Справа № 2-1817/11
У Х В А Л А
іменем України
14 лютого 2011 року Суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Леонов А.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Колективного підприємства „Сопівський завод ЗБВІК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, –
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк” (далі –ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК”) звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі –Філія ТОВ „УФА „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська), Колективного підприємства „Сопівський завод ЗБВІК” (далі –КП „Сопівський завод ЗБВІК”), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 11.02.2011 року відкрито провадження у справі.
Позивач у поданій до суду заяві просить прийняти заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить КП „Сопівський завод ЗБВІК”, ОСОБА_1, в межах суми стягнення; обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.
Вивчивши матеріали справи, а також підстави заяви, суд вважає, що заява ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22.12.2006 року, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, у зв’язку з чим заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідачів КП „Сопівський завод ЗБВІК”, ОСОБА_1 в межах суми позовних вимог підлягає задоволенню.
Щодо вимог ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” про обмеження відносно відповідача ОСОБА_1 права виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, то в цій частині суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки нормами ЦПК України не передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову як обмеження у праві виїзду за межі України до виконання відповідачем своїх зобов’язань.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, –
УХВАЛИВ:
Заяву Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) про забезпечення позову до Філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Українське Фінансове Агентство „Верус” у Кіровському районі м. Дніпропетровська, Колективного підприємства „Сопівський завод ЗБВІК”, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості –задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить Колективному підприємству „Сопівський завод ЗБВІК” (78217, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Сопів, код ЄДРПОУ 03059436), ОСОБА_1 (78200, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), на загальну суму 303064 (триста три тисячі шістдесят чотири) гривень 40 копійок шляхом заборони укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
В задоволенні іншої частини заяви –відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.
Строк пред’явлення ухвали до виконання –протягом 3 (трьох) років з дня постановлення.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд | Кіровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2011 |
Оприлюднено | 11.07.2011 |
Номер документу | 16702866 |
Судочинство | Цивільне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні