Постанова

від 06.05.2008 по справі 31/104 а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/104 А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.08                                                                                           Справа№ 31/104 А

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові матеріали адміністративної справи:

за позовом: Приватного підприємства «Лікос», м. Львів

до відповідача: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», м. Львів

про: спонукання до виготовлення технічної документації на будівлю

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

За участю представників:       

від позивача: Сокіл С.С. –директор;

від відповідача: Петрівський Я.М. - представник;

від третьої особи: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано адміністративний позов Приватного підприємства «Лікос», м. Львів, надалі –позивач, до Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів, надалі –відповідач, про спонукання до виготовлення технічної документації на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 339. Ухвалою від 20.03.2008р. порушено провадження у даній справі та призначено судовий розгляд на 01.04.2008 р.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що набув право власності на нерухоме майно на законних підставах і є єдиним законним власником вказаної нерухомості. Однак, відповідач на замовлення позивача не виготовив відповідну технічну документацію і відмовив у здійсненні реєстрації права власності.

23.04.2008 р. відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в якому він просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, з тих підстав, що реєстрація права власності на вказану будівлю станом на 23.04.2008р. бюро не здійснювалось, а відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Позивачем 31.03.2008 р. подано клопотання про зміну позовних вимог, в якому позивач просить зобов'язати відповідача зареєструвати право власності позивача на будівлю, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 339. Крім того, позивач просив залучити до участі у справі третьою особою ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», яке відчужило нежитлову будівлю позивачу.

У зв'язку з невиконанням  позивачем та відповідачем вимог ухвали суду від 20.03.2008р., суд ухвалив відкласти судовий розгляд на 18.04.2008р.

18.04.2008р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить зобо'язати відповідача зареєструвати в реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності позивача на нежитлову будівлю виробничого цеху, позначену на плані літерою Б-1, що знаходиться у м.Львові по вул. Шевченка, 339, згідно договору купівлі-продажу №116.

Ухвалою суду від 18.04.2008 р. залучено до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТзОВ  «Науково-виробниче підприємство «ІМВО», м. Львів, надалі –третя особа, та відкладено судовий розгляд справи на 23.04.2008 р.

Позивачем 23.04.2008 р. подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача зареєструвати в реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності позивача на нежитлову будівлю виробничого цеху, позначену на плані літерою Б-1, та складське приміщення, позначене на плані літерою В-1, що знаходяться у м. Львові  по вул. Шевченка, 339, згідно договору купівлі-продажу № 116 від 28.08.2003 р.

ТзОВ «Науково-виробниче підприємство «ІМВО»подано клопотання про слухання справи без їхньої участі та пояснення по суті спору від 22.04.2008 р., в якому третя особа зазначає, що договір купівлі-продажу будівлі № 116 від 28.08.2008 р. був укладений, а будівля передана у власність позивачу згідно умов договору. Позовні вимоги позивача підтримує повністю.

В судовому засіданні 23.04.2008 р. позивач підтримав позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та заявах про уточнення позовних вимог. Представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте попередньо подав клопотання про слухання справи без його участі та пояснення по суті спору. За таких обставин суд вважає за можливе вирішити спір без участі третьої особи.

В судовому засіданні 23.04.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови в даній справі.

Повний текст постанови виготовлений, оформлений і підписаний 05.05.2008 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Між позивачем, як покупцем, та третьою особою, як продавцем, було підписано договір купівлі-продажу будівлі № 116 від 28.08.2003 р. Згідно п. 1.1 договору третя особа передала у власність позивача нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 339, а позивач прийняв цю будівлю та здійснив оплату на умовах цього договору. Згідно акту приймання –передачі нежитлового приміщення від 29.08.2003 р. третя особа передала фактично у власність позивача нежитлове приміщення, а позивач прийняв у власність це нежитлове приміщення. Даний договір купівлі-продажу будівлі був укладений 28.08.2003 р., тобто до набрання чинності Цивільного кодексу України, прийнятого Верховною радою України 16.01.2003р., який набрав чинності 01.01.2004 р.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про власність»право власності –це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Згідно ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Цивільним кодексом Української РСР, що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу будівлі № 116 від 28.08.2003 р. нотаріальне посвідчення такого договору не передбачалось.

Право власності згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України, чинного на даний час, набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону. Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає товар у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає товар і сплачує за нього певну грошову суму.

З вищенаведеного випливає, що позивач набув право власності на нерухоме майно на законних підставах і є законним власником вказаної нерухомості. Крім того, як вбачається з висновку № 224 від 16.04.2008 р. будівельно-технічного дослідження, складеного ТзОВ «Гал-Світ», будівля виробничого цеху та складське приміщення відповідають вимогам ДБН України, являються закінченими будівлями та придатні до експлуатації.

Судом встановлено, що вказане нерухоме майно знаходиться на орендованій земельній ділянці площею 0,2386 га, про що свідчить договір оренди землі від 30.01.2007 р., зареєстрований 19.07.2007 р. Львівським міським центром Львівської регіональної філії Центру ДЗК.

Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за № 7/5, а саме п.п. 1.5. і 1.6. обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Пункт 3.3. даного положення передбачає, що у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення; об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ; із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення; подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно; право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення арешту на відчуження об'єктів нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; при укладенні угод між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано відповідачу відповідні документи, що підтверджують набуття права власності на вказане нерухоме майно.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що відмова відповідача зареєструвати за позивачем право власності на нежитлову будівлю виробничого цеху, позначену на плані літерою Б-1, та складське приміщення, позначене на плані літерою В-1, що знаходяться у м. Львові  по вул. Шевченка, 339, згідно договору купівлі-продажу № 116 від 28.08.2003 р. є безпідставною, тому позовні вимоги про реєстрацію право власності позивача на вказане нерухоме майно обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 14, 69-71, 72, 86, 89, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.  Позов Приватного підприємства «Лікос», м. Львів, задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»(79024 м. Львів, вул. Липинського, 24; код ЄДРПОУ 03348525) зареєструвати в реєстрі прав власності на нерухоме майно право власності Приватного підприємства «Лікос»(79002 м. Львів, вул. І.Величковського, 2/26; код ЄДРПОУ 31144694) на нежитлову будівлю виробничого цеху, позначену на плані літ. «Б-1», та складське приміщення, позначене на плані літ. «В-1», що знаходяться у м. Львові по вул. Шевченка, 339, згідно договору № 116 купівлі-продажу будівлі від 28.08.2003 р.

3. Стягнути із Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»(79024 м. Львів, вул. Липинського, 24; код ЄДРПОУ 03348525) на користь Приватного підприємства «Лікос» (79002 м. Львів, вул. І.Величковського, 2/26; код ЄДРПОУ 31144694) судовий збір в сумі 3,40 грн.

4. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя