Постанова

від 14.05.2008 по справі 19/463-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

19/463-07

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

14.05.08 р.                                                                                          № 19/463-07          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Поліщука В.Ю. (доповідач по справі),

суддів:                              Писаної Т.О.,

Агрикової О.В.,

при секретарі судового засідання Рустам'яні Е.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Білоцерківтепломережа»,

на рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року,

по справі №19/463-07 (суддя Карпечкін Т.П.),

за позовом Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»(м.Біла Церква, Київська область);

до Комунального підприємства «Білоцерківтепломережа»(м.Біла Церква, Київська область);

про розірвання договору;

за участю представників сторін:

від позивача: Бойко Ю.А. –представник (довіреність №39 від 16.01.2008 року);

від відповідача: Пустовіт І.В. –представник (довіреність №478 від 19.03.2008 року);

Колесник Т.А. –представник (довіреність №481 від 19.03.2008 року);

ВСТАНОВИВ:

КОКПВКГ «Київоблводоканал»звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до КП «Білоцерківтепломережа» про розірвання Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року   (арк. справи 3-5).

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору в частині своєчасного виконання грошових зобов'язань, при цьому, факт наявності заборгованості за вказаним Договором у розмірі підтверджено позивачем судовими рішеннями Господарського суду Київської області від 12.09.2006 року у справі №174/9-06 та від 7.05.2007 року у справі №9/085-07. Крім того, позивач вказує на порушення відповідачем умов п.5.12.3 Договору в частині надання позивачу відомостей про витрати води, необхідних для проведення розрахунків за отримані послуги, що підтверджується Листами відповідача №1223, №1222 від 10.08.2007 року та №1380 від 18.09.2007 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 позов КОКПВКГ «Київоблводоканал»до КП «Білоцерківтепломережа»задоволено, Договір №2999 від 16.02.2004 року про надання послуг з водопостачання та водовідведення укладений між КОКПВКГ «Київоблводоканал»та КП «Білоцерківтепломережа»розірвано (арк. справи 111-113). Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог. Зокрема, господарський суд першої інстанції зазначив, що (відповідно до ст.629,651 ЦК України) зміна або розірвання договору, який є обов'язковим до виконання сторонами,  допускається за згодою сторін або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач –КП «Білоцерківтепломережа», 28.01.2008 року звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду (через місцевий господарський суд) з апеляційною скаргою (вх.№2-04/1/120/279 від 07.02.2008 року), в якій скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначив, що місцевим господарським судом було невірно застосовані норми матеріального права, зокрема ст.651 ЦК України. Крім того, заперечуючи проти правомірності прийняття судового рішення, скаржник зазначає, що відповідно до спірного Договору №2999 від 16.02.2004 року сторони визначили порядок надання та отримання послуг з водоспоживання та водовідведення (ліміти) на технологічні потреби, тобто споживання відповідачем водних ресурсів задовольняє виключно господарсько-питні та побудові потреби відповідача, водночас постачання позивачем холодної води, що подається для підігріву для потреб населення (понадлімітні об'єми холодної води) не передбачено умовами спірного Договору. Тому, заборгованість відповідача за понадлімітне споживання води не є істотним порушенням вказаного Договору. Водночас, скаржник вказує, що місцевим господарським судом не взято до уваги той факт, що судові рішення Господарського суду Київської області у справах №174/9-06 та №9/085-07, якими з відповідача стягнуто на користь позивача вартість понадлімітного споживання води третіми особами на підставі Договору не виконуються скаржником з огляду на те, що скаржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу для здійснення процедури погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Поряд з цим, скаржник вказує, що судом першої інстанції прийнято до уваги Акт звірки розрахунків між сторонами, проте, по переконанню скаржника, такий Акт не є первинним документом, а тому його не можна вважати доказом невиконання відповідачем  істотної умови Договору.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.02.2008 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Розпорядженням заступника Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.03.2008 року у зв'язку з перебуванням суддів Жук Г.А. та Мостової Г.М. у відпустці, склад колегії суддів було змінено на наступний: головуючий суддя –Поліщук В.Ю., судді –Писана Т.О., Мазур Л.М.

