Постанова

від 15.01.2008 по справі 20/8394-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/8394-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" січня 2008 р.                                                            Справа №20/8394-А

за позовом  Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Хмельницький    

до Сільськогосподарського дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів",Фірма "Ферма Нижні Вовківці", с. Розсоша, Хмельницького району

про стягнення 6474,05 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені

                                                            Суддя               

                                                            Секретар судового засідання

Представники сторін:

Від позивача  -     Мороз Т.М. –за дов. № 01-02/8 від  12.01.2007р.

Від відповідача – не з”явився.

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України, в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суть спору: Позивач у позовній заяві та його представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 6095,24 грн. адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 378,81 грн. пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій відповідно до ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідач повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, причини неявки суду не повідомив, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості в добровільному порядку не надав. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані  сторонами  документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача,  з'ясувавши  фактичні  обставини, на  яких  ґрунтується позовна, дослідивши докази,  встановлено наступне.

До Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем поданий звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, в якому відповідачем зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 21 осіб,  з них працюючих інвалідів –не визначено;  кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях,  створених відповідно до вимог ст.19 Закону –1 особа, фонд оплати праці штатних працівників –128 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –6095,00 грн., сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів –6095, 00 грн.

На підставі даних звіту позивачем проведено розрахунок заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій, згідно якого відповідачу обрахована сума адміністративного-господарських санкцій в сумі середньорічної заробітної плати штатного працівника за не створення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда в розмірі 6095,24 грн.

За порушення строків сплати штрафних санкцій за період з 17.04.2007р. по 09.11.2007р. позивачем нарахована пеня  в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (207 день прострочення платежу), яка становить  378,81 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості (адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та пені),  позивач звернувся з позовом до суду.

Крім того, листом № 19-03/771 від 20.09.2007р.  Хмельницького районного центру зайнятості та листом № 03-893 від 01.06.2007р. управління праці та соціального захисту Хмельницької райдержадміністрації повідомлено, що відповідач жодної інформації щодо наявності вільних робочих місць (вакантних посад) та потреби у працівниках за 2006р. із зазначенням вакансії як робоче місце інваліда не надавав.

На момент розгляду справи по суті, заборгованість відповідачем не погашена, доказів про протилежне суду не надано.

         Досліджуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено для   підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного  робочого  місця.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, відповідач вимоги закону не виконав. У поданому до позивача звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік не зазначив про наявність   штатного працівника-інваліда, тоді як згідно вимог чинного законодавства установлений норматив –одне робочих місця для працевлаштування інваліда.

Відповідно до Порядку  подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затв. постановою Кабінету Міністрів України                                   від 31 січня 2007 р. N 70 - інформацію про наявність  вільних  робочих  місць  (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на  загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Однак, як вбачається з листа № 19-03/771 від 20.09.2007р. Хмельницького районного центру зайнятості та листа № 03-893 від 01.06.2007р. управління праці та соціального захисту Хмельницької райдержадміністрації,  відповідач таких  даних не подавав.

Згідно ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів  сплати  адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в  якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Враховуючи вищесказане, позивачем правомірно нараховані адміністративно-господарські санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника в сумі  6095,24 грн.

У зв'язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку у встановлені законодавством терміни позивачем обґрунтовано нараховано пеню за період з 17.04.2007р. по 09.11.2007р. в розмірі 378,81 грн.

      Відповідачем всупереч вимог сч.1 ст.71 КАС України не надані докази, що спростовують доводи позивача та підтверджують відсутність порушення норм чинного законодавства, натомість позивачем доведений факт порушення відповідачем нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та обґрунтованість застосування адміністративно-господарських санкцій і пені.

    За таких обставин позовні вимоги позивача визнаються обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86,  104,  158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД  

П О СТ А Н О В И В   :

Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Хмельницький до Сільськогосподарського дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" Фірма "Ферма Нижні Вовківці", с. Розсоша, Хмельницького району про стягнення 6474,05 грн. адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" Фірма "Ферма Нижні Вовківці", с. Розсоша, Хмельницького району /  код 23837858 / на користь Хмельницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів, м. Хмельницький / вул. Грушевського, 87, код 23565880 / 6095,24 грн. / шість тисяч дев'яносто п'ять гривень 24 коп. / адміністративно-господарських санкцій та 378,81 грн. / триста сімдесят вісім гривень 81 коп. / пені .

Згідно ст.ст. 185-186 КАС УКРАЇНИ  сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до апеляційного  суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС УКРАЇНИ Постанова, якщо інше не встановлено КАС УКРАЇНИ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      

             Віддруковано 3 примірники: 1 –по справі, 2 - позивачу, 3 – відповідачу