Постанова

від 20.05.2008 по справі 4/470

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/470

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.05.2008                                                                                           № 4/470

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -          ДухницькийА.М.

від відповідача -          не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 30.01.2008

 у справі № 4/470  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "АТП "Атлант"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміс Плюс"

 про                                                  усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2008 позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Аміс плюс” припинити дії, що порушують право користування земельною ділянкою, наданою відповідно до рішення Київської міської ради від 19.12.2006 № 301/358 та договору оренди від 08.06.2007 № 79-6-00513, кадастровий номер: 8000000000:90:521:0001, що розмішена за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 167-а, загальною площею 1,4073га та усунути перешкоди в землекористуванні шляхом звільнення території земельної ділянки від паркану (його елементів) та металевих воріт з електричною системою управління в межах, передбачених договором оренди 08.06.2007 № 79-6-00513. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміс плюс” на користь Відкритого акціонерного товариства „АТП „Атлант” 85грн. державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Аміс плюс” (відповідач) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову повністю. Відповідач вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції без повного з'ясування обставин, що мають суттєве значення для справи, дійшов невідповідних висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційною скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

Рішенням Київської міської ради від 19.12.2006 № 301/358 та договором оренди від 08.06.2007 № 79-6-00513 Відкритому акціонерному товариству „АТП „Атлант” було передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер: 8000000000:90:521:0001, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Червонопрапорна, 167-А, загальною площею 1,4073га. для влаштування, експлуатації та обслуговування стоянки автотранспортного підприємства строком на один рік.

Відповідно до п. 6.2. даного Договору оренди земельної ділянки, право на оренду земельної ділянки виникає після державної реєстрації Договору. Крім того, п. 5.2. Договору оренди земельної ділянки встановлено, що на день підписання Договору обмеження та сервітути щодо земельної ділянки відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, при виділенні земельної ділянки та оформлення прав на земельну ділянку було встановлено, що використання частини ділянки є неможливим, внаслідок збудованого паркану та металевих воріт.

Позивач неодноразово звертався до відповідача лист від 01.02.2007 № 15 з вимогою демонтувати паркан і металеві ворота та не порушувати законні права позивача як орендаря, на що була отримана відмова.

Актом Головного управління земельних ресурсів м. Києва перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 578/01 від 01.08.2007, підтверджується протиправна поведінка відповідача.

Також, протиправне розташування паркану та металевих воріт з електричною системою управління воріт встановлено та підтверджено схемою Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 362/37 від 29.01.2008 року.

05.09.2007 року лист-звернення № 333 позивач звернувся до Прокуратури Голосіївського району м. Києва про порушення земельного законодавства - самовільне зайняття частини земельної ділянки відповідачем. Постановою про порушення адміністративного провадження в адміністративній справі керівника відповідача за ст. 53-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення притягнуто до адміністративної відповідальності.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу передбачено, що Землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Також. відповідно до ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що використання без належних правових підстав земельної ділянки відповідачем в своїй господарській та виробничій діяльності, чинить об'єктивні перешкоди позивачу у використанні земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції. На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміс плюс” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Аміс плюс”залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.01.2008 - без змін.

Матеріали справи № 4/470 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді