Рішення

від 20.05.2008 по справі 35/61-08(1/119-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/61-08(1/119-08)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.05.08р.

Справа № 35/61-08(1/119-08)

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська         теплоелектроцентраль"

                     м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області 

до   Житлово-будівельного кооперативу № 10 "Луч",            м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської області  

про               стягнення 5 164 грн. 09 коп.

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Пека З.О., юрисконсульт, дов. №001/08 від 20.11.2007 р.  

від відповідача - Кравець Л.В., голова кооперативу   

                                                      СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за спожиту теплову енергію –2 721,00 грн, інфляційні втрати –1 454,50 грн, пеню  - 2 548,53 грн, 3% річних –221,55 грн, штраф 7% - 190,47 грн, посилаючись на договір   №730 від 01.06.2006р.

Представник позивача вимоги підтримав, просить їх задовольнити в частині штрафних санкцій, оскільки заборгованість сплачена відповідачем в повному обсязі.

             Відповідач вказує, що спірну заборгованість сплатив повністю, в решті з позовними вимогами не погоджується, оскільки відповідач не являється суб'єктом підприємницької діяльності, а зареєстрований як неприбуткова організація та не має коштів на сплату санкцій, просить суд не стягувати з нього надмірно великі санкції.

            За згодою  представників сторін в судовому засіданні оголошено  тільки вступну та резолютивну частину рішення.

           Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

           Між позивачем  Відкритим  акціонерним товариством «Дніпродзержинська                            теплоелектроцентраль»(енергопостачальна організація) та відповідачем Житлово-будівельним кооперативом №10 «Луч»(споживач) було укладено договір № 730 від 01.06.2006р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за адресою вул. Глаголєва,4 строком дії до 31.05.2007р. та який відповідно до п. 11.2 вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо сторони не заявлять про його припинення. Доказів розірвання договору в спірний період суду не надано.

        За вказаним договором позивач постачав теплову енергію відповідачу та в спірний період березень 2007р. всього поставив теплову енергію на 8 869,32 грн, що підтверджується актом передачі-приймання послуг, який підписаний сторонами без зауважень.

         Згідно умов п. 6.3 - 6.7 договору споживач (відповідач) повинен сплачувати за теплову енергію за 3 дні до початку розрахункового періоду, виходячи з кількості теплової енергії, що передбачена договором. Остаточний розрахунок проводити не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим. Відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався повністю, в тому числі спірну суму 2721,00 грн сплатив 24.03.2008р., що підтверджується позивачем. Вказана заборгованість сплачена після звернення позивача з позовом, яке відбулося 05.03.2008р., та провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору на час розгляду справи.

          Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

          Відповідач виконав свої зобов'язання щодо сплати за отриману електроенергію з порушенням умов договору, а саме борг сплатив в грудні 2007р. в сумі 3719,00 грн, в січні 2008р. –429,32 грн, в лютому 2008р. –2000,00 грн та в березні 2008р. –2721,00 грн.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції з березня 2007р. по січень 2008р. включно та періодів сплати боргу становлять 1 454,50 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 10.04.2007р.  до 20.02.2008р. з врахуванням проведених оплат  –221,55 грн.

           За умовами п. 7.3.6 договору в разі несвоєчасної оплати спожитої теплоенергії відповідач повинен сплатити пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

          Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Позивач просить стягнути пеню за період прострочення з 20.08.2007р. по 20.02.2008р. Зобов'язання щодо оплати повинні бути остаточно виконані до 10.04.2007р. та нарахування пені відповідно припиняється через шість місяців –10.10.2007р.  Тобто, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати боргу в сумі 8869,32 грн за березень 2007р. за період з 20.08. по 10.10.2007р. (52 дні) -  202,17 грн (в межах заявленого позивачем періоду стягнення пені).

         В решті вимоги про стягнення пені в сумі 1971,96 грн судом відхиляються, оскільки не підкріплені розрахунком позивача, та в суму 374,40 грн, оскільки при розрахунку пені позивачем не враховані вище приведені приписи закону. Вимоги про стягнення пені заявлені в межах спеціального строку позовної давності в один рік.

   Відповідно до ч. 2 ст.231 Господарського кодексу України у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

          Позивач не довів, що хоча б одна із сторін належить до державного сектора економіки та вибрав інший вид забезпечення виконання зобов'язання відповідачем, а саме нарахування пені. З огляду на це його вимоги щодо стягнення 7% штрафу –190,47 грн судом відхиляються.

         Зважаючи на встановлені обставини, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі  інфляційних втрат –1454,50 грн, 3% річних –221,55 грн та пені –202,17 грн. В решті позову слід відмовити.   

         Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові  витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

         Заперечення відповідача судом частково враховані при визначенні суми пені та 7% штрафу, в решті відхиляються, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо зменшення чи звільнення особи від сплати 3% річних та інфляційних втрат, а  розрахунок позивача відповідає приписам чинного законодавства.

         Керуючись  ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України господарський суд,-  

ВИРІШИВ :

      В частині стягнення боргу 2721,00 грн провадження у справі припинити.

      Стягнути Житлово-будівельного кооперативу №10 «Луч»–51935,  м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Глаголєва, 4, код ЄДРПОУ 23642089 (р/р 26003100752001 в АКБ «Укрсоцбанку», МФО 305017) на користь Відкритого  акціонерного товариства «Дніпродзержинська   теплоелектроцентраль»- 51925,  м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Радянська,2,  код ЄДРПОУ 00130820 (р/р 26007302172010 в філії відділення Промінвестбанку у м. Дніпродзержинську, МФО 305501) пеню –202,17 грн (двісті дві грн 17 коп), інфляційні втрати –1454,50 грн (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири грн 50 коп), 3% річних –221,55 грн (двісті двадцять одну грн 55 коп), витрати по сплаті державного мита -  90,78 грн (дев'яносто  грн 78 коп)  та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –105,02  грн (сто п'ять грн 02 коп).    

          В решті позову  відмовити.      

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.        

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано 19 травня 2008 р.