Рішення

від 24.12.2007 по справі 8/589

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/589

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.07                                                                                 Справа № 8/589.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П., розглянувши матеріали справи за позовом

Приватного підприємства «Хімпостачальник», м. Сєвєродонецьк Луганської області,

до Приватного підприємства «Хімпостачальникавто», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 1635 грн. 49 коп.

при секретарі судового засідання –Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Попов Є.В., - представник по довіреності № б/н від 01.01.07;

від відповідача –Сєріков С.М., - довіреність №12 від 24.12.07 року, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за оренду автомашини КАМАЗ-5410, державний номерний знак 100-43-АР у сумі 1512 грн. 00 коп., пені в сумі 123 грн. 49 коп., а також витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено з 11 грудня до 24 грудня 2007 року –у зв'язку з неприбуттям відповідача до судового засідання.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.12.07 року, представники сторін заявили клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Представник позивача  позов підтримав у повному обсязі. Дізнавшись у судовому засіданні про те, що відповідач погасив частину боргу у розмірі 1008,00 грн. та заперечує проти стягнення пені, оскільки сторони у договорі оренди не вирішили це питання, - заявив про визнання ним факту часткового погашення боргу, не змінивши позовні вимоги, а питання щодо стягнення пені залишив на розсуд суду.

Представник відповідач позов визнав частково –на суму 1008,00 грн., про що також зазначив у відзиві на позовну заяву (вих. №б/н від 24.12.07 року), пославшись на наступне:

1)в період з 09.04.07 року по 02.07.07 року відповідач не користувався орендованим транспортним засобом, оскільки «автомобіль КАМАЗ, держномер 100-43-АР, у володінні та користуванні ПП «ХімпостачальникАвто»не знаходився, у господарській діяльності не брав участі та не експлуатувався ПП «ХімпостачальникАвто», а тимчасовий техталон на нього було здано у МРЕВ міста Сєвєродонецька»(довідка №3/21 від 21.12.07 року).

Представник відповідача пояснив, що керівництво підприємства, вважаючи свої стосунки з орендодавцем неприязними, у такий спосіб вирішило питання про відмову від договору оренди та вважало себе, починаючи з 09.04.07 року, вільним від обов'язку сплати орендної плати;

2)питання про стягнення пені за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором оренди №96 від 29.05.03 року сторонами не врегульовано, а тому, відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, вона стягненню не підлягає.

І.Заслухавши представників сторін, дослідивши обставини справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

          1. 29.05.03 року між Приватним підприємством «Хімпостачальник»(далі –ПП «Хімпостачальник», - Орендодавець, позивач), - з одного боку, - та Приватним підприємством «ХімпостачальникАвто»(далі –ПП «ХімпостачальникАвто», - Орендар. відповідач), - з іншого боку, - укладено договір оренди №96, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає  в орендне користування автомобіль марки КАМАЗ-5410, 1989 року випуску, державний номерний знак 100-43-АР, який належить Орендодавцеві на праві власності на підставі  свідоцтва про реєстрацію серії АІС №523915 (пункт 1.1 договору).

            Договір діє з моменту підписання приймально-передавального акту до 31.12.2008 року, з правом укладення додаткових угод, у випадку виникнення непередбачуваних обставин та інших законних підстав у сторін (п.2.1.).

          Орендна плата встановлюється у розмірі 150,00 грн.  на місяць, у т.ч. ПДВ –25,00 грн. на місяць (п. 2.4).

          Оплата здійснюється щоквартально, у строк до 15 числа першого місяця кварталу,  наступного за оплачуваним, згідно рахунку-фактурі Орендодавця (п. 2.4, - фактично –п. 2.5).

Розмір орендної плати може бути змінено за домовленістю сторін (п.2.6).

Передача в оренду здійснюється на підставі акту приймання-передачі, з зазначенням технічного стану автотранспорту на момент передачі (п. 3.1).

У випадку розірвання договору плата за послуги стягується з Орендаря до дня фактичного повернення автотранспорту за актом приймання-передачі, у технічно справному стані (п. 3.6).

            Дослідженням тексту вищецитованого договору встановлено, що сторони не передбачили в ньому механізм відповідальності за його невиконання або неналежне виконання.

Предмет оренди Орендодавець передав Орендареві на підставі акту приймання-передачі від 16.06.03 року.

29.04.05 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до договору №96 від 29.05.03 року, згідно якій його пункт 2.4 доповнили наступними словами: «починаючи з 01 травня 2005 року орендна плати встановлюється у розмірі 252,00 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ –42,00 грн.»(п. 1).

Додаткова угода набирає чинності  з 01 травня 2005 року і є невід'ємною частиною договору №96 від 29.05.03 року (п.2).

02.07.07 року вони уклали Додаткову угоду №2 до вищезгаданого договору, згідно якій пункт 2.1 основного договору виклали у наступній редакції:

«2.1.Договір діє з моменту підписання акту приймання-передачі транспортного засобу і до 02 липня 2007 року»(п.2).

Ця угода набирає чинності з моменту її підписання (п. 3).

Предмет оренди Орендар повернув Орендодавцеві 02.07.07 року, що підтверджується актом приймання-передачі від 02.07.07 року.

Суд вважає, що  позивач належним чином довів факт виконання ним умов договору.

В той же час відповідач припустився порушення умов останнього, у т.ч. пунктів 2.5 та 2.6.

