Постанова

від 28.02.2008 по справі 20/446-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000,

м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "28"

лютого 2008 р.                                                           

Справа №20/446-НА

За

позовом приватного

підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький 

до

Державної податкової

інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

№ 0000011501/0 від 04.04.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання

за платежем „ПДВ” в розмірі 838518 грн., № 0000021501/0 від 04.04.2007 року про

визначення суми податкового зобов'язання за платежем „податок з доходів фізичних

осіб” в розмірі 127341,37 грн.

Суддя                                     Гладій

С.В.

Секретар судового засідання Малінковський Г. М.

Представники:

Від позивача           - не з'явився

Від

відповідача                     - Кундиловська М. М. -за довіреністю №

28759/9/10 від 06.07.2007р.

Згідно

ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та

резолютивну частини постанови.

Суть

спору :

Позивач

звернувся з позовом до суду в якому просить визнати недійсними податкові

повідомлення-рішення № 0000011501/0 від 04.04.2007 року про визначення суми

податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 838518 грн., №

0000021501/0 від 04.04.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання

за платежем „податок з доходів фізичних осіб” в розмірі 127341,37 грн.

посилаючись на те, що позивачем в 2006 році здійснювалась фінансово

господарська (посередницька) діяльність по закупівлі та продажу продукції

(сировини, обладнання та запчастин до нього спецодяг та інше).

Продукція

була поставлена споживачу, а кошти були перераховані продавцю. З різниці що

виникла було сплачено податки на загальну суму 10448 грн. У зв'язку з тим, що

товар поставлено споживачу, а кошти перераховані постачальникам, які на період

виконання господарських операцій існували, а також те, що по даним

господарським операціям сплачено податки просить податкові повідомлення рішення

визнати нечинними.

Відповідач

проти позову заперечує. Зазначає, що під час проведення перевірки приватного

підприємця було виявлено порушення в частині правильності визначення витрат

пов'язаних з одержанням доходу. Порушення виникло в результаті того, що в

перевіряємому періоді (І-ІІІ кварталах 2006р.) п/п ОСОБА_1 безпідставно

віднесено до складу валових витрат суми витрат по операціях з ТОВ „Технологія”

(код 32089021), яке відповідно наданої інформації Головним управлінням

статистики у Вінницькій області, Державного реєстратора Виконавчого комітету

Вінницької міської Ради та ДПА у Вінницькій області ТОВ „Технологія” (код

32089021) за даними інформаційного фонду на податковому обліку та в Єдиному

державному реєстрі юридичних та фізичних осіб не значиться.

Відповідно

п. 22.3, 22.10 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” №

889 від 22.05.2003 року встановлено порушення вимог ст. 13, ст. 14 р. ІV

Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян”    № 13-92 від 26.12.92р., п. п. 5.3.9 п. 5.3

ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р.

№ 283/97-ВР, за результатами проведеної перевірки, суб'єктом господарювання

занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період з

01.01.2005р. по 30.09.2006р. на суму 127 341,37 грн.

Одночасно

в ході проведення перевірки стало відомо, що згідно акту № 1178 від

06.06.2005р. ПП „Юмакс”, код 30682099, м. Київ, вул. Закревського, 22,

анульовано Свідоцтво платника ПДВ.

Отже,

в порушення п. п. 7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про

податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97року, Наказу ДПА України

від 30.05.97р. № 165 „Про затвердження форми податкової накладної та порядку її

заповнення”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97р. за №

233/2037 з урахуванням змін та доповнень та порядку ведення реєстру отриманих

та виданих податкових накладних затвердженого наказом ДПА України від

30.06.05р. № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005

року за № 770/11050, суми ПДВ підтвердженні податковими накладними, які були

видані ПП „Юмакс” та податковими накладними виданими ТОВ „Технологія”,

приватним підприємцем ОСОБА_1 безпідставно було віднесено до складу податкового

кредиту оскільки вони були видані особами, які не зареєстровані як платники

податку на додану вартість.

За

порушення п. п. 7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4., п. п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із

змінами і доповненнями, п/п ОСОБА_1 збільшено суму податкового зобов'язання на   559 012 грн., в т. ч. по наступних періодах,

що підлягали перевірці: травень 2006р. - 15939грн; червень 2006р. - 18606грн;

липень 2006р. - 28371грн; серпень 2006р. - 40111грн; вересень 2006р. -

455985грн.

На

підставі зазначеного, просить в позові відмовити.

Розглядом

матеріалів справи встановлено :

ДПІ у

м. Хмельницькому проведено виїзну планову перевірку суб'єкта господарської

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного

та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року.

За

результатами перевірки складено акт № 1921/17-1/1988803010 від 03.04.2007 року

яким встановлено порушення п. п. 7.2.4 п. 7.2, п. п. 7.4.5 п. 7.4 п. 7.1 ст. 7

Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР

із змінами і доповненнями в результаті чого п/п ОСОБА_1 Збільшено суму

податкового зобов'язання на 559012 грн. в т. ч. по періодах що підлягали

перевірці : травень 2006р. -15939 грн., червень 2006р. -18606 грн., липень

2006р. -28371 грн., серпень 2006р. -40111 грн., вересень 2006р. -455985 грн.

Крім

того, встановлено порушення ст. 13 , ст. 14 р. IV Декрету Кабінету Міністрів

України „Про прибутковий податок з громадян” № 13-92 від 26.12.1992 року, п. п.

5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”

22.05.1997 року № 283/97-ВР, а саме, що п/п ОСОБА_1 Занижено податкове

зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2005 року по

30.09.2006 року на суму 127341,37 грн.

