Постанова

від 17.04.2008 по справі 12/164-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

12/164-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 17 квітня 2008 р.                                                                                    № 12/164-07  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого судді:суддів:Добролюбової Т.В.,Гоголь Т.Г.,Швеця В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  

Відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції вінницької області

на постановуЖитомирського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року

у справігосподарського суду№ 12/164-07Вінницької області

за скаргою

Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"

на бездіяльність

за позовом

доВідділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції вінницької областіПриватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000"Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос"

про

стягнення 3 386, 24 грн.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2007 року ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернулося до Господарського  суду Вінницької області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" про стягнення боргу у розмірі 3 386, 24 грн. за неналежне виконання СВК "Колос" договірних зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2007 року (суддя Кожухар М.) позовні вимоги задоволено. На виконання вказаного судового рішення 24 квітня 2007 року господарським судом видано наказ.

07 серпня 2007 року ПП "Хімагромаркетинг 2000" звернулося до Господарського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області по виконанню наказу Господарського суду Вінницької області від 24.04.07 у справі № 12/164-07.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29 серпня 2007 року (суддя Балтак О.О.) в задоволенні скарги відмовлено з огляду на відсутність в чинному законодавстві України, положень щодо місячного терміну накладення арешту на кошти боржника, натомість в силу статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення суду протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року (колегією суддів у складі: Зарудяної Л.О., Вечірка І.О., Ляхевич А.А.) апеляційну скаргу задоволено, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.08.07 скасовано, прийнято нове рішення, яким скаргу ПП "Хімагромаркетинг 2000" задоволено, визнано бездіяльність відділу ДВС Літинського районного управління юстиції Вінницької області по виконанню наказу господарського суду Вінницької області від 24.04.07 у справі № 12/164-07 протиправною, зобов'язано відділ ДВС Літинського районного управління юстиції Вінницької області вчинити виконавчі дії, передбачені статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним судом постановою, відділ Державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.12.07 скасувати, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.08.07 залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами щодо невірного застосування судом апеляційної інстанції приписів статей 38, 64 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, скаржник вказав, що приймаючи судове рішення апеляційний суд не врахував положення статті 25 вказаного Закону, оскільки неможливим є вчинення виконавчих дій після закінчення виконавчого провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та  вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 12 квітня 2007 року позовні вимоги задоволено, стягнено з Cільськогосподарського виробничого кооперативу "Колос" заборгованість у розмірі 3 368, 24 грн., про що 24.04.07 Господарським судом Вінницької області видано наказ.

Постановою від 10 травня 2007 року державним виконавцем Гаврилюком С.В. відділу державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження про виконання наказу у справі                        № 12/164-07 та запропоновано боржнику добровільно виконати вказане рішення суду в строк до 17.05.07 (а.с. 36 ), чого Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Колос" у встановлений строк виконано не було.

У зв'язку з тим, що на виконанні у ВДВС Літинського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист про стягнення з СВК "Колос" боргу на користь Бочуля В.В., державний виконавець постановою від 18.05.07 вищезазначений лист і наказ № 12/164-07, виданий Господарським судом Вінницької області об'єднав у зведене виконавче провадження № 244/1 (а.с.37).

Державною виконавчою службою 01 червня 2007 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (а.с.38).  

Постановою від 13 липня 2007 року ВДВС Літинського району в порядку статей 5, 50 Закону України „Про виконавче провадження" винесено постанову про арешт коштів боржника СВК "Колос" в розмірі 62 657, 65 грн.

Звертаючись до Господарського суду Вінницької області із скаргою на бездіяльність відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції ПП "Хімагромаркетинг 2000" вказало на те, що державною виконавчою службою при виконання наказу № 12/164-07 порушено приписи статей  30, 50 Закону України "Про виконавче провадження", позаяк останній в межах встановленого місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження не виніс постанову про звернення стягнення на майно боржника. Крім того, позивач зазначив, що невиконання ВДВС Літинського районного управління юстиції протягом двох місяців рішення Господарського суду Вінницької області у справі № 12/164-07  призвело до порушення прав стягувача та положень частини 2 статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу". Скаржник просив визнати дії державного виконавця та інших посадових осіб, залучених до виконання наказу господарського суду від 24.04.07 у справі № 12/164-07 про стягнення з СВК "Колос" на користь ПП "Хімагромаркетинг 2000" боргу в розмірі 3 588, 24 неправомірними та винести за результатами розгляду скарги відповідну постанову.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Вінницької області, апеляційний суд задовольнив скаргу ПП "Хімагромаркетинг 2000" з огляду на те, що в порушення вимог статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" ВДВС Літинського районного управління юстиції в межах місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження не виніс постанови про звернення стягнення на майно боржника, не здійснено виконавчих дій щодо опису і арешту такого майна.

Колегія суддів Вищого господарського суду України з таким висновком апеляційного господарського суду не погоджується, з огляду на таке.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому  Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з вимогами статті  1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України           (стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з вимогами статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених  Законом про який йдеться, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, а саме здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надавати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'ясняти сторонам їх права і обов'язки; проводити оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством.    

Відповідно до статей 3, 18 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи, зокрема, як судові накази.

Частиною 2 статті  24 зазначеного Закону України передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

В разі фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню. Про закінчення виконавчого провадження, відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований .

Як вбачається з матеріалів справи, Відділом Державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції виконані всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", направлені на виконання рішення Господарського суду Вінницької області від 12.04.07. У зв'язку з надходженням до відділу ДВС рішення Господарського суду Вінницької області від 13.11.07 у справі № 5/580-07 про порушення провадження у справі про банкрутство СВК "Колос", постановою ВДВС Літинського районного управління юстиції від 28 листопада 2007 року виконавче провадження було закінчено на підставі  пункту 7 статті 37 закону України "Про виконавче провадження". При цьому, наказ № 12/164-07 від 24.04.07 разом з вказаною постановою ВДВС були направлені для виконання за належністю до Вінницького обласного сектору з питань банкрутства.  

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 18.12.07 винесена з порушенням норм процесуального права і тому підлягає скасуванню.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів та правильно застосував норми процесуального права, а тому прийняту ним ухвалу належить залишити в силі.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України, -

                                     ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу Державної виконавчої служби Літинського районного управління юстиції Вінницької області задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2007 року скасувати, ухвалу Господарського суду Вінницької області від                     29 серпня 2007 року у справі № 12/164-07 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                      Добролюбова Т.В.                                

Судді                                                                                           Гоголь Т.Г.

Швець В.О.