13510-2006А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 321
ПОСТАНОВА
Іменем України
19.09.2006Справа №2-23/13510-2006А
Запозовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 95017, м.Сімферополь, пр.Кірова, 51-52/10а
До відповідача Кримського виробничого лісогосподарського об'єднання „Кримліс” Державного мисливського господарства „Холодна гора”, 97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Нижньогірська, 115
Про стягнення 5969,76грн.
Суддя Іщенко Г.М.
При секретарі Єменджієвої А.М.
представники:
Від позивача Свинобоєва О.С. - представник, дов. від 21.04.2006р. №04-4/15
Від відповідача Зозуля В.І. – представник, дов. від 19.09.2006р. №117
Сутність спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду АРК з позовом до Кримського виробничого лісогосподарського об'єднання „Кримліс” Державного мисливського господарства „Холодна гора” про стягнення 5969,76грн. штрафних санкцій. Крім того позивач просить зобов'язати відповідача вчинити розрахунок та сплату пені за період з 18.04.2006р. по день сплати.
В судовому засіданні 19.09.2006р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог та просить стягнути з відповідача штрафні санкції у сумі 5969,76грн. та виключити з прохальної частини позовної заяви пункт 2, тобто прийняти відмову від нього.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.09.2006р. суд прийняв відмову позивача від позову про спонукання відповідача вчинити розрахунок та сплату пені за період з 18.04.2006р. по день сплати і закрив в цій частині провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач в судове засідання з'явився, просить надати відстрочку сплати штрафних санкцій у сумі 5969,76грн. до 01.12.2006р. Позивач проти надання відстрочки не заперечує.
Згідно з пунктом 6 Закону України „Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” №2953-1У від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
встановив:
Згідно статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працюють від 15 до 25 чоловік - в кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачене законом.
Відповідно до пунктів 5,10,11,12,13,14 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. №314, підприємства (об'єднання), установи, організації в рамках доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів і інформують центри зайнятості, держоргани соціального захисту населення і відділення Фонду про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до пунктів 1,3 Положення «Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів» робочим місцем інваліда вважається окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі і організації незалежно від форм власності і господарювання, де створені необхідні умови для роботи інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним: якщо воно відповідає вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Державного нагляду за охороною праці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Підприємству необхідно створити робоче місце, атестувавши його спеціальною комісією, інакше місце вважається не створеним.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачу встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2005р. в кількості 2 особи. Фактично на підприємстві відповідача в 2005р. числився 1 працюючий інвалід, що підтверджується звітом (а.с.4).
Відповідачем не виконаний норматив, оскільки 1 інвалід згідно нормативу не працював на підприємстві.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідачем не надані суду докази, що ним належним чином виконані вимоги Положення №314 від 03.05.1995р, зокрема: розроблення заходів для створення робочого місця інваліда, проведення атестації робочих місць, звертання до центру зайнятості та Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів з інформацією про вільні робочі місця і вакантні посади, де може використовуватися праця інвалідів.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що, відповідач не виконав встановлений законом норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства (об'єднання), установи, організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менше ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідачем не створені умови для можливості працевлаштування інвалідів, отже, вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно частин 3, 4 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи, організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів); у разі відсутності коштів штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства (об'єднання), установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Тобто чинним законодавством не передбачено звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності або відсутності прибутку відповідних суб'єктів господарювання, тому відповідач зобов'язаний перерахувати суму несплачених штрафних санкцій у розмірі 5969,76 грн.
Штрафні санкції за недотримання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, носять характер не відповідальності, а альтернативного зобов'язання, тобто підприємство або дотримує норматив, або сплачує конкретну суму до держбюджету України.
Таким чином, здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом штрафних санкцій підприємств (об'єднань), установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду штрафні санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (Практика Верховного Суду України, справа №4292/1-36 постанова від 05.01.2003р.).
При вказаних обставинах позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача про надання відстрочки викання постанови до 01.12.2006р., оскільки відповідач перебуває у скрутному фінансовому стані, а позивач не заперечує проти надання відстрочки.
Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні 19.09.2006р. Постанова складена у повному обсязі 22.09.2006р.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 158-164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Кримського виробничого лісогосподарського об'єднання „Кримліс” Державного мисливського господарства „Холодна гора” (97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Нижньогірська, 115, рахунок №260046844 в КРД АППБ „Аваль”, ЄДРПОУ 00993917, МФО 324021) на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (95017, АР Крим, м.Сімферополь, пр.Кирова,51-52/10а, б/р: Одержувач: Державний бюджет Білогірського району; 50070000, Банк одержувача: Управління Держказначейства в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 24041469, рахунок №31219230600067, призначення платежу: *; ЄДРПОУ платника; 50070000; 01; 4% за незайняті інвалідами робочі місця) 5969,76грн. штрафних санкцій.
Надати Кримському виробничому лісогосподарському об'єднанню „Кримліс” Державного мисливського господарства „Холодна гора” (97600, АР Крим, м.Білогірськ, вул.Нижньогірська, 115, рахунок №260046844 в КРД АППБ „Аваль”, ЄДРПОУ 00993917, МФО 324021) відстрочку виконання постанови до 01.12.2006р.
Виконавчий документ видати після набрання постановою законної сили.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 19.09.2006 |
Оприлюднено | 20.08.2007 |
Номер документу | 167211 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Іщенко Г.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні