Рішення

від 05.07.2011 по справі 1958-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Н евського/Річна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

05.07.2011 Справа №5002-32/1958-2011

Господарський суд Автоном ної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому суд овому засіданні справу

За позовом - Товариства з о бмеженою відповідальністю « Медея» (98100, АР Крим, м. Феодосія, пр.. Айвазовського, 27, ідентифі каційний код 31164553 ).

До відповідача - Феодосій ської міської ради (98100, АР Крим , м. Феодосія, вул.. Земська, 4 ).

Про визнання частково неді йсним договору оренди земель ної ділянки та додаткової уг оди до договору

За участю представників:

Від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 30 від 21.06.2011р. у спр аві

Від відповідача - ОСОБА _3, довіреність № 02-29-3584 від 29.12.2010р. у справі.

Представникам роз'яснено п рава і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуа льного кодексу України, зокр ема право відводу судді, відп овідно до статті 20 Господарсь кого процесуального України . Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Медея» звернулось до го сподарського суду АР Крим з п озовом до Феодосійської місь кої ради про визнання частко во недійсним договору оренди земельної ділянки від 14.04.2008р. т а додаткової угоди до догово ру від 19.05.2009р., а саме позивач про сить визнати недійсним оспор юваний договір в частині пун кту 5 - « нормативна грошова о цінка земельних ділянок стан овить станом з 28.03.2008р. по 05.09.2008р.: ді лянка № 1 - 2 218 789,99грн., ділянка № 2 -590 663,12 грн., ділянка № 3 -599 746, 37 грн., ді лянка № 4 - 172 326, 56 грн.» та в части ні нової редакції відповідн о до додаткової угоди до дого вору пункт 5 - « нормативна гр ошова оцінка земельних ділян ок становить станом з 01.01.2009р. по 13.04.2010р.: ділянка № 1 - 5 871 576, 82 грн., ді лянка № 2 -1 214 867, 45 грн., ділянка № 3 -1 307 254, 04 грн., ділянка № 4 - 534 683, 32 грн.» , а також договір в частини пун кту 9: «орендна плата за земель ні ділянки державної або ком унальної власності здійснює ться орендарем, починаючи з 2 8.03.2008р. у грошовій формі із зазна ченням 3 відсотків нормативн ої грошової оцінки земельної ділянки та загальним розмір ом 107 445, 78 грн. за рік, у тому числі : ділянка № 1 -66 563, 70 грн., ділянка № 2 - 17 719, 89 грн., ділянка № 3 - 17 992, 39 г рн., ділянка № 4 - 5 169, 80 грн.» та в ч астині нової редакції пункту 9 договору відповідно до дода ткової угоди: «орендна плата за земельні ділянки державн ої або комунальної власності здійснюється орендарем, поч инаючи з 01.01.2009р. у грошовій форм і із зазначенням 3 відсотків н ормативної грошової оцінки з емельної ділянки та загальни м розміром 267 851, 44 грн. за рік, у то му числі : ділянка № 1 -176 147, 30 грн., д ілянка № 2 - 36 446, 02 грн., ділянка № 3 - 39 217, 62 грн., ділянка № 4 - 16 040, 50 г рн.»

Ухвалою господарського су ду від 13.05.2011 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 24.05.2011 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав зазначених в ухва лах господарського суду від 24.05.2011р., від 09.06.2011р., від 23.06.2011р., розгля д справи відкладався, про що с торони у справі були повідом лені відповідно до п.3.17 Інстру кції з діловодства в господа рських судах України, затвер дженої наказом Голови ВГСУ в ід 19.12.2002р. № 75 - рекомендованою п оштою.

У судовому засіданні 02.06.2011р. о голошено перерву в порядку с татті 77 Господарського проце суального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, обч ислення орендної плати повин но було здійснюватись з моме нту державної реєстрації дог овору та додаткової угоди до нього.

Відповідач проти задоволе ння позовних вимог заперечув ав, мотивуючи свої заперечен ня безпідставністю позовних вимог.