В судових засіданнях апеляційного господарського суду, що відбулись 17.03.2008 року та 23.04.2008 року, розгляд апеляційної скарги відкладався у зв'язку з нез'явленням в судове засідання апеляційного господарського суду представників сторін. В судовому засіданні апеляційного господарського суду, що відбулось 31.03.2008 року було оголошено перерву до 23.04.2008 року.

Представник скаржника в судових засіданнях апеляційного господарського суду, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Водночас, під час здійснення апеляційного провадження у справі, скаржником було подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№2-05/749/4 від 11.03.2008 року) про здійснення заміни позивача на правонаступника, а саме КП Київської обласної ради «Білоцерківводоканал».

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.03.2008 року у справі №19/463-07 було проведено правонаступництво та здійснено заміну позивача - КОКПВКГ «Київоблводоканал»на КП Київської обласної ради «Білоцерківводоканал».

Представник позивача в судових засіданнях апеляційного господарського суду, проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, спірне рішення місцевого господарського суду залишити в силі, обґрунтовуючи це доводами, наведеними у Відзиві на апеляційну скаргу (вх.№2-05/748/н від 11.03.2008 року). В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача посилався на те, що місцевим господарським судом було повно всебічно та об'єктивно досліджено усі обставини справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Водночас, під час здійснення апеляційного провадження у справі, КП «Білоцерківтепломережа»було подано до апеляційного господарського суду клопотання (вх.№2-05/969/н від 31.03.2008 року) про здійснення заміни у назві відповідача –КП «Білоцерківтепломережа»на наступну –КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа».

В судовому засіданні, що відбулось 14.05.2008 року колегією суддів апеляційного господарського суду, за згодою представників учасників судового провадження було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Переглядаючи судове рішення господарського суду першої інстанції, апеляційний господарський суд, керується приписами ст.101 ГПК України, відповідно до якої, апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу під час розгляду справи в місцевому господарському суді і зібрані апеляційним господарським судом, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які мають значення для справи, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 16.02.2004 року між КОКПВКГ «Київоблводоканал»(як водоканалом) та КП «Білоцерківтепломережа»(як споживачем) було укладено Договір № 2999 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого водоканал зобов'язується надавати споживачеві послуги з водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується розрахуватися за вищезазначені послуги (арк. справи 49-52).

Вартість наданих послуг з водопостачання та водовідведення визначається за тарифами, затвердженими в установленому порядку (п.2.1 Договору). Діючі на момент укладання договору тарифи наведені в Додатку №4 до Договору (п.2.2 Договору). У разі зміни тарифів, що діяли на час укладання Договору, оплата споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами з часу їх введення без зміни інших умов договору (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 зазначеного Договору, відповідач зобов'язаний розраховуватись за надані послуги в грошовій формі у п'ятиденний термін з дня подання позивачем платіжних документів до банківської установи або безпосередньо споживачеві.

Пунктом 5.12.2 Договору передбачено, що споживач зобов'язаний представляти 1 раз у квартал довідку у відповідності з вимогами п. 11.8 Правил користування, що містить перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються строки); розрахунок-заяву на потрібну кількість води для кожного вводу і акт меж обслуговування (щорічно); схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості та технічну документацію до них (щорічно) п.2.4 Правил приймання, надавати дані про якісний склад стічних вод 1 раз у квартал.

Згідно з п. 5.12.3 Договору, відповідач зобов'язався щомісяця надавати відомості про витрати води, необхідні для проведення розрахунків і сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, в порядку і строки, передбачені чинним законодавством та цим Договором.

Спірний Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (п. 7.1 Договору).

Пунктом 7.2 Договору, сторони передбачили можливість розірвання Договору за їх згодою. При цьому, сторона, що бажає розірвати Договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць. Договір може бути розірвано у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов'язань.

