Постанова

від 13.05.2008 по справі 5020-3/213-12/136-7/090

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-3/213-12/136-7/090

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-3/213-12/136-7/090

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"13" травня 2008 р.  12:20                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

головуючого - судді Ілюхіної Г.П.,

при секретарі –Дмитренко Т.М.,

за участю представників:

від позивача          –          Терешко А.М., представник, довіреність №  01   від 03.01.08,

від відповідачів          –          Шамрей Дмитро В`ячеславович, перший заступник начальника, довіреність №  1071/9/10-55   від 22.04.08,

          –          Форстян Ірина Вікторівна, головний податковий інспектор відділу представництва інтересів в судах та організації позовної роботи юридичного управління ДПА у м Севастополі, довіреність №  2592/10-0   від 14.05.07,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за          Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”

адміністративним          (99016, м. Севастополь, вул. Приморська, 2-Г)

позовом

до відповідача          Державної податкової інспекції

          у Нахімовському районі м.Севастополя

          (99001, м. Севастополь, вул. Гер. Севастополя, 74)

про          визнання податкового повідомлення-рішення № 0000082622/1 8375/23-0 від 28.07.2003 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя, яке прийнято щодо Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”, недійсним, -

Суть спору:

03.07.2006 (вх.№1368) Закрите акціонерне товариство „Стівідорна компанія „Авліта” звернулось до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом  до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000082622/1 8375/23-0 від 28.07.2003 Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя, яке прийнято щодо Закритого акціонерного товариства „Стівідорна компанія „Авліта”, про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 490516,26 грн., недійсним, з посиланням на п.п.5.2.5 п. 5.2. статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, статтю 10 Закону України „Про систему оподаткування”.

Рішенням господарського суду міста Севастополя  від 11.09.2006 по справі № 20-3/213-12/136 в задоволенні позовних вимог відмовлено (т.1 арк.с.95-96).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 по справі № 20-3/213-12/136 рішення господарського суду міста Севастополя від 11.09.2006 скасовано в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової  інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя №00000082622/1 від 28.07.2003 року; постановлено стягнути із Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Стівідорна компанія "Авліта" (99001, Севастополь, вул. Приморська, 2г, ІНН 306283827036)  3,40 грн. судових витрат (т.1 арк.с.126-130).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2008 по справі № 20-3/213-12/136 постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1 арк.с.154-156).

Касаційна інстанція в мотивувальній частині ухвали зазначила, що при новому розгляді справи суду першої інстанції слід звернути увагу на те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують здійснення позивачем господарської діяльності у перевіряємому періоді, що унеможливлює встановити суть та характер послуг, що надавались нерезидентам та стали причиною донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

05.03.2008 справа № 20-3/213-12/136 повернулась на адресу господарського суду міста Севастополя, згідно резолюції голови суду справу передано до провадження судді Ілюхіній Г.П. (вх.№4094).

Ухвалою від 13.03.2008 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (т.2 арк.с.2-4).

Ухвалою від 02.04.2008 закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України  (т.3 арк.с. 195-197).

Відповідач в відзиві на позов та запереченнях на нього (вх.№№20383, 5669) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що з 07.04.2003 по 20.05.2003 відповідачем проведена документальна перевірка дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.10.2001 по 01.04.2003, якою встановлено заниження звичайної ціни на виконання робіт (послуг) при наданні послуг нерезидентам в частині встановлення договірної акордної ставки, до якої включається вартість спецкріплення, оскільки ціна на ці послуги регулюється державою, що є порушенням п.4.1 статті 4, п.п.7.4.1, 7.4.3 п.7.4 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; перевірка здійснювалась без використання непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань; розрахунок звичайних цін здійснювався виходячи з тарифів, визначених Збірником тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням в портах України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 № 392, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.12.1995 за № 476/1012 (далі - Збірник); тарифні ставки Збірника і порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, що надають послуги, які передбачені цим Збірником, у морських портах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах (пристанях), незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості і форм власності; просить в задоволенні позові відмовити, з посиланням на статті 1, 4, 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, статті 7, 11 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, статті 4, 19 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  (т.1 арк.с. 68-71, т.3 арк.с.151-152).

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача суд, -

в с т а н о в и в:

З 07.04.2003 по 20.05.2003 Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя здійснена документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства позивачем, за результатами якої складено Акт перевірки № 088/26-216 від 20.05.2003 (т.1 арк.с.9-44).

В ході перевірки встановлено порушення статей 1, 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” –заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в період з 01.01.2001 по 01.01.2003 на суму в розмірі 579216,85 грн.

23.05.2003 на підставі  вищевказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення №1596/23-0 про визначення ЗАТ “СК “Авліта” податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 579216,85 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 488654,29 грн. відповідно до статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” (т.3 арк.с.201).

Рішенням Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя від 28.07.2003 №3457/10-018 скарга ЗАТ “СК “Авліта” задоволена частково, податкове повідомлення-рішення від 23.05.2003 №1596/23-0 визнано недійсним в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 322770,14 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 254584,74 грн., в іншій  частині  податкове повідомлення-рішення залишено без змін (т.3 арк.с. 202-207).

28.07.2003 за результатами розгляду скарги ЗАТ “СК “Авліта”, Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082622/1 8375/23-0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 256446,71 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 234069,55 грн., всього в сумі 490516,26 грн. (т.2 ар.с.55).

Пунктом 2.2 Статуту позивача встановлений предмет діяльності Товариства, що складається з 74 пунктів, зокрема: послуги з надання механізованих вантажних причалів під стоянку та відстій кораблів та суден, а також виконання функцій порто сховища; вантажно-розвантажувальні операції; організація та надання транспортно-експедиційних  послуг під час перевезення вантажів різними видами транспорту (морським, автомобільним, річним та залізничним) в тому числі і в зовнішньоекономічній діяльності; внутрішні та міжнародні перевезення вантажів всіма видами транспорту, агентування та фрахтування морського та річкового, пасажирського та торгового флотів; вантажно-розвантажувальні роботи та транспортно-складська діяльність в тому числі з зерновими та продуктами їх переробки; ремонт, експлуатація, фірмове технічне обслуговування транспортних засобів; послуги з прийому, передачі, накопиченню, сортуванню, комплектуванню, доопрацюванню вантажів; фрахтування національних та іноземних суден, облік вантажів, страхування та інші види діяльності, необхідні для виконання робіт з транспортно-експедиційного обслуговування; виконання буксировочних та маневрових робіт. Згідно пункту 3.1 Статуту, для реалізації мети діяльності, передбаченої цим Статутом, Товариство має право в порядку, встановленому чинним законодавством України виконувати певний перелік дій (т.3 арк.с.124-145).

27.01.2000 вих.№6/19-8-111-ф Міністерство транспорту України повідомило позивача, що  з метою залучення додаткових вантажопотоків металопродукції та створення конкурентоспроможності, а також враховуючи необхідність збереження робочих місць ТОВ „СК „Авліта” надається право застосовувати знижку у розмірі до 50% з акордної ставки групи 26 табл.2.1.1 розділу 2А змін і доповнень до Збірника тарифів на роботи та послуги, які надаються вантажовласникам морськими портами України (наказ Міністерства транспорту від 26.03.1997 № 106); вказані знижки не розповсюджуються на переробку брухту чорних металів, які відправляються на експорт (т.1 арк.с.83).

22.08.2006 вих.№Юр-1532 ДП „Севастопольський морський торговельний порт” в відповіді на звернення позивача повідомив, що позивач на території порту свою діяльність не здійснювало і не розташовувалось з посиланням на статтю 74 Кодексу торговельного мореплавства України” (т.1 арк.с.90).

07.02.2000 між ТОВ „СК „Авліта” (Порт) та International Тransit S.A.L. „Offshore” (Клієнт) укладено Генеральний Договір № 1-2000 (Договір), згідно з яким Порт від свого імені та за рахунок Клієнта здійснює комплекс дії по перевалці та/або транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажу Клієнта (т.2 арк.с.56-70).

Згідно Додатку № 1 до Договору  портом вантаження є Севастопольський торговий порт: ТОВ „СК „Авліта”, причали № 20 та/або 21; допустиме осідання в порту причал № 20 –7,0 м, причал № 21 –9,0 м (т.2 арк.с.61).

