Постанова

від 19.03.2008 по справі б15/81-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 19 березня 2008 р.                                                                                   

№

Б15/81-07 

Судова колегія Вищого господарського суду України у складі

:

Полякова

Б.М., -головуючого (доповідач у справі),

Катеринчук

Л.Й.,

Ткаченко

Н.Г.

розглянувши

касаційну скаргу

АКБ

"ТАС-Комерцбанк", м. Київ (правонаступником якого є ВАТ

"Сведбанк", м. Київ)

на

постанову  та ухвалу

від

08.11.2007 р. Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

30.07.2007 р. господарського суду Дніпропетровської області

у

справі

№

Б15/81-07 господарського

суду Дніпропетровської області

за

заявою боржника

ТОВ

"ТОРГОВИЙ БУДИНОК ДПЗ",  м.

Дніпропетровськ

про

банкрутство

арбітражний

керуючий

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяв участь представник:

ВАТ

"Сведбанк"

Володічева

О.І., довір.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2007 р. за заявою

ліквідатора ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК ДПЗ" порушено провадження у справі №

Б15/81-07 про банкрутство ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК ДПЗ" в порядку

ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” (далі -Закон про банкрутство).

          Постановою господарського суду

Дніпропетровської області від 25.05.2007 р. визнано ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК

ДПЗ" банкрутом відповідно до ст. 51 Закону про банкрутство та відкрито

відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено

арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Ухвалою

господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2007 р. (суддя Петренко

Н.Е.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута,

ліквідовано банкрута - ТОВ "ТОРГОВИЙ БУДИНОК ДПЗ", як юридичну особу,

та припинено провадження у справі.

Постановою

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.11.2007 р. (судді:

Білецька Л.М. -головуючий, Науменко І.М., Ясир Л.О.) апеляційну скаргу АКБ

"ТАС-Комерцбанк" залишено без задоволення, а ухвалу господарського

суду Дніпропетровської області від 30.07.2007 р. -без змін. 

Не

погоджуючись з винесеними судовими рішеннями, кредитор - АКБ

"ТАС-Комерцбанк" звернувся до Вищого господарського суду України з

касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 08.11.2007 р. і ухвалу господарського суду

Дніпропетровської області від 30.07.2007 р., а справу передати на розгляд до

господарського суду Дніпропетровської області.

Касаційна

скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанції норм

матеріального та процесуального права, а саме ст. ст. 15, 16, 25, 32 Закону про

банкрутство та ст. ст. 42, 43, 43 Господарського

процесуального кодексу України.

На

час розгляду справи в судовому засіданні від заявника касаційної скарги

надійшло клопотання від 14.03.2008 р. №211 про здійснення заміни АКБ

"ТАС-Комерцбанк" на його правонаступника -ВАТ "Сведбанк",

яке, за висновком суду касаційної інстанції, підлягає задоволенню.

Заслухавши

пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що

касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як

вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі про банкрутство

здійснюється за правилами ст. 51 Закону про банкрутство, яка передбачає

особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

У

зв'язку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію,

у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедура розпорядження майном

боржника та процедура санації боржника, господарський суд за результатами

розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої

недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає її банкрутом,

відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора відповідно до ч. 2

ст. 51 Закону про банкрутство.

Відтак,

вказана процедура банкрутства також не передбачає створення комітету

кредиторів.

У

зв'язку з чим, посилання заявника касаційної скарги на порушення судом вимог ч.

6 та ч. 9 ст. 7 Закону про банкрутство щодо подання боржником плану санації та

створення комітету кредиторів у справі визнаються колегією суддів

необґрунтованими.

Крім

того, правомірність визнання боржника банкрутом перевіряється судом касаційної

інстанції за наслідками оскарження постанови про визнання боржника банкрутом та

відкриття ліквідаційної процедури, в той час як у даному випадку предметом

касаційного оскарження є ухвала про затвердження звіту ліквідатора та

ліквідаційного балансу.

Як

вбачається зі звіту ліквідатора банкрута й ліквідаційного балансу та

встановлено попередніми судовими інстанціями, під час проведення ліквідаційної

процедури ліквідатор здійснив всі заходи, передбачені ст. 25 Закону про

банкрутство, а, отже, виконав всі вимоги цього закону.

Зокрема,

ліквідатором банкрута подано оголошення про визнання боржника банкрутом в

офіційному друкованому органі, здійснено пошук та виявлення майна банкрута на

підставі раніше здійсненої ним інвентаризації та шляхом направлення запитів до

відповідних органів, встановлено грошові вимоги кредиторів (ДПІ у

Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська та АКБ "ТАС-Комерцбанк").

Відтак,

вказаною особою вчинялися дії, що були направлені на встановлення як активу,

так і пасиву банкрута.

Щодо

дебіторської заборгованості банкрута у розмірі 277 700,00 грн., то такі грошові

вимоги були заявлені у справі про банкрутство дебітора та включені до реєстру

вимог кредиторів, однак вони є безнадійною заборгованістю та будуть погашені у

зв'язку з відсутністю майна.

Доводи

заявника касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права

внаслідок обмеження його процесуальних прав визнаються колегією суддів безпідставними.

Як

вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 18.07.2007 р. судом першої

інстанції призначено судове засідання з розгляду звіту ліквідатора банкрута та

ліквідаційного балансу.

При

цьому, представники обох кредиторів банкрута, в т.ч. заявника касаційної

скарги, були присутні у судовому засіданні з затвердження звіту ліквідатора

банкрута, навіть останнім було подано заяву про додаткові грошові вимоги до

банкрута. 

Втім,

будь-яких заперечень щодо звіту ліквідатора банкрута та ліквідаційного балансу

представником АКБ "ТАС-Комерцбанк" зроблено у судовому засіданні

та/або надано суду не було.

Таким

чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків попередніх судових

інстанцій.

На

підставі вищезазначеного та враховуючи те, що у банкрута відсутні

активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції, з

яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правомірного висновку щодо

необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу,

ліквідування банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

За

таких обставин справи колегія суддів вважає, що підстави для зміни або

скасування оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду

апеляційної інстанції відсутні.

Виходячи

з наведеного та керуючись  ст. ст. 25,

32, 40, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом” та ст. ст. 42, 43, 43, 1115,

1117, 1119 -11111 Господарського

процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу ВАТ

"Сведбанк" залишити без задоволення.

2.          Постанову Дніпропетровського

апеляційного господарського суду від 08.11.2007 р. та ухвалу господарського

суду Дніпропетровської області від 30.07.2007 р. у справі № Б15/81-07 залишити

без змін.

Головуючий                                                                         

Б.М. Поляков

         Судді                                                                                     

Л.Й. Катеринчук

          Н.Г. Ткаченко