Рішення

від 06.05.2008 по справі 10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2008 р.                     Справа № 10/16.

За позовом приватної комерційно-постачальницької фірми “Бук-постач”, м. Чернівці

до приватного підприємства “Велес-Т”, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 4115,19 грн.

Суддя       Т.І. Ковальчук

Представники:

Від позивача –Пудіч О.А., дов. від 23.01.2008 р.

Від відповідача –не з'явився

За погодженим клопотанням представників сторін справу розглянуто поза межами двомісячного строку (а.с. 24)

СУТЬ СПОРУ:          

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті за поставлений товар –лікеро-горілчані вироби в сумі 4115,19 грн., у тому числі 2856,19 грн. основного боргу, 402,14 грн. пені та 856,86 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного з відповідачем договору постачання товару позивач поставив відповідачеві продукцію, яку останній не оплатив в обумовлений договором строк, у зв'язку з чим просить стягнути борг та передбачені договором пеню і штраф.

Ухвалою від 23.01.2008 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.02.2008 р. за участю представників сторін, від позивача витребувано додаткові документи, відповідача зобов'язано надати відзив на позов.

Ухвалою від 06.02.2008 р. розгляд справи відкладено на 04.03.2008 р. у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання та неподанням відзиву на позов.

У судовому засіданні 04.03.2008 р. представник відповідача пояснив, що відповідач дійсно отримав від позивача продукцію по наявних у справі видаткових накладних і має заборгованість перед позивачем по їх оплаті, однак суму боргу можна визначити лише шляхом двосторонньої звірки взаємних розрахунків, оскільки при визначенні ціни позову позивачем не враховано здійснені відповідачем платежі готівковими коштами торговому представнику позивача.

В зв'язку з цим за погодженим клопотанням представників строк вирішення спору продовжено поза межами двох місяців та відкладено розгляд справи на 01.04.2008 р., сторони зобов'язано провести звірку взаємних розрахунків, відповідача зобов'язано надати відзив на позов та докази,  що підтверджують здійснення платежів у рахунок погашення боргу перед позивачем.

Однак, після відкладення розгляду справи представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов відповідач не надав, за поясненням представника позивача від участі в звірці розрахунків відповідач ухилився.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, оскільки реєстром на відправлення рекомендованої кореспонденції за 02.04.2008 р. підтверджується належне надіслання відповідачеві ухвали про дату, час і місце судового засідання після відкладення розгляду справи (а.с. 35).

У судовому засіданні 06.05.2008 р. представник позивача просив задовольнити позов, посилаючись на викладене у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги пояснення представника відповідача в судовому засіданні 04.03.2008 р., розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що у позові належить частково відмовити.

Так, судом установлено, що на підставі укладеного між сторонами договору постачання товару від 19.10.2006 р. позивач по видаткових накладних № БП-001228 від 01.12.2006 р., № БП-001264 від 05.12.2006 р., № БП-001358 від 09.12.2006 р., №№ БП-001561,  БП-001562,  БП-001563, БП-001564 від 23.12.2006 р., №№ БП-0000017, БП-0000016, БП-0000018, БП-0000019 від 05.01.2007 р. поставив відповідачеві товар – лікеро-горілчані вироби на загальну суму 2856,19 грн. (а.с.12-17).

Незважаючи на те, що на вимогу суду позивачем не подано доказів у підтвердження осіб, які за вказаними накладними отримували товар, суд вважає доведеним, що товар на вказану суму поставлено відповідачеві і ним отримано, оскільки у судовому засіданні 04.03.2008 р. представник відповідача не заперечував факту отримання товару, а видаткові накладні № № БП-001228 від 01.12.2006 р., № БП-001264 від 05.12.2006 р., № БП-001358 від 09.12.2006 р., на яких відсутні штампи або печатки, які посвідчують підпис особи, що прийняла товар, нічим не відрізняються від накладних від 05.01.2007 р., де підписи осіб засвідчені штампом відповідача, у чому суд переконався оглядом оригіналів цих видаткових накладних у судовому засіданні.

Щодо відсутності на договорі постачання товару від 19.10.2006 р. його номеру і посилання на номер договору 226 у видаткових накладних і тексті позовної заяви представник позивача пояснив, що між сторонами існує лише один договір постачання від 19.10.2006 р., який має внутрішній реєстраційний номер 226, однак цей номер не проставлений на примірнику самого договору. Враховуючи викладене, суд виходить з того, що договір постачання товару від 19.10.2006 р., копія якого  є в матеріалах справи, і договір № 226 від 19.10.2006 р., зазначений у видаткових накладних, –це один і той самий укладений між сторонами договір, на якому засновано позовні вимоги позивача, оскільки іншого у справі не встановлено.

Згідно з умовами п. 7.1 договору постачання товару від 19.10.2006 р. розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому або готівковому порядку в строк до 10 банківських діб з моменту отримання товару, пунктами 11.2.1 договору передбачено сплату покупцем пені за прострочку оплати товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочки виконання грошового зобов'язання, пунктом 11.2.2 передбачено сплату штрафу в розмірі 10% від суми заборгованості в разі прострочки оплати поставленого товару більш як на 10 днів та п. 11.2.3. –сплату штрафу в розмірі 20% від суми заборгованості в разі прострочки оплати товару більш як на 30 днів.

Дослідженням матеріалів справи установлено, що відповідач не сплатив позивачеві вартість товару в сумі 2856,19 грн. у терміни, визначені договором, та на даний час, що більше ніж 10 та 30 днів від визначеної дати платежу.

До такого висновку суд дійшов дослідженням наданих позивачем примірника акта звіряння розрахунків, який не підписано відповідачем, та повідомлень ТОВ “Велес-Т” про отримання готівкових коштів в оплату за поставлений товар і фіскальних чеків про внесення коштів (а.с. 31-33). Із зазначених документів видно, що відповідачем вносилися кошти в рахунок оплати інших видаткових накладних ніж ті, на які посилається позивач у позові в обґрунтування своїх вимог.

Відповідач же не надав жодних доказів на спростування суми заборгованості чи про її погашення, незважаючи на неодноразове відкладення розгляду справи.

Згідно зі статею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України  у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Отже, оскільки зобов'язання по своєчасній оплаті отриманого товару на визначених договором умовах відповідач не виконав, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача борг та передбачені договором постачання товару від 19.10.2006 р. пені і штрафи, однак розрахунок пені провів неправильно без урахування положень ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо спеціальних строків нарахування і давності для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

З урахуванням зазначених положень пеня за період прострочки з 21.01.2007 р. по 19.07.2007 р. складає 215,56 грн. і в цій частині позов належить задовольнити.

Штраф у розмірі 10% і 20% від суми заборгованості визначено позивачем в сумах відповідно 285,62 грн. та 571,24 грн., що відповідає умовам договору від 19.10.2006 р.

Судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          У позові частково відмовити.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Велес-Т” (м. Чернівці, проспект Незалежності, 78, р/р 26003060091580 в ЧФ ЗАТ “ПриватБанк”, ідентифікаційний  код 33706929) на користь приватної комерційно-постачальницької фірми “Бук-постач” (м. Чернівці, пров. Індустріальний, 7, р/р 26001300042601 в ЧФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”, код ЄДРПОУ 22845146) 2856,19 грн. боргу, 215,56 грн. пені, 856,86 грн. штрафу, 97,36 грн. державного мита та 112,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          З  набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

За згодою представника позивача в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 08 травня 2008 року.

Суддя                                                                                Т.І. Ковальчук