Постанова

від 22.05.2008 по справі ас3/181-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС3/181-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.08           Справа №АС3/181-08.

Господарський суд Сумської області , у складі судді Левченко П.І., розглянувши  матеріали справи

за позовом  Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Обрій”, с. Малий Самбір Конотопського району Сумської області

до відповідача Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання незаконними дій

За участю представників сторін :                                                          

від позивача:        Бондаравець Г. П., Рудиця С. І.

від відповідача:   Почтарьова Ю. І., Кириченко В. В.

Суть спору:  позивач у своїй позовній заяві просив суд визнати незаконними дії  Конотопської МДПІ щодо нарахування  пені на суму  податкового зобов'язання , строки давності  щодо стягнення якого минули  ; визнати нечинними першу податкову вимогу  від 19 грудня 2007 року №  509 та другу  податкову вимоги в частині вимог щодо сплати  пені в сумі  12 451 грн. 04 коп.  ; зобов'язати  відповідача анулювати  незаконне нарахування пені в сумі  12 451 грн.  04 коп. і списати згідно п. 18.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» як безнадійний  податковий борг  суму  33 373 грн. 62 коп. , що була  утримана при нарахуванні  плати за оренду земельних паїв у 2001-2004 р.р. , але не була  перерахована  бюджету .

В запереченні за № 384/9/10 від 09.04.08 року  на позовну заяву ПСГП «Обрій» , Конотопська МДПІ зазначила, що податкові органи мають  правові підстави  здійснювати зарахування  податкових платежів  в рахунок погашення заборгованості  по податку з доходів фізичних осіб за попередні роки, яка обліковувалась за  ПСП «Обрій» станом на 01.07.2004 року . Оскільки  ПСП «Обрій» не оскаржував дії Конотопської МДПІ по нарахуванню пені , то сума податкової заборгованості  вважалася узгодженою. Заява про списання безнадійного податкового боргу та підтверджуючи документи , що податковий борг виник внаслідок  обставин непереборної сили  від ПСП «Обрій» до Конотопської МДПІ не надходила .Згідно ст. 19 ст. 67 ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік» зупинено на 2008 рік списання податкового боргу юридичних  або фізичних осіб , що виник внаслідок  обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Виходячи з вищенаведеного , керуючись ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , відповідач просить суд відмовити ПСП АФ «Обрій» в задоволенні позовних вимог.

19.05.2008 року позивач подав  до суду заяву про  уточнення своїх позовних вимог, В якій уточнив свою третю позовну вимогу і просить суд анулювати незаконне нарахування пені у сумі  12 451 грн. і  визнати позивача вільним від зобов'язання  щодо перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті орендної плати за земельні ділянки у 2001-2004 роках в сумі  33 346,73 грн. на підставі п. 15.1.1 та п. 15.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з перебігом строків давності.

В запереченнях на уточнення позовних вимог ПСП АФ «Обрій» відповідач  зазначив, що оскільки податковий борг в даному випадку погашається в порядку календарної черговості, то податковий борг позивача в сумі 33 436,73 грн.,  який виник протягом  2001-2004 року,  на даний час вже сплачений позивачем. Як вбачається з  розрахунку пені за несвоєчасне  перерахування податку з доходів  фізичних осіб за період  з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року , останній платіж на погашення даного боргу позивачем проведено  10.01.2007 року.

Крім того, відповідач вважає, що  вимога позивача не відноситься до компетенції  адміністративних судів, оскільки  не вказано, які саме рішення , дії чи бездіяльність Конотопської МДПІ оскаржуються , що протирічить  ст. 17 КАС України .

    Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення  представників сторін, господарський суд встановив:

19 грудня  2007 року відповідачем сформовано та надіслано  позивачу першу податкову вимогу від 19.12.2007 № 509, в якій зазначалося, що податковий борг ПСП АФ «Обрій» за узгодженими податковими зобов'язаннями   станом на  19.12.2007 року складає  22 967,54 грн., в тому числі 12 451,04 грн. пені по податку з доходів найманих працівників ( за відсутності боргу  по основному платежу податку з доходів найманих працівників ) .