05.07.2011р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від пози вача надійшла заява в порядк у статті 22 Господарського про цесуального кодексу України , якою позивач доповнив заявл ені позовні вимоги, вимогою щ одо викладення пунктів догов ору від 14.04.2008р. в наступних реда кціях: 5 - « нормативна грошов а оцінка земельних ділянок с тановить на момент державної реєстрації договору оренди землі.: ділянка № 1 - 2 218 789, 99 грн., д ілянка № 2 -590 663,12 грн., ділянка № 3 -599 746, 37 грн., ділянка № 4 - 172 326, 56 грн.» , в частини пункту 9: «орендна п лата за земельні ділянки дер жавної або комунальної власн ості здійснюється орендаре м, починаючи з дати державної реєстрації договору оренди землі у грошовій формі із заз наченням 3 відсотків нормати вної грошової оцінки земельн ої ділянки та загальним розм іром 107 445, 78 грн. за рік, у тому чис лі : ділянка № 1 -66 563, 70 грн., ділянк а № 2 - 17 719, 89 грн., ділянка № 3 - 17 992 , 39 грн., ділянка № 4 - 5 169, 80 грн.» , т а в частині нової редакції ві дповідно до додаткової угоди до договору пункту 9: «орендна плата за земельні ділянки де ржавної або комунальної влас ності здійснюється орендар ем, починаючи з дати державно ї реєстрації додаткової угод и до договору оренди землі ві д 05.09.2008р. у грошовій формі із заз наченням 3 відсотків нормати вної грошової оцінки земельн ої ділянки та загальним розм іром 267 851, 44 грн. за рік, у тому чи слі : ділянка № 1 -176 147, 30 грн., ділян ка № 2 - 36 446, 02 грн., ділянка № 3 - 39 217, 62 грн., ділянка № 4 - 16 040, 50 грн.».

Суд вважає за необхідне уто чнення позивача в частині п. 4 залишити без розгляду у зв' язку з наступним.

Законом України «Про судоу стрій і статус суддів» від 07.07.2 010р. № 2453-6 було внесено зміни до с т. 22 Господарського процесуал ьного кодексу України, у якій зокрема зазначено, що до поч атку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет аб о підставу позову шляхом под ання письмової заяви.

У зв' язку з тим, що вказани й закон набрав чинності 30.07.2010р., то розгляд справи повинен зд ійснюватись у відповідності з чинною редакцією ст. 22 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Таким чином, у зв' язку з ти м, що розгляд справи по суті ро зпочатий 02.03.2011р., про що сторони були повідомлені у судовому засіданні, то прийняти уточн ення позивача, яке фактично є зміною предмету позову , не вб ачається можливим та повинно бути залишене судом без розг ляду.

Відповідно до рішення збор ів суддів Вищого господарськ ого суду України від 04.08.2010р. № 4 за яви (клопотання) про зміну пре дмета або підстав позову, под ані після початку розгляду г осподарським судом справи по суті, залишаються без розгля ду і приєднуються до матеріа лів справи, про що суд зазнача є в описовій частині рішення , прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується р озгляд справи).

Отже, суд вважає подальший р озгляд справи здійснюватиме в межах первісно заявлених п озовних вимог.

Що стосується виправлення технічної помилки яку вияви в позивач та виправив у вищен аведеній заяві, то суд прийма є зазначені виправлення визн ачені у прохальній частині у пунктах 2,3 зазначеної заяви.

05.07.2011р. до канцелярії Господа рського суду АР Крим від пози вача надійшло клопотання пр о відкладення розгляду справ и та продовження строку розг ляду справи у зв' язку із нео бхідністю надання додаткови х доказів.

Судом не вбачається обґрун тованих підстав для задоволе ння зазначеного клопотання з огляду на наступне.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и визначений виключний перел ік підстав для відкладення р озгляду справи.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторони добросо вісно користуватись належни ми їм процесуальними правами .