Як встановила колегія суддів апеляційного господарського суду, інших договорів на про надання послуг з водопостачання та водовідведення сторонами  укладено не було, доказів щодо такого укладення матеріали справи не містять.

Місцевим господарським судом було встановлено, що відповідачем систематично не виконувались умови Договору щодо оплати вартості послуг, отриманих по спірному Договору.

Зокрема, зазначена обставина підтверджується судовим рішенням Господарського суду Київської області від 7.05.2007 року у справі №9/085-07 за позовом КОКПВКГ «Київоблводоканал»до КП «Білоцерківтепломережа»про стягнення 2414330 грн. 36 коп., що становить заборгованість зі сплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення по Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року, суму інфляційних збитків, 3% річних та пені. Як вбачається з тексту цього судового рішення, місцевим господарським судом була встановлена заборгованість відповідача за надані позивачем об'єми холодної води до об'єктів теплопостачання відповідача, в зв'язку з чим, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність позовних вимог та їх не спростованність відповідачем, а тому частково задовольнив позов та присудив до стягнення з КП «Білоцерківтепломережа»на користь КОКПВКГ «Київоблводоканал»2227322 грн. 85 коп. –основної суми боргу, 110385 грн. 68 коп. –інфляційних витрат, 21500 грн. 51 коп. –3% річних та 1000 грн. 00 коп. –пені (арк. справи 30-34).

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, зазначене рішення місцевого Господарського суду в апеляційному та касаційному порядку оскаржено не було, доказів щодо скасування цього рішення матеріали справи не містять. Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 7.05.2007 року у справі №9/085-07 набуло законної сили.

Поряд з цим, як підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Київської області від 12.09.2006 року у справі №174/9-06 за позовом КОКПВКГ «Київоблводоканал»до КП «Білоцерківтепломережа»про стягнення 1553768 грн. 89 коп. було встановлено, що заборгованість відповідача за поставлені позивачем по Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року 840941 м3 холодної води становить 1455747 грн. 18 коп., відповідно з чим, з КП «Білоцерківтепломережа»на користь КОКПВКГ «Київоблводоканал»було призначено до стягнення 1455747 грн. 18 коп. –заборгованість по оплаті вартості послуг з водопостачання та водовідведення боргу та 1000 грн. 00 коп. - пеня (арк. справи 35-39).

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, це рішення Господарського суду Київської області від 12.09.2006 року у справі №174/9-06 було залишено в силі Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2007 року, а тому, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду зазначене рішення набуло законної сили.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, невиконання позивачем умов п.5.12.3 Договору (щодо надання щомісячно позивачу відомостей про витрати води необхідні для проведення розрахунків за отримані послуги) підтверджується Листами відповідача №1223, 1222, №1380 від 10.08.2007 року та 18.09.2007 року, з тексту яких вбачається відмова відповідача у наданні довідок (інформації) про кількість переданої води на гаряче водопостачання через об'єкти відповідача.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, 16.08.2007 року позивач направив на адресу відповідача Лист №1-03/09-651, яким повідомив відповідача, що в зв'язку із систематичним невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати вартості послуг, отриманих згідно Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року, позивач ініціює з 16.08.2007 року розірвання діючого Договору.

Судова колегія апеляційного господарського суду, дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін виходячи з наступного.

Як було вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному судовому рішенні, відносини, які виникли між позивачем та відповідачем регулюються нормами матеріального права, які визначають особливості регулювання відносин порядку укладання, зміни та розірвання договорів.

Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Аналогічні приписи містяться і в ГК України, зокрема в ст.188, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, у п.7.2 Договору, сторони передбачили можливість розірвання Договору за їх згодою. При цьому, сторона, що бажає розірвати договір, має письмово попередити про це другу сторону за один місяць. Договір може бути розірвано у судовому порядку на вимогу однієї із сторін у разі порушення другою стороною договірних зобов'язань.

