Постанова

від 18.03.2008 по справі 5/1989

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" березня 2008 р.                                                          

Справа № 5/1989

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                       

при секретарі                                                 

           ,

за участю представників сторін:

від позивача не з'явився,

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу

Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи

ОСОБА_1, м. Житомир   

на рішення господарського суду

Житомирської області

від "23" жовтня 2007

р.  у справі № 5/1989 (суддя

Брагіна Я.В.)

за позовом Відкритого акціонерного

товариства "Тетіївський завод продтоварів",           

м. Тетіїв Київської області

до Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Житомир   

про стягнення 2572,00 грн. 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням

господарського суду Житомирської області від 23.10.2007р. у справі №5/1989

задоволено позов Відкритого акціонерного товариства "Тетіївський завод

продтоварів" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 про стягнення 2572,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача

2572,00 грн. - боргу, 102,00 грн. - 

витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. - витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням, СПД-ФО ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в

якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у

задоволенні позову.

Мотивуючи

апеляційну скаргу, відповідач посилається на лист Міністерства фінансів України

"Про використання довіреностей приватними підприємцями" за              № 053-29151 від 31.10.2000р.,

ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в

Україні" № 996-ХІV  від

16.07.1999р.  та відмічає, що не довіряв

отримувати товари по накладним, на які посилається позивач, тим більше, що

накладні підписані невідомою скаржнику особою.

Крім

вищезазначеного, відповідач в апеляційній скарзі зазначає слідуюче:

- в

обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №7/1 від 20.07.2006р.,

який відповідач не підписував;

-  наданий позивачем акт звірки складено

одноособово - відповідачем не підписаний, тобто не може вважатись належним

доказом по справі;

- під час

розгляду справи позивач неодноразово змінював розмір позовних  вимог, а саме спочатку сума була 1082,00

грн., потім 2572,00 грн., при цьому вказана сума стверджується самим лише

позивачем, оскільки звірки розрахунків проведено не було.

Позивач

письмового відзиву на апеляційну скаргу до суду не надав.

Відповідно до

ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським

судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній

матеріалами. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правилами, наданими суду першої інстанції          (ч. 2 ст. 99 ГПК України).

Представники

сторін в судове засідання не з'явились.

18.03.2008р.

до  суду засобами факсимільного зв'язку

від ВАТ "Тетіївський завод продтоварів" надійшло клопотання № 27 від

17.03.2008р. про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв'язку з

неможливістю направити свого представника.

Зважаючи на те,

що про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені

належним чином (про що свідчать повідомлення про вручення поштового

відправлення за №1782361 та № 1782353) а також враховуючи положення ст.101

Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справ в

апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання

представників сторін не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній доказами.

Розглянувши та

обговоривши  доводи апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи,  перевіривши

правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає

задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено

судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 20.07.2006р. між

Відкритим акціонерним товариством "Тетіївський завод продтоварів" та

СПД-ФО ОСОБА_1 було укладено договір поставки №7/1 (далі -договір), відповідно

до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався передати відповідачу

(покупцю) товар, а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти поставлений

товар і оплатити його (а.с.10-12).

Пунктом 4.1.

договору обумовлено, що покупець (відповідач) зобов'язаний здійснити оплату за

отриману продукцію згідно накладних.

Згідно п.4.2.

договору оплата товару покупцем здійснюється за погодженням сторін з

відстрочкою платежу 7 календарних днів від дати поставки.

На виконання

умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13062,00 грн,

що підтверджується накладними № 2106 від 20.07.2006р. на суму 3990,00 грн., №

2306 від 04.08.2006р. на суму 2100,00 грн., № 2534 від 23.08.2006р. на суму

2142,00 грн., № 2699 від 06.09.2006р. на суму 1680,00 грн., № 3041 від

28.09.2006р. на суму 3150,00 грн. (а.с.46-50).

Відповідач

здійснив оплату за поставлений товар частково в розмірі      10490,00 грн., про що свідчать виписки з

банку (а.с.51-58).

Таким чином, у

відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений товар у сумі

2572,00 грн. (13062,00 грн. - 10490,00 грн.).

Приписами ч.1

ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання

та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські

зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -

відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання

господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу

України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до

ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -

постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк)

другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти

вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст.

509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Відповідно

ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або

одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Згідно

викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з

висновком суду першої інстанції про законність та обгрунтованість вимог

позивача та необхідність їх задоволення.

Відповідно до

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч нормам

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, скаржник не надав суду

доказів в обгрунтування своїх вимог та заперечень.

У відповідності

до вищезазначеного, доводи апеляційної скарги не грунтуються на чинному

законодавстві та спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути

підставою для  скасування рішення суду

першої інстанції.

Колегія суддів

вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 23.10.2007р. є

законним та таким, що відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а

тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу           Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи ОСОБА_1                 - без задоволення.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                              ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Житомирської області від 23.10.2007р. у справі №5/1989

залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької

діяльності-фізичної особи  ОСОБА_1 - без

задоволення.

2. Справу

№5/1989 повернути до господарського суду Житомирської області. 

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - в наряд.