Відповідно до Додатку № 5 до Договору Порт приймає для вантаження вантаж Клієнта, оплата здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оформлення Вантажної митної декларації на строповочні обв'язки згідно виставленого Рахунку-Фактури шляхом прямого банківського переводу на розрахунковий рахунок Порту (т.2 арк.с.69).

14.10.2001 капітан т/х „Haj Ibrahim”, прапор - Камбоджа, отримав на борт кріпильний і сепараційний матеріал від компанії „Авліта”: талрепа – 40 штук; затиски –20 штук; сталевий трос, діаметром 16,5 мм – 2000 м; ліс, сепарація –20 м3, строповочні обв'язки –15,8 тонн; кріпильний і сепараційний матеріал за рахунок відправника; судно, капітан, судновласник не несе будь-яких витрат, про що свідчить розписка капітана (т.2 арк.с.73).

Аналогічні документи видані іншим нерезидентам:

24.10.2001 позивачем видана покупцю - International Transit S.A.L. „Offshore” податкова накладна № 221 на суму 16780,55 грн. (т.2 арк.с.71).

01.01.2002 між Сторонами по Договору підписано Акт виконаних робіт № 2002-1 про те, що ТОВ „СК „Авліта” повністю виконала свої зобов'язання по Договору № 1-2000, до сплати підлягає 56270,98 доларів США (т.2 арк.с.91).

29.01.2002 позивачем видана покупцю - International Transit „Offshore”  Company податкова накладна № 10 на суму 891193,65 грн. (т.2 арк.с.89).

30.08.2002 позивачем видана покупцю –L.I.T.A.T Offshore Company Limited податкова накладна № 178 на суму 371720,23 грн. (т.3 арк.с.29).

27.12.2002 позивачем видана покупцю - International Transit „Offshore”  Company податкова накладна № 281 на суму 1812939,40 грн. (т.2 арк.с.215).

15.07.2002 між ТОВ „СК „Авліта” (Порт) та фірмою „Fintest Trading CO LTD” укладено Контракт № 9776/24 (Контракт № 9776/24), згідно з яким Клієнт доручає, а Порт бере на себе обов'язок представляти інтереси та виступати від імен Клієнта, забезпечити відповідно до „Зводу звичаїв порту” в порту Авліта, Севастополь: перевалку, документальне оформлення експортних вантажів Клієнта” (т.3 арк.с.83-88).

10.12.2002 між ТОВ „СК „Авліта” (Порт) та фірмою „Gramhart Limited” укладено Контракт № 34-200 (Контракт № 34-200), згідно з яким Клієнт доручає, а Порт бере на себе обов'язок представляти інтереси та виступати від імен Клієнта, забезпечити відповідно до „Зводу звичаїв порту” в порту Авліта, Севастополь: перевалку, документальне оформлення експортних вантажів Клієнта” (т.3 арк.с.113-118).

Надані угоди свідчить, що позивач вважав себе в правовідносинах зі своїми контрагентами: Портом, має власні причали, здійснював і здійснює види діяльності, передбачені для Порту.

Спір виник у зв'язку з тим, що відповідачем, на думку позивача необґрунтовано визначене податкове зобов'язання з податку на прибуток і застосовані штрафні санкції, тому що дія наказу Міністерства транспорту України від 31.10.1995 №392 „Про затвердження Збірника тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів морськими портами України”, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 26.12.1995 за № 476/1012, не поширюється на фінансово-господарську діяльність позивача в зв'язку, з чим підприємством у періоді, що перевіряється (з 01.10.2001 по 01.04.2003) не були занижені звичайні ціни на виконання робіт з обробки вантажів, що підлягають державному регулюванню.

Правовідносини сторін регулюються статтями 4, 10 Закону України „Про державну податкову службу”, статтями 1, 5, 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, статтю 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Статтею 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і таке інше.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” доход, отриманий платником податку від продажу товарів, робіт, послуг неплатникам податку з прибутку, визначається виходячи з договірних цін, але не нижче звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу.

