Постанова

від 20.03.2008 по справі 02-7/668-16/152/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 20 березня 2008 р.                                                                                   

№

02-7/668-16/152/07 

        Вищий господарський суд України у складі

колегії суддів:

Головуючого: суддів:

Добролюбової

Т.В. Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши

матеріали касаційної скарги

ОСОБА_1

на

постанову

Запорізького

апеляційного господарського суду від 27.11.2007

у

справі

№

02-7/668-16/152/07

за

позовом

ОСОБА_1

до   третя особа без самостійних вимог на

предмет спору на стороні позивача    третя особа без самостійних вимог на

предмет спору на стороні відповідача    за участю

Колективного

підприємства "Нововасильківська міжгосподарська шляхова пересувна

колонна №164" (надалі -підприємство) Державна податкова інспекція у

Приазовському районі Запорізької області   

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роса -4"   Прокурора Запорізької області

про

визнання

недійсним рішення загальних зборів трудового колективу КП

"Нововасильківська міжгосподарська шляхова пересувна колонна №164"

В судовому засіданні

13.03.08 оголошувалась перерва до 20.03.08.

В судовому засіданні взяв

участь представник позивача: ОСОБА_2 -за дов. від 24.01.08.

Представники

відповідача, третіх осіб та прокуратури 

у судове засідання не з'явилися, належно повідомлені про час і місце

розгляду касаційної скарги. 

доповідач:

Добролюбова Т.В

ОСОБА_1

у березні 2007 року заявлений позов до Колективного підприємства

"Нововасильківська міжгосподарська шляхова пересувна колонна №164"

про визнання недійсним рішення загальних зборів трудового колективу від

26.11.05 в частині передачі майна підприємства Товариству з обмеженою

відповідальністю "Роса-4", ліквідації та створення ліквідаційної

комісії підприємства.  Обґрунтовуючи свої

вимоги позивач вказував на те, що прийняті на загальних зборах трудового

колективу рішення суперечать приписам статей 65, 167 Господарського кодексу

України. 

Ухвалою

господарського суду Запорізької області від 28.03.07, ухваленою суддею

Черкаським В.І., відмовлено позивачеві у прийнятті позовної заяви на підставі

пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України,

оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах.  

Запорізький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Антонік С.Г.

-головуючого, Яценко О.М., Юхименко О.В., постановою від 13.06.07, перевірену

ухвалу від 28.03.07 скасував. Матеріали справи передав для  розгляду до господарського суду Запорізької

області. Суд дійшов висновку, що спір виник з приводу відносин, пов'язаних з

управлінням корпоративним підприємством, а тому підвідомчий господарським

судам. При цьому, суд посилався на приписи пункту 4 частини 1 статті 12

Господарського процесуального кодексу України, статті 63, 79,  частини 3 статті 167 Господарського кодексу

України . 

Рішенням

господарського суду Запорізької області від 26.07.07, ухваленим суддею

Ніколаєнко Р.А., позовні вимоги задоволено. Вмотивовуючи рішення суд дійшов

висновку, що загальні збори трудового колективу від  26.11.05 є неправомочними, оскільки в них

приймало участь менше 70 % засновників підприємства. При цьому, суд встановив,

що вирішення спірних питань Статутом підприємства віднесено до компетенції

загальних зборів засновників, а не трудового колективу.

Запорізький

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Кагітіної Л.П.

-головуючого, Колодій Н.А., Яценко О.М., постановою від 27.11.07, перевірене

рішення суду першої інстанції скасував, провадження у справі припинив на підставі

пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу

України.  Суд апеляційної інстанції

дійшов висновку, що даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки

відповідач у справі за організаційною формою не є господарським товариством, а

спір між учасниками такого об'єднання не є таким, що виник з корпоративних

відносин. 

ОСОБА_1

звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій

просить постанову у справі скасувати, а рішення суду першої інстанції -залишити

без змін. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник вказував на

порушення судами приписів статей 1 Господарського процесуального кодексу

України, статті 55 Конституції України. На думку скаржника, він має право на

звернення з таким позовом до господарського суду, оскільки є засновником

підприємства та має свій визначений статутом грошовий внесок в установчому

фонді. Заявник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково не врахував того,

що позивач вже звертався з таким позовом до Приазовського районного суду

Запорізької області, який ухвалою від 03.05.07 було повернуто з вказівкою на

підвідомчість спору господарському суду Запорізької області. Скаржник вказує і

на те, що судом невірно застосовано 

пункт 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу

України щодо припинення провадження у справі, адже, суд не прийняв до уваги

постанову від 13.06.07 у цій справі, якою скасовано ухвалу місцевого суду про

відмову у прийнятті позовної заяви та передано її на розгляд господарському

суду Запорізької області.  

Від

Колективного підприємства "Нововасильківська міжгосподарська шляхова

пересувна колонна №164",  Прокурора

Запорізької області, Державної податкової інспекції у Приазовському районі

Запорізької області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса

-4"  відзивів на касаційну скаргу

судом не отримано.

          Вищий 

Господарський  суд  України 

заслухавши  доповідь  судді 

Добролюбової Т.В. і пояснення представника позивача, переглянувши  матеріали 

справи та доводи  касаційної  скарги, перевіривши  правильність 

застосування  судами  приписів 

процесуального  

законодавства,  відзначає  наступне.

          Господарськими судами попередніх

інстанцій зазначено та підтверджено матеріалами справи, що предметом позову є

вимога ОСОБА_1 до Колективного підприємства "Нововасильківська

міжгосподарська шляхова пересувна колонна №164" про визнання недійсним рішення

загальних зборів трудового колективу від 26.11.05 в частині передачі

майна підприємства Товариству з обмеженою відповідальністю "Роса-4",

ліквідації та створення ліквідаційної комісії підприємства. Суд апеляційної

інстанції, скасовуючи рішення господарського суду та припиняючи провадження у

справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального

кодексу України дійшов вірного висновку про непідвідомчість даного спору

господарським судам. Однією із форм завершення справи, яке зумовлено

передбаченими законом обставинами є припинення провадження у справі.  При виявленні встановлених законодавством

обставин відсутня необхідність розгляду справи по суті. Підстави припинення

провадження у справі передбачені статтею 80 Господарського процесуального

кодексу України. Зокрема, пунктом 1 частини 1 вказаної статті  унормовано, що господарський суд припиняє

провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається

законодавством, а у разі відсутності прямої вказівки закону застосовується

принцип розмежування підвідомчості за суб'єктним складом. Законом

України від 15.12.06 №483-У "Про внесення змін до деяких законодавчих

актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та

корпоративних спорів", який набрав чинності 29.12.06, внесені  зміни, зокрема, до статті 12 Господарського процесуального

кодексу України. Так, відповідно до пункту 4 частини І статті 12 вказаного

Кодексу, до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його

учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а

також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських

товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та

припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів. Так, виходячи з

положень наведеної норми, господарському суду підвідомчі корпоративні спори:

між учасниками товариства; між учасником та господарським товариством.

Приписами статті 93 Господарського Кодексу України  унормовано, що підприємством колективної

власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на

основі колективної власності засновників. Підприємство колективної

власності  є однією з організаційно

-правових форм підприємств, кваліфікуючою ознакою якої є визначена форма

власності, на якій засноване і діє таке підприємство. Відповідно до частини 1

статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи,

частка якої визначається у статутному фонді господарської організації ,

що визначають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською

організацією, отримання певної частини прибутку даної організації та активів у

разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності,

передбачені законом та статутними документами. Отже учасниками корпоративних

відносин є насамперед ті суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких є

частки осіб (фізичних, юридичних, держави) як учасників такого об'єднання.

Отже, корпоративними правами є лише права учасників підприємницьких товариств,

оскільки тільки вони можуть отримувати прибутки. Ними є господарські товариства

і виробничі кооперативи. Колективне підприємство не має у своєму статутному

фонді (складеному капіталі) часток їх учасників. Судом апеляційної інстанції

установлено, що засновники КП "Нововасильківська МШПМК №164" не

вносили своїх часток у статутний фонд підприємства, а поділили його на

приватизаційні паї.  Відтак, спір у даній

справі пов'язаний не з реалізацією корпоративних прав, а з діяльністю юридичної

особи, що за організаційною формою не відноситься до господарського товариства.

За загальними нормами, у разі якщо спір, пов'язаний з діяльністю іншої

юридичної особи, хоч і є за своїм змістом близьким до спору, що виник з

корпоративних відносин, проте, якщо хоча б однією зі сторін спору є фізична

особа, підвідомчі загальним судам. Як вбачається з матеріалів справи,  позивачем у справі є фізична особа. Водночас,

судами установлено, що згідно зі Статутом відповідача його Вищим органом  є загальні збори засновників колективного

підприємства. При цьому, вирішення питань господарської діяльності, ліквідації

підприємства є виключно компетенцією засновників та здійснюється шляхом прийняття

рішень на загальних зборах засновників. 

В даній справі, спір заявлений про визнання недійсним рішення

загальних зборів трудового колективу відповідача. Отже, з огляду на суб'єктний

склад сторін та предмет спору спір не віднесений до справ, розгляд яких

належить до компетенції господарських судів.

          Таким чином, висновок суду

апеляційної інстанції про наявність правових підстав для припинення провадження

у справі є законним, обґрунтованим та таким, що 

відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому колегія

суддів не вбачає підстав для скасування постанови у справі та задоволення

касаційної скарги.

Виходячи

з викладеного та керуючись статтями  1117,

1118, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

          Постанову Запорізького апеляційного господарського суду

від 27.11.07 у справі №02-7/668-16/152/07 залишити без змін.

          Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без

задоволення.

Головуючий     суддя                                                             

Т. Добролюбова

                     С у д д і                                                                Т.Гоголь

В.Швець