Постанова

від 30.06.2011 по справі 30/169-10-4683

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/169-10-4683

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" червня 2011 р. Справа № 30/169-10-4683

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання Павлюк О. М.

за участю представників сторін

від позивача - Шевчик В.А.

від відповідачів:

від Відкритого акціонерного товариства „Лиманський” - не з'явився

від Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Ольшанців - не з'явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин” - не з'явився

від Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Ольвія” - не з'явився

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро” - Рибак О.Т.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро”; Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”; Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Ольшанців

на рішення господарського суду Одеської області від 28.04.2011 року

у справі № 30/169-10-4683

за позовом Публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний банк”

до Відкритого акціонерного товариства „Лиманський”; Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Ольшанців; Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес Вин”; Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Ольвія”; Товариства з обмеженою відповідальністю „Ольвія Агро”

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство “Перший Український Міжнародний банк”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відкритого акціонерного товариства  “Лиманський”,  сільськогосподарського закритого акціонерного товариства  ім.. Ольшанців, товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин”, Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Ольвія”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвія Агро”, про стягнення як із солідарних боржників заборгованості за кредитним договором № 7.5-58 від 31.03.2008 р. з Додатковою угодою до нього № 1 від 31.03.2008 р., за договорами поруки № 7.5-58/ПЛим, № 7.5-58/ПБВ, №7.5-58/ПОВ, №7.5-59/ПО від 31.08.2008 р. у розмірі 6 928 201 грн. 22 коп., з якої: заборгованість за основною сумою кредиту –4 500 000 грн., заборгованість за процентами –1 395 152 грн. 05 коп., пеня за порушення умов Кредитного договору –1 033 049 грн. 17 коп.

В ході розгляду справи, позивач надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути як із солідарних боржників з ВАТ “Лиманський”, СЗАТ ім. Ольшанців, ТОВ “Бізнес Вин”,  СЗАТ “Ольвія”, ТОВ “Ольвія Агро”, заборгованість за кредитним договором № 7.5-58 від 31.03.2008 р. з Додатковою угодою до нього № 1 від 31.03.2008 р., за договорами поруки № 7.5-58/ПЛим,  № 7.5-58/ПБВ, №7.5-58/ПОВ, №7.5-59/ПО від 31.08.2008 р. у розмірі 6 928 201 грн. 22 коп., з якої: заборгованість за основною сумою кредиту –4 500 000 грн., заборгованість за процентами –1 468 384 грн. 94 коп., пеня за порушення умов Кредитного договору –1 010 286 грн. 02 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.04.2011р. у справі № 30/169-10-4683 позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк”задоволено: стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Лиманський”, Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства ім. Ольшанців, Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин, Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Ольвія”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвія Агро” на користь Публічного  акціонерного товариства  “Перший Український Міжнародний банк” заборгованість за кредитним договором № 7.5-58 від 31.03.2008 р. з Додатковою угодою до нього № 1 від 31.03.2008 р., за договорами поруки № 7.5-58/ПЛим,  № 7.5-58/ПБВ, №7.5-58/ПОВ, №7.5-59/ПО від 31.08.2008 р. у розмірі 6 928 201 грн. 22 коп., з якої: заборгованість за основною сумою кредиту –4 500 000 грн., заборгованість за процентами –1 468 384 грн. 94 коп., пеня за порушення умов Кредитного договору –1 010 286 грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі  25 500 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ТОВ ”Ольвія Агро”, ТОВ ”Бізнес Вин” та Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство ім. Ольшанців звернулись з апеляційною скаргою, в якій просять його скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: по-перше рішення прийняте за відсутності жодного представника відповідачів, які не були повідомлені належним чином; по-друге судом не взято до уваги, що у відношенні ТОВ ”Бізнес Вин” господарським судом Одеської області 15.07.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство за № 32/99-10-2984, а 30.07.2010р. воно визнано банкрутом. Аналогічна ситуація з СЗАТ ”Ольвія”, тобто судом неповно з'ясовані всі обставини справи.

Позивач вважає рішення суду обґрунтованим та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, так як відповідачі по справі були повідомлені належним чином, але не скористались своїм правом прийняти участь у розгляді справи. Крім того, апеляційна скарга підписана особами, що не мають повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою. Позивач скористався своїм правом на звернення до солідарних боржників із вимогами про виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки в договорах поруки встановлена солідарна відповідальність боржників перед Позивачем.

Відповідач ВАТ ”Лиманський” та Сільськогосподарський ЗАТ ”Ольвія” своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційної скарги не скористались, хоча були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для скасування судового рішення, виходячи із наступного.

31 березня 2008р. між ЗАТ “Перший Український Міжнародний банк” (Банк) та ВАТ “Лиманський”(Позичальник) був укладений Кредитний договір № 7.5-58, згідно якого Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 4 500 000 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки обумовлені Договором,  з метою поповнення обігових коштів.

За умовами  Договору кредит надається Позичальнику у вигляді поновлюваної кредитної лінії з щоденним лімітом кредитування, відповідно до встановленого графіку. Позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 31.02.2009 р. (п. 6.1).

Згідно п. 5.4. Кредитного договору у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право вимагати від Позичальника достроково повернути виданий Позичальникові кредит, а Позичальник зобов'язаний незважаючи на положення п. 6.1 Договору виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку згідно Договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги Банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків Позичальника в порядку встановленому Договором для погашення боргового зобов'язання Позичальника.

Відповідно п. 7.3.1 Кредитного договору у випадку невикористання всієї суми кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити Банку комісію за списання сум кредиту з позичкового рахунку в розмірі 0,2% від сум кредиту, списаних із позичкового рахунку. Період нарахування комісії складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування комісії є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком –дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа (з його урахування) (п. 7.3.2). Комісія нараховується щоденно на фактичну суму невикористаної частини кредиту з першого дня встановлення Позичальнику щоденного ліміту кредитування (включаючи цей день) до дня (без його урахування) повернення кредиту, передбаченого Договором (п. 7.3.3). Комісія за невикористану частину кредиту повинна сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 банківського дня, наступного за 24 числом кожного місяця (якщо за розрахунковий період є підстави для її сплати)(п. 7.3.4.).

За приписами п. 8.1. Кредитного договору забезпеченням боргових зобов'язань Позичальника за Договором є Угоди про забезпечення, укладення яких передбачено Договором, інші Угоди про забезпечення та інше забезпечення, що будуть укладені/виникнуть в майбутньому.

Позивач належним чином виконав прийняті на себе зобов'язання за Кредитним Договором, але відповідач ТОВ ”Лиманський”, на його думку, неналежним чином виконує свої зобов'язання, за цим Договором та станом на 27.10.2010р. має заборгованість у сумі 4 500 000грн, заборгованість по процентам  1 395 152, 05грн; пеня за порушення умов Кредитного Договору 1 033 049,17грн.

Згідно п. 1.2. договорів поруки № 7.5-58/ПЛим, № 7.5-58/ПБВ, №7.5-58/ПОВ, №7.5-59/ПО поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань, як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Відповідно до п. 1.3. у разі порушення Боржником зобов'язання, Поручитель і Боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право Кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, урегульовані в ст. 554 ЦК України. Зі змісту цієї норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того самого зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає на підставі її спільного надання, у формі укладення одного договору (ч.3 ст. 554 ЦК). У такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

Законом не заборонено укладання й кількох договорів поруки на виконання того й самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна говорити про їхню спільну поруку. За таких обставин кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого Поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Крім того, до позивача, який виконав зобов'язання за кредитним договором, переходять права кредитора лише в розмірі частини зобов'язання, виконаного ним.

Відповідно до ст. 15 ЦПУ України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

         Згідно з вимогами ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням зазначеного судова колегія зазначає, що оскільки відповідачі СЗАТ ім. Ольшанців, Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес Вин, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвія Агро” не укладали з банком спільного договору поруки, а укладали декілька окремих договорів поруки, то банк, як кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів. Поручителі у такому разі солідарну відповідальність не несуть.

        З огляду на викладене, відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника і поручителів солідарно, тобто в задоволені позовних вимог слід відмовити.

        Посилання позивача на те, що апеляційна скарга підписана особами, які не мають повноважень на звернення до суду з апеляційною скаргою, не приймається судом до уваги, тому що СЗАТ ім. Ольшанців, ТОВ ”Ольвія Агро”, ТОВ ”Бізнес Вин” звернулись разом з однією апеляційною скаргою, при цьому повноваження представників СЗАТ ім. Ольшанців, Товариства з обмеженою відповідальністю “Ольвія Агро” сумнівів не викликають.

      Апеляційна інстанція відповідно до ст. 101 ГПК України переглядає рішення суду в повному обсязі.

      З урахуванням вищевикладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст.  101, 103-105 ГПК України,

                                            колегія суддів постановила:

Апеляційну скаргу ТОВ ”Ольвія Агро”, ТОВ ”Бізнес Вин”, Сільськогосподарського закритого акціонерного товариство ім. Ольшанців задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської  області від 28.04.2011р. у справі № 30/169-10-4683 скасувати, в позові відмовити.  

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      Л.І. Бойко

Судді :                                                                                          Т. А. Величко

                                                                                                   С. В. Таран

Повний текст підписано 05.07.2011р.