Рішення

від 12.05.2008 по справі 3437-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

3437-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 102

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2008Справа №2-7/3437-2008

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» (95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14-А, ідентифікаційний код 31173711)

До відповідача Фермерського господарства «Колос» (97230, Совєтський район, с. Іллічеве, вул. Дзержинського, 26,  ідентифікаційний код 20690768)

Про спонукання до виконання обов'язків в натурі та стягнення 4269,56 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Демьянович К. С., предст., дов. №82 від 28.02.2008 р.

Від відповідача  - не з'явився.

         Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Фермерського господарства «Колос», в якому просить примусити відповідача виконати обов'язки в натурі та стягнути з нього 4269,56 грн. за отриманий товар.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті вартості поставленого позивачем товару за договором №5 від 12.05.2006 р., через що заборгованість Фермерського господарства «Колос» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» складає 4269,56 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

12.05.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» (Постачальник) та Фермерським господарством «Колос» (Покупець) був укладений договір №5 на поставку засобів захисту рослин на умовах товарного кредиту, п. 1.1 якого передбачено, що Постачальник поставляє. А Покупець приймає засоби захисту рослин (в подальшому ЗЗР), для використання їх в сільськогосподарському виробництві, на умовах товарного кредиту.

Відповідно до п. 2.4 Договору отримання ЗЗР Покупцем здійснюється на підставі довіреності, корпії свідоцтва платника ПДВ. Видача ЗЗР здійснюється згідно відпускної накладної Постачальника з зазначенням асортименту, кількості та ціни на ЗЗР, в якій Покупець розписується за фактично отримані ЗЗР.

Згідно з п. 3.1 Договору, його загальна сума складає 4269,56 грн.

В п. 4.1 Договору сторони передбачили, що Покупець зобов'язується здійснити авансову передоплату в розмірі 30% від суми договору в строк до 20 травня 2006 року, що складає суму 1280,00 грн.

Вартість ЗЗР, не проавансовану з боку Покупця, останній зобов'язується оплатити протягом 3 місяців, але не пізніше 01 серпня 2006 року зі сплатою 1,5% за кожен місяць від не проавансованої суми договору за користування товарним кредитом (п. 4.2 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору позивачем був поставлений товар на загальну суму 4269,56 грн., що підтверджується витратною накладною №РН-0000081 від 12.05.2006 р. Отримання товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача у зазначеній накладній. В свою чергу, повноваження представника відповідача підтверджуються відповідною довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей  серії ЯЖЯ №286955. заповненою відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

Додатковою угодою від 20.07.2006 р. граничний строк оплати товару був встановлений 01 лютого 2007 року.

Проте, у встановлений строк вартість товару відповідачем оплачена не була, що стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» до суду з позовом у цій справі.

 Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач не представив суду доказів оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 4269,56 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем умов договору №5 від 12.05.2006 р. в частини повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару, через що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У той же час, суд звертає увагу на те, що прохальна частина позову містить фактично два види захисту порушеного права: спонукання до виконання обов'язків в натурі та примусове стягнення заборгованості, одночасне застосування яких є неможливим. Таким чином. суд вважає, що порушене право позивача підлягає захисту саме шляхом примусового стягнення з Фермерського господарства «Колос» на його користь заборгованості за поставлений товар.

 Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, суд звертає увагу на те, що 14.04.2008 р. до ГС АР Крим від Фермерського господарства «Колос» надійшла телеграма, в якій відповідач просить надати відстрочку виконання рішення до 01 вересня 2008 року. Так. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Проте, відповідні заяви мають бути належним чином оформлені, підписані та скріплені печаттю підприємства, а також містити виклад обставин, які унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення. Враховуючи недотримання відповідачем вказаних положень, суд не вбачає підстав для відстрочення виконання рішення до 01 вересня 2008 року.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фермерського господарства «Колос» (97230, Совєтський район, с. Іллічеве, вул. Дзержинського, 26,  ідентифікаційний код 20690768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Крим Кроп» (95026, м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 14-А, ідентифікаційний код 31173711) суму заборгованості у розмірі 4269,56 грн., 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.