Рішення

від 12.09.2006 по справі 321/20-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

321/20-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.09.06                                                                               Справа № 321/20-06

За позовомВідкритого акціонерного товариства „СПМК-509”, м. Бровари

доТовариства з обмеженою відповідальністю „АГ „Юкон”, с. Рожни

про стягнення 92418,38грн.

Суддя  Іваненко Я.Л.

В засіданні приймали участь:

від позивачаЯніцький М.В., довіреність від 14.01.2005р.

від відповідачане з'явився

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства „СПМК-509”, м. Бровари (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „АГ „Юкон”, с. Рожни (надалі - відповідач) про стягнення 92418,38грн., з яких 79833,65грн. основного боргу, 3592,51грн. –збитків від інфляції, 590,55грн. –три відсотки річних, 8401,67грн. додаткових збитків у вигляді витрат на оплату юридичних послуг.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2006р. розгляд справи було призначено на 07.08.2006р. Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

Позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та в позовній заяві (заяві про збільшення позовних вимог) від 30.08.2006р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо розрахунку за виконані роботи за договором на перевезення піску та роботу механізмів від 19.12.2005р. та  просить стягнути з відповідача 93796,64грн., з яких 79833,65грн. основного боргу, 4473,40грн. –збитків від інфляції коштів, 1087,78грн. –три відсотки річних, 8401,67грн додаткових витрат на оплату юридичних послуг а судові витрати.

В судові засідання 07.08.2006р., 29.08.2006р.  та 12.09.2006р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних ухвалами суду документів не надав, що однак не перешкоджає, відповідно до ст. 75 ГПК України, розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлено наступне.

Між відкритим акціонерним товариством „СПМК-509” (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю „АГ „Юкон” (замовник) 19.12.2005р. було укладено договір на перевезення піску та роботу механізмів (далі - Договір).

Відповідно до умов договору, підрядник зобов'язався виконати роботи по перевезенню піску, власними механізмами і в обумовлений договором строк, а замовник зобов'язався забезпечити повне, своєчасне та безперебійне фінансування робіт та використовувати автомобільні механізми ефективно за цільовим призначенням, не допускаючи їхнього простою. Згідно з п.2 договору, загальна вартість робіт та послуг перевезення 1 тонни піску до БЗБХ м. Бровари 11,00грн., в т.ч. ПДВ –20% - 1,83; механізми оплачуються почасово згідно Додатку №1.

На виконання умов цього договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 131333,64грн (з яких 83571,40грн вартість робіт по перевезенню піску та 47762,24грн. вартість робіт виконаних механізмами), що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2005р. та січень-березень 2006р., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 5 Договору оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі актів виконаних робіт, не пізніше 5-го числа поточного місяця за попередній місяць.

Останній акт приймання виконаних робіт був підписаний  уповноваженими представниками сторін у березні 2006 року без застережень. Таким чином, строк оплати за договором настав 05 квітня 2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за виконані роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним існує заборгованість в розмірі 79833,65грн.

Станом на день розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не погашена. Останнім не надано суду будь-яких доказів щодо виконання цього зобов'язання частково чи повністю.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, утому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом частини першої та  частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.           

Згідно із ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частиною 1 ст.854 ЦК України, передбачено, що замовник зобов'язаний сплатити підряднику остаточну ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботи виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника –достроково, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Крім того, відповідно до ст. ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватися  належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проаналізувавши зазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  79833,65грн. заборгованості є правомірними та обґрунтованими, документально підтверджуються, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем була заявлена вимога про стягнення 4473,40грн. інфляційних втрат та 1087,78грн. трьох відсотків річних.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Разом з тим, суд погоджується з розрахунком трьох відсотків річних у сумі 1087,78грн., проте не може погодитися із розрахунком інфляційних втрат, оскільки, як вбачається з розрахунку відповідача, останнім невірно застосовано індекс інфляції, який становив у лютому 2006р. –101,8%, в той час як відповідачем застосовано індекс інфляції у лютому 2006р. -   103,02%, за період з 01.03.06р. по 01.08.06р. застосовано індекс інфляції 103,83%, в той час як останній повинен складати 100,8%, тому за перерахунком суду розмір інфляційних становить 1563,63грн. і підлягає задоволенню в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 8401,67 грн. додаткових збитків, на підставі абз.3 п. 1 ст.225 ГК України,  оскільки останній був змушений укласти договір про надання платних юридичних послуг, вартість яких складає 10% від суми позову.

Разом з тим, суд вважає, що витрати на правове обслуговування не є збитками (Постанова Верховного суду України від 04.03.2002р.)., оскільки не мають обов'язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться в необхідному правовому зв'язку з оспорюваною шкодою, окрім того позивачем не було надано суду доказів на підтвердження здійснення ним зазначених витрат (платіжні доручення, тощо).

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення 8401,67грн. збитків не підлягає задоволенню.

На підставі ст.49 ГПК України судові (господарські) витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-84 ГПК України, господарський суд,–

вирішив:

1.  Позовні вимоги  задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ АГ„Юкон”  (Київська область, Броварський район, с. Рожни, вул. Щорса, 41-Д, код ЄДРПОУ 32099873) на користь Відкритого акціонерного товариства „СПМК -509” (Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, 4,  код ЄДРПОУ 32101249) 79833,65грн. (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять три грн. 65коп.) основної заборгованості, 1563,63грн. ( одну тисячу п'ятсот шістдесят три грн. 63коп.) інфляційних, 1087,78грн. (одну тисячу вісімдесят сім грн. 78коп.) три відсотки річних та судові витрати: 103,77 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 824,85 грн. державного мита.

3. В частині стягнення 8401,67грн. збитків у вигляді витрат на оплату юридичних послуг та 2909,77грн. інфляційних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                Іваненко Я.Л.

Дата підписання рішення 18.09.2006р.