Постанова

від 08.05.2008 по справі 3/24а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/24А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.08                                                                                           Справа№ 3/24А

Суддя    Н.Березяк   при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи  

за позовом  ТзОВ „Укренерго”, м.Львів

до  відповідача : Державної податкової інспекції у  Личаківському районі м.Львова

Про  визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Від  позивача:  Терещук С.В., Качмар Н.А. - представники

Від  відповідача: Томашівський О. - представник   

          Представникам сторін роз'яснено  права та обов‘язки , передбачені ст.ст.49,51   КАС України.

Суть спору: ТзОВ „Укренерго” звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001962320/2/621 від 08 січня 2008 року.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити  позовні  вимоги з  мотивів наведених  в позовній  заяві, матеріалах справи  та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

          Відповідач позов заперечив з підстав і мотивів, викладених в своїх поясненнях, просив позов залишити без задоволення.

          В судовому засіданні оголошувалась перерва до 08.05.2007 року.

          08.05.2008 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

          Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши  матеріали  справи, та оцінивши  докази в їх сукупності , встановив наступне:

          Державною податковою інспекцією у  Личаківському районі м.Львова проводилась планова виїзна перевірка ТзОВ „Укренерго” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року. За результатами перевірки 06.07.2007 р складено Акт № 273/23-2/30162581, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення:

-          №0001952320/0/14182 від 15.12.2006 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 57200,00 грн. (основний платіж - 38133,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 19067,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням рішенням ТзОВ „Укренерго” оскаржило його в адміністративному порядку.

За результатами  розгляду скарг 21.12.2007р. ДПА у Львівській області було прийняте „Рішення про результати розгляду повторної скарги” за №225855/10/25-005/1440 відповідно до якого, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 18.07.2007р. № 0001952320/0/14182 в частині 38133,00грн. основного платежу з податку на прибуток та в цій частині рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 10.08.2007р. №215994/25-0 про результати розгляду скарги, ДПІ у м. Львові від 12.10.2007р. №218463/10/25-005/22 про результати розгляду повторної скарги, а в частині штрафної (фінансової) санкції податкове повідомлення - рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 18.07.2007р. №0001952320/0/14182 та рішення ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 10.08.2007р. №215994/25-0, ДПІ у м.Львові від 12.10.2007 p. №218463/10/25-005/22 залишено без змін.

Відповідно до прийнятого ДПА у Львівській області рішення "Про результати розгляду скарги " , а саме скасування основного платежу по податку на прибуток в сумі 38 133,00 грн., ДПІ у Личаківському районі направило ТзОВ „Укренерго” нове податкове повідомлення - рішення від 08 січня 2008 року № 0001952320/2/621 в якому визначила суму податкового - зобов'язання за штрафними ( фінансовими ) санкціями -19067,00 грн.          

ТзОВ „Укренерго” не погоджується із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов не обґрунтований і не підлягає до задоволення .

При  прийнятті  постанови,  суд  виходив  з наступного :

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2008 року № 0001952320/2/621 прийняте відповідачем на підставі акту перевірки № 273/23-2/30162581 від 06.07.2007 року,  в якому зафіксовано порушення позивачем :

п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (із внесеними змінами та доповненнями), а саме - підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 38132,00 грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на ту обставину, що ТзОВ "Укренерго" було укладено договір кредиту з АКБ "Укрсоцбанк" за №600/03-580 від 16.02.2006 року в сумі 51252000грн. під 17 відсотків річних для закупівлі газу за рахунок кредитних коштів за договором №2-А-01/06 від 26.01.2006 року укладеним з ДП "Альфа-Ексім" про поставку природного газу об'ємом 100000,00 тис.куб.м.  Податкова інспекція посилається на неправомірне віднесення товариством відсотків за користування кредитом по даному договору до валових витрат.

При цьому відповідач посилається на ту обставину, що згідно постанови господарського суду міста Києва від 16.12.2005 року ДП «Альфа Ексім»визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатора боржника - ініціюючого кредитора - ТзОВ «Актімія». Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2006 року №43/908 було затверджено звіт ліквідатора та  ліквідовано дочірнє підприємство «Альфа-ексім»(м.Київ, вул.Академіка Кримського, 27а, код 32775076), як юридичну особу в зв'язку з банкрутством. Як платник ПДВ останній виключений з реєстру 30.01.2006 року.  

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України від 14.05.92p. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (зі змінами та доповненнями) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються: повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у  зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у  його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Згідно ст. 25 зазначеного Закону, протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні  посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.  Відповідно до положень ст. 34 зазначеного вище Закону, ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури.

          Як вбачається з матеріалів справи, угода № 2-А 01/06 від 26.01.2006 року про постачання природного газу , укладена між ТзОВ «Укренерго»та ДП «Альфа Ексім», яка  стала підставою для ТзОВ «Укренерго»отримати кредит у сумі 5125200 грн., з боку Постачальника підписана директором ДП «Альфа Ексім» Укубаєвою І.В., яка в зв'язку з визнанням підприємства банкрутом вже не мала повноважень на підписання такого виду договорів. Отримані ТзОВ «Укренерго» кредитні кошти були перераховані ліквідованому підприємству ДП «Альфа Ексім»платіжним дорученням №183 від 16.02.2006 року з цільовим призначенням платежу „Оплата за природний газ згідно договору №2-А-01/06 від 26.01.2006 року” (банківська виписка БВ-0000064 від 16.02.2006 року), в той час, як договір про постачання природного газу №2-А 01/06 від 26.01.2006 року був укладений з боку продавця (ДП «Альфа Ексім») особою, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій.  

          22.02.2006 року банківською випискою БВ-0000071 кредитні  кошти в сумі 51252000 грн. були повернуті на розрахунковий рахунок ТзОВ «Укренерго». За користування кредитними коштами підприємство нарахувало та сплатило ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” відсотки в сумі 145214 грн., сума яких була включена товариством до складу валових витрат в першому кварталі 2006 року, чим , на думку податкової інспекції , занижено податкове зобов'язання на 36303,5 грн.(за  перше півріччя ТзОВ "Укренерго" задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 0  грн.). Крім того, як встановлено в ході проведення перевірки , позивачем віднесено до валових витрат (р.4.6 декларації) 7315 грн. збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, чим, на думку податкової інспекції, товариством занижено податкове зобов'язання на суму 1828,75 грн.

З огляду на ті обставини, що на момент проведення перевірки платником було подано уточнюючу декларацію від 21.03.2007р., в якій задекларовано збитки в розмірі 1976080,00 грн., в процедурі адміністративного оскарження рішенням ДПА у Львівській області від 21.12.07 р. №225855/1025-005/1440 податкове повідомлення рішення скасовано в частині донарахування товариству основного платежу 38132 грн., однак в частині застосування 19067 грн. штрафних (фінансових)  санкцій залишено без змін виходячи з того, що платник скористався несплатою коштів в бюджет, внаслідок чого бюджетом недоотримано 38132 грн.

          ТОВ «Укренерго» не погоджується із висновками податкової інспекції , посилаючись на те, що 145214 грн. відсотків за користування кредитними коштами, включені товариством до валових витрат, оскільки це пов'язано з веденням господарської діяльності платника податку.            Доводи позивача необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

          Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Згідно з пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 зазначеного Закону, до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

          Як вбачається з договору купівлі-продажу природного газу №2-А-01/06, він укладений між ТзОВ «Укренерго»(покупець) та ДП «Альфа Ексім»(продавець) 26.01.2006 року вже після визнання останнього банкрутом. Предметом даного договору була купівлі-продаж  природного газу в січні 2006 року. 16.02.2006 року ТзОВ «Укренерго» здійснило оплату вартості природного газу, який повинен був бути поставлений в січні, в той час, як жодної поставки газу не відбулося, і як зазначає сам позивач, відсутній ресурс газу. Слід звернути увагу, що зазначеним вище договором не передбачено проведення передоплати вартості природного газу, а оплата здійснювалася позивачем в лютому місяці 2006 року, в той час, як жодної поставки газу в січні 2006 року ДП «Альфа Ексім» не здійснило. Необхідно зазначити, що укладений між ТзОВ «Укренерго»(покупець) та підприємством банкрутом 26.01.2006 року договір купівлі-продажу природного газу за №2-А-01/06 фактично не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки на той час у продавця був відсутній ресурс газу. Таким чином, отримання кредитних коштів  та сплата відсотків за їх користування не може вважатися пов'язаною з господарською діяльністю товариства.

          ТОВ «Укренерго»в порушення п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) включено до складу валових витрат в І-му кварталі 2006 року 145214,00 грн. відсотків за кредит, який не пов'язаний з веденням господарської діяльності товариства.

          Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Укренерго» обліковувало цільову надбавку відповідно до постанови КМУ №0442 від 11.06.2005 року "Про затвердження порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ" де об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі відпущеному кожній категорії споживачів яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу підписаних платником та відповідним споживачем. В 2-му кварталі 2006 року у ТзОВ "Укренерго" відсутній обсяг поставки природного газу споживачам який дає підставу для включення до складу валових витрат 7315 грн. збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. В бухгалтерському обліку реалізація природного газу кінцевим споживачам обліковується згідно бухгалтерських проведень на 36 рахунку «Розрахунки з покупцями та замовниками». Враховуючи ті обставини, що жодної поставки природного газу не відбувалося, висновки податкової інспекції про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за І-ше півріччя 2006р. на суму 38132,00 грн. є обґрунтовані і заслуговують на увагу суду.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. Відповідач надав суду належні і допустимі докази правомірності прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги не обґрунтовані і не підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене,  керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 86,158-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,  суд -  

ПОСТАНОВИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

2. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.  

Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України  12.05.2008 року.

Суддя                                                                                                       Березяк Н.Є.