Оскільки, досліджуючи мате ріали справи, суду сталі зроз умілі взаємовідносини сторі н та характер позовних вимог , додаткові докази позиції по зивача не потребуються, бо су ттєво не вплинуть на рішення суду.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представників сторін, господ арський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.04.2011р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Мед ея» ( Орендар) ( позивач) та Фео досійською міською радою (Ор ендодавець) (Відповідач) був у кладений договір оренди земл і (а.с. 17-22).

19.05.2009р. між Товариством з обме женою відповідальністю «Мед ея» ( Орендар) ( позивач) та Фео досійською міською радою (Ор ендодавець) (Відповідач) було укладено додаткову угоду до договору ( а.с.23)

Згідно з пунктом 1 статті 215 Ц ивільного кодексу України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - треть ою, п'ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу.

Приписами статті 203 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мат и необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановле ній законом. Правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 1 статті 33 Господарс ького процесуального кодекс у України встановлено, що Кож на сторона повинна довести т і обставини, на які вона посил ається як на підставу своїх в имог і заперечень.

Пунктом 2 статті 34 Господарс ького процесуального кодекс у України встановлено, що обс тавини справи, які відповідн о до законодавства повинні б ути підтверджені певними зас обами доказування, не можуть підтверджуватись іншими зас обами доказування.

Статтею 15 Закону України «П ро оренду землі» встановлено , що істотними умовами догово ру оренди землі є:

об'єкт оренди (місце роз ташування та розмір земель ної ділянки);

строк дії договору оренд и;

орендна плата із зазначе нням її розміру, індексації , форм платежу, строків, пор ядку її внесення і перег ляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та ці льове призначення земельної ділянки, яка передається в о ренду;

умови збереження стану о б'єкта оренди;

умови і строки передачі з емельної ділянки орендарю;

умови повернення земель ної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяж ення) щодо використання зем ельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошк одження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін ;

умови передачі у застав у та внесення до статутного фонду права оренди земельн ої ділянки.

Так, позивач просить суд виз нати недійсними пункт 5 догов ору ( об' єкт оренди), пункт 9 до говору (орендна плата) та змін и, внесені в ці пункти додатко вою угодою, мотивуючи свої ви моги тим, що зобов' язання з о плати орендної плати виникло у позивача лише з моменту дер жавної реєстрації договору т а додаткової угоди до нього.

Пунктом 1 статті 4-7 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачено, що суд ове рішення приймається судд ею за результатами обговорен ня усіх обставин справи.

Пунктом 1 статті 124 Земельног о кодексу України передбачен о, що передача в оренду земель них ділянок, що перебувають у державній або комунальній в ласності, здійснюється на пі дставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядув ання чи договору купівлі-про дажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення дог овору оренди земельної ділян ки.

Що і було зроблено Феодосій ською міською радою, як це вба чається з договору оренди.

Пунктом 1 статті 638 Цивільног о кодексу України встановлен о, що договір є укладеним, якщ о сторони в належній формі до сягли згоди з усіх істотних у мов договору.

Як вже зазначено вище, позив ач просить суд визнати недій сними дві істотні умови дого вору, в іншій частині ,як то вв ажає позивач, умови договору повинні продовжувати свою д ію.

Обґрунтовуючи свої запере чення на строки оплати оренд ної плати, погоджені в догово рі, позивач посилається на те , що вони повинні починати пер ебіг з моменту державної реє страції, проте його вимога ви кладена саме в контексті виз нання пунктів договору недій сними, а не у якості зміни умов договору.

Вищий Господарський суд Ук раїни на питання чи вправі го сподарський суд самостійно з мінити позовні вимоги позива ча у справі чи спонукати стор они до уточнення позовних ви мог? відповів в пункті 14 Інфор маційного листа від 11.04.2005 р. N 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарс ького процесуального кодекс у України, порушені у доповід них записках про роботу госп одарських судів у 2004 році» : від повідно до частини 2 статті 19 К онституції органи державної (в тому числі судової) влади, ї х посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межа х повноважень та у спосіб, що п ередбачені Конституцією та з аконами України.

Частина 4 статті 22 Господарс ького процесуального кодекс у України визначає зміну під стави або предмета позову, зб ільшення чи зменшення розмір у позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача .

Пунктом 2 статті 83 Господарс ького процесуального кодекс у України передбачено право господарського суду щодо вих оду за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопот ання заінтересованої сторон и), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонуканн я до їх уточнення.

Крім того, приписами статті 22 Господарського процесуаль ного кодексу України передба чено право позивача змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової зая ви лише до початку розгляду г осподарським судом справи по суті.

Предметом позову по даній с праві є саме визнання пункті в договору оренди та пунктів додаткової угоди до нього не дійсними, проте не зміна умов договору.

Позивач не надав жодного пр авового обґрунтування недій сності пунктів договору, які він просить визнати недійсн ими.

Правова позиція та доказу в альна база позивача ґрунтуєт ься на обґрунтуванні інших с троків нарахування орендної плати, проте не надає підстав для можливості вважати оспо рювані пункти договору недій сними.

Пунктом 1 статті 216 Цивільног о кодексу України передбачен о, що недійсний правочин не с творює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його н едійсністю.

Отже, позивач вважає за можл иве визнати недійсними пункт и договору, що стосуються нор мативної грошової оцінки зем ель, переданих в оренду, та оре ндної плати, проте продовжув ати користуватись земельною ділянкою на підставі пункті в договору, що залишились нез мінними, бо вважає, що недійсн ість оспорюваних пунктів не потягне за собою недійсності договору вцілому.

Проте, норми діючого законо давства не передбачають можл ивості дії договору оренди з емлі без погодження сторонам и орендної плати та об' єкту оренди.

Крім того, як вже було зазна чено вище, позивач не надав до казів недійсності спірних пу нктів в розумінні вимог діюч ого законодавства.

Приписами статті 217 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що недійсність окремої ч астини правочину не має на слідком недійсності інших й ого частин і правочину в ціло му, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і бе з включення до нього недійсн ої частини.

Сторони є вільними в укладе нні договору, виборі контраг ента та визначенні умов дого вору з урахуванням вимог Цив ільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, з вичаїв ділового обороту, вим ог розумності та справедливо сті, що закріплено в статті 627 Ц ивільного кодексу України.

Тобто більш пізні дати держ авної реєстрації договору о ренди та додаткової угоди до нього, ніж дати підписання ци х документів не є правовою та обґрунтованою підставою для визнання оспорюваних пункті в недійсними.

Правомірність же зміни стр оків нарахування орендної п лати та нормативної грошової оцінки земельних ділянок не є предметом розгляду в рамка х даної справи, та оскільки су д позбавлений права виходити за межі позовних вимог, ним не надається правова оцінка мо жливості таких змін.

Підсумовуючи вищенаведене , суд вважає за необхідне зазн ачити, що позивачем всупереч вимогам діючого законодавст ва, не надано доказів того, що зміст оспорюваних пунктів д оговору та додаткової угоди суперечить Цивільному Кодек су, іншим актам цивільного з аконодавства, чи інтересам держави і суспільства, його м оральним засадам. Що оспорюв ані пункти, вчинені особою, щ о не має необхідного обсягу ц ивільної дієздатності. Що во левиявлення сторін договор у та додаткової угоди не було вільним або не відповідало їх внутрішній волі. Що оспорю вані пункти договору та дода ткової угоди не спрямовані н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним и. Що би в свою чергу могло пон ести наслідком визнання цих пунктів недійсними.

Не можуть бути прийняті пос илання позивача на приписи с татті 18 Закону України «Про ор енду землі», відповідно до як ої договір оренди землі наб ирає чинності після його дер жавної реєстрації, оскільки ніхто не оспорює моменту наб рання чинності договору та д одаткової угоди до нього, тоб то моменту, коли умови догово ру почали діяти.

За таких обставин, у суду ві дсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не доведе на недійсність оспорюваних п унктів договору та додатково ї угоди до нього, а його правов а позиція спростовується мат еріалами справи та нормами д іючого законодавства.

Судові витрати покладають ся на позивача згідно положе нь статті 49 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Госп одарського процесуального к одексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.