Рішення

від 21.05.2008 по справі 26/76-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/76-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.08р.

Справа № 26/76-08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас  Пік», м.Дніпропетровськ

До  Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»,  м. Дніпропетровськ

Про стягнення  646 315грн.90 коп.

За зустрічним позовом  Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Верітас  Пік», м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

                                                                                                               Суддя Н.М.Камша

Представники:

від позивача: Фандєєва С.В. –представник, довір. від .24.03.08 р. № 07/08

від відповідача: Овсяникова Є.Д. нач. від.,  довір. від 27.09.2007 р. № 257

СУТЬ СПОРУ:

   ТОВ «Верітас Пік»у березні 2008 року звернулось з позовом до ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго», в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 646 315 грн. 90 коп.  як заборгованість по договору № 2533-И від 10.01.2005 р.  з урахуванням  3 % річних, інфляційних та судові витрати у справі.  

   Відповідач позов не визнає. Посилається у відзиві на позов із подальшими доповненнями на те, що договір від 10.01.2005 р. № 2534-И укладено сторонами з порушенням чинного законодавства, зокрема Порядку придбання товарів, робіт та послуг ліцензіатами, ціни(тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюється НКРЕ, затверджений постановою НКРЕ від 25.12.2002 р. № 1455, у відповідності до якого при застосуванні інших, ніж відкриті торги, процедур закупівлі очікувана вартість яких дорівнює або перевищує 500 000 грн., ці закупівлі  потребують узгодження з НКРЕ. Крім того, вважає, що позивачем не надано доказів, що підтверджують належне надання послуг, не надано рахунків, актів приймання-передачі послуг, розгляд справи № 20/176 триває і її юридичне супроводження здійснюють штатні працівники ВАТ. Пред»явив зустрічний позов про визнання договору від 10.01.2005 р. № 2533-И недійсним, як такий, що суперечить нормам чинного законодавства (ст. 203 Цивільного кодексу України).

  Позивач проти задоволення зустрічної позовної вимоги заперечує, посилаючись на її безпідставність. Вказує у відзиві на зустрічний позов, що зазначений Порядок не відповідає законодавству України, оскільки не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, під час укладання договору сторони не могли  передбачити орієнтовну вартість наданих правових послуг, позивачем за зустрічним позовом пропущено строк позовної давності,  оскільки договір укладено більше ніж 3 роки тому.

   У судовому засіданні 09.04.2008 р. оголошена перерва до 06.05.2008 року, у судовому засіданні 06.05.2008 року оголошена перерва до 15.05.2008 р. у судовому засіданні 15.05.2008 р. оголошена перерва до 19.05.2008 р., у судовому засіданні 19.05.2008 р. оголошена перерва до 21.05.2008 р.

   Сторони не подавали клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу.

   Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

   10.01.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Верітас Пік»(далі –ТОВ «Верітас Пік»та відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна  компанія «Дніпрообленерго»(далі –ВАТ «ЕК»Дніпрообленерго») укладено договір №  2533-И   про надання правової допомоги.

   Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець –ТОВ «Верітас Пік»прийняв на себе зобов»язання надавати замовнику – ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»послуги у формі  надання консультацій, складання документів, представництва інтересів замовника у господарських судах України всіх інстанцій при розгляді справи № 20/176 про стягнення Державним підприємством «Енергоринок»(позивача) із замовника 198 079 265, 20 гривень заборгованості, які направлені на повну або часткову відмову судом у задоволенні заявленого позивачем позову.

   Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціна послуг по договору складається із вартості наданих виконавцем в період  його дії  послуг, які включають в себе та визначаються в наступному порядку:

-          вартості часу, затраченого на надання послуг, по тарифу 270 грн. за одну годину (пункт 2.1.1);

-          вартості збереження активу у вигляді грошових коштів на суму 198 079 265,20 грн. заборгованості, як такого, що контролюється замовником ресурсу, за тарифом 8 130 грн.(без ПДВ) за кожну повну неділю строку дії зобов»язань виконавця по даному договору до моменту їх припинення з підстав та в порядку, передбаченому п.5.1 (пункт 2.1.2);

-          вартості винагороди у розмірі 0.08 грн. на кожну гривню різниці між сумою позовних вимог позивача і сумою, яка підлягає стягненню із замовника у відповідності до рішення суду (пункт 2.1.3).

