Вирок

від 30.05.2011 по справі 1-47/11

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Липоводолинський райо нний суд Сумської області

Справа № 1-47/11

В И Р О К

І М ' Я М У К Р А Ї Н И

30.05.2011 смт.Липова Долин а

Липоводолинсткий райо нний суд Сумської області в с кладі: головуючого - судді Ш ульги О.М.

при секрета рі: Мазур О.А.

з участю пр окурора Верещагіна Д.Б.

представника цивільного позивача ОСОБА_1

підсудної ОСОБА_2

розглянувши у відкрито му судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина спра ву про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ук раїнки, громадянки України, з вищою освітою, не заміжньої , пенсіонерки, мешканки АДР ЕСА_1, раніше не судимої

- по ст. 191 ч. 2 та ст. 366 ч.1 КК Украї ни

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 в чинила розтрату чужого майн а шляхом зловживання службо вою особою своїм службовим становищем.

Вона також вчинила службо ве підроблення, тобто видач у службовою особою завідомо неправдивих документів.

Ці злочини вона вчинила з а таких обставин.

Згідно рішення Беївської сільської ради Липоводолин ського району Сумської обла сті від 01.03.2000 року підсудну О СОБА_2 обрано головою с. Беє во.

Обіймаючи посаду голови Б еївської сільської ради вона згідно Закону України „Про місцеве самоврядування в Ук раїні” № 163-ХІV від 06.10.98 року була наділена повноваженнями по здійсненню керівництва апа ратом ради та її виконавчи м комітетом, скликанню сесії ради, внесенню пропозицій та формуванню порядку денного сесій ради і головуванню на пленарних засіданнях ради; забезпеченню підготовки та розгляду проектів програм соціально-економічного та к ультурного розвитку, цільов их програм з інших питань с амоврядування, місцевого бю джету та звіту про його вик онання, рішень ради з інших п итань, що належить до її віда ння; оприлюдненню затверджен их радою програм, бюджету та з вітів про їх виконання; розп орядженням бюджетними кошт ами, використання їх лише за призначенням визначеним ра дою: представленню територі альної громади, ради та її в иконавчого комітету у відно синах з державними органами , іншими органами місцевого с амоврядування, об' єднання ми громадян, підприємствами , установами та організаціям и незалежно від форм власно сті, громадянами, тощо.

Таким чином, підсудна ОС ОБА_2 була наділена органі заційно-розпорядчими та адм іністративно-господарським и обов' язками, тобто була с лужбовою особою.

Займаючи зазначену посад у підсудна ОСОБА_2 всупер еч інтересам Беївської сіл ьської ради діючи умисно, маю чи на меті незаконного отри мання коштів ТОВ МП ПВФ „Ар хітектори Граділі” ЛТД 16 гру дня 2009 року підписала догові р на капітальний ремонт бу динку культури с. Беєво з МП ПВФ „Архітектори Граділі” Л ТД в особі директора ОСОБА _3.

Згідно умов договору вико навець зобов' язується про вести відповідний ремонт бу динку культури, а саме частк ово замінити двері та вікна . Вартість робіт по даному до говору становить 48 000 гривень .

Достовірно знаючи про нев иконання виконавцем в повно му обсязі умов договору під судна ОСОБА_2 в кінці гру дня 2009 року підписала акт № 1 п риймання виконаних робіт, то бто видала завідомо неправ дивий офіційний документ.

Вчиняючи такі дії вона ус відомлювала суспільно-небез печний характер свого діянн я і передбачала його суспіл ьно-небезпечні наслідок.

Після цього підсудна дію чи умисно в кінці липня 2010 рок у дала вказівку бухгалтеру Беївської сільської ради ОСОБА_4 перерахувати кошти в сумі 48 000 грн. на рахунок МП ПВМ„Архітектори Граділі” Л ТД. На початку жовтня 2010 року зазначеною фірмою було в ста новлено п' ять метало-пласт икових вікон, а решта 15 вікон та троє дверей залишились не змонтованими, внаслідок чого Беївській сільській р аді нанесені збитки на суму 3 7 439 грн. 80 коп.

В судовому засіданні підсу дня свою вину визнала повн істю, щиро покаялась в скоєно му та пояснила, що дійсно вон а працюючи сільським голово ю села Беєві уклала договір із МП ПВМ„Архітектори Град ілі” ЛТД на ремонт будинку к ультури. Так як грошей всьог о було 48 тис. то на них можна б уло поставить лише 20 металоп ластикових вікон та троє две рей. Представники зазначеної фірми запевнили її, що вони с воє зобов' язання виконают ь вчасно і попросили зробит ь попередню оплату виконани х робіт згідно договору. Вона погодилась з ними і вони сп очатку склали фіктивний акт приймання робіт, а потім вон а дала вказівку головному бухгалтеру перерахувати фі рмі 48 тис. грн.. Гроші були пере раховані в липні 2010 роки. Прове дення робіт по ремонту буди нку культури розпочались в жовтні 2010 року і було поставл ено 5 вікон, а потім незважаюч и на її неодноразові зверне ння до працівників фірми рем онтні роботи не поновлювал ись. На даний час всі 20 вікон вже вставлені, а двері ще не п оставлені. Вона згодна з тим, щ о її неправомірними діями були завдані збитки Беївськ ій сільській раді на суму 48 000 грн .

Враховуючи те, що учасникам и процесу не оспорюються фак тичні обставини справи і суд ом встановлено, що вони прави льно розуміють зміст цих обс тавин та відсутні сумніви що до добровільності і істиннос ті їх позицій, а тому вислухав ши думку учасників процесу т а роз' яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає н едоцільним дослідження інши х доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зіб рані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупн ості і визнаючи їх достовірн ими, суд вважає, що вина підсуд ної доведена повністю і її ді ї суд кваліфікує за ч.2 ст. 191 К К України як розтрата чужог о майна шляхом зловживання с лужбовою особою своїм служб овим становищем, оскільки пі дсудна являючись службовою особою, усвідомлюючи непра вомірність своїх дій умисно дала вказівку бухгалтеру перерахувати кошти в сумі 37 439,80 грн на користь МП ПВМ„Арх ітектори Граділі” ЛТД в той час як вказаною фірмою на той час не були виконані н а ту суму ремонтні роботи чи м і допустила розтрату.

Суд також кваліфікує дії п ідсудної по ч. 1 ст. 366 КК Україн и як службове підроблення, т обто видача службовою особо ю за відомо неправдивих доку ментів, оскільки вона являю чись службовою особою видал а акт № 1 приймання виконани х робіт завідомо знаючи, що в казані в ньому роботи не ви конані.

При призначенні покарання обставинами, які його пом' якшують, судом визнається щ ире каяття підсудної, активн е сприяння розкриттю злочин у та часткове відшкодування завданого збитку.

Обставини, які обтяжують п окарання підсудній судом н е вбачається.

Враховуючи характер та ст упінь суспільної небезпечн ості вчиненого підсудною її особистість, що характеризу ється позитивно, раніше до к римінальної відповідальнос ті не притягувалася, тяжких н аслідків від вчиненого нею злочину не наступило, а завда ні збитки уже частково від шкодовані та зважаючи на те , що вона вже перебуває на пе нсії і являється інвалідом 2-ї групи, суд приходить до вис новку про можливість її ви правлення без ізоляції від суспільства, а при призначен ня покарання за ч.2 ст.191 КК Ук раїни перейти до іншого бі льш м' якого виду основного покарання не зазначеного в с анкції вказаної статті, зас тосувавши до неї ст. 69 КК Укра їни - призначення більш м' я кого покарання ніж передбач еного законом.

В матеріалах кримінальної справи прокурором Липоводо линського району заявлено цивільний позов в інтересах держави в особі позивача - Беївської сільської ради д о ОСОБА_2 про відшкодуван ня завданої нею матеріально ї шкоди в сумі 12430 гривень.

В судовому засіданні прок урор та представник позивач а, сільський голова села Бе єво ОСОБА_1 позов підтри мали, а ОСОБА_2 позовні ви моги визнала повністю.

Суд вважає, що позов прокур ора підлягає задоволенню в повному обсязі. Оскільки від повідно до ст. 1166 ЦК України шк ода, завдана майну фізичної а бо юридичної особи, відшкод овується в повному обсязі о собою, яка її завдала, а вина п ідсудної ОСОБА_2 в спричин енні нею шкоди Беївській сі льській раді доведена в ход і судового слідства.

Таким чином матеріальна шкода в сумі 12430 гривень завда на Беївській сільській рад і Липоводолинського району Сумської області неправомі рними діями ОСОБА_2 повин на бути відшкодована за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 28,323, 324 КПК Укр аїни, ст. 1166 ЦК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вч иненні злочину передбаченог о ст. 191 ч. 2 та ст. 366 ч.1 КК України і визначити їй покарання:

- по ст. 191 ч.2 КК України із за стосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоп одатковуваних мінімумів до ходів громадян, що становить 850 гривень з позбавленням пр ава обіймати посади пов' я зані з організаційно-розпор ядчими чи адміністративно-г осподарськими обов' язками строком на 2 роки

- по ст. 366 ч.1 КК України у виді штрафу в розмірі 40 неоподатк овуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гри вень з позбавленням права об іймати посади пов' язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господа рськими обов' язками строк ом на 1 рік.

На підставі ст. 70 КК України остаточне покарання за сук упністю злочинів, шляхом пог линання менш суворого пока рання більш суворим визначит и у виді штрафу в розмірі 50 (п ' ятдесяти) неоподатковуван их мінімумів доходів громад ян, що становить 850 (вісімсот п ' ятдесят) гривень, з позбавл енням права обіймати посади пов' язані з організаційн о-розпорядчими чи адміністр ативно-господарськими обов ' язками строком на 2 (два) ро ки.

Стягнути з ОСОБА_2 на ко ристь Беївської сільської р ади Липоводолинського район у Сумської області р/р 35411016001368, МФ О 337546, код 04389696 ГУДКУ в Сумській о бласті кошти в сумі 12430 (дванад цять тисяч чотириста тридця ть) гривень за завдану матер іальну шкоду.

Речові докази: договір № 22 в ід 16.12.2009 року на проведення ка пітального ремонту будинк у культури с. Беєво з додатка ми; акт № 1 приймання виконани х підрядних робіт від 22.12.2009 рок у; платіжне доручення № 54 від 29.07.2010 року; квитанція про спла ту грошових коштів в сумі с орок вісім тисяч гривень ві д 30.12.2009 року залишити у справі до вирішення питання про з няття з них копій.

Міру запобіжного заходу за судженій, до вступу вироку в з аконну силу, залишити підпис ку про невиїзд.

На вирок може бути подано ап еляцію до апеляційного суду Сумської області через Липов одолинський районний суд про тягом 15 діб з моменту його про голошення.

Суддя О. М. Шульга