Постанова

від 23.05.2008 по справі 6/13-534

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/13-534

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"23" травня 2008 р.Справа № 6/13-534

 12 год. 56 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.

Розглянув справу

за позовам Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум" вул. Галицька, 33, м.Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, 48400 (позивач №1)           

Приватного підприємства "Фірма "Право" вул. Галицька, 79, м. Бучач, Бучацький  Тернопільська область, 48400 (позивач №2)

до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі вул. Шухевича, 1, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область,48400     

про скасування вимог та рішень

За участю представників сторін:

позивачів: Позняк В.М., Малий І.М.

відповідача: Фреяк О.Б.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Форум” звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про скасування вимоги відповідача від 04.10.2007р. №Ю-82 та рішення №2 від 07.05.2007р..

Приватне підприємство фірма “Право” звернулось в господарський суд Тернопільської області  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про скасування вимоги відповідача від 04.10.2007р. №Ю-83 та рішення №1 від 07.05.2007р..

         Ухвалами суду від 15.02.2008р. позовні заяви Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Форум” та Приватного підприємства фірма “Право” прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративних справах №6/13-534 та №6/14-535 відповідно.

Ухвалою від 23.05.2008р. справи об'єднано в одну, якій присвоєно №6/13-534.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні їх представниками, позивачі мотивували невідповідністю оспорюваних рішень і вимог про сплату боргу фактичним обставинам та нормам закону.

У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника Фонду, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесених рішень і прийнятих вимог.

Судове засідання, призначене вперше на 07.03.2008 року, відкладалось, востаннє на 23.05. 2008 року.

Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.

Судом здійснено  технічне фіксування  судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням вимог щодо належності і допустимості доказів, суд встановив:

1. Протягом 2005 –2006 рр. та в першому півріччі 2007 року ТОВ фірма “Форум” перебувало на спрощеній системі оподаткування. Заборгованості по сплаті єдиного податку за цей період у позивача не було (довідка Бучацької МДПІ від 05.03.2008р. №1445/15-028).

13.01.1998р. ТОВ фірма “Форум” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Бучацькому районі.

В лютому 2007 року позивачу №1 надіслано вимогу Управлінням Пенсійного фонду України в Бучацькому районі № Ю-82 від 23.02.2007р. про сплату 10 832 грн. недоїмки по страхових внесках.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2007р. № 133/м-17, за скаргою товариства, вимогу № Ю-82 від 23.02.2007р. визнано нечинною.

У травні 2007 року працівником відповідача проведено позапланову перевірку ТОВ фірма “Форум” щодо правильності нарахування та сплати ним зобов'язань зі збору на державне пенсійне страхування за період з 01.04.2005р. по 01.04.2007р.., про що 03.05.2007р. складено Акт №5.

Згідно з поясненнями, даними в судовому засіданні представником відповідача, підставою для проведення перевірки була недоїмка  ТОВ фірма “Форум” по сплаті страхових внесків.

За даними товариства та його звітності за 2005 –2006 рр. і перше півріччя 2007 року, заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України в нього не було.

Відповідно до змісту Акту №5, перевіряючим донараховано позивачу 9 415,56 грн. внесків і станом на 03.05.2007р. заборгованість по їх сплаті складала –6 868,31 грн..

За наслідками перевірки, позивачу надіслано вимогу № Ю-82 від 25.05.2007р. про сплату 6 868,31 грн. недоїмки по страхових внесках.

Рішенням Пенсійного фонду України від 10.09.2007р. № 14453/09-20 вказану вимогу скасовано з тих підстав, що включена у вимогу сума  6 868,31 грн. не відповідає висновкам перевірки від 03.05.2007р. та донарахованій сумі страхових внесків, яка в повному обсязі має бути узгоджена із страхувальником.

На підставі того ж Акту перевірки №5 від 03.05.2007р., відповідачем прийнято рішення №2 від 07.05.2007р. про застосування 6 012,85 грн. фінансових санкцій за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Після чого, платнику було надіслано вимогу від 04.10.2007р. №Ю –82  про сплату боргу в сумі 12 195,79 грн., з яких 6 012,85 грн. фінансових санкцій за рішенням №2 від 07.05.2007р. та 6 182,94 грн. –залишку внесків, визначених Актом перевірки №5 від 03.05.2007р..

Рішення відповідача №2 від 07.05.2007р. та вимога від 04.10.2007р. №Ю –82 оскаржувались товариством до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі, а також до вищих органів Фонду, рішеннями яких скарги залишенні без задоволення.

