Рішення

від 28.05.2008 по справі 36/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

36/295

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/295

28.05.08

За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

До               Комунального підприємства Дарницького району «Дрібний опт»

Про                     стягнення 603,86 грн.

                                                                                          Суддя Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача                  Соловей В.В., по довіреності № 9202 від 29.12.2007р.

Від відповідача          не з'явились

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії про стягнення з Комунального підприємства Дарницького району «Дрібний опт»603,86 грн. заборгованості, серед яких: 505,70 грн. основного боргу, 20,67 грн. пені, 8,59 грн. 3% річних, 68,90 грн. витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору про надання послуг електрозв'язку № 1100002409 від 04.02.2002р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2008р. було прийнято позовну заяву та  порушено провадження у справі № 36/295, розгляд справи призначено на 28.05.2008р.

В судовому засіданні 28.05.2008р. представник позивача позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 21.04.2008р., не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2008р. у справі № 36/295 було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві та в листі Державного комітету статистики України Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві № 21-10/2618-1 від 15.05.2008р.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, доказів належного виконання умов договору про надання послуг електрозв'язку № 1100002409 від 04.02.2002р. в частині оплати наданих послуг від відповідача не надходило.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2002 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(далі позивач, виконавець) та Комунальним підприємством Дарницького району «Дрібний опт»(далі відповідач, замовник, споживач) був укладений договір про надання послуг електрозв'язку № 1100002409.

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався надати відповідачу послуги електрозв'язку (далі послуги), а відповідач –отримати зазначені послуги та сплатити їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Розрахунок за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем, згідно з п. 4.5 договору, протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач в порушення умов договору кошти за надані послуги не сплатив, і на день розгляду справи його заборгованість перед позивачем за надані послуги за період з квітня 2007 року по серпень 2007 року становить 505,70 грн.

Оцінюючи подані позивачем  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів  ст. 526 Цивільного кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.  

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 903 якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 505,70 грн.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 5.8 договору передбачено, що у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з нього, на підставі п. 5.8 договору, підлягає стягненню пеня в сумі 20,67 грн., відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора   зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8,59 грн. та витрат, пов'язаних з інфляційними процесами, в сумі 68,90 грн.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. відповідно, покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Дарницького району «Дрібний опт»(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 19, код ЄДРПОУ 23534158) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалетт, 1, код ЄДРПОУ 011899) 505 (п'ятсот п'ять) грн. 70 коп. заборгованості, 20 (двадцять) грн. 67 коп. пені, 8 (вісім) грн. 59 коп. 3% річних, 68 (шістдесят вісім) грн. 90 коп. інфляційних втрат, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.