11 лютого 2008 року відповідачем сформовано та надіслано позивачеві другу податковому  вимогу від 11.02.2008 року № 81 щодо сплати  пені по податку з доходів  найманих працівників  станом на  11.02.2008 року в сумі  8 791,04 грн.

Позивач вважає , що дії відповідача по нарахуванню вищезгаданої пені і надісланню позивачеві податкових вимог про її сплату не відповідають чинному податковому законодавству .

Всі суми податку, які утримувалися  з доходів, виплачених за оренду земельних паїв після 01.07.2004 року, перераховувалися до бюджету своєчасно , що підтверджується  платіжними дорученнями ( а.с. 8-27).

Відповідач не надіслав позивачеві ніяких повідомлень щодо розподілу сплачених  сум на такі , що спрямовуються  частково на погашення боргу і частково на сплату пені, отже пеня на час зарахування вищезгаданих платежів не була нарахована, адже за її наявності, відповідно до вимог ч. 2 п.п. 16.3.3 п.16.3 ст. 16  Закону України «Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ ( далі –Закон № 2181), відповідач здійснив би таке  розподілення і надіслав би позивачеві відповідне повідомлення.

Несплату сум податку, утриманих з виплачених доходів у більш ранні періоди ( до 01.06.2004 року ) , позивач пояснює тим, що через несприятливі  погодні умови 2002-2003 років  господарство втратило значну частину посівів і було фактично неплатоспроможним. Несприятливі агрометеорологічні умови перезимівлі озимих культур у 2002-2003 роках в Конотопському районі Сумської області позивач підтверджує  копією довідки № 05-53.3/493 від 17.06.2003 року Сумського обласного центру з гідрометеорології ( а.с. 105) , наданої директору ПСП АФ «Обрій».

В акті перевірки № 300/23-10/746/23817488/135 док від 29.07.2004 року , складеному спеціалістами відповідача за результатами планової документальної перевірки за період з 01.06.2001 року по 31.05.2004 року, було відображено факт неперерахування позивачем утриманого  прибуткового податку з громадян по земельним паям за період з 01.04.2001 року по 01.06.2004 року у сумі  33 436 грн. 73 коп. ( а.с. 44).

Податкове повідомлення – рішення на цю суму за результатами перевірки не виносилися, на адресу позивача не надсилалося і ця сума залишилася не перерахованою , що підтверджується , зокрема,  актом перевірки № 3488/23-3/23817488 від 26.11.2007 року ( а.с. 78).

Проте, здійснюючи перевірку у 2007 році, відповідач без будь-яких законних підстав всупереч призначенням платежів, зазначеним у платіжних дорученнях, зробив висновок, що перерахування податку,  зроблені позивачем після 01.01.2005 року, слід зарахувати на погашення  заборгованості , яка виникла у період з 01.04.2001 року по 01.06.2004 року і була встановлена під час перевірки у липні 2004 року актом від 29.07.2004 року з нарахуванням пені.

Зважаючи  на те , що згідно вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади  та їх посадові особи  зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України , відповідач зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України .

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок  щодо доказування  правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності  покладаються на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову .

В даному разі відповідач не доказав суду правомірність своїх дій щодо нарахування пені  на суму податкового зобов'язання , строки давності щодо стягнення якого минули.

Суд погоджується з твердженням позивача стосовно того , що оспорювані у даній справі дії відповідача суперечать чинному податковому законодавству.

Згідно ст. 16 Закону України № 2181 пеня нараховується на суму  податкового боргу , а податковий борг згідно п. 1.3 ст. 1 цього ж закону – це податкове зобов'язання , самостійно узгоджене платником податків або узгоджене  в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк .

Згідно ст. 5 Закону України № 2181 податкове зобов'язання  вважаються самостійно узгодженим з дня подачі платником до податкового органу відповідної декларації , а визначене контролюючим органом  податкове  зобов'язання  вважається узгодженим у день закінчення процедури апеляційного чи судового оскарження , якщо податкове повідомлення  платником  оскаржується .