У зв'язку з цим, вони оспорюються ТОВ фірма “Форум” в судовому порядку.

2. Протягом 2005 –2006 рр. та в першому півріччі 2007 року ПП фірма “Право” перебувало на спрощеній системі оподаткування. Заборгованості по сплаті єдиного податку за цей період у позивача №2 не було (довідка Бучацької МДПІ від 05.03.2008р. №1446/15-028).

13.01.1998р. ПП фірма “Право” зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Бучацькому районі.

В лютому 2007 року позивачу надіслано вимогу Управлінням Пенсійного фонду України в Бучацькому районі № Ю-83 від 23.02.2007р. про сплату 12 713 грн. недоїмки по страхових внесках.

Рішенням головного Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 27.03.2007р. № 133/п -17, за скаргою підприємства, вимогу № Ю-83 від 23.02.2007р. визнано нечинною.

У травні 2007 року працівником відповідача проведено позапланову перевірку ПП фірма “Право” щодо правильності нарахування та сплати ним зобов'язань зі збору на державне пенсійне страхування за період з 01.04.2005р. по 01.04.2007р.., про що 03.05.2007р. складено Акт №4.

Згідно з поясненнями, даними в судовому засіданні представником відповідача, підставою для проведення перевірки була недоїмка  ПП фірма “Право” по сплаті страхових внесків.

За даними підприємства та його звітності за 2005 –2006 рр. і перше півріччя 2007 року, заборгованості по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України в нього не було.

Відповідно до змісту Акту №4, перевіряючим донараховано позивачу №2 16 531,92 грн. внесків і станом на 03.05.2007р. заборгованість по їх сплаті складала –13 433,13 грн..

За наслідками перевірки, позивачу надіслано вимогу № Ю-83 від 25.05.2007р. про сплату 13 433,13 грн. недоїмки по страхових внесках.

Рішенням Пенсійного фонду України від 10.09.2007р. № 14451/09-20, вказану вимогу скасовано з тих підстав, що включена у вимогу сума 13 433,13 грн. не відповідає висновкам перевірки від 03.05.2007р. та донарахованій сумі страхових внесків, яка в повному обсязі має бути узгоджена із страхувальником.

На підставі того ж Акту перевірки №4 від 03.05.2007р., відповідачем прийнято рішення №1 від 07.05.2007р. про застосування 9 785,51 грн. фінансових санкцій за донарахування своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Після чого, платнику було надіслано вимогу від 04.10.2007р. №Ю –83  про сплату боргу в сумі 23 611,93 грн., з яких 9 785,51 грн. фінансових санкцій за рішенням №1 від 07.05.2007р. та 13 826,42грн. внесків, в т.ч. визначених Актом перевірки №4 від 03.05.2007р., а також обрахованих відповідачем без проведення перевірки на підставі даним про розмір фонду оплати праці позивача.

Рішення відповідача №1 від 07.05.2007р. та вимога від 04.10.2007р. №Ю–83 оскаржувались підприємством до Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі, а також до вищих органів Фонду, рішеннями яких скарги залишенні без задоволення.

У зв'язку з цим, вони також оспорюються ПП фірма “Право” в судовому порядку.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішень №№1,2 від 07.05.2007р. і вимог №№Ю-82, Ю–83 від 04.10.2007р. покладається на відповідача.

Однак, всупереч вимог згаданих норм Конституції та КАС України, обґрунтованості прийняття рішень та вимог про сплату боргу відповідачем не доведено.

Так, приписи ст.19 Конституції України, зобов'язують органи державної влади, їх посадових осіб,  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання протиправним (недійсним) актів зазначених органів (до числа яких належить і відповідач) є, зокрема, невідповідність його вимогам закону (ч.3 ст.2, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а й положенням, прийнятих на їх виконання підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства (ч.1,3 ст.9 названого Кодексу).

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, поряд з іншим регулюється Інструкцією, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №128/2004 (далі - Інструкція).

Оспорюванні рішення  №№1,2 від 07.05.2007р. про застосування до позивачів фінансових санкцій прийнято у зв'язку із донарахуванням органом Пенсійного фонду України сум страхових внесків.

Прийняття таких рішень передбачено п.п.9.3.4 п.9.3 Інструкції та п.4 ч.9 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року N 1058-IV (далі - Закон N 1058-IV).