На виконання п.7.2 Договору, позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання спірного Договору у зв'язку з невиконанням його умов відповідачем. Тобто, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що позивачем було дотримано порядок розірвання Договору, встановлений умовами цього Договору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд в основу оскаржуваного рішення зазначив посилання, як на преюдиційний факт, рішення Господарського суду Київської області у справах №9/085-07 та №174/9-06 від 7.05.2007 року і від 12.09.2006 року (відповідно), позовами КОКПВКГ «Київоблводоканал»до КП «Білоцерківтепломережа»про стягнення заборгованості зі сплати вартості наданих послуг з водопостачання та водовідведення по Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року.

Як було вірно встановлено місцевим господарським судом, зазначеними судовими рішеннями, які станом на день розгляду цієї справи №19/463-07 не скасовані та є чинними, встановлена заборгованість відповідача по оплаті вартості послуг, які були надані за Договором про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року, який є предметом розгляду у цій №19/463-07 справі.

За наведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, що невиконання відповідачем умов Договору, що є підставою відповідно до п.7.2 Договору для розірвання його дії, підтверджено належними засобами доказування.

Відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Тому, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду доводи апеляційної скарги щодо безпідставності стягнення грошових сум зазначеними судовими рішеннями у справах №9/085-07 та №174/9-06 є необґрунтованими, оскільки ці рішення господарського суду, станом на день розгляду справи в апеляційному господарському суді, не були скасовані та набули чинності.

Щодо доводів, якими скаржник спростовує мотиви оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області у цій справі №19/463-07, а саме те, що місцевим господарським судом було безпідставно прийнято до уваги Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, як доказ наявності заборгованості відповідача, то за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, цей Акт прийнятий також до уваги судовою колегією, як доказ невиконанням відповідачем договірних зобов'язань поряд з чинними рішеннями Господарського суду Київської області у справах №9/085-07 та №174/9-06.

Не приймаються колегією суддів апеляційного господарського суду і посилання скаржника на ту обставину, що рішення Господарського суду Київської області у справах №9/085-07 та №174/9-06 не були виконані відповідачем у зв'язку з тим, що скаржник внесений до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу для здійснення процедури погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»з огляду на наступне.

Як вбачається з преамбули Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», він (Закон) визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Відповідно до ст.3 Закону, для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених даним Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру у встановленому порядку.

Згідно із п.3.7 ст.3 Закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 10 вказаного Закону встановлено, що підприємствам внесеним до Реєстру, дозволяється без отримання додаткових погоджень з державними органами, уповноваженими управляти зазначеними підприємствами, за взаємною згодою, провести реструктуризацію кредиторської та/або дебіторської заборгованостей терміном до десяти років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію заборгованості з відстрочкою погашення заборгованості до двох років дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками.

Враховуючи наведені вище норми, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що умови встановлені п.3.7 ст.2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»щодо зупинення виконання судових рішень про стягнення заборгованості, застосовуються лише до заборгованості боржника, яка була реструктуризована згідно з договорами про реструктуризацію заборгованості.

Поряд з цим, як було встановлено колегією суддів апеляційного господарського суду, відповідачем не було надано місцевому господарському суду копій відповідних договорів, щодо реструктуризації заборгованості відповідача, яка є предметом позовних вимог у справах №9/085-07 та №174/9-06. Не було надано таких доказів щодо проведення реструктуризації і апеляційному господарському суду.

З врахуванням зазначеного, на думку судової колегії апеляційного господарського суду, той факт, що скаржника було внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»не надає право скаржнику стверджувати, про належне виконання умов спірного Договору про надання послуг з водопостачання та водовідведення №2999 від 16.02.2004 року, стягнення грошової заборгованості за яким з відповідача є предметом позовних вимог у справах №9/085-07 та №174/9-06, оскільки віднесення відповідача до зазначеного Реєстру є лише підставою для вчинення відповідних дій, визначених Законом для реструктуризації такої заборгованості.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на невиконання відповідачем також умов п. 5.12.3 Договору, відповідно до якого відповідач зобов'язаний щомісяця надавати відомості про витрати води, необхідні для проведення розрахунків і сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, в порядку і строки, передбачені чинним законодавством та цим Договором.