   Договором (розділ 3) передбачено, що оплата послуг по пункту 2.1.1 здійснюється на підставі рахунків виконавця, які направляються замовнику не частіше 1 разу на тиждень; рахунок мав бути оплачений замовником протягом трьох календарних днів з дня його отримання. Оплата послуг по п.2.1.2 мала  здійснюватись не пізніше вівторка кожного тижня, для оплати послуг по цьому пункту виставлення виконавцем рахунку не вимагалось.

   Виходячи із умов договору позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача  по пункту 2.1.1 договору -6 253,20  грн. за 23,16 години часу; по пункту 2.1.2 договору станом на 01.11.2005 р. –422 760 грн., 3 % річних –27 975,10  грн., суми інфляції –189 328,60 грн.

   Господарський суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

   Позивачем не надано доказів того, що на адресу відповідача саме від ТОВ «Верітас Пік»направлялись рахунки для оплати послуг по п.2.1.1 договору , як то передбачено   пунктом 3.1 договору. Подані позивачем поштові реєстри, повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції направлялись на адресу   ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»10.02.2005 р., 17.03.2005 р., 26.05.2005 р., 02.06.2005 р. ТОВ «Фірма Верітас», а не позивачем. Із цих доказів  неможливо встановити, які саме  рахунки були відправлені    позивачу та чи стосуються вони договору, по якому заявлено позов.

   Щодо оплати вартості збереження активу у вигляді грошових коштів у сумі  198 079 265,20 грн.- пункт 2.1.2 договору, по якому заявлені вимоги до стягнення на суму 422 760 грн., то надання такої послуги не є предметом договору № 2533-И, предметом договору є надання правових послуг по наданню консультацій, складенню документів, представництву інтересів замовника у судах. Позивачем не подано будь-яких доказів в підтвердження надання цієї послуги і прийому виконаних робіт відповідачем.

   Акти прийому-передачі наданих послуг по договору № 2533-И від 10.01.2005 р. сторонами не подані.

   У зв»язку  з тим, що суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині основного боргу, не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення  3 % річних та суми інфляції.

   Позовні вимоги по зустрічному позову про визнання договору від 10.01.2005 р. № 2533-И недійсним також не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

   Позивач по зустрічному позову –ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»посилається на те, що тендер на закупівлю послуг правового характеру при укладенні спірного договору не проводився, тому договір має бути визнано недійсним як такий, що суперечить чинному законодавству.

   Ці доводи позивача по зустрічному позову не приймаються до уваги, оскільки пунктом 1.1 Порядку придбання товарів, робіт і послуг ліцензіатами, ціни(тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2002 р. № 1455, визначаються правила організації та проведення тендерів ліцензіатами, ціни(тарифи) на відповідну діяльність яких встановлюються НКРЕ ( далі –ліцензіати), при придбанні товарів, робіт та послуг незалежно від джерела  фінансування. Проте придбання юридичних послуг не пов»язано із придбанням послуг в межах відповідної ліцензійної діяльності ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», пов»язаної із постачанням електричної енергії, тому у суду відсутні підстави для визнання договору недійсним.    

   Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати у справі за первісним позовом покладаються на позивача, витрати у справі за зустрічним позовом –на позивача за зустрічним позовом, оскільки у задоволенні позовних вимог як по первісному, так і по зустрічному позову, - відмовлено.

   Керуючись ст.ст. 33,34,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

   У задоволенні позовних вимог по первісному позову –відмовити.

   У задоволенні зустрічного позову –відмовити.

Суддя                                                                                                         Н. М.КАМША