Рішення

від 19.05.2008 по справі 7/77н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/77н

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.08                                                                                 Справа № 7/77н.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий контур", м. Луганськ

до Луганської міської ради, м. Луганськпро визнання рішення недійсним

                                                                                                                      Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача –Каракотін О.О., довіреність № б/н від 08.01.08;

від відповідача –Котлярова Д.І., довіреність № 01-03-30/3955а від 24.07.06;

від відповідача –Бєльський А.М., довіреність № 01/03-30/2381/0/2-08 від 07.04.08.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу визнати той факт, що рішенням Луганської міської ради від 28 грудня 2007 року №28, яким скасоване рішення цієї ж Ради від 24 жовтня 2006 року 10/187, щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий контур" під будівництво будівлі торгівельно-виставкового комплексу за адресою м. Луганськ, вул. 15-та Лінія (біля будинку №20)  та передачу її в оренду терміном на 49 років, порушені цивільні права, тобто право користування земельною ділянкою, та охоронювані законом інтереси ТОВ "Новий контур" (предмет позову змінено відповідно до змін до позовної, викладених за листом зданим до суду 15.05.08).

За листом, зданим до суду 15.05.08, позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Луганської міської ради від 28.12.07 за №28 до вирішення спору по суті.

           Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зданих до суду 19.05.08, посилаючись зокрема на те, що своєю заявою позивач одночасно змінив і підставі і предмет позову, що не допускається. Крім того, вимоги позивача про встановлення факту непідвідомчі господарському суду.

          На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 05.05.08 до 19.05.08, 12-00.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

          На підставі рішення Луганської міської ради від 24.10.06 за №10/187 сторонами у справі 08.11.06 було підписано Договір оренди землі, державна реєстрація від 14.11.06 за №040640200260 (далі –Договір).

          Рішенням Луганської міської ради від 28.12.07 за № 28/15 (далі –Рішення) визнано рішення Луганської міської ради від 24.10.06 за №10/187 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий контур" в оренду земельної ділянки під будівництво та розміщення будівлі торгівельно-виставкового комплексу за адресою: вул. 15-лінія (біля будинку № 20)" таким, що втратило чинність.    

Позивач не погодився з рішенням та просить визнати той факт, що рішенням Луганської міської ради від 28 грудня 2007 року №28, яким скасоване рішення цієї ж Ради від 24 жовтня 2006 року 10/187, щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий контур" під будівництво будівлі торгівельно-виставкового комплексу за адресою м. Луганськ, вул. 15-та Лінія (біля будинку №20)  та передачу її в оренду терміном на 49 років, порушені цивільні права, тобто право користування земельною ділянкою, та охоронювані законом інтереси ТОВ "Новий контур" .      

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що відповідно до умов договору в місцевий бюджет щомісячно перераховувалась орендна плата за користування земельною ділянкою у розмірі більш 700 грн. Згідно п.30.5. Договору позивач зобов'язався приступити до використання земельної ділянки протягом 2-х років від дня прийняття рішення Луганської міської ради від 24.10.06 року № 10/187. Пункт 26 договору прямо вказує на відсутність обмежень щодо прав третіх осіб на користування всією земельною ділянкою. Прийняття рішення щодо обмеження користування земельною ділянкою, яке перешкоджає її цільовому використанню у підприємницьких цілях, є перешкоджанням здійснення підприємницької діяльності. До компетенції місцевих органів самоврядування не відноситься регулювання своїми актами цивільних правовідносин, а тим більше втручатися у підприємницьку діяльність, спірне рішення порушує права позивача, закріплене у статтях 5, 6 ЦК України та завдають шкоду у зв'язку з перешкодою будівництву.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зданих до суду 19.05.08.

Клопотання позивача про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Луганської міської ради від 28.12.07 за №28 до вирішення спору по суті,  відхиляється судом за тих підстав, що позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають у державі.

         За змістом ст.ст. 1, 21 ГПК України господарські суди розглядають справи за участю підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

         Згідно ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім випадків, визначених у цій статті. Стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік спорів, які не підлягають розгляду господарським судом, до них відносяться спори, про приватизацію державного житлового фонду; спори, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спори про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спори, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інші спори, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів. Даний спір між позивачем і відповідачем не підпадає під жодну з перелічених підстав, а відтак підлягає розгляду господарським судом.

         Згідно статті 41 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Одним з елементів позову є предмет позову. Предмет позову –матеріально правова вимога, заявлена позивачем у суд до відповідача відносно усунення допущеного відповідачем порушення права позивача. Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, якими способами захисту цивільних прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

-          визнання права;

-          визнання правочину недійсним;

-          припинення дії, яка порушує право;

-          відновлення становища, яке існувало до порушення;

-          примусове виконання обов'язку в натурі;

-          зміна правовідношення;

-          припинення правовідношення;

-          відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

-          відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

-   визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб;

-   суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України також визначено, якими способами захисту прав та інтересів здійснюється усунення допущеного відповідачем порушення права позивача, а саме:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання  повністю  або  частково  недійсними  актів  органів державної  влади та органів місцевого самоврядування, актів  інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси   суб'єкта   господарювання  або   споживачів;   визнання

недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення  становища, яке існувало  до  порушення  прав  та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Крім того, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

         Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Аналогічну правову позицію викладено у Постановах Верховного суду України від 13.07.04 у справі № 10/732 та від 14.12.04 у справі № 6/11. Проте захист таких інтересів повинний вчинюватись у спосіб передбачений законодавством, у тому числі процесуальним.

        Предмет позову, а саме вимога визнати той факт, що рішенням Луганської міської ради від 28 грудня 2007 року №28, яким скасоване рішення цієї ж Ради від 24 жовтня 2006 року 10/187, щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Новий контур" під будівництво будівлі торгівельно-виставкового комплексу за адресою м. Луганськ, вул. 15-та Лінія (біля будинку №20)  та передачу її в оренду терміном на 49 років, порушені цивільні права, тобто право користування земельною ділянкою, та охоронювані законом інтереси ТОВ "Новий контур", це фактично вимога про встановлення факту, яка не відповідає встановленим законом або договором способам захисту порушеного права чи інтересу.

За вказаних обставин у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно ст. 49 ГПК України.

         На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 41, 12, 21, 49, 77, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

         Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Дата підписання рішення –23.05.08.  

                          Суддя                                                                           Т. Л. Калашник