17-25-31/339-07-8333
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"05" травня 2008 р.Справа № 17-25-31/339-07-8333
За позовом: Приватного підприємства „Блєк Голд”
до відповідачів: 1) Одеської залізниці;
2) Закритого акціонерного товариства центральної збагачувальної станції
„Донецька”;.
про стягнення 8863,8 грн.
Суддя Зуєва Л.Є.
Представники:
від позивача: Ракова Н.В. - повірений;
від відповідачів: 1) не з'явився;
2) не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 29.10.2007р. за вхід.№10775 ПП „Блєк Голд” (далі –Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ДП „Одеська залізниця” та ЗАТ ЦЗФ „Донецька” з вимогою про стягнення вартості нестачі вантажу в сумі 8863,8 грн.
Відповідач ДП „Одеська залізниця” в судове засідання з'явився, надав письмовий відзив на позов, в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Відповідач ЗАТ ЦЗФ „Донецька” в судове засідання не з'явився, однак надав відзив на позов в якому заявлені до нього позовні вимоги не визнає та просить суд задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
На підставі укладеного договору між ПП „Блєк Голд” та ПП „ПКФ КИТОВРАС” №3 від 05.06.2007р., ПП „ПКФ КИТОВРАС” зобов'язався поставити на адресу ПП „Блєк Голд” вугілля кам'яне, а ПП „Блєк Голд” прийняти та оплати вартість поставленого товару.
У відповідності до виставленого ПП „ПКФ „КИТОВРАС” рахунку-фактури №СФ-0000251 від 26.09.2007р., загальна вартість поставленого вугілля, з урахуванням залізничного тарифу становить 39164,40 грн.
Виставлений рахунок позивач оплатив повністю, що підтверджується актом приймання-передачі вугільної продукції від 26.09.2007р.
Так згідно залізничної накладної №49818263 від 25.09.2007р. ЗАТ „ЦЗФ „Донецька” (відправник) відправила ПП „Блєк Голд” вагон №67906438 з вугіллям марки АМ 13-25 в кількості 71 тон.
В результаті перевірки маси вантажу на станції призначення виявлено недостачу в кількості 18,8 тон, що підтверджується комерційним актом АЯ 586574/44 від 29.09.2007р.
На підставі викладено, позивачем розраховано розмір збитків від нестачі, які згідно наданого позивачем розрахунку становить 8863 грн. 80 коп.
Зазначені обставини спонукали ПП „Блєк Голд” звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Одеської залізниці, ЗАТ ЦЗФ „Донецька” про стягнення суми нестачі вугілля з перевезення в розмірі 8863 грн. 80 коп.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.10.2007р. порушено провадження у справі №31/339-07-8333 за позовом ПП „Блєк Голд” до ДП „Одеська залізниця”, ЗАТ ЦЗБ „Донецька” про стягнення 8863,80 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Малярчук І.А.) від 21.01.2008р. справу №31/339-07-8333 прийнято до провадження та присвоєно №25-31/339-07-8333.
Ухвалою суду від 04.02.2008р. суддею Зуєвою Л.Є., у зв'язку з закінченням повноважень судді Малярчук І.А., справу прийнято до провадження та присвоєно №17-25-31/339-07-8333.
Відповідач (Одеська залізниця) проти позовних вимог заперечує та зазначає, що згідно залізничної накладної №49818263 завантаження вагону №586574/44, здійснював вантажовідправник, ним же була визначена маса вантажу. При цьому відповідач посилається на п. 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601, яким визначено, що коли під завантаження наданий технічно несправний вагон, відправник зобов'язаний відмовитися від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження вагону, що виникли внаслідок технічної несправності рухомого складу, відноситься на відправника.
Відповідач (ЗАТ ЦЗФ „Донецька”) в судові засідання не з'явився, надав відзив на позов, відповідно до якого заявлені позовні вимоги не визнає, посилаючись на ті обставини, що з моменту здавання вагону №67926438 перевізнику –Одеській залізниці, усі зобов'язання по схоронності вантажу покладені саме на перевізника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та проаналізувавши норми чинного законодавства в сфері залізничних перевезень, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Відповідно до ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
Так розглядом матеріалів встановлено, що під час прибуття поїзду на станцію Херсон на підставі акту загальної форми, була проведена перевірка в ході проведення якої було виявлено поглиблення та вагон було подано на вагову перевірку.
Під час перевірки виявилось, що з одного боку вагону над 1,2 люками є заглиблення довжиною 1500мм, шириною 1000мм, глибиною 300 мм, над 3-м люком по центру заглибина діаметром1500мм, глибиною 500 мм, над 5,6,7 люками заглиблена довжиною 4000мм, на ширину вагону, глибиною 1500мм. Вантаж марковано вапном. В заглибинах відсутнє маркування, що свідчить про розкрадання вантажу в дорозі так як вантаж перевозився в відкритому рухомому складі, до вантажу був доступ. Вагон технічно справний.
За результатами обстеження вагону складено комерційний акт БК №586574/44 від 29 вересня 2007року.
