Постанова

від 05.05.2008 по справі 16а/31-731

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16а/31-731

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" травня 2008 р.Справа № 16а/31-731

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі               

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

За позовом: Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, вул.Грушевського,8, м.Тернопіль

До відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Русилів", с.Русилів, Бучацький район, Тернопільська область

За участю  представників сторін                                                            

Позивача: Гафтко Н.Л. - головний спеціаліст відділення, доручення №04-81/648 від 04.07.07р.

Відповідача: Не з'явився

Суть справи: Ухвалою суду від 03 квітня 2008 року, керуючись ст.111, п.4 ч.1 ст.121, ст.ст.160,165 КАС України, було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 квітня 2008 року на  11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 17 квітня 2008 року, керуючись п.п.2,3 ч.1 ст.128, ст.165 КАС України, судовий розгляд було відкладено на 05 травня 2008р. на 14 год. 00 хв.

    Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів України, вул.Грушевського,8, м.Тернопіль звернулось до суду з адміністративним позовом до Приватного агропромислового підприємства "Русилів", с.Русилів, Бучацький район, Тернопільська область про стягнення 3887 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій та 367 грн. 37 коп. пені.

         Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

          Представник відповідача в судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів, у тому числі мотивованих та документально підтверджених заперечень на позов не подав, хоч про час та місце судових засідань належним чином був повідомлений ухвалами суду від 03.03.08 року, від 03.04.08р., 17.04.08р. та повістками (повідомлення №1534352, №1706730, №1734289 про вручення 07.03.08р., 08.04.08р., 22.04.08р.  відповідачу рекомендованих листів, відправлених 03.03.08р., 04.04.08р., 18.04.08р., знаходяться в матеріалах справи). За даних обставин, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відповідності до приписів ст.ст. 33,35 КАС України.

   Представник позивача в судовому засіданні від адміністративного позову не відмовився.

     В судовому засіданні учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 27,49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

   Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу не здійснювалася за наявності відповідного клопотання представника позивача.

     Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

     У відповідності до ч.1 статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року з наступними змінами для  підприємств,  установ,  організацій, у тому числі  підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб,  які  використовують найману працю, установлюється норматив  робочих  місць  для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох  відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників  облікового  складу  за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

    У відповідності до ч.1 ст.20 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації   громадських організації інвалідів, фізичні особи,  які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено  нормативом, передбаченим статтею 19  цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце,  призначене  для  працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від  8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини   середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка  використовує найману працю.

     Як  вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників  облікового складу Приватного агропромислового підприємства "Русилів" в 2006 році становила 24 особи. Для Приватного агропромислового підприємства "Русилів" встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів складає 1 таке робоче місце.

     Відповідно до поданого Приватним агропромисловим підприємством "Русилів" Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2006 рік (підписаного керівником та головним бухгалтером товариства та засвідченого печаткою товариства) у відповідача не було працевлаштовано в 2006 році жодного інваліда. В матеріалах справи знаходиться належним чином засвідчена копія Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік.

      Позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції в сумі 3887 грн. 50 коп. за те, що відповідач не створив робоче місце для працевлаштування інваліда згідно встановленого нормативу та відповідно в Приватному агропромисловому підприємстві "Русилів"  в 2006 році не було зайнято жодного інваліда.

       Обов'язок по створенню кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно норм чинного законодавства, що стосується соціального захисту інвалідів, покладено на підприємства. Так, згідно пункту 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 року № 314 (Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ №70 від 31.01.07р.; Постанова №314 від 03.05.1995р., якою затверджено Положення, була діючою в 2006 році), підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Крім того, згідно пункту 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів підприємства: у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів, розробляють і затверджують Інструкцію про робоче місце інваліда тощо.

     У відповідності до ч.3 ст.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

     Інформація про наявність чи відсутність на підприємстві відповідача атестованих робочих місць для працевлаштування інвалідів міститься у звітах, що надаються підприємством за формою 3-ПН на адресу державної служби зайнятості (Наказом Державного комітету статистики №244 від 06.07.1998р., затверджена форма статистичної звітності №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)"). Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів для працевлаштування.

        У листі №03/443 від 07.03.08р. Бучацького районного центру зайнятості зазначено, що Приватне агропромислове підприємство "Русилів", с.Русилів, Бучацький район, Тернопільська область протягом 2006 року не зверталось у центр зайнятості із заявами про направлення інвалідів на роботу та не подавало звітності форми 3-ПН "Звіт про наявність вакансій" з повідомленням про створення місць для осіб з обмеженою працездатністю, тому, відповідно, інваліди для працевлаштування на вказане підприємство не направлялися.

       Судом було витребувано від відповідача необхідні докази, а саме: докази подання  до центру зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та в якій кількості для працевлаштування інвалідів на 2006 рік ( звіт про наявність вакансій форми № 3-ПН); докази створення робочих місць (в якій саме кількості) для працевлаштування інвалідів (в якій саме кількості) на 2006 рік. Відповідач, витребувані судом докази, не подав.

     Таким чином, матеріали справи свідчать, що відповідач не вживав будь-яких заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а також свої обов'язки, що передбачені нормами чинного законодавства, що стосується соціального захисту інвалідів, належним чином не виконував.

      Як вбачається із наявних матеріалів справи, у Приватному агропромисловому підприємстві  в 2006 році не було зайнято жодного інваліда. При нормативі 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів, відповідачем не було створено такого робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда. Згідно ч.5 т.19 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

   А відтак відповідач зобов'язаний сплатити Тернопільському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів  України адміністративно-господарські санкції в сумі  3887 грн. 50 коп.       

      Відповідно ч.3 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою  нарахування  пені.  Пеня   обчислюється, виходячи  з  120  відсотків  річних облікової ставки Національного банку України,  що діяла на момент сплати,  нарахованої  на  повну суму недоїмки за весь її строк. Позивачем нарахована відповідачу пеня в розмірі 367 грн. 37 коп. (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи), яка підлягає стягненню з відповідача.

      У відповідності до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

     Згідно ч.4 ст.20 ЗУ „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, а якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про сплату адміністративно-господарських санкцій та пені суду не надав. Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості по адміністративно-господарських санкціях в сумі  3887 грн. 50 коп.  та відповідно пені в сумі 367 грн. 37 коп.

З врахуванням наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, який брав участь в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність звернення позивача до суду з адміністративним позовом до Приватного агропромислового підприємства "Русилів",  про стягнення 3887 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій та 367 грн. 37 коп. пені, а тому заявлений позов слід задовольнити, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства та не заперечений відповідачем в установленому порядку.

     Судові витрати згідно п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

  На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 69-71, 94,158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

          2.Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Русилів", с.Русилів, Бучацький район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 30811917 в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів  вул. Грушевського 8, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 14032334 - 3887 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій та 367 грн. 37 коп. пені

           3.  Постанову надіслати сторонам по справі.

     4. Виконавчий лист видати за заявою Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

   Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.      

   На постанову суду першої інстанції сторони мають право подати заяву про апеляційне  оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі "12" травня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а  апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя