Постанова

від 15.04.2008 по справі 1/137-48

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/137-48

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

15.04.08                                                                                           Справа  № 1/137-48

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

судді                                                                                Бойко С. М.

                                                                                Марко Р. І.

при секретарі Гунька О. П.

за участю представників сторін:

від позивача –Гавдик З. В. –адвокат

від відповідача (скаржника) –Долгополова Т. Ф. –начальник відділу капітального будівництва

розглянувши апеляційну скаргу Луцького міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Луцьк № 11083/03-09 від 03.12.2007 р.

на рішення Господарського суду Влинської області від 22.11.2007 р.

у справі № 1/137-48

за позовом Приватної фірми «Форта-Плюс», м. Луцьк

до відповідача Луцького міського центру зайнятості –робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, м. Луцьк

про стягнення 642 980, 40 грн.

ВСТАНОВИВ:

          рішенням господарського суду Волинської області від 22.11.2007 р. у справі № 1/137-48 задоволено позов ПФ «Форта-Плюс», стягнуто із Луцького міського центру зайнятості 642 980, 40 грн. заборгованості за виконані за договором підряду роботи в січні –травні 2003 року, 6 429, 80 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Рішення суду мотивоване тим, що позивачем зобов'язання за договором виконані належним чином, а відповідачем –частково, оскільки він невідомо з яких причин не підписав актів виконаних робіт, не заперечив довідки про вартість виконаних робіт та не зробив заяви про недоліки, неповністю оплативши вартість виконаних позивачем підрядних робіт.

          У своїй апеляційній скарзі відповідач просить дане рішення повністю скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що відповідно до ст. 334 ЦК Української РСР, в разі необхідності значно перевищити складений кошторис, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. В цьому разі замовник має право відмовитися від договору, відшкодувавши понесені ним витрати, а якщо підрядник не попередив замовника про перевищення кошторису, він зобов'язаний виконати роботу, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат. При цьому, апелянт зазначає, що зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва визначено вартість робіт на суму  215 527 грн., вартість робіт по договору становить 1 180 000 грн., відповідачем оплачено 1 174 384, 40 грн. Скаржник вважає, що він не повинен сплачувати виконані позивачем роботи на суму 642 980, 40 грн., оскільки належним доказом виконання робіт є підписані сторонами акти прийняття підрядних робіт, а за травень 2003 року сторони такого договору не підписували.

Представником апелянта подано також зауваження по акту виконаних робіт за травень 2003 року.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Матеріалами даної справи встановлено, що 28.08.2002 р. між Луцьким міським центром зайнятості (замовник) та ПФ «Форта-Плюс»(підрядник) укладено договір підряду № 10, відповідно до умов якого підрядник зобов'язувався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника, а замовник –прийняти і оплатити роботу –реконструкцію приміщень, системи теплопостачання, водопостачання та каналізації Луцького міського центру зайнятості –згідно проектно-кошторисної документації відповідно до плану-графіку проведення робіт, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 1 договору).

У преамбулі договору зазначено, що державний нагляд за виконанням робіт, обумовлених договором, здійснює управління капітального будівництва виконавчого комітету Луцької міської ради.

Відповідно до п. 2.1 укладеного між сторонами договору, вартість договору становить 1 180 000 грн. Вказана ціна є попередньою. Кінцева ціна договору визначається актами виконаних робіт, що представляються підрядником, - з обов'язковим погодженням актів управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Луцької міської ради та затверджених замовником (п. 2.2 договору).

Згідно п.п. 3.1 та 3.3 договору, замовник зобов'язувався сплатити аванс не більше 30 % вартості річного обсягу робіт, а остаточний розрахунок провести не пізніше 14-ти днів після прийняття об'єкта в експлуатацію державною комісією, в тому числі усунення виявлених під час приймання недоліків.

Відповідно до п. 4.2. укладеного між сторонами договору, замовник оплачує виконані підрядником роботи після подання актів виконаних робіт погоджених УКБ міськвиконкому та затверджених замовником. Замовник зобов'язаний оплатити підряднику роботу, передбачену п.1 договору, в розмірах і строки встановлені договором (п. 5.2 договору).

У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Суд апеляційної інстанції погоджується, з висновками суду першої інстанції, про застосування до спірних правовідносин ЦК України. Підтверджена сторонами в ході судового розгляду відсутність прийняття об'єкта в експлуатацію державною комісією вказує на продовження існування прав та обов'язків сторін після набрання чинності ЦК України.

Апелянт в апеляційній скарзі не спростовує правильність застосування судом першої інстанції ЦК України, а лише посилається на ЦК Української РСР. Апелянт по суті виконаних підрядником робіт на підставі договору підряду № 10 від 28.08.2002 р. також не заперечує. Незгода апелянта полягає в тому, що на його думку у нього відсутні зобов'язання по оплаті 643 980, 40 грн., оскільки акт приймання виконаних робіт за травень 2003 року ним не підписаний, тому не може бути належним доказом виконання робіт на вказану суму.     

Зазначена позиція апелянта не спростовує правильного по суті застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права враховуючи наступне.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, крім інших, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору позивач (підрядник) виконав роботи на загальну суму 1 789 321, 80 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за вересень, жовтень, листопад, грудень 2002 року та за січень, травень 2003 року, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за лютий, травень 2003 року (а. с. 25 –131, Том 1).

При цьому, спірний акт приймання виконаних робіт за травень 2003 року, з яким не погоджується апелянт, підписаний на підставі та у відповідності договору підряду № 10 від 28.08.2002 р. –УКБ Міськвиконкому та у відповідності до ст. 204 ЦК України, є правомірним.      

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ст. 882 ЦК України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

В той час, умовами договору передбачено, що замовник зобов'язується оплатити виконані підрядником роботи після подання актів виконаних робіт, погоджених управлінням капітального будівниці ва виконавчого комітету Луцької міської ради та затверджених замовником (п. 4.2 договору).

Із матеріалів справи вбачається, що акт приймання виконаних підрядних робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2003 року підписані управлінням капітального будівництва виконавчого комітету Луцької міської ради. Проте, замовником (апелянтом) не підписаний жодний акт, а також не подано заперечень щодо довідки про вартість робіт і не зроблено заяви про допущені відступи від умов договору або інші недоліки.

Слід вказати, що підрядні роботи оплачувалися відповідачем протягом 2002 –2003 років, хоча і в цей період акти приймання викопаних робіт апелянт також не затверджував.

Матеріалами справи, а саме банківськими виписками, підтверджено, що відповідачем здійснена оплата по договору в сумі 1 174 384, 40 грн. (а. с. 132 –146, Том 1). Станом на день розгляду спору в апеляційному порядку заборгованість відповідача перед позивачем становить 642 980, 40 грн.

Крім цього, місцевий господарський суд правомірно вказав, що посилання відповідача на пропуск строку позовної давності не заслуговує на увагу з огляду на те, що згідно п. 3.3 договору, кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше 14 днів після прийняття об'єкта в експлуатацію державною комісією, включаючи усунення виявлених під час приймання недоліків. Зазначеного прийняття в експлуатацію на час розгляду справи не відбулось, що підтверджено представниками сторін по справі.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Керуючись ст.ст. 89, 91, 99, 101 –105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 22.11.2007 р. у справі № 1/137-48 залишити без змін, апеляційну скаргу Луцького міського центру зайнятості, м. Луцьк –без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути на адресу місцевого господарського суду;

Головуючий суддя                                                            Бонк Т. Б.

Суддя                                                                                Бойко С. М.

Суддя                                                                                Марко Р. І.