Підставами прийняття цих рішень були Акти позапланових перевірок позивачів за №№4,5 від 03.05.2007р..

Відповідно до п.1.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з дотримання чинного законодавства платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року N 6-5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 травня 2003 р. за N 359/7680 (Порядок), позаплановою документальною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу Пенсійного фонду України і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення платником норм законодавства;

б) платником не подано в установлений строк документів обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) платник подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Пенсійного фонду України під час проведення планової чи позапланової документальної перевірки;

ґ) у разі виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником, якщо платник не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту.

Позапланова перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

В повідомленнях Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі від 30.03.2007р. про проведення перевірок не зазначено підстав їх проведення. А згідно з поясненнями, даними в судовому засіданні представником відповідача, підставою для проведення перевірки була недоїмка позивачів по сплаті страхових внесків.

Проте, названа обставина відсутня в переліку, наведеному в  п.1.3 Порядку.

Крім того, наявність боргу у позивачів, на момент надіслання повідомлень про проведення перевірки, суб'єктом владних повноважень не підтверджена та спростовується матеріалами справи.

Відтак, підстав для проведення позапланових перевірок позивачів, результати яких оформлено Актами  №№4,5 від 03.05.2007р., у відповідача не було.

Щодо визначеної перевіряючими у вказаних Актах недоїмки позивачів, то згідно з рішеннями Пенсійного фонду України від 10.09.2007р. № 14451/09-20 та № 14453/09-20, її розмір не відповідає висновкам перевірок від 03.05.2007р. та донарахованій сумі страхових внесків.

За таких обставин, Акти перевірок позивачів №№4,5 від 03.05.2007р., критично оцінюються судом як належні і допустимі докази у справі.

Інших перевірок діяльності заявників контролюючий орган не проводив.

Тому, при винесенні рішень №2 від 07.05.2007р. про застосування до ТОВ фірма “Форум” 6 012,85 грн. фінансових санкцій та  №1 від 07.05.2007р. про застосування до ПП фірма “Право”  9 785,51 грн. фінансових санкцій, органом  Пенсійного фонду не було дотримано норм п.1.3 Порядку, п.п.9.3.4 п.9.3 Інструкції.

Як наслідок неправомірності прийнятих рішень про застосування фінансових санкцій та визначеної перевірками недоїмки - є невідповідність приписам пенсійного законодавства та ст.19 Конституції, ст.ст.2,9,71 КАС України і вимог відповідача вимог №№Ю-82, Ю-83 від 04.10.2007р. про сплату боргу, що складається із відповідних сум санкцій і недоїмки по сплаті внесків.

Також, до вимоги №Ю-83 від 04.10.2007р., відповідачем без проведення перевірки та інших законних підстав було додатково, крім Акту перевірки від 03.05.2007р.,  донараховано ПП фірмі “Право” суму страхових внесків, яку платник у своїй звітності не відображав.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про скасування рішень відповідача №№1,2 від 07.05.2007р. і вимог №№Ю-82, Ю–83 від 04.10.2007р. підлягають задоволенню.

В той же час, не заслуговують на увагу доводи позивачів про звільнення їх від сплати страхових внесків через перебування на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до статті 5 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи такого страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону № 1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності й інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб –суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону № 1058-IV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування; на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування і сплати таких внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, встановлені Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, яким, як і Законом № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати.

Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з вимогами пункту 16 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти  застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 зазначеного вище Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.

Статтею 19 Закону № 1058-IV установлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до ст.ст. 87, 89, 94 КАС України, понесені позивачами судові витрати підлягають відшкодуванню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2, 3, 7-17, 69-71, 86, 87, 89, 94, 100, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні заяви задовольнити.

1. Скасувати вимоги Управління Пенсійного фонду України в Бучацькому районі про сплату боргу від 04.10.2007р. за №82Ю та №83Ю, а також його рішення про застосування фінансових санкцій від 07.05.2007р. №№1,2.

2. Стягнути з Державного бюджету України, -

- 6,80 грн., сплаченого судового збору, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форум", вул. Галицька, 33, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 21143943;

- 6,80 грн.,  сплаченого судового збору, на користь Приватного підприємства "Фірма "Право", вул. Галицька, 79, м. Бучач, Бучацький район, Тернопільська область, код 14054755.

На постанову суду, яка не набрала законної сили, сторони мають право подати заяву та апеляційну скаргу після  дня її прийняття (підписання) 28 травня 2008р., через місцевий господарський суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя