Постанова

від 19.05.2008 по справі 5020-7/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-7/107

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 5020-7/107

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"19" травня 2008 р.  11:41                                                                                м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

Судді -  Ілюхіної Г.П.,

при секретарі          –Дмитренко Т.М.,

за участю представників:

від прокурора                    –Шульга А.М., прокурор відділу прокуратури міста Севастополя, посвідчення № 438 від 20.02.2006;

від позивача                    –Чернова Ю.М., головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № 7303 від 18.09.2007,

від відповідача                    –Іванова А.В., представник, довіреність № 86/13-50 від 05.05.2008

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

За          Заступника прокурора міста Севастополя

адміністративним          (99000, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1)

позовом           в інтересах держави в особі:

          Управління Пенсійного фонду України

          у Ленінському районі міста Севастополя

          (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-72)

до відповідача          Підприємства „Будівельне управління

                    Чорноморського Флоту Російської Федерації”

                    (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

про          стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2995031,89 грн., з яких: 2842221,34 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників, 152810,55 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору,

          в порядку статті 51 КАС України, позовні вимоги зменшені до суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - збору із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за лютий 2008 року в розмірі 2366000,86 грн. -

Суть спору:

26.03.2008 (вх.№103-пр) Заступник прокурора міста Севастополя звернувся до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом в інтересах держави в особі: Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя  до Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації” про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 2995031,34 грн., з яких: 2842221,34 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників, 152810,55 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору, з посиланням на статті 3,46, 121 Конституції України, статтю 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, статті 14, 15, 20, 58, 72, 106, п.8 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статтю 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцію „Про порядок обчислення та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України”, затверджену постановою правління Пенсійного Фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Ухвалою від 27.03.2008 відкрито провадження по адміністративній справі, прийнято рішення про призначення підготовчого провадження та проведення попереднього судового засідання з метою всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку в порядку статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.1-3).

Ухвалою суду від 21.04.2008 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (арк.с.60-61).

Відповідач в запереченнях на адміністративний позов позовні вимоги визнав частково по мотивам, викладеним в них, основні з яких полягають в тому, що позивач має право пред'явити вимогу про сплату боргу, яка є виконавчим документом; 04.04.2008 на адресу відповідача надійшла вимога від 02.04.2008 про сплату боргу в сумі 2995031,89 грн., тобто позивач скористався своїм правом щодо стягнення заборгованості, тому відсутні підстави для звернення до суду з позовом про стягнення цієї заборгованості; майновий стан відповідача є дуже складним, підприємство має великі борги, одноразова сплата боргу призведе до негативних наслідків у фінансово-господарській діяльності підприємства, на теперішній час відповідач не має достатніх грошових коштів для погашення боргу, однак відповідач готовий сплатити заборгованість після отримання фінансування по контракту від 25.02.2008 № 9095 на виконання підрядних будівельних робіт для державних потреб (арк.с.26-53).

В судовому засіданні позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій в порядку статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України зменшив позовні вимоги у зв'язку з частковою сплатою відповідачем суми заборгованості, просить стягнути з відповідача суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за лютий 2008 року в розмірі 2366000,86 грн. (арк.с.73-76).

Представник відповідача в судовому засіданні суму заборгованості, з урахуванням зменшених позовних вимог, в сумі 2366000,86 грн. визнав в повному обсязі.

Клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову в порядку статей 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача задоволенню не підлягає, так як позивач не обґрунтував наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, необхідність вжиття саме таких заходів, наявність підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду (арк.с.56).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників прокурора, позивача, відповідача, дослідивши надані докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Підприємство „Будівельне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації”  зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 02.04.1993 за №10771200000002999, зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м. Севастополя в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за № 11/3-01-0128 та є платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк.с.9, 17, 18, 29).

Згідно Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий 2008 року, наданих відповідачем позивачу 20.03.2008, сума нарахованих страхових внесків, які підлягають сплаті, складає 3411291,04 грн. (3251706,20 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників та 159584,84 грн. – збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору) (арк.с.9-10).

Відповідач повинен був самостійно сплатити суму внесків, зазначену в Розрахунку до 20.03.2008.

20.03.2008 в рахунок сплати зобов'язань по сплаті страхових внесків від відповідача надійшло 458770,27 грн., з яких.: 446796,41 грн. було часткового зараховано в рахунок сплати заборгованості по страховим внескам за січень 2008 року та частково  - за лютий 2008 року по ставці 33,2% та 11973,86 грн. було часткового зараховано в рахунок сплати заборгованості по страховим внескам за січень 2008 року та частково  - за лютий 2008 року –по ставці 2%, що підтверджується облікової карткою платника страхових внесків (арк.с.11-16).

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на обов'язкове держане пенсійне страхування за лютий 2008 року складала станом на 24.03.2008 2995031,89 грн., з яких: 2842221,34 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників (ставка 33,2%), 152810,55 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору (ставка 2%) (арк.с.8).

02.04.2008 позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-184 про сплату боргу на суму 2995031,89 грн., яка отримана відповідачем 04.04.2008 (арк.с.53).

Згідно листа Начальника ВДВС Ленінського РУЮ м. Севастополя вимога Ю-184 від 02.04.2008 про стягнення з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації” на примусовому виконанні не знаходиться (арк.с.71).

15.05.2008 в рахунок сплати зобов'язань по сплаті страхових внесків від відповідача надійшло 629031,03 грн., з яких: 595230,61 грн. було зараховано в рахунок сплати заборгованості по страховим внескам за лютий 2008 року по ставці 33,2% та 33800,42 грн. було зараховано в рахунок сплати заборгованості по страховим внескам за лютий 2008 року –по ставці 2%, що підтверджується облікової карткою платника страхових внесків (арк.с.74-75, ).

Таким чином, згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків на обов'язкове держане пенсійне страхування за лютий 2008 року на час вирішення спору складає 2366000,86 грн., з яких: 2246990,73 грн. –збір із суми фактичних витрат на оплату праці працівників (ставка 33,2%), 119010,13 грн. –збір із суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору (ставка 2%) (арк.с.76).

В рахунок оплати заборгованості по сплаті заборгованості по сплаті страхових внесків кошти від відповідача не надходили.

Спір виник в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у встановлені строки та розмірі.

Правовідносини сторін регулюються статтями 14, 15, 17, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі –Закон № 1058), статтею 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до статті 121 Конституції України, на прокуратуру покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно положень статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Відповідно до частини п'ятої  статті 361 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002 за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, в районах у містах є органами Пенсійного Фонду України, на яке покладено контроль за надходженням збору та інших платежів до Фонду від підприємств, установ, організації та громадян, Фонд має право проводити перевірки правильності нарахування та сплати збору.

Згідно пункту 1 статті 14,  частини першої статті 15 Закону № 1058, пункту 2.1 Інструкції № 21-1, страхувальниками є, зокрема: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у цьому Законі.

Частиною другою статті 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема: нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі статтею 20 Закону України № 1058 та пунктів 5.1.3, 5.1.4 Інструкції № 21-1, страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Термін сплати страхових внесків передбачено частиною шостою статті 20 Закону № 1058, відповідно до якої, страхові внески нараховані за відповідний базовий звітний період, рівний календарному місяцю, сплачуються не пізніш ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, до 20 числа місяця.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами  на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” для відповідних платників збору.

Відповідно до пункту 2 статті 4 Закону № 400, пунктом 4.1, 4.4 Інструкції № 21-1 визначений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, що використовують працю фізичних осіб, що складає 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 0,5-5% суми загального оподатковуваного доходу, нарахованого працівнику відповідно до умов трудового договору.

У встановлений законом строк, зобов'язання відповідача по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 2366000,86 грн. останнім не були сплачені.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону № 1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка).

Частиною третьою статті 106 Закону № 1058 встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач доказів погашення заборгованості в сумі 2366000,86 грн. не надав.

Згідно зі статтями 51, 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

Відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що  позовні вимоги в сумі 2366000,86 грн. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 14, 15, 17, 20, 106, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-ІV, статтю 4 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Інструкцією „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.04 під № 64/8663, статтями 51, 70, 71, 94, 112, 117, 118, 121, 122, 128, 136,  158-163, 167, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Прийняти визнання відповідачем позовних вимог.

2.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

3.          Стягнути з Підприємства „Будівельне управління Чорноморського Флоту Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13, ідентифікаційний код 30120798, п/р 2600325568101 в  Севастопольській філії ЗАТ „ПриватБанк”, МФО 324935; п/р 26009010000210 в  АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі міста Севастополя (99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16, кв.56-58, ідентифікаційний код 22274991, п/р № 25604705100012, 25600705100113 в СМВ № 4548 ВАТ „Державний Ощадний банк України”, МФО 384027) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: збору із суми фактичних витрат на оплату праці працівників за лютий 2008 року в сумі 2366000,86 грн.

Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно статті 42 КАС України, журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

В порядку статті 43 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом і журналом судового засідання та протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо їхньої неповноти або неправильності.

Суддя                                                                                                               Г.П. Ілюхіна

Постанова складена та підписана

в порядку частини третьої статті 160 КАС України

21.05.2008 о 15 год. 00 хв.