Постанова

від 05.07.2011 по справі 5024/584/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5024/584/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р. Справа № 5024/584/2011

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

                      Суддів: Мирошниченко М.А.,

                                    Шевченко В. В.,

при секретарі   -  Риковій О.М.,

за участю представників:

Від позивача: Соловйова М.С.

Від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

„Молодіжна - 7”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 21.04.2011 року

у справі № 5024/584/2011

за позовом: Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Херсонобленерго”

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Молодіжна - 7”

про стягнення 3652 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2011 року ВАТ ЕК „Херсонобленерго” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Молодіжна - 7” (далі –ОСББ „Молодіжна - 7”) про стягнення 3285,63 грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за спожиту у вересні 2010 року та січні 2011 року активну електроенергію згідно з договором про постачання електричної енергії № 4455 від 02.06.2009 року, а також 210,68 грн. пені, 115,01 грн. втрат від інфляції та 41,05 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що згідно з укладеним між сторонами договором № 4455 від 02.06.2009р. позивач постачав електричну енергію на об'єкти відповідача. Відповідач у вересні 2010 року та січні 2011 року отримував рахунки на сплату спожитої активної електроенергії та акти прийому –передачі активної електроенергії, але оплату здійснював не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01.02.2011 року за ним утворилася прострочена  заборгованість в сумі 3285,63 грн.. А тому, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України позивач просив задовольнити позов.     

Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.04.2011 року (суддя –Гридасов Ю.В.) позов задоволено.

Судове рішення мотивовано встановленими по справі обставинами, що згідно з укладеним договором № 4455 від 02.06.2009р. позивач постачав електричну енергію на об'єкти відповідача. Відповідач у вересні 2010 року та січені 2011 року отримував рахунки на сплату спожитої активної електроенергії та акти прийому - передачі активної електроенергії, але оплату здійснював не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01.02.2011 року за ним утворилася заборгованість в сумі 3285,63 грн. За поданими позивачем розрахунками розмір пені становить 210,68 грн., розмір встановленого індексу інфляції та 3% річних становить відповідно 115,01 грн. та 41,05 грн. За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. 232 ГК України та ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України.

          В апеляційній скарзі ОСББ „Молодіжна - 7” вважаючи зазначене рішення незаконним і необґрунтованим просить його скасувати, у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю. При цьому, скаржник посилається на те, що акти приймання –передачі на суму заборгованості за активну електроенергію – 3285,63 грн. з боку відповідача не підписувалися, походження даної суми боргу невідоме, рахунки на оплату електроенергії на суму 3285,63 грн. відповідач не отримував і належні та допустимі докази з даного приводу в справі відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені заздалегідь належним чином, проте відповідач не скористався наданим законом правом на участь свого представника в засіданні суду. Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами згідно з приписами ст. ст. 75, 101 ГПК України.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Причиною спору в даній справі стало питання про наявність або відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за неналежне виконання своїх зобов'язань щодо оплати у повному обсязі спожитої у вересні 2010 року та січні 2011 року активної електроенергії згідно з договором постачання електричної енергії № 4455 від 02.06.2009р.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 02.06.2009 року між ВАТ „ЕК „Херсонобленерго” (постачальник) та ОСББ „Молодіжна-7” (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 4455 від 02.06.2009 року, за умовами якого постачальник постачає електричну енергію на об'єкт споживача, що знаходиться за адресою м. Херсон, вул. Молодіжна 7.

Відповідно до п.п. 1, 3 додатку № 2 до вищевказаного договору розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключено грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії, а саме: 20 числа у місяці з 31 днем; 19 числа у місяці з 30 днями; 18 числа у місяці з 29 днями; 17 числа у місяці з 28 днями.

Будь які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5-ти операційних днів з дня виписки рахунка.

При вирішенні спору по суті судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідач протягом вересня 2010 року - січня 2011 року отримував від позивача рахунки на сплату спожитої активної електроенергії та акти прийому - передачі активної електричної енергії, але оплату здійснював не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.02.2011 року в нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем в сумі 3285,63 грн. за спожиту активну електричну енергію.

Рахунки на оплату відповідачеві виставлялися своєчасно після надання ним актів про спожиту активну електроенергію, що підтверджується підписами керівника та печаткою об'єднання.

Таким чином, заборгованість відповідача перед ВАТ "ЕК "Херсонобленерго" станом на 01.02.2011 року по оплаті спожитої активної електроенергії складає 3285,63 грн., що підтверджується актами прийому - передачі електричної енергії, виставленими рахунками та обґрунтованим розрахунком заборгованості обчисленим позивачем, який відповідачем не спростований.

Пунктом 10.2. Правил встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків.

Колегія суддів враховує, що відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 629 ЦК України, ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не спростувавши факту споживання електричної енергії у визначених обсягах у спірний період, не надав суду належних доказів проведення розрахунку у повному обсязі, у зв'язку з чим прострочений борг відповідача перед позивачем в сумі 3285,63 грн. правомірно визнано місцевим судом таким, що підлягає стягненню.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

          Відповідно до вимог ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і договір є обов'язковим до виконання.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.          

Перевіривши обчислені позивачем розрахунки пені, втрат від інфляції та процентів річних місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги   стягнувши з відповідача відповідно 210,68 грн. пені, 115,01 грн. втрат від інфляції та 41,05 грн. 3% річних.

          З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

          На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Херсонської області від 21.04.2011 року у справі № 5024/584/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Молодіжна - 7” –без  задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя:                                                            Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                                   Мирошниченко М.А.

                                                                                               Шевченко В. В.