Рішення

від 22.05.2008 по справі 20/95

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/95

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.05.08 р.                                                                                                     Справа № 20/95                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.                                                                                                

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Маслина”, м.Торез

про стягнення 52026,71 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Мочкаєв Ю.І. – за довіреністю

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

           До господарського суду Донецької області звернулося Державне підприємство „Торезантрацит”, м.Торез, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маслина”, м.Торез, про стягнення 52026,71 грн. – суми заборгованості за поставлену вугільну продукцію за договором № 2/12 від 01.12.2005р., з яких 38959,63 грн. – сума основного боргу, 2045,40 грн. – сума 3% річних, 11021,68 грн. – сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів.

            В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 2/12 від 01.12.2005р. із специфікацією; накладні; рахунки – фактури; претензію № 4-04/01-1555 від 30.11.2006р.; претензію № 1-04/01-229 від 12.02.2008р.

          Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги, у зв'язку з чим надав суду розрахунок суми індексу інфляції та 3% річних та просить суд стягнути з відповідача 38959,63 грн. – суми основного боргу, 4675,16 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 389,60 грн. – суми 3% річних.

          Відповідач заперечень проти позову суду не надав та у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим справу розглянуто в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

Позивачем у позові зазначено адресою відповідача: п-кт Гагаріна, 15, м.Торез, Донецька область, 86600. Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 14/4-23/1383 від 24.12.2007р., місцезнаходженням відповідача є: п-кт Гагаріна, 15, м.Торез, Донецька область, 86600, тобто та адреса, за якою судом надсилалися процесуальні документи по справі.

Дослідивши матеріали справи, та вислухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

           01.12.2005р. між Державним підприємством „Торезантрацит”, м.Торез (Продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Маслина”, м.Торез (покупець), був укладений договір № 2/12 (далі – договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що Продавець зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію: вугілля марки АРIII у кількості 5000 тон. Вугілля використовується для топок із киплячим шаром та подальшого збагачування, відповідно до ГОСТу.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що оплата вугільної продукції здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Специфікацією, яка є додатком до договору, визначені марка вугілля, його характеристика, ціна – 270,00 грн. за тону (з ПДВ), обсяг поставки, її умови, тощо.           

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, постачав відповідачеві вугільну продукцію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема накладними та рахунками – фактур.

          30.11.2006р. та 12.02.2008р. позивач звертався до відповідача із претензіями № 4-04/01-1555  та № 1-04/01-229 із вимогою про сплату суми заборгованості за поставлену вугільну продукцію та надав суду докази її направлення відповідачеві.

          Відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманої вугільної продукції у встановлені строки не виконав, чим порушив умови договору.

          Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором, позивач звернувся до суду із позовними вимогами, уточнив їх та просить суд стягнути з відповідача 38959,63 грн. – суми основного боргу, 4675,16 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 389,60 грн. – суми 3% річних.

           Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву,  що  зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.       

                     Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог та заперечень.          

          Уточнені позовні вимоги підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями договору № 2/12 від 01.12.2005р. із специфікацією, накладних, рахунків – фактур, претензії № 4-04/01-1555 від 30.11.2006р., претензії № 1-04/01-229 від 12.02.2008р.

           Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 38959,63 грн. – суми основного боргу за поставлену вугільну продукцію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.              

           Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4675,16 грн. – суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 389,60 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.        

Відповідач до судового засідання не з'явився, проти позову не заперечив, обставини, викладені у позові, не спростував, доказів сплати вищезазначених сум на користь позивача суду не надав.

           Судові витрати покладаються на позивача та відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

           Керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, суд

                                                 В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Державного підприємства „Торезантрацит”, м.Торез, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Маслина”, м.Торез, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Маслина” (86600, м.Торез, Донецька область, п-кт Гагарина, 15, поточний рахунок 26003301462232 у філії „Відділення Промінвестбанку у м.Торез Донецької області”, МФО 334282, ЗКПО 33128061 