Рішення

від 01.04.2008 по справі 7/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.08                                                                                 Справа № 7/18

Суддя Калашник Т.Л. розглянув матеріали справи за позовом

Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит  Луганської області

до Антрацитівського об‘єднаного міського військового комісаріату, м. Антрацит  Луганської області

про стягнення 73110 грн. 85 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –Романчиков С.В., довіреність № 28 від 09.01.08;

від  відповідача –Лукін С.Г., довіреність № б/н від 24.01.08.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 73110 грн. 85 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву від 28.01.08 (а.с.46), посилаючись зокрема на те, що згідно п. 4 ст. 43 Закону України № 3597-4 від 04.04.06 "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати районні (міські) військові комісаріати службовими будинками, підсобними господарськими приміщеннями для  призовних пунктів, виконувати поточний або капітальний ремонт цих будинків та приміщень, здійснювати оплату наданих районним (міським) військовим комісаріатам комунально-побутових послуг (освітлення, водопостачання, опалення тощо) за рахунок коштів місцевого бюджету. Із 444 діючих районних (міських) військових комісаріатів лише 15 розміщено на фондах Міністерства оборони України. Відповідно до вимог чинного законодавства Міністерство оборони України має право здійснювати оплату за отримані районними (міськими) військовими комісаріатами комунально-побутові послуги, виконаний поточний або капітальний ремонт службових будівель (приміщень), які перебувають у державній власності та належать до сфери управління МО України, тобто за 15 військових комісаріатів, до переліку яких Антрацитівський МВК не належить. Таким чином, якщо відповідач розміщений в приміщеннях, які належать місцевим державним адміністраціям або органам місцевого самоврядування, то оплата зокрема опалення має здійснюватись з місцевого (районного) бюджету Антрацитівського району Луганської області і це не суперечить нормам частини 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України. На підставі викладеного, відповідач просить залучити у якості належного відповідача Антрацитівську районну Державну адміністрацію (94600 м. Антрацит Луганської області, вул. Леніна, 44).

Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, за листом №11-07/86ю від 17.03.08 (а.с.68-69), пояснює, що оплату комунально-побутових послуг Антрацитівського об‘єднаного міського військового комісаріату проводить Квартирно-експлуатаційний відділ м. Луганська за рахунок коштів Державного бюджету України.

За листом № 603 від 12.03.08 (а.с.67) Антрацитівська районна державна адміністрація Луганської області пояснює, що у п. 4 ст. 43 Закону України № 3597-4 від 04.04.06 "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" йдеться мова лише про приміщення для призовних пунктів (дільниць), оплата комунальних послуг (освітлення, водопостачання, опалення тощо) яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів тільки у період проведення призову юнаків на військову службу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між позивачем –Антрацитівським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго" (Підприємство) та відповідачем –Антрацитівським об‘єднаним міським військовим комісаріатом (Споживач) було укладено договір № 41 від 01.01.06 з додатковими угодами до нього від 15.10.06 та від 01.01.07 (далі-Договір),  за умовами якого Підприємство здійснює відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, а Споживач використовує та оплачує її (п.1.1. Договору).

Згідно п.7.1. укладеного між сторонами Договору, Споживач за отриману теплову енергію здійснює оплату у відповідності з цим договором, за діючими тарифами на підставі наданого рахунка Підприємства, щомісячно протягом 10 днів з дня його направлення.

На виконання вказаного Договору позивач поставив теплову енергію відповідачу у період з жовтня 2006 року по грудень 2007 року та вручив (надіслав) відповідні рахунки на оплату (а.с.12-26), що не оспорюється відповідачем.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості послуг в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані  у повному обсязі та вчасно, тому позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву від 28.01.08 (а.с.46).

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

На виконання вказаного договору позивач виконав свої зобов'язання, поставив теплову енергію відповідачу у період з жовтня 2004 року по квітень 2007 року та вручив (надіслав) відповідні рахунки на оплату (а.с.15-33), що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Зобов'язання по перерахуванню позивачеві вартості послуг в зазначені вище обумовлені договором строки, відповідачем не були виконані  у повному обсязі та вчасно, що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

            Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору   підтверджується матеріалами справи та не оспорено відповідачем.

            Як було встановлено при розгляді справи, за станом на день її слухання  заборгованість відповідача не змінилась та складає 73110 грн. 85 коп.  

          Посилання відповідача на п. 4 ст. 43 Закону України № 3597-4 від 04.04.06 "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" судом відхиляються за тих підстав, що ст. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України відносить видатки на національну оборону. Цей факт також підтверджено  Головним управлінням Державного казначейства України у Луганській області, за листом №11-07/86ю від 17.03.08 (а.с.68-69).  Слід також зазначити що ст.ст. 88, 89, 91 Бюджетного кодексу України не передбачено здійснення видатків на національну оборону з місцевих бюджетів. Крім того, ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України закріплено, що забороняється планувати та  здійснювати  видатки,  не  віднесені  до місцевих бюджетів цим Кодексом,  а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на  фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, за винятком державних професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних   закладів   державної   форми   власності.

          Клопотання відповідача про залучення у якості належного відповідача Антрацитівську районну Державну адміністрацію, за листом від 24.01.08 (а.с.46), судом відхиляється за тих підстав, що стороною (Споживачем) за договором є Антрацитівський об‘єднаний міський військовий комісаріат, який відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-48/116 від 22.01.08 та п. 7 Положення про військові комісаріати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1235 від 26.09.01 є юридичною особою, а тому сам відповідає за своїми зобов'язаннями.

            За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю  з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526 ЦК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

в и р і ш и в:

             1. Позов задовольнити повністю.

 2. Стягнути з Антрацитівського об‘єднаного міського військового комісаріату, м. Антрацит  Луганської області, вул. Будівельна, 14, код ЄДРПОУ 09754344 на користь Антрацитівського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Антрацит  Луганської області, вул. Гірничорятувальна, 4, код ЄДРПОУ 03076618 –заборгованість у сумі 73110 грн. 85 коп., державне мито у сумі 731 грн. 10 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання :  07.04.08.

  Суддя                                                                                                              Т.Л.Калашник