49/74-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" травня 2008 р. Справа № 49/74-08
вх. № 2332/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання Кононенко Т.О.
за участю представників сторін:
позивача - Шайманова С.Л., дор. № 38 від 14.04.2008 року відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Ініс - ЛТД", м. Київ
до ПП "Максітранс", м. Х-в
про стягнення 16623,58 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги перевезення згідно договору № 22/02/07-1 на транспортно експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом, укладеним між сторонами 22.02.2007 року. Згідно вимог позовної заяви, заявлена позивачем до стягнення сума становить 16623,58 грн., з яких 14000 грн. - сума основного боргу, 1018,74 грн. - пеня, 166,85 грн. - три відсотки річних та 1437,99 грн. - інфляційні витрати. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно направленої претензії № 34 від 28.02.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалами суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд в ухвалі від 15.04.2008 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
22.02.2007 року між ПП "Максітранс" (Експедитор) та ТОВ "Ініс ЛТД" (Перевізник) був укладений договір № 22/02/07-1 на транспортно - експедиційне обслуговування та організацію перевезень автомобільним транспортом.
Відповідно умов п.2.1. договору відповідач не пізніше, ніж за два дні до дати запланованого завантаження надає позивачу "замовлення на перевезення ", яке є додатком до цього договору і його невід'ємною частиною.
В пункті 5.2. договору сторонами передбачено, що разом із рахунком на перевезення відповідачу направляються оригінал накладної CMR, завірену отримувачем вантажу і акт виконаних робіт, а також сторонами передбачено здійснення часткової або повної попередньої оплати послуг позивача згідно виставлених рахунків.
Пунктом 6.4. договору сторонами передбачено, що відповідач здійснює оплату рахунків позивача на протязі семі банківських днів з моменту отримання документів вказаних в п.6.2., якщо інше не вказано в замовленні.
Відповідно до Замовлення відповідача за № 101 від 04.10.2007 року позивачем було здійснено перевезення за маршрутом м. Лалінд (Франція) - м. Харків (Україна). Відповідно до умов вищевказаної Заявки термін доставки вантажу встановлений - 19.10.2007 року та вартість перевезення - 3700 євро (по курсу НБУ на протязі 3-5 банківських днів).
При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за Замовленням та договором щодо здійснення перевезення за вищевказаним маршрутом. Вантаж своєчасно було доставлено до місця призначення, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) за № 116601 з відміткою вантажоодержувачів про одержання вантажу. При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що позивачем 24.10.2007 року були направлені відповідачеві копії перевізних документів та рахунок на сплату 26439,28 грн. станом на день виставлення рахунку.
Проте відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору, не сплатив в повному обсязі у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість наданих послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 14000 грн.
01.03.2008 року позивач направив відповідачеві претензію на суму 15379 грн., яку відповідач отримав 04.12.2007 року, про що свідчить копі я квитанції про відправку.
Відповідач відповіді на претензію не надав суму заборгованості станом на час розгляду справи не перерахував.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 14000 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Судом встановлено, що пунктом 5.6. договору сторони визначили відповідальність відповідача за прострочення платежів у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1018,74 грн. пені також обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу.
Оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про стягнення інфляційних в розмірі 1437,99 грн. та 3% річних в розмірі 166,85 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 166,24 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Максітранс" (адреса: 61124, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 311, кв. 33, р/р 260047701206 в Харківській філії ВАТ "Кредитпромбанк" м. Харків, МФО 350727, код ЄДРПОУ 34468252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініс ЛТД" (04053, м. Київ, вул. Туполєва, 17, р/р 26009163891001 в КРУ КБ "Приватбанк" м. Києва, МФО 321842, код ЄДРПОУ 21469899) - 14000 грн. основного боргу, 1018,74 грн. пені, 1437,99 грн. інфляційних витрат, 166,85 грн. трьох відсотків річних, 166,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Повний текст рішення підписаний 13.05.2008 року.
Суддя Кононова О.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2008 |
Оприлюднено | 04.06.2008 |
Номер документу | 1675478 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кононова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні