Постанова

від 06.05.2008 по справі 13/90а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/90А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.05.08                                                                                           Справа№ 13/90А

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л.,  при секретарі  Малюшевському А.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

позовною заявою: ДПІ у Галицькому районі м.Львова, м.Львів

до відповідача-1: ВАТ „ЛьвівОРГРЕС”, м.Львів

до відповідача-2:  ПП “Фінкомінвест”, м.Львів

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ДПІ у Залізничному районі м.Львова, м.Львів

про  визнання недійсним господарського зобов”язання і застосування юридичних наслідків, передбачених ст.ст.207,208 ГК України

Представники сторін:

Від позивача: Демідюк В.В. –ст.держ.под.інсп.

Від відповідача-1: Тимофіїв Р.М. –представник

Від відповідача-2: не з”явився

Від третьої особи: Карпин Я.С. –гол.держ.под.інсп.

Суть спору:

на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі ДПІ у Стрийському районі, м.Стрий до відповідача-1: ТзОВ “Лебідь”, с.Любинці Стрийський район Львівська область до відповідача-2:  ПП “Будпостачоб”єкт”, м.Львів про  визнання недійсним договору №03-57 від 15.09.05р. і застосування юридичних наслідків, передбачених ст.ст.207,208 ГК України.

Позивачем позовні вимоги підтримано, виражено прохання про задоволення позову.

Відповідачем-1 подано пояснення на позов від 06.05.08р., в якому позовні вимоги заперечуються з підстав, викладених у ньому.

Третьою особою підтримано позовні вимоги позивача.

З”ясовано:

між ВАТ „ЛьвівОРГРЕС" (м.Львів) та ПП „Фінкомінвест" (м.Львів) укладено договір №6 від 09 лютого 2006 року, згідно якого, на підставі податкових накладних (знаходяться в матеріалах справи), ПП „Фінкомінвест" поставлено товар ВАТ „ЛьвівОРГРЕС" на загальну суму 64 749,01 грн.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова вважає, що вищезазначений договір повинен бути визнаний недійсним, оскільки:

відповідно до постанови господарського суду Львівської області від 19.04.2007 року по справі № 5/571-13/80 А, визнано не дійсним господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 186/К від 18.11.2005 року та виданої на її підставі податкової накладної від 28.11.2005 року № 11-0111/281а та усних угод між ПП "Фінкомінвест" та ТзОВ "Мосфет-Трейд".

Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м.Львова проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" з питань правових відносин з ПП "Фінкомінвест" за період з 01.10.2005 року по 31.12.2006 року, про що складено довідку. В ході перевірки встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з ПП "Фінкомінвест" і між відповідачами укладено договір № 6 від 09 лютого 2006 року, на підставі якого видані податкові накладні від 17.03.2006 року № 3-17000001 та від 28.02.2006 року № 2-28000021.

Судовим рішенням від 19.04.2007 року по справі № 5/571-13/80 А визнано недійсним господарське зобов'язання укладене між ПП "Фінкомінвест" та ТзОВ "Мосфет-Трейд" та встановлено, що поставки товару з ТзОВ "Мосфет-Трейд" на ПП "Фінкомінвест" не було, а тому продаж того ж товару з ПП "Фінкомінвест" на ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" також не могло бути.

Отже, на думку ДПІ,  даний договір підлягає визнанню недійсним відповідно до ст. 207 ГК України, як такий, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства із застосуванням наслідків, передбачених ст.208 ГК України.

ВАТ „ЛьвівОРГРЕС” позов заперечено, посилаючись на те, що факт скасування державної реєстрації ТзОВ „Мосфет-Трейд”, з яким ВАТ „ЛьвівОРГРЕС” не мав жодних договірних відносин, а також порушення вказаним суб”єктом законодавства про податки не може бути підставою для визнання недійсним договору, укладеного ВАТ „ЛьвівОРГРЕС” та ПП „Фінкомінвест”. Крім того, вказується, про недоведеність ДПІ наявності умислу у сторін та пропущення строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

При винесенні рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

як вбачається з постанови господарького суду Львівської області від 19.04.07р. по справі №5/571-13/80 А, що державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова проведено планову перевірку ПП "Фінкомінвест" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.05р. по 30.09.06р., про що складено акт від 14.02.07р. № 346/23-0/20786095. В ході перевірки встановлено, що підприємство мало взаємовідносини з ТзОВ "Мосфет - Трейд" і між відповідачами було укладено договір №186/К від 18.11.05р., на підставі якого видано податкову накладну від 28.11.05р. №11-0111/281а. Крім цього, у відповідності до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, між відповідачами виникло господарське зобов'язання розрахунки за яким підтверджують видані для ПП "Фінкомінвест" податкові накладні: від 01.11.05р. № 11-0111/8а , від 01.11.05р. № 11-0112/12а, від 01.11.05р. № 11-0112/14а, від 01.11.05р. № 11-0111/5а, від 01.11.05р. №11-0112/23а, від 01.11.05р. №11-0111/2а, від 01.12.05р. №12-0101/За, від 01.12.05р. №12-0101/2а, від 02.11.05р. № 11-0205/17а, від 01.12.05р. № 12-0101/8а, від 07.12.05р. №12-0701/За, від 01.12.05р. №12-0101/5а на загальну суму 10 202 068,25 грн., в тому числі ПДВ - 1700344,7 грн., оскільки у відповідності до п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова подано запит по місцю реєстрації ТзОВ "Мосфет - Трейд" до ДПІ у Солом'нському районі м. Києва, щодо проведення зустрічної перевірки підприємства по питанню сплати ним податків. Проте, листом ДПІ у Солом'янському районі м.Києва повідомлено, що: декларації з податку на прибуток підприємством не подавались; дані декларації за період  складання  податкових  накладних  відображені  з  нульовими показниками; до податкового органу піприємство не звітується, останній звіт (декларація з ПДВ) підприємством надано за червень 2006р. з нульовими показниками; свідоцтво платника ПДВ анульоване (акт від 07.06р. №6) і рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 07.06.06р. скасовано державну реєстрацю ТзОВ "Мосфет - Трейд", установчі та реєстраційні документи підприємства визнані недійсними з моменту їх реєстрації.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки" від 25.07.2002 року № 1056, до угод, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Крім цього, у вказаній постанові зазначено, що доказами спрямованості умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути надані податковими органами відомості про визнання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, неподання звітності, відсутність за юридичною адресою.

Таким чином, оскільки поставки товару з ТзОВ "Мосфет-Трейд" на ПП "Фінкомінвест" не було, а тому продаж того ж товару з ПП "Фінкомінвест" на ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" також не могло бути.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно з ст. 174 Господарського кодексу України, підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інша угода.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби уповноважені подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

Що стосується вимог про застосування юридичних наслідків визнання договору недійсним, передбачених ст.208 ГК України, то позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки:

відповідно до ч.1 ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно із ст. 239 ГК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, таку адміністративно-господарську санкцію, як вилучення прибутку (доходу).

Відповідно до ст. 240 ГК України, прибуток (доход), одержаний суб'єктом господарювання внаслідок порушення встановлених законодавством правил здійснення господарської діяльності, а також суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу) чи суми податку, несплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підлягають вилученню в доход відповідного бюджету в порядку, встановленому законом.

Такий порядок вилучення доходу передбачений ст.208 ГК України. Так, згідно із ч.1 ст. 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін —у разі виконання зобов'язання обома сторонами —в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Отже, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Згідно з ч. 1 ст. 208 ГК, передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає ст. 41 Конституції України, відповідно до якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в ч. 1 ст. 238 ГК.

Статтею 205 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

З часу укладення спірної угоди (дата укладення - 06.02.2006 року) між ВАТ "ЛьвівОРГРЕС" та ПП "Фінкомінвест" до моменту подання позовної заяви ДПІ у Галицькому районі м.Львова пройшло понад два роки, що унеможливлює застосування адміністративно-господарських санкцій.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.122-124,127,130,135,143,151-154, ст.ст.160,161,163,167 КАС України, суд, -                                     

                                                   п о с т а н о в и в :

1.Позов задоволити частково.

2.Визнати недійсним господарське зобов”язання, що виникло на підставі договору №6 від 09.02.06р., укладеного між ВАТ „ЛьвівОРГРЕС”, м.Львів та ПП „Фінкомінвест”, м.Львів.

3.В частині позовних вимог про застосування юридичних наслідків, передбачених ст.208 ГК України –відмовити.

4.Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження здійснюються згідно вимог ст.ст.186 та 254 КАСУ.

Суддя