Такий висновок підтверджується фактом часткового визнання позову відповідачем, а також актом взаємозвірки розрахунків за період з 21.08.06 року по 10.12.07 року, складеним та підписаним  сторонами, згідно якому, за даними Орендодавця, за вказаний період сума основного боргу становить  1512,00 грн., а за даними Орендаря –1008,00 грн., який, як сказано вище у цьому рішенні, вважає, що має право, починаючи з 09.04.07 року, не сплачувати орендну плату, оскільки, згідно його поясненням, наданим у судовому засіданні, «наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає»(ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі –ЦКУ)).

          Позивач вживав заходів до спонукання відповідача щодо добровільного погашення боргу (листи від 21.12.06 року вих. №665; від 21.02.07 року за вих. №125; від 12.06.07 року за вих. №393, однак вони не дали позитивного результату.

ІІ.Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

           1. Як сказано у п. 1 ст.11 ЦКУ, цивільні права та зобов'язання  виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

          Зобов'язанням є  правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь  іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор  має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання. (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно договору оренди №96 від 29.05.03 року, жодній із його сторін такого права не надано.

           Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів  цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що  якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

          Правовідносини, які мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних (оренда майна у вигляді автотранспортного засобу).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачу майно у користування за плату на визначений термін (частина 1 ст. 759 ЦКУ).

За користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 ст. 762 ЦКУ).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за вказаним договором, - тобто 16.06.03 року передав орендареві предмет договору –автомашину КАМАЗ-5410, - тим самим виконавши вимоги ст.ст.795-796  ЦКУ.

           Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що  якщо у зобов'язанні встановлений  строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

2.Згідно первісно заявленому позову, за період з 21.08.06 року по 27.06.07 року сума основного боргу склала 1512,00 грн.

Дослідивши суму боргу на час розгляду справи, суд вважає, що вона складає 504,00 грн. (1512,00 грн. –1008,00 грн. (сума часткового погашення боргу відповідачем)).

При цьому суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що, починаючи з 09.04.07 року по 02.07.07 року (день повернення транспортного засобу орендодавцю),  відповідач має право не сплачувати орендну плату, оскільки з 09.04.07 року технічний талон на транспортний засіб ним було передано до МРЕВ міста Сєвєродонецька –на підтвердження факту відмови орендаря від договору оренди.

Як вбачається з тексту договору оренди №96 від 29.05.03 року, його може бути розірвано лише за взаємною згодою сторін, згідно письмового повідомлення однієї із сторін, поданому за 1 місяць до дати розірвання договору (п. 2.2).

Спосіб розірвання договору (відмови від нього), обраний орендарем, суперечить як умовам укладеного між сторонами договору, так і чинному цивільному законодавству України, яким не передбаченого такого способу розірвання договору (відмови від нього).

Таким чином, відповідач не довів суду законність свого посилання на те, що відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає».

Що стосується доводів представника відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені за цим спором, оскільки укладеним між сторонами договором не передбачено механізм забезпечення виконання зобов'язань у вигляді неустойки (штрафу, пені), - то суд погоджується з ними.

    Згідно статті 546  ЦКУ виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

          Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

    Статтею 547 ЦКУ встановлено, що правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

         Правочин щодо забезпечення  виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Як сказано вище у цьому рішенні, сторони за спірним договором ні  в який спосіб не визначили механізм забезпечення виконання зобов'язання, а тому суд при вирішенні спору керується правилом частини 1 ст. 548 ЦКУ, за якою виконання зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

          Згідно частині 1 ст. 549 ЦКУ неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦКУ).

          З урахуванням вищевикладеного пеня у розмірі 123,49 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а тому сума, що підлягає стягненню, становить 508,00 грн. основного боргу (1635,49 грн. –1008,00 грн. –123,49 грн.).

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, тобто однієї з важливих  умов договору оренди, що призвело до спричинення позивачу збитків у заявленій ним сумі, частково підтверджено матеріалами справи.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором ч.ч. 1 та 2 ст. 623 ЦКУ).

Наймодавець відповідно до ст. 16 ЦКУ має право вимагати від наймача  припинення дій, які порушують його право; примусового виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та таке інше.

З урахуванням викладеного суд вважає, що орендодавець –позивач по справі –діяв у повній відповідності до чинного законодавства та укладених договорів; належним чином довів законність та обґрунтованість своїх позовних вимог.

Відповідач порушив суттєві умови договору, про які сказано вище у цьому рішенні, позовні вимоги спростував лише частково.

За таких умов позов підлягає задоволенню частково з причин, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, ст.ст.16, 526, 530, 547-549, 623, 759-763, 765 та 798-800 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.44, 47-1, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити частково.           

           2.Стягнути з Приватного підприємства «ХімпостачальникАвто», ідентифікаційний код 32533282, яке зареєстроване за адресою: місто  Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10 Луганської області, -  на користь Приватного підприємства «Хімпостачальник», ідентифікаційний код 00957206, яке знаходиться за адресою: місто Сєвєродонецьк, вул. Силікатна, 10 Луганської області, - борг у сумі 508 (п'ятсот вісім) грн. 00 коп. (основний платіж), а також витрати по сплаті державного мита у сумі 31 (тридцять одна) грн. 68 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 43 (сорок три) грн. 24 коп.

          3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Відповідно до ст.85 ГПК України  за згодою представників сторін  у судовому засіданні 24.12.2007 року оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

           Рішення може бути оскаржено до апеляційного господарського суду Луганської області у десятиденний термін з дня його підписання.

          Рішення складено у повному обсязі та підписано –25 грудня 2007 року.

Суддя                                                                                          А.П.Середа