Рішення

від 23.05.2008 по справі 20/11/1516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/11/1516

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2008 р.Справа № 20/11/1516

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Говерла”, м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт”, м. Хмельницький

про стягнення 7259,04 грн. заборгованості                                                                          

                                                                                                                                        Суддя Гладій С. В.

Представники сторін:

позивача           - Валігура О. О. –за довіреністю № б/н від 07.03.2008 року

відповідача  - Будзинська В. Г. –за довіреністью № б/н від 28.11.2007 року

Рішення приймається 23.05.2008 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач - ТОВ „ТД Говерла” звернувся до суду з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача 7259,04 грн. заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до домовленості позивачем було відпущено відповідачу мастильні матеріали, що підтверджується видатковими накладними, .довіреністю, що посвідчують повноваження представника відповідача на отримання товару, рахунками-фактурами.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що в порушення ч. 2 ст. 530 ЦК України, вимога про сплату заборгованості позивачем не виставлялась відповідно в позові просить відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Відповідно до усної угоди, згідно рахунків-фактур № ТД-01175 від 19.07.2007 року, № ТД-01159 від 17.07.2007 року, за видатковими накладними № ТД-0001534 від 19.07.2007 року, № ТД-0001511 від 17.07.2007 року по довіреності серії НББ № 987250 від 19.06.2007 року ТОВ „Хмельницькхлібопродукт” отримав від позивача мастильні матеріали на загальну суму 7259,04 грн. Копії відповідних первинних бухгалтерських документів знаходяться у матеріалах справи.

При цьому, строк виконання зобов'язань (проведення розрахунків) визначено в рахунках-фактурах (р/ф № ТД-01175 –до 24.07.2007 року ; р/ф № ТД-01159 –до 20.08.2007 року.  

Відповідач за отримані товарно-матеріальні цінності  належним чином та в повному обсязі не розрахувався.

Станом на березень 2007 року заборгованість ТОВ „Хмельницькхлібопродукт” перед позивачем склала 7259,04 грн.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується  наступне.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України, господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

При цьому, право сторін на укладення договору, вибір контрагента за ним та визначення умов договору, з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості законом не обмежується.

Частиною 1 статті 181 ГК України, встановлено, що господарський договір може бути укладено як у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, так і у спрощений спосіб: шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені положення ГК України кореспондуються з відповідними нормами ЦК України, що підлягають застосуванню до регулювання майнових зобов'язань, які виникають між учасниками господарських відносин, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом ;

За частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами в судовому засіданні, набуття мастильних матеріалів відповідачем здійснювалось у межах  правовідносин, які виникли за наслідками досягнення сторонами домовленості щодо встановлення їх взаємних цивільних обов'язків у передбаченій законодавством формі. Угода укладена між позивачем та відповідачем в усній формі, з направленням відповідачу рахунків-фактур з зазначенням строку виконання зобов'язання не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладенні обставини, суд приходить до висновку, що між сторонами у даній справі виникли господарські зобов'язання відповідно до ст. 174 ГК України, які було виконано, з однієї сторони, позивачем - шляхом надання паливно-мастильних матеріалів (масла Аз мол М-10Г2К та масла Disel M10-Г2К ВАМП) та отриманням зазначених мастил іншою стороною, що підтверджується накладними та довіреністю, що знаходяться в матеріалах справи.

При цьому, судом зазначається, що строк, в межах якого відповідач зобов'язаний був провести розрахунки за отримане мастило визначено в рахунках-фактурах, в яких передбачено необхідні істотні умови і які є фактично угодою на придбання товару. Відповідно заперечення відповідача з посиланням на ч. 2 ст. 530 ЦК України судом до уваги не приймаються.

Виходячи із вищенаведеного, позов ТОВ „Торговий дім Говерла” м. Хмельницький до ТОВ „Хмельницькхлібопродукт” про стягнення 7259,04 грн. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Говерла” м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт”, м. Хмельницький про стягнення 7259,04 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькхлібопродукт” (м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, 4, код 34555528) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Говерла” (м. Хмельницький, вул. Заводська, 162/1, код 34282509) 7259,04 грн. (сім тисяч двісті п'ятдесят дев'ять гривень 04 коп.) заборгованості, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

            Суддя                                                                      С.В. Гладій

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

3 –відповідачу.