Кількість і вартість відправленого вантажу належним чином підтверджено залізничною накладною №49818263 від 25.09.2007р., рахунком фактурою №СФ-0000251 від 26.09.2007р., видатковою накладною №РН-0000253 від 26.09.2007р., актом приймання-передачі №251 від 26.09.2007р.
Ціна однієї тони вугілля на підставі рахунку ПП „ПКФ „Китоврас” №СФ-0000251 від 26.09.2007р. (без врахування залізничного тарифу) без урахуванням ПДВ становить 425 грн. 00 коп.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень), затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000 за № 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничною розходження визначення маси нетто) для вугілля завантаженого у вологому стані становить 2 відсотки маси.
Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми позовних вимог, суд дійшов висновку, що він розрахований у відповідності до вимог діючого законодавства, оскільки відвантажене вугілля ПП „Блєк Голд” по ціні 425 грн., без урахуванням ПДВ згідно виставленого рахунку-фактури СФ-0000251 від 26.09.2007р., згідно комерційного акту АЯ №586574/44 від 29.09.2007р., по отриманню вугілля маса вантажу становить у вагоні 67906438 –52200 кг., отже нестача вантажу у вагоні становить 18800 кг. Відповідно до розміру нормативної нестачі вантажів при залізничних перевезеннях, в тому числі граничних розбіжностей показників ваги при зважуванні ваги „нетто” з врахуванням, що вугілля завантажене у вологому стані, допустимо 2% ваги вугілля, у зв'язку з цим розмір за нормами природної втрати складає 1420 кг, у зв'язку з цим понаднормова нестача вантажу складає 18800 кг. –1420 кг. = 17380 кг.
Отже величина заподіяних збитків у зв'язку з нестачею вугілля поверх норм природної втрати і граничного розходження становить 8863,80 грн., з врахуванням сплаченого ПДВ без обліку залізничного тарифу.
Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.
У ході розгляджу справи у суді, представник позивача звернувся до суду з уточненнями позовної заяви, відповідно до яких пояснює наступне.
Після звернення позивача до господарського суду Одеської області з вказаним позовом на адресу позивача надійшли акти контрольного перевантаження вагону та протокол зауваження №1 від 25.09.2007р., з якого вбачається, що недостача в вагоні у зв'язку з недовантаженням не було, тобто вагон було навантажено саме ту кількість вугілля, яка зазначена у залізничній накладній. Крім цього в залізничній накладній зазначено, що вантаж розміщено та закріплено згідно технічних умов правильно.
Крім цього з акту про технічний стан вагону №31 від 29.09.2007р. вбачається, що в люках з права по ходу в 1,2,3 та в 5,6,7 маються щілини між кришками люків і проміжних балках шириною 20-40 мм на всю довжину люків, люки деформовані по старому, щілини люків заліплені „ветошью”. При цьому в даному акті зазначено, що причину втрати вантажу вантажовідправник можливо бачити міг, однак оскільки перевізником зазначені щілини були непомітно скриті, тому вантажовідправник не мав можливості встановити при відправці вантажу ці пошкодження шляхом огляду вагону.
Згідно ст.113 Статуту Залізниць України – за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Згідно ст. 31 Статуту Залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери.
Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів –відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.
Як вбачається з залізничної накладної вугілля завантажувалось засобами відправника, маса вантажу визначена відправником, що вказано в накладній і підтверджено підписом представника, без участі залізниці.
Крім цього, при подачі вагонів прийомосдатчики в обов'язковому порядку в книзі реєстрації вагонів роблять запис про технічний стан вагону, а вже потім вагон подається під завантаження, з чого слідує, що вагон мав приховані несправності і просипання вантажу виникло в дорозі з вини залізниці.
На основі вищезазначеного, суд доходить до висновку, що недостача вугілля виникла з вини перевізника Державного підприємства „Одеська залізниця” ст. 110 Статуту залізниць України.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ВАТ „Вінницяоблпаливо” обґрунтовані підтверджені відповідними доказами у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю, у зв'язку з чим на користь ПП „Блєк Голд” слід стягнути з Одеської залізниці 8863,80 грн. –вартості нестачі вантажу, ЗАТ ЦЗФ „Донецька” від відповідальності звільнити за відсутності вини.
Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести на рахунок відповідача ДП „Одеська залізниця”, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код
01071315, п/р 26003000001 в АБ „Експрес-Банк” Одеська філія, МФО 328801) на користь приватного підприємства „Блєк Голд” /73011, м. Херсон, вул. Пролетарська, 70, р/р26009139377400 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005, ОКПО 34906310/ –8863 грн. 80 коп. /вісім тисяч вісімсот шістдесят три грн. 80 коп./ - вартості нестачі вантажу; 102 грн. 00 коп. /сто дві грн. 00 коп./ –держмита; 118 грн. 00 коп. /сто вісімнадцять грн. 00 коп./ –витрати на ІТЗ судового процесу.
Наказ видати.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Зуєва Л.Є.
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 05.05.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1672155 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зуєва Л.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні