Рішення

від 21.05.2008 по справі 4/203-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/203-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

21.05.2008                                                                Справа №  4/203-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом  державного підприємства Дослідне господарство Інституту рису Української академії аграрних наук с. Антонівка Скадовського району Херсонської області      

до     товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" м. Херсон  

про  стягнення 12911грн. 86коп.

за участю  представників сторін:

від  позивача   - юрист Ясиненко В.І.

від  відповідача   - юрист Овчаренко І.В.  

          Позивач звернувся з  позовом про  стягнення з  відповідача 9730грн. 12коп. основного боргу,  700грн. 56коп. втрат від інфляції, 1800грн. 07коп. пені та 681грн. 11коп. штрафу, посилаючись  на невиконання відповідачем обов'язків по  розрахунках за передані  йому  свині живою вагою  за умовами  договору купівлі-продажу № 70 від 12.02.2007 року.

          Ухвалою суду від 06.05.2008 року розгляд справи відкладався.

          Відповідач в судовому засіданні усно визнає позовні вимоги  в частині основного боргу та втрат від інфляції, не визнає пеню і штраф.

          Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд –

                                                  в с т а н о в и в:

          12.02.2007 року між  державним підприємством Дослідне господарство Інституту рису Української академії аграрних наук та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" укладено  договір  купівлі-продажу № 70.

Згідно з цим договором позивач прийняв на себе обов'язки   передати у власність  відповідача  товар -  свиней живою вагою 5323кг на загальну суму 30979грн. 86коп., а відповідач зобов'язався прийняти  товар та сплатити  його вартість в передбачені договором терміни.

          Матеріали  справи свідчать  про  те, що  відповідач отримав у позивача через  свого  представника за довіреністю серії ЯМК № 281142 від 12.02.2007 року Загорулько М.С. свиней живою вагою 5323кг за  накладною № 398 від 12.02.2007 року на суму 30979грн.86коп.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

          Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

          Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що  покупець  зобов'язаний  оплатити  товар  після його  прийняття або  прийняття  товаророзпорядчих  документів на нього, якщо  договором або актами  цивільного  законодавства не встановлений інший порядок  оплати товару.

Пунктом  6 договору від 12.02.2007 року  встановлено обов'язок відповідача  здійснити  оплату  вартості свиней живою вагою протягом 30 днів з моменту їх одержання.     

Фактично оплату вартості отриманої  продукції  відповідач  здійснив частково, борг відповідача становить 9730грн. 12коп., що  обґрунтовується розрахунком позивача.

Відповідно до  статті 629 ЦК України укладений між  сторонами  договір від 12.02.2007року є  обов'язковим для виконання і сторони повинні дотримуватися взятих  на себе зобов'язань,  оскільки стаття 525 ЦК України не  допускає  односторонньої  відмови  від  зобов'язання, або  односторонньої  її  зміни.

Станом на день  розгляду справи  відповідач  доказів перерахування боргу, або  будь-яких  заперечень проти  основного боргу суду не  надав, тому    позовні вимоги в частині стягнення   9730грн.12коп. підлягають  задоволенню.

Крім  того, відповідно до  частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом, тому вимоги позивача про  стягнення 700грн.56коп. втрат від інфляції  у зв'язку з  несвоєчасним перерахуванням  боргу також  підлягають  задоволенню.

При  розгляді позовних  вимог  про  стягнення  1800грн. 07коп. пені та 681грн. 11коп. штрафу суд  виходить  із  наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають   правові наслідки, встановлені  договором, або  законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої  відмови  від  зобов'язання, якщо  це  встановлено  договором або  законом або  розірвання договору; зміна умов зобов'язання;  сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

          Частина 4 ст.231 Господарського  Кодексу  України визначає, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

          Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин   щодо   забезпечення   виконання    зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо   забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

          Згідно з ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне   зобов'язання    не    підлягає    забезпеченню. Недійсність  основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення,  якщо інше  не  встановлено  цим Кодексом. Недійсність    правочину   щодо   забезпечення   виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.    

          Сторони не передбачили в письмовій формі в договорі стягнення пені і штрафу. Таким чином,  позовні вимоги в частині стягнення пені і штрафу задоволенню не підлягають, оскільки ці питання не врегульовані договором.

          Судові витрати  відповідно до  ст.49 ГПК України відносяться на сторони пропорційно  від  суми задоволених  позовних  вимог.

          В засіданні за згодою  представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі  частини 1 ст. 193 Господарського Кодексу України,  ст. 526, 547, 548, ч. 2 ст. 625  Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд  

в и р і ш и в:

1. Позовні   вимоги  задовольнити  частково.

          2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромсервіс" м. Херсон вул.К.Маркса № 104-а, м.Херсон Миколаївське шосе, 19-а офіс 307 р/р 26006692551 в Херсонській філії ВАТ «МТБ»м.Херсон МФО 342285 код 32618287   на користь державного підприємства Дослідне господарство Інституту рису Української академії аграрних наук с. Антонівка  вул.Студентська, 11  Скадовського району Херсонської області  р/р 260075848 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль»МФО 352093 код 32368222  -    9.730грн.12коп. основного боргу,   700грн.56коп. втрат від інфляції, 104грн.31коп. витрат по сплаті  державного мита  та  118грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Наказ   видати  після набрання рішенням   законної сили.

          3. В стягненні решти суми позову відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

                                                                             Дата підписання рішення

                                                                                           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  28.05.2008