Постанова

від 04.10.2006 по справі 20-2/062-175/пр-5/882-7/179

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-2/062-175/пр-5/882-7/179

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

04 жовтня 2006 р.                                                                                   № 20-2/062-175-пр-5/882-7/179  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія”

та касаційне поданняпрокурора м. Севастополя

на постановувід 12.04.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду

та на ухвалувід 23-26.08.2005

у справі№20-2/062-175-пр-5/882-7/179

господарського судум. Севастополя

за позовомпрокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного департаменту рибного госпо-дарства Міністерства аграрної політики України

до1.Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного рибальства”2.Акціонерного товариства зі спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S”3. ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія”

провизнання договору застави недійсним

за участю представників сторін

від позивача:у засідання не прибули

від відповідача 1:Горчаков С.В., дов.

від відповідача 2:Макєєнко О., дов.

від відповідача 3:Белов А.О., дов.

від ГПУ:Савицька О.В., посв.

від Мінагрополітики України: Лавренова Н.О., дов.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 26.08.2005 господарського суду м. Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.), залишеною без змін постановою від 12.04.2006 Севастопольського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Плута В.М. –головуючого, Борисової Ю.В., Горошко Н.П.), припинено провадження у даній справі за позовом прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України до Державного підприємства “Севастопольське управління океанічного рибальства”, Акціонерного товариства зі спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S.”, Закритого акціонерного товариства “Севастопольська рибодобувна компанія” про визнання договору застави судна “Григорій Ковтун” від 22.05.2001 недійсним.

Ухвала та постанова мотивовані тим, що Акціонерне товариство зі спрощеною системою управління “FRANSOV S.A.S.” (надалі скорочено –АТ “FRANSOV S.A.S.”) знаходиться за межами України і на території України відсутні його філії або представництва, тому вказаний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України і провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 09.06.2006 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою ЗАТ “Севастопольська рибодобувна компанія” та касаційним поданням прокурора м. Севастополя, в яких заявлено вимоги про скасування ухвали та постанови у справі та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Касаційна скарга та касаційне подання мотивовані неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій ст.ст. 15, 80, 124 Господарського процесуального кодексу України та неврахуванням положень п. 7 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, відповідно до яких спори за участю іноземних підприємств, організацій підсудні господарським судам.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідачів, Генеральної прокуратури України та Міністерства аграрної політики України, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга та касаційне подання не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Посилаючись на положення ст.ст. 2, 15, 124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Севастополя порушив провадження у справі за позовом прокурора м. Севастополя в інтересах держави в особі Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України до ДП “СУОР”, АТ “FRANSOV S.A.S.” та ЗАТ "Севастопольська рибодобувна компанія" про визнання недійсним укладеного між ДП “СУОР” та АТ “FRANSOV S.A.S.” договору від 22.05.2001 №137.

Підвідомчість спорів господарським судам, визначену у ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 08.02.96№ 02-5/62 “Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” слід розуміти, як визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ віднесених до їх компетенції.

Зокрема, компетенція господарських судів у справах за участю іноземних підприємств і організацій визначена у ст. 124 ГПК України.

Згідно з цією нормою господарські суди розглядають справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо місцезнаходження відповідача на території України.

Підвідомчість і підсудність справ за участю іноземних підприємств і організацій визначається за правилами, встановленими ст.ст. 12-17 цього Кодексу.

Господарські суди мають право також розглядати справи за участю іноземних підприємств і організацій, якщо:

1) місцезнаходженням філії, представництва, іншого відособленого підрозділу іноземного підприємства чи організації є територія України;

2) іноземне підприємство чи організація має на території України нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Суд першої інстанції, прийнявши позовну заяву до розгляду та порушивши провадження у справі, в якій відповідачем залучено іноземне підприємство, організацію, відповідно до ст.ст. 2, 61, 64 ГПК України зобов'язаний встановити обставини, визначені у ст.ст. 12-17, 124 ГПК України, щодо підвідомчості спору господарському суді, якщо у позовній заяві відсутні посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов'язує підвідомчість спору господарським судам.

Прокурор та позивач при зверненні з позовною заявою, розгляді справи у суді першої інстанції не довели обставин, які є підставою для розгляду справи за участю іноземного підприємства, організації у господарському суді відповідно до ст. 124 ГПК України.

Тобто прокурор м. Севастополя, Державний департамент рибного господарства Міністерства аграрної політики України, ДП “СУОР” після прийняття справи до провадження та при розгляді справи у судах першої та апеляційної інстанцій не довели, що АТ “FRANSOV S.A.S.” знаходиться на території України або має на території України філії, представництва, інші відокремлені підрозділи або нерухоме майно, щодо якого виник спір.

Викладені в касаційній скарзі та касаційному поданні доводи не спростовують обставин, викладених в ухвалі суду першої інстанції та постанові суду апеляційної інстанції.

Посилання ж касаторів на п. 7 ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” не може бути прийнято до уваги, оскільки компетенція господарських судів відповідно до ст.ст. 12, 16, 124 ГПК України не поширюється на спори за участю в якості відповідача іноземного елемента, а прийняте рішення господарського суду відносно іноземного елемента, що знаходиться за межами України не підлягає обов'язковому виконанню таким іноземним елементом, що породжує недотримання вимог ст. 45 ГПК України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства визначено обов'язковість рішення суду. Тобто обов'язковість судових рішень є передумовою  їх здійснимості, яка проявляється у примусовому  характері рішень, можливості їх примусового виконання, тому через відсутність  можливості господарського суду поширити примусове виконання рішення щодо  іноземного елементу, який знаходиться за межами території, без належно ратифікованої міжнародної угоди виникає підстава для визначення справи не підвідомчою господарським судам згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За відсутністю обставин, за якими визначається підвідомчість справ господарським судам України, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про припинення провадження у справі за непідвідомчістю справи господарському суду.

На підставі викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги і касаційного подання та скасування постанови апеляційної інстанції у справі.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.04.2006 у справі №20-2/062-175-пр-5/882-7/179 залишити без змін, а касаційну скаргу та касаційне подання без задоволення.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький