Рішення

від 22.05.2008 по справі 17/838/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/838/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "22" травня 2008 р.                                                 Справа №  17/838/07

                                                                                                      м. Миколаїв    

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Єршова Т.А., довіреність № 02/48 від 12.01.2008 року;

від відповідача –Шевченко В.В., довіреність № 01/54 від 06.02.2008 року;

У судовому засіданні присутній прокурор –Волкожа С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/838/07

за позовом  Миколаївського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Миколаївській області, м. Миколаїв,  пр. Леніна, 16,

до акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське обласне підприємство «Втормет», м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 111-А,

про: стягнення 159 463 грн. 03 коп.,-

          У судовому засіданні 15.04.2008 року було оголошено перерву на 22.05.2008 року.

В С Т А Н О В И В:

Миколаївський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області (надалі-позивач) звернувся до господарського суду з позовом до акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське обласне підприємство «Втормет»(надалі-відповідач) про стягнення збитків за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги наступним:

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища” при використанні природних ресурсів громадяни, підприємства, установи та організації повинні здійснювати заходи щодо запобігання псуванню, забрудненню, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

В результаті перевірки встановлено, що АТЗТ Миколаївське обласне підприємство „ВТОРМЕТ" несанкціоновано розміщені побутові та будівельні відходи на території підприємства, внаслідок чого сталося забруднення відходами земельних ділянок на площі      52,5 м.кв., 30  м.кв. 22,08  м.кв.,5,28 м.кв. 5,6  м.кв. та знищення родючого шару ґрунту, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України  «Про охорону навколишнього природного середовища»та ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи», ст. 60, 61 Земельного кодексу України.

Згідно ст. ст. 17. 33 Закону України «Про відходи»зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах, відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та манну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно розрахунків, виконаних на підставі «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням (засміченням) земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Мінекобезпеки від 27.10.1997 року №  171, загальний розмір шкоди від забруднення земель відходами на земельних ділянках площею 52,5  м.кв., 30  м.кв. 22,08  м.кв. ,5,28 м. кв., 5,6  м.кв. складає 159 463 грн. 03 коп.

Згідно ст. ст. 68, 69  Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у порушенні норм екологічної безпеки; порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд чи інших об'єктів.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Таким чином, АТЗТ Миколаївське обласне підприємство „ВТОРМЕТ" повинно відшкодувати у повному обсязі шкоду, завдану порушенням природоохоронного законодавства.

Доказами, що підтверджують позов, є акт перевірки від 1-5.06.07р., розрахунки збитків.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач в ході розгляду справи уточнив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України, доповнюючи наступним:

Перевіркою виконання природоохоронного законодавства АТЗТ «Миколаївське обласне підприємство «Втормет»(далі Відповідач) державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції в Миколаївській області (далі Позивач) встановлено факт несанкціонованого розміщення на території підприємства малонебезпечних відходів, внаслідок чого сталося засмічення земельної ділянки.

Факт засмічення земельної ділянки, тобто наявності на території земельної ділянки сторонніх предметів і матеріалів, зафіксовано актом перевірки від 01 -05.06.2007р., підписаним представниками Відповідача без зауважень. Про наявність засмічення земельної ділянки свідчить висновок держінспектора з ОНПС Бобровського В.П.  (а.с. 22) стосовно відсутності проникнення відходів у грунт, що спостерігається на вертикальних зрізах, виконаних на розчищених від відходів ділянках.

Таким чином, внаслідок протиправних дій Відповідача сталося засмічення земельної ділянки малонебезпечними відходами, що спричинило заподіянні шкоди довкіллю.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки,   виконано   на   підставі   Методики   визначення   розмірів   шкоди, і зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного    законодавства,    в    редакції,    затвердженій    наказом  Мінприроди України від 04.04.2007 року № 149 та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року за № 422/13689.        

Крім   положень   законодавчих   актів,   зазначених   у   позовній   заяві, відповідачем порушені вимоги п. «б»ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України  стосовно обов'язку землекористувачів додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Доказами, що підтверджують вину Відповідача у заподіянні шкоди, крім тих, що додані до позовної заяви є :

матеріали адміністративного провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 52, 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення головного інженера АТЗТ «Втормет»Дворниченка Д.В. та начальника цеха Баранчука В.І.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа повинна відшкодувати шкоду, заподіяну її працівником при виконанні трудових обов'язків.

Відповідач заперечує проти позову, посилаючись на те, що  відповідач зобов‘язаний відшкодовувати шкоду лише при наявності майнової шкоди, вважає що ще до подання цього позову власними силами було ліквідовано всі сміттезвалища, вказані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного  законодавства від 1-5 червня 2007 року. Тим самим, вважає, що підприємством була повністю відшкодована шкода від засмічення земель малобезпечними відходами.

          Позивач надав заперечення на відзив відповідача, в якому пояснює наступне:

          Відповідач вважає, що на момент пред'явлення позову був відсутній предмет спору, оскільки відходи, що зберігалися на території підприємства, були вивезені відповідно до договору з ПП «Мільча»від 03.10.2007р. № 01. На підтвердження цього факту Відповідач надав копію акту перевірки виконання природоохоронного законодавства, складеного 10.10.2007р. старшим держінспектором з охорони НПС Горячевим С.О.

З запереченнями Відповідача Позивач не згоден зважаючи на таке:

Підставою    для    пред'явлення    позову    до    Відповідача    був    факт несанкціонованого розміщення відходів на відкритому грунті на території підприємства, що є порушенням ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 17, 33 Закону України «Про відходи».

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 42 Закону України «Про відходи»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні, зокрема, у порушенні встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, а також за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Вина відповідача полягає у незаконному ( без відповідного дозволу та затверджених у встановленому законом порядку лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів) розміщенні відходів на відкритому грунті на території підприємства, що спричинило засмічення земельної ділянки, тобто наявність на відкритому грунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Шкода, заподіяна Відповідачем, полягає у псуванні земель через їх засмічення промисловими відходами, що передбачено ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»від 19.06.2003р. №963-ІУ.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Прокурор також надав заперечення на відзив відповідача, в якому зазначає:

В ході судового розгляду справи АТЗТ „Миколаївське обласне підприємство „Втормет" надано до суду відзив на зазначену позовну заяву, в якому вказано про незгоду з позовними вимогами.

В обґрунтування невизнання позовних вимог відповідачем вказано на невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам, відсутність посилань на норми матеріального права та зауваження до позовної заяви, які, на думку відповідача, мають місце.

Проте, доказів в підтвердження таких тверджень відповідачем не надано, тобто, не викладено правові підстави, відповідно до яких Державна екологічна інспекція в Миколаївській області при складанні акту перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства в діяльності АТЗТ „Втормет", мала б зазначити в ньому пункти та статті чинного законодавства, які підприємством порушено.

При цьому прокурор зазначає, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 1-5 червня 2007 року складено фахівцями Державної екологічної інспекції в Миколаївській області в присутності головного інженера та підписано директором АТЗТ МОП „Втормет" без зауважень та на теперішній час не оскаржений, тобто, є чинним.

Також в обґрунтування заперечень проти позову відповідачем вказано на відсутність майнової шкоди, оскільки підприємством ліквідовано сміттєзвалища ще до подання позову.

З такими твердженнями відповідача погодитися не можна, оскільки відповідно до ст. 42 Закону України „Про відходи" встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність, зокрема, за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини, економічних збитків та за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Також зазначеною статтею встановлено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди.

Як цілком доцільно зазначено в запереченнях відповідача, ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1.   втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2. доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи встановлено ст. 43 Закону України «Про відходи», якою передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни  України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу порушенням вимог чинного законодавства, а саме, засмічення земель.

При цьому виконання обов'язку, передбаченого ст. 17 Закону України „Про відходи", тобто, запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів, забезпечувати повне збирання, належне зберігання та інше не звільняє особу від обов'язку відшкодувати шкоду.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через засмічення земель у промисловими, побутовими та іншими відходами встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.97 та зареєстрована Міністерством юстиції України 25.04.1997 року за № 422/13689.

Так, вказаною Методикою встановлено, що вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель виробничими і побутовими відходами, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

П. 3.2 Методики передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

          Факти засмічення земель встановлені уповноваженими особами шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адмінправопорушення і  таким чином заперечення відповідача є невмотивованими та безпідставними, тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими.

          Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Факт засмічення земельної ділянки, тобто наявності на території земельної ділянки сторонніх предметів і матеріалів, зафіксовано актом перевірки від 01 -05.06.2007р., підписаним представниками відповідача без зауважень та в подальшому не оскаржений (а.с.13)

          Старшим інспектором з ОПНС В.П.Боровським на підставі вищезазначеного акту, Методики  визначення розмірів шкоди, про яку було зазначено вище, виконано розрахунок розміру шкоди від засмічення  земель мало небезпечними відходами відповідачем, сума шкоди становить 159 463 грн.03 коп.

          В матеріалах справи також присутній висновок щодо факту засмічення земельної ділянки  виконаний держінспектором з ОНПС Бобровського В.П.  (а.с. 22) стосовно відсутності проникнення відходів у грунт, що спостерігається на вертикальних зрізах, виконаних на розчищених від відходів ділянках.

Відповідач вважає, що на момент пред'явлення позову був відсутній предмет спору, оскільки відходи, що зберігалися на території підприємства, були вивезені відповідно до договору з ПП «Мільча»від 03.10.2007р. № 01.

          Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 42 Закону України «Про відходи»відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні, зокрема, у порушенні встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків, а також за самовільне розміщення чи видалення відходів.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання в процесі їх діяльності через засмічення земель у промисловими, побутовими та іншими відходами встановлено Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, що затверджена Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 171 від 27.10.97 та зареєстрована Міністерством юстиції України 25.04.97 р. за № 422/13689.

Вказаною Методикою встановлено, що вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від засмічення земель виробничими і побутовими відходами, самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктом 3.2 Методики передбачено, що землі вважаються засміченими, якщо на відкритому грунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

          Враховуючи вищевикладене позивачем та прокурором а  також  положення  ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 42 Закону України «Про відходи»суд вважає, що вина відповідача полягає у незаконному ( без відповідного дозволу та затверджених у встановленому законом порядку лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів) розміщенні відходів на відкритому грунті на території підприємства, що спричинило засмічення земельної ділянки, тобто наявність на відкритому грунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

  Тому посилання відповідача на те, що  ним була повністю відшкодована шкода від засмічення земель шляхом вивезення з території підприємства всіх відходів, суд вважає невмотивованими та безпідставними.

Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги миколаївського міжнарайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державної екологічної інспекції в Миколаївській області задовольнити повністю.

2.          Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське обласне підприємство «Втормет», м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 111-А (код ЄДРПОУ 00193128) шкоду,   заподіяну   порушенням   законодавства   про   охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності у розмірі  159 463 грн. 03 коп.  на користь Держави в особі державної екологічної  інспекції в Миколаївській області, м. Миколаїв, пр. Леніна, 16 (банк ГУДКУ у Миколаївській області, р/р 33119331700002, МФО 826013, ЄДРПОУ 23626096, код платежу –24062100 бюджет м. Миколаєва).

3.          Стягнути з акціонерного товариства закритого типу «Миколаївське обласне підприємство «Втормет», м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 111-А (код ЄДРПОУ 00193128)  дежавне мито у розмірі      1 594 грн. 63 коп. та 118 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного бюджету України.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                        С.М.Коваль