Рішення

від 14.09.2006 по справі 12/2744

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/2744

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" вересня 2006 р.                                                     Справа № 12/2744

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської  Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Борков С.П. - дов. від 11.09.06р.

від відповідача Мельниченко Т.М. - дов. №136 від 01.03.06р.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-полімер" (м.Київ)  

до Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд" (м. Житомир)

про стягнення 46708,36 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на його користь 46708,36грн., з яких 42079,60грн. боргу, 4628,76грн. пені. та судових витрат.

Представник позивача в засіданні суду позов підтримав. Подав письмове пояснення від 14.09.03р. (а.с.22), згідно якого відмовився від позовних вимог в частині стягнення основного боргу на 1241,59грн. Решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.  

Представник відповідача проти позову не заперечує. Надав відзив на позовну заяву №561 від 14.09.06р. (а.с.36),  згідно якого позов визнає в сумі 35838,01 грн., не погоджується з розміром нарахованої до стягнення суми штрафних санкцій та просить її зменшити в зв'язку з тяжким фінансовим станом.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд    

ВСТАНОВИВ:

26.01.06р. між приватним ТОВ "Моноліт - полімер" (позивачем, виконавцем) та ЗАТ "Житомирпромспецбуд" (відповідачем, генпідрядчиком) було укладено договір №322/22.05.11 на виконання робіт, згідно умов якого позивач, за дорученням відповідача, зобов'язався виконати гідроізоляцію підвальної частини адміністративної споруди обласної податкової інспекції матеріалами та за технологією комплекту "Моноліт.КТМ".

Відповідач зобов'язався сплатити за виконані роботи, згідно додатку №1 до договору (а.с.13) в сумі 67684,00грн., в тому числі шляхом попередньої оплати - 35000,00грн.

Свої зобов'язання по договору позивач виконав в повному обсязі. Загальна вартість робіт і матеріалів склала 62079,60грн., що підтверджується Актом виконаних підрядних робіт від 31.03.06р. (а.с.15-19 ) на вказану суму.

Відповідно до п. 2.3 договору, остаточна оплата мала бути проведена протягом п'яти робочих днів на підставі Акту виконаних робіт, оформленого обома сторонами договору.

Термін остаточних розрахунків закінчився 07.03.06р.

Відповідач за надані послуги розрахувався частково, зокрема 22.02.06р. видав позивачу аванс в сумі 20000,00грн. Заборгованість, згідно позовної заяви становить 42079,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав письмове пояснення, в якому зазначено, що до позовних вимог помилково було включено генпослуги відповідача в сумі 1241,59грн., які, згідно п.4.5 договору, підлягали до сплати останньому (генпідрядчику) у розмірі 2% суми виконаних робіт.  Факт отримання генпослуг від  відповідача підтверджений актом № ОУ- 0000098 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.06. (а.с. 41). За викладених обставин,  позивач відмовився від стягнення суми  1241,59 грн.

Відмова позивача від частини позовних вимог не суперечать приписам ч. 4 ст. 22 ГПК України,  не  суперечить законодавству і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому  приймається судом.

Провадження у справі в частині стягнення 1241,59 грн. слід припинити за п. 4 ст. 80 ГПК України.

В судовому засіданні позивач надав, підписаний сторонами, Акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача на день пред'явлення позову становила 40838,01грн. (а.с.23).

Відповідач позов  в частині основного боргу за підставами пред'явлення та предметом не оспорив. У відзиві на позовну заяву №561 від 14.09.06р. (а.с.36) підтвердив заборгованість на день звернення позивача до суду  в сумі 40838,01 грн.  Повідомив про часткове погашення  заборгованості в розмірі 5000,00грн. На підтвердження здійсненої проплати надав виписку банку від 12.09.06р. (а.с.37). Визнав заборгованість в сумі 35838,01 грн.

Представник позивача  в засіданні суду підтвердив  факт проплати  суми      5000,00 грн., а також  факт наявної заборгованості на день вирішення спору в сумі 35838,01 грн.

Враховуючи викладене,  в частині позовних вимог щодо стягнення суми 5000,00 грн. основного боргу   провадження у справі слід припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення основного боргу в сумі 35838,01 грн. позовні вимоги обгрунтовані і підтверджуються належними доказами.

У відповідності до п. 3.2 договору, за прострочку в оплаті вартості виконаних робіт за період з 08.04.06 по 26.07.06. відповідачу нараховано штраф у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої суми за кожний прострочений день, що склав  4628,76грн.

Відповідач не погоджується з нарахованою до стягнення сумою штрафних санкцій. Вважає, що штрафні санкції слід нараховувати у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. За розрахунком відповідача термін прострочки складає 80 днів і  пеня становить 1698,68 грн.

Крім того, відповідач  просить зменшити розмір пені у зв'язку з важким фінансовим станом, для підтвердження наявності якого представник відповідача надав баланс станом на 30.06.06р. (а.с.38).

Суд не погоджуєтся з позицією відповідача і вважає розрахунки  позивача такими, що зроблені у відповідності до приписів договору та чинного законодавства на підставі слідуючого.

Штрафна санкція у розмірі 0,1% від вартості неоплаченої суми за кожний день прострочки, згідно п. 3.2 договору, встановлена за домовленістю сторін, що не суперечить положенням чинного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 551 Цивільного кодексу України зазначає, що розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що штрафні санкції слід  слід обраховувати у відповідності  до умов договору № 322/22.05.11 на виконання робіт від 26.01.06, що і було зроблено позивачем, а їх розмір за період, визначений позивачем, становить 4628,76 грн.

За ст. 551 Цивільного кодексу розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оцінивши викладені відповідачем обставини щодо його важкого фінансового становища, суд вважає їх винятковими і зменшує розмір штрафних санкцій до 3500,00грн.

Згідно з ст. ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позову не оспорив.

Відповідно до ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, підлягає  задоволенню в сумі 39338,01грн., в тому числі 35838,01грн. основного боргу, 3500,00грн. пені.

В стягненні 1241,59грн. основного боргу  провадження у справі припиняється за п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 5000,00грн. основного боргу провадження у справі  суд припиняє за п.1-1 ст.80 ГПК України.  

Сплачене державне мито та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених  позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525,526, 530, Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, п.п.1-1, 4 ст.80,ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд    

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Житомирпромспецбуд", м. Житомир, вул. Бородія, 49, код 33019799

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-полімер", м. Київ, Харківське шосе, 48, код 16282377

- 35838,01грн. основного боргу;

- 3500,00грн. пені;

- 454,66 грн. витрат по сплаті держмита;

- 114,86 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення 1241,59 грн. провадження у справі припинити за п. 4 ст. 80 ГПК україни.

5.  В частині стягнення 5000,00грн. провадження у справі припинити за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.    

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

 Дата підписання: 27 вересня 2006 року.       

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -позивачу

3-відповідачу