Реалізація послуг ЗАТ “СК “Авліта” здійснювалася нерезидентам, що не є платниками податку на прибуток відповідно до статті 10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

При цьому  постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 №1548 “Про визначення повноважень органів виконавчої влади і виконавчих органів місцевих рад по регулюванню цін (тарифів)”, з метою удосконалення системи державного регулювання цін (тарифів) і подальшого розвитку ринкових відносин, було доручено Міністерству транспорту України за узгодженням з Міністерством економіки України встановити тарифи на комплекс робіт, пов'язаних з обробкою зовнішньоторговельних і транзитних вантажів у морських і річкових портах (причалах), збори і платежі за послуги, що надаються судам закордонного плавання в морських і річкових портах (причалах) України. Наказом Міністерства транспорту України  від 31.10.1995 №392, зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 26.12.1995 за №476/1012, був затверджений Збірник тарифів на роботи і послуги, що надаються власникам вантажів у морських портах України, якій введено у дію з 06.01.1996 (далі –Збірник).

Відповідно до пункту 1 Збірника визначено, що приведені в Збірнику тарифи встановлені на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробкою зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і транзитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, м. Дунай і річкові порти (причали) басейнів рік Дніпра і Південного Бугу. Тарифні ставки Збірника і порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької діяльності, що надають послуги, які передбачені цим Збірником, у морських портах, на причалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах (пристанях), незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості і форм власності. Також, згідно листа Міністерства транспорту України №6/27-13-3218 від 04.04.2003  (відповідь на запит ДПА у м. Севастополі №298/10/26-3 від 03.02.2003) ЗАТ “СК “Авліта” розрахунки за виконані роботи і надані послуги, які пов'язані з переробкою вантажів, повинне здійснювати по тарифах, передбачених Збірником. Крім того, підприємству встановлена акордна ставка за переробку металопродукції в розмірі 3,55 дол. США за 1 тонну, з урахуванням 50 процентної знижки, про що було повідомлено позивачу, у відповіді на запит підприємства, листом Міністерства транспорту України №6/19-8-11-ф від 27.01.2000.

Не  можуть бути прийняті до уваги доводи позивача щодо порушення Державною податковою інспекцією у Нахімовському районі м. Севастополя порядку встановлення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств.

Так, на думку позивача, Державна податкова інспекція у Нахімовському районі м. Севастополя на підставі статті 1.20.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” повинна була визначити податкові зобов'язання з податку на прибуток з використанням непрямих методів. При цьому  позивачем не прийняті до уваги положення частини другої підпункту 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, відповідно до якої, якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів даного пункту, то для доказу обґрунтованості її рівня можуть бути прийняті до уваги правила, які визначені відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” встановлений вичерпний перелік підстав для застосування непрямого методу визначення сум податкових зобов'язань, до якого не входить така підстава, як визначення податкових зобов'язань по “звичайних цінах”. Підпунктом 4.3.4 пункти 4.3 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Співробітниками Державної податкової адміністрації в м.Севастополі  і Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя була проведена документальна перевірка дотримання ЗАТ “СК “Авліта” вимог податкового законодавства України без використання непрямих методів визначення сум податкових зобов'язань, податкове повідомлення-рішення  Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м.Севастополя від 23.05.2003 №1596/23-0 також винесено за формою “Р”, що підтверджує визначення податкових зобов'язань без застосування непрямих методів. Розрахунок звичайних цін здійснювався виходячи з тарифів, які визначені Збірником тарифів на роботи і послуги, що даються власникам вантажів у морських портах України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 31.10.1995 №392 і зареєстрованим у Міністерстві Юстиції України 26.12.1995 за №476/1012.

Судом досліджені види діяльності позивача згідно Статуту та угоди, укладені з нерезидентами, що підтверджують здійснення господарських операцій, які виконуються портами (причалами), тому ціни на послуги є регульованими державою.

Посилання позивача на постанову Вищого господарського суду України від 19.10.2004 по справі № 32/175 судом до уваги не приймається, так як в ній мова йде про податок на додану вартість, а не про податок на прибуток, і позивач сам вважає себе Портом, що підтверджується наданими в матеріали справи доказами.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про те, що визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 256446,71 грн. і застосування штрафних санкцій в розмірі 234069,55 грн. є правомірним.

При викладених обставинах, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 10 Закону України „Про державну податкову службу”, статтями 1, 5, 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, статтю 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статтями 70, 71, 72, 94, 150, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої  статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Згідно статті 42 КАС України, журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

В порядку статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

Суддя                                                                                            Г.П. Ілюхіна

Постанова складена та підписана

в порядку частини 3 статті 160 КАС України

19.05.2008 о 16 год. 10 хв.