Чинне податкове законодавство не передбачає подання податковим агентом декларації  з податку на виплачені ним доходи фізичних осіб , а податкове повідомлення  на не перераховану суму податку відповідачем не виносилися і позивачу не надсилалося , тому зобов'язання у сумі  33 436,73 грн. не було узгодженим і може вважатися податковим боргом у значенні , наведеному у п. 1.3 ст. 1 Закону України № 2181, відповідно , і передбачених Законом підстав для нарахування пені на цю суму у відповідача не було.

Оскільки зобов'язання у сумі  33 436 грн. 73 коп. не було узгодженим і не стало податковим боргом , то і посилання відповідача на положення п. 7.7.ст. 7 Закону України № 2181 , як на підставу зміни призначення платежів , що зазначалися  позивачем у платіжних дорученнях при перерахуванні до бюджету  утриманого податку з доходів фізичних осіб у 2004-2007 роках, є неправомірним.

Пунктом 15.2.1. ст. 15 Закону України № 2181  встановлено, що у разі  коли  податкове зобов'язання було нараховане податковим органом  до закінчення строку давності, визначеного в пункті 15,1 цієї статті , податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні  податкового зобов'язання , може бути стягнутий протягом наступних 1 095 календарних.

Зобов'язання  у сумі 33 436 грн. 73 коп. було виявлено при проведенні документальної перевірки  у липні  2004 року ( акт перевірки  № 3000/23-10/745/23817488/135 док від 29.07.2004 року ). Позивач відмовився від його  самостійного погашення , вважаючи , що заборгованість  виникла внаслідок форс-мажорних обставин, що підтверджується Довідкою метеослужби. Відповідач не вживав передбачених чинним  законодавством  заходів щодо її стягнення протягом строків, встановлених п. 15.2.1 ст. 15 Закону України  «Про порядок погашення  зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином , дії відповідача, який після проведення документальної перевірки  у листопаді 2007 року зробив необґрунтовані висновки про можливість  зарахування  перерахованих позивачем у  другому півріччі 2004, 2005-2007 роках сум податку з доходів фізичних осіб  на погашення  його  зобов'язань за 2001-2003 роки , та за перші п'ять місяців 2004 року граничні строки стягнення яких минули , і здійснив нарахування  пені на ці суми, суперечать чинному законодавству .

Додатковими доказом  того, що сума 33 436 грн. 73 коп. не може вважатися узгодженим податковим зобов'язанням (податковим боргом) є те, що згідно заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним. Твердження відповідача на те, що позовна вимога щодо визнання позивача вільним від зобов'язання не відновиться до компетенції адміністративних судів є помилковим, оскільки згідно ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу  постанову ( крім тих, які зазначені в цій статті) , яка б  гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тому, уточнені позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

   Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету  України  присуджуються на користь позивача  судові витрати в сумі  3  грн. 40 коп. , здійснені ним при зверненні з адміністративним позовом до суду  .

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст.ст. 71,94,158-163 КАС України , господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Обрій” до відповідача Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції  про визнання незаконними дій  задовольнити повністю.

2.          Визнати незаконними дії  Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції щодо нарахування  пені на суму  податкового зобов'язання , строки давності  щодо стягнення якого минули .

3.          Визнати нечинними першу податкову вимогу  від 19 грудня 2007 року №  509 в частині вимог щодо сплати  пені в сумі  12 451 грн. 04 коп. та другу  податкову вимоги від 11 лютого 2008 року № 81.

4.          Зобов'язати Конотопську міжрайонну державну податкову інспекцію анулювати незаконне нарахування пені у сумі  12 451 грн. і  визнати позивача вільним від зобов'язання  щодо перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб, утриманого при виплаті орендної плати з земельні ділянки у 2001-2004 роках в сумі  33 346,73 грн. на підставі п. 15.1.1 та п. 15.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв'язку з перебігом строків давності.

5.          Стягнути з Держбюджету на користь  Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Обрій” (вул. Суворова, 12, с. Малий Самбір, Конотопського району Сумської області ; код ЄДРПОУ 23817488)  витрати по сплаті  державного мита в сумі  3 грн. 40 коп.

6.          Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

7.          Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови підписаний суддею  27.05.2008  року.