На

підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення №

0000011501/0 від 04.04.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання

за платежем „ПДВ” в розмірі 838518 грн., № 0000021501/0 від 04.04.2007 року про

визначення суми податкового зобов'язання за платежем „податок з доходів

фізичних осіб” в розмірі 127341,37 грн.

Не

погоджуючись з даними рішеннями позивач звернувся з позовом до суду в якому

просить визнати їх недійсними

Досліджуючи

надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та  заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом

враховується наступне.

Згідно  п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на

додану вартість”, податковий  кредит -

сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного

періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом

7.4.1 ст. 7 цього Закону  визначено, що

податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих

(сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з

метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах

господарської діяльності платника податку.

Підпунктом

7.4.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що не

підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого

(нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені

податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки

платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо

включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими

зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у

вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму

податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

При

цьому п. п. 7.2.1 ст. 7 зазначеного Закону визначено, що податкова накладна

повинна містити: порядковий номер і дату виписування податкової накладної;

назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника

податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце

податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг,

об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку

податку та відповідну суму податку в цифровому значенні; загальну суму коштів,

що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відсутність

хоча б одного з цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до

податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі

такої накладної.

А

відповідно до п. п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону, встановлено, що право  на нарахування податку та складання

податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники

податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як

вбачається з поданих в матеріали справи відповідей :

-          державного реєстратора виконкому

Вінницької міської ради № 01-10/96 від 14.03.2007 року -ТОВ „Технологія (код

ЄДРПОУ 32089021) в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб

-підприємців не значиться.

-          Головного управління статистики у

Вінницькій області -ТОВ „Технологія” (ю. а. м. Вінниця, вул. Гонти, 16) в

єдиному державному реєстрі станом на 06.03.2007 року не значиться.

Ідентифікаційний код -32089021 є помилковим.

-          ДПА у Вінницькій області №

1442/7/26-3404 від 03.03.2007 року - ТОВ „Технологія” (код 32089021) за даними

інформаційного фонду ДПА у Вінницькій області на податковому обліку не

значиться.

Крім

того, відповідно до рішення господарського суду м. Києва у справі № 12/274 від

29.04.2005 року, припинено державну реєстрацію приватного підприємства „Юмакс”

(м. Київ, вул. Закревського, 22, код ЄДРПОУ 30682099). Відповідно до акту №

1178 від 06.06.2005 року анульовано свідоцтво ПП „Юмакс” про реєстрацію

платника податку на додану вартість             

№ 35331412.

Таким

чином, суми ПДВ, що підтверджені податковими накладними виданими не

зареєстрованими особами в податковому органі (ТОВ „Технологія” м. Вінниця та ПП

„Юмакс” м. Київ) № 05/05-06 від 05.05.2006 року, № 12/05-06 від 12.05.2006

року, № 08/06-06 від 08.06.2006 року, № пн-37 від 03.07.2006 року, № 1/1-0801

від 27.07.2006 року, № пн-126 від 12.07.2006 року, № 277 від 27.07.2006 року, №

81 від 01.08.2006 року, № 308-06 від 03.08.2006 року, № 266 від 26.06.2006

року, № 1008-01, № 126, № 0108-02 від 01.08.2006 року, № 126, № 119 від

11.08.2006 року, № 149 від 14.08.2006 року, № 238 від 23.08.2006 року, №

08-25-06 від 25.08.2006 року, № 902 від 02.09.2006 року, № 39 від 03.09.2006

року, № 65, № 49, № 50, № 51 від 04.09.2006 року, № 96 від 06.09.2006 року, №

89, № 98 від 08.09.2006 року, № 119, № 1109 від 11.09.2006 року, № 129, № 139

від 12.09.2006 року, № 149, № 14-1 від 14.09.2006 року, № 169-06 від 16.09.2006

року, № 199 від 19.09.2006 року, № 209, № 209-01, № 209-02 від 20.09.2006 року,

№ 2319-01/09 від 23.09.2006 року, № 2523-01-09 від 25.09.2006 року, № 279, №

279/01 від 27.09.2006 року, № 299/01, № 298/01 від 29.09.2006 року не надають

права позивачу відносити відповідні суми податку на додану вартість до

податкового кредиту.

Щодо

донарахування податку з доходів фізичних осіб, судом враховується, що

відповідно до ч. 3 ст. 13 Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб

від зайняття підприємницькою діяльністю, затв. наказом Головної державної

податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. №12 із змінами і

доповненнями, внесеними наказом від 18 травня 1993 р. № 17 (Зареєстровано в

Міністерстві юстиції України 09 червня 1993р. за № 64) визначено, що загальним

оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між

валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально

підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо

ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються

податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у

відсотках до валового доходу. При цьому абз. 4 п. п. 5.3.9 ст. 5 Закону України

„Про оподаткування прибутку підприємств”, встановлено, що не належать до складу

валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими,

платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких

передбачена правилами ведення податкового обліку.

З

огляду на вищезазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача не відповідають

вимогам закону, відповідно в позові належить відмовити в повному обсязі.

Керуючись

ст. ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259 Кодексу адміністративного

судочинства України, п. п. 3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення”

Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В

позові приватного підприємця ОСОБА_1, м. Хмельницький до Державної податкової

інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання недійсними

податкових повідомлень-рішень № 0000011501/0 від 04.04.2007 року про визначення

суми податкового зобов'язання за платежем „ПДВ” в розмірі 838518 грн., №

0000021501/0 від 04.04.2007 року про визначення суми податкового зобов'язання

за платежем „податок з доходів фізичних осіб” в розмірі 127341,37 грн.

відмовити.

Згідно

ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають

право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява

про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення,

апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне

оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через

суд першої інстанції.

Згідно

ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку

заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої

інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної

скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після

закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

С. В. Гладій