Водночас, як було вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.08.2007 року та 18.09.2007 року відповідач направив позивачу Листи №1223, 1222, №1380 в яких зазначено, що відповідач відмовляє позивачу у наданні довідок (інформації) про кількість переданої води на гаряче водопостачання через об'єкти відповідача в зв'язку з тим, що надання також інформації не передбачено умовами договору.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В цьому випадку це стосувалось відповідача, який мав би довести належність виконанням умов спірного Договору, чого зроблено не було.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України). Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

На підставі наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку наявним у справі матеріалам, відповідно з чим, місцевим господарським судом було прийнято рішення з вірним застосуванням норм матеріального права та процесуального права. Тому, за переконанням колегії суддів апеляційного господарського суду, вимови апеляційної скарги є безпідставними, в зв'язку з чим,  рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.

Водночас, розглянувши клопотання КП «Білоцерківтепломережа»про заміну КП «Білоцерківтепломережа»на КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»у зв'язку із зміною назви відповідача (вх.№2-05/969/н від 31.03.2008 року), колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла до висновку про можливість задоволення клопотання виходячи із наступного.

Як вбачається з наданого КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»апеляційному господарському суду клопотання та доданих до нього документів, КП «Білоцерківтепломережа» було перейменовано в КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»на підтвердження чого було надано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, відповідно до якого вбачаться, що 3.03.2008 року відбулась зміна найменування юридичної особи КП «Білоцерківтепломережа»(код ЄДРПОУ 04654336). Колегією суддів апеляційного господарського суду встановлено, що зазначені зміни відбулися в процесі розгляду справи №19/463-07 після прийняття 15.01.2008 року місцевим господарським судом оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст.25 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. При цьому, правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає за необхідне здійснити заміну сторони спору –відповідача –КП «Білоцерківтепломережа» на –КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (код ЄДРПОУ 04654336).

При цьому, судова колегія апеляційного господарського суду, обставини зміни назви вважає такими, що є для господарського суду  доведеними та встановленими.

Зокрема, у КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» вказано код ЄДРПОУ 04654336, ідентичний коду КП «Білоцерківтепломережа», згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи виданого 10.04.1996 року.

Згідно п.6) Положення «Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України»(затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №118  від 22.01.1996 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №499 від 22.06.2005 року), ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього часу його існування та є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

Керуючись ст.ст.43,25,33,34,35,43,49,99,101, п.1) ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Здійснити заміну відповідача КП «Білоцерківтепломережа»на нового відповідача КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа (адреса: 09100, м.Біла Церква, Київська область, вул. Мережна, б.3, код ЄДРПОУ 04654336).

2.          Апеляційну скаргу КП «Білоцерківтепломережа»на рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 залишити без задоволення.

3.          Рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 залишити без змін.

4.          В зв'язку із правонаступництвом п.3 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 викласти в наступній редакції:

Стягнути з КП Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа (адреса: 09100, м.Біла Церква, Київська область, вул. Мережна, б.3, код ЄДРПОУ 04654336) на користь КП Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»(м.Біла Церква, Київська область, код ЄДРПОУ 35615226) 85 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат по сплаті державного мита за розгляд справи місцевим господарським судом та 118 грн. 00 коп.  –в якості відшкодування витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В інших частинах резолютивну частину Господарського суду Київської області від 15.01.2008 року у справі №19/463-07 залишити без змін.

5.          Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний виконавчий документ на виконання цієї постанови.

6.          Копію цієї постанови направити сторонам у справі.

7.          Матеріали справи №19/463-07 повернути до Господарського суду Київської  області.

Повний текст постанови було виготовлено та підписано 16.05.2008  року

Головуючий суддя                                                            Поліщук В. Ю.

судді                                                                                Агрикова О.В.

                                                                                                 Писана Т.О.

Дата відправки