від 05.06.2006 року передбачалося нарахування відсотків за користуватися грошовими коштами у розмірі 2% від запозиченої суми, а також передбачена пеня за невчасну сплату процентів у розмірі 0,3% від простроченої суми, позивачка просила суд стягнути на її користь з відповідачів суму основного боргу у розмірі 240300,00 гривень, суму процентів за користуватися запозиченими грошовими коштами у розмірі 173016,00 гривень і пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 277705,09 гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_5 позов на визнав в повному обсязі, вважаючи, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у зв’язку з тим, що договір позики від 05.06.2006 року укладений між позивачкою та юридичною особою – ТОВ «П'ятірочка плюс», грошові кошти він не отримував. ОСОБА_2 лише поставив свій підпис під договором на вимогу колишнього директора ОСОБА_3 та згідно з ч. 3 ст. 96 ЦК України Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Вважає, що ОСОБА_3 не є належним відповідачем у зв'язку з тим, що договір позики від 05.06.2006 року укладений між позивачкою та юридичною особою – ТОВ «П'ятірочка плюс».

В судове засідання позивачка, відповідачи та представник відповідача ОСОБА_3 не з'явились, повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідно до ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на правову підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У судовому засіданні судом встановлено, що 05.06.2006 року між ОСОБА_4 та ТОВ «П'ятірочка плюс» в особі директора ОСОБА_3 укладений договір позики, згідно з п. 1.1. якого ТОВ «П'ятірочка плюс» (Позичальник) отримало від ОСОБА_4 (Позичкодавець) 100000,00 доларів США.

ТОВ «П'ятірочка плюс» повинно було повернути суму позики не пізніше 15.02.2007 року (п. 2.1. договору позики від 05.06.2006 року).

Пунктами 3.1. та 3.2. договору позики від 05.06.2006 року передбачено, що за користування грошовими коштами нараховуються та сплачуються проценти у розмірі 2% від суми позики, а за прострочку сплати процентів сплачується пеня у розмірі 0,3%.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір позики укладений між позивачкою ОСОБА_4 та саме ТОВ «П'ятірочка плюс» та між ними склалися договірні відносини, що регулюються Параграфом 1 Глави 71 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідач ТОВ «П'ятірочка плюс» у порушення вимог закону та договору позики від 05.06.2006 року суму позики в строк не повернуло.

Відповідач ОСОБА_2, як засновник юридичної особи, самостійно повернув частину борга ТОВ «П'ятірочка плюс» у розмірі 70000,00 доларів США.

Тому суд вважає за можливе задовольнити позовни вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення 30000,00 доларів США основної суми боргу, що еквівалентно 240300,00 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 3.1. договору позики від 05.06.2006 року передбачено, що за користування грошовими коштами ТОВ «П'ятірочка плюс» не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем користування грошовими коштами сплачує відсотки у розмірі 2% від запозиченої суми.

Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення з ТОВ «П'ятірочка плюс» процентів за користування грошовими коштами у розмірі 173016,00 гривень.

Позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення пені за невчасну сплату процентів у розмірі 0,3% від простроченої суми задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Тобто пеня нараховується та підлягає сплаті в грошових відносинах саме за несвоечасне повернення основної суми боргу.

Стягнення пені за прострочку сплати процентів діючим законодавством не передбачено. У зв'язку з чим позовни вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення 277705,09 гривень пені за прострочку сплати процентів задоволенню не підлягають.

Також не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_4 про стягнення суми боргу та процентів солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поряд зі стягненням даної суми з ТОВ «П'ятірочка плюс». Суд вважає, що в спірних правовідносинах ані засновник ТОВ «П'ятірочка плюс» ОСОБА_2, ані колишній директор ОСОБА_3, не є солідарними боржниками.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 96 ЦК України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника).

Тому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не відповідають по зобов'язаннях ТОВ «П'ятірочка плюс», в тому числі не відповідають по договору позики від 05.06.2006 року.

Не заслуговують на увагу твердження представника позивачки ОСОБА_6 про покладення солідарної відповідальності на відповідача ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що він частково виконав обов'язок ТОВ «П'ятірочка плюс».

Саме факт погашення засновником ТОВ «П'ятірочка плюс» ОСОБА_2 частини боргу не суперечить вимогам ЦК України та не вказує на те, що договір був укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 Наявність його підпису під договором позики не робить ОСОБА_2 стороною цього договору. Згідно з преамбулою договору позики від 05.06.2006 року стороною Позичальником є юридична особа – ТОВ «П'ятірочка плюс», а не її директор чи засновник.

Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання грошових коштів саме ОСОБА_2 Позивачка не надала суду переконливих доказів того, що договір позики був укладений ОСОБА_2 і що саме він отримав гроші.

Факт отримання грошових коштів саме ТОВ «П'ятірочка плюс» підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.10.2009 року та відмовним матеріалом № 4896, ЖРЗПЗ № 6309, який був оголошений та досліджений в судовому засіданні.

Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення суми боргу з урахуванням процентів та пені з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 625, 1048, 1050 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 168, 169, 209, 212 – 218, 224 – 226 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «П'ятірочка плюс» (ідентифікаційний код юридичної особи 33276206, місцезнаходження – м. Севастополь, вул. Курганна, 6) на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики у розмірі 240300,00 грн. та суму процентів за користування позикою у розмірі 173016,00 гривень.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «П'ятірочка плюс» ідентифікаційний код юридичної особи 33276206, місцезнаходження – м. Севастополь, вул. Курганна, 6) судовий збір у розмірі 1700,00 гривень та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня оголошення рішення суду.               

Суддя –