Постанова

від 23.04.2008 по справі 11/64-1131

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/64-1131

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" квітня 2008 р.Справа № 11/64-1131

 10:00 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

За позовом: Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Шевченка,15 м. Бережани Тернопільської області.

До відповідача: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області.

Про стягнення 10 055,76 грн. податкового боргу.

За участю представників сторін

Позивача: Стефінів Ж.А. –зав. юридичного сектору.

Відповідача:

Суть справи: Бережанська міжрайонна державна податкова інспекція, вул. Шевченка,15 м. Бережани Тернопільської області звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області про стягнення 10 055,76 грн. податкового боргу.

Відповідно до ч.1 п. 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено належні йому права та обов'язки, передбачені статтями 49,51,59, 130 Кодексу адміністративного судочинства України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні частково відмовився від позову та просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 6 222,11 грн. В підтвердження своїх позовних вимог позивач надав господарському суду довідку про податкову заборгованість відповідача; копію акту перевірки №01/26-30916220/01 від 18.04.2003 року; копію податкового повідомлення-рішення №41/2600 від 18.04.2003 року; копію акту №12 від 23.03.2004 року; копію податкового повідомлення-рішення №0001961630/0; копію акту №46 від 25.09.2003 року; копію податкового повідомлення-рішення від 25.09.2003 року; копію акту №19 від 13.07.2005 року; копію податкового повідомлення-рішення №0003971630/0 від 13.07.2005 року; копію акту №39 від 27.09.2004 року; копію податкового повідомлення-рішення №0003931630/0 від 27.09.2004 року; копію акту №2 від 22.02.2005 року; копію податкового повідомлення-рішення №0000381630/0 від 22.02.2005 року; копію акту №383/15-01/30916220 від 30.07.2007 року; копію податкового повідомлення-рішення №0000301501/0 від 08.08.2007 року; копії корінців податкових вимог; копію рішення №22 від 12.07.2002 року; копію рішення №1605/24-04 від 29.02.2008 року про списання безнадійного податкового боргу; обгрунтований розрахунок податкової заборгованості.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку свого повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне:

Відповідач по справі –сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30916220 –зареєстроване, як юридична особа Бережанською районною державною адміністрацією Тернопільської області 28.12.2000 р.

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби наділені функціями по контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і своєчасного надходження.

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

Згідно з п.1.3 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з нормами вищезазначеного Закону податкове зобов'язання платника податків може бути нараховано контролюючим органом та узгоджено шляхом прийняття відповідного рішення.

Як вбачається з представлених позивачем документів, зокрема, довідки про заборгованість платника по сплаті податку на додану вартість, копії акту перевірки №01/26-30916220/01 від 18.04.2003 року; копії податкового повідомлення-рішення №41/2600 від 18.04.2003 року; копії акту №12 від 23.03.2004 року; копії податкового повідомлення-рішення №0001961630/0; копії акту №46 від 25.09.2003 року; копії податкового повідомлення-рішення від 25.09.2003 року; копію акту №19 від 13.07.2005 року; копію податкового повідомлення-рішення №0003971630/0 від 13.07.2005 року; копії акту №39 від 27.09.2004 року; копії податкового повідомлення-рішення №0003931630/0 від 27.09.2004 року; копії акту №2 від 22.02.2005 року; копії податкового повідомлення-рішення №0000381630/0 від 22.02.2005 року; копії акту №383/15-01/30916220 від 30.07.2007 року; копії податкового повідомлення-рішення №0000301501/0 від 08.08.2007 року; копій корінців податкових вимог; копії рішення №22 від 12.07.2002 року; обґрунтованого розрахунку податкової заборгованості, податковий борг відповідача по сплаті податку на додану вартість станом на 01.02.2008 року становив 10 055,76 грн.

Враховуючи, що рішенням №1605/24-04 від 29.02.2008 року про списання безнадійного податкового боргу, частково списана заборгованість відповідача по сплаті податку на додану вартість і позивач відмовився в даній частині від позову, суд приймає відмову від адміністративного позову як таку, що не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав, свобод та інтересів інших осіб та у відповідності до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, закриває провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3 833,65 грн. заборгованості по сплаті податку на додану вартість.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами в матеріалах справи відсутні.

Згідно з п.п. 7.2.1 ст. 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доказів на предмет встановлення їх належності та допустимості здійснюється господарським судом, що передбачено положеннями статей 70, 138 КАС України.

Таким чином, дослідивши усі обставини справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції, вул. Шевченка,15 м. Бережани Тернопільської області обґрунтованими в частині стягнення з відповідача 6 222,11 грн. заборгованості по сплаті податку на додану вартість та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті п.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 7, 17, 18, 69, 71, 86, 94, 157, 158, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30916220 на рахунок №31119029700003 код платежу 14010100, одержувач держбюджет, код одержувача 23588183, банк ГУДКУ в Тернопільській області МФО 838012 –6 222 грн. 11 коп. боргу зі сплати податку на додану вартість.

Виконавчий лист видати за заявою Бережанської міжрайонної державної податкової інспекції.

3. В частині стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Куропатники Бережанського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 30916220 –3 833,65 грн. заборгованості по сплаті податку на додану вартість провадження у справі закрити.

4. Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, а протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження подати апеляційну скаргу.

5. Постанову направити сторонам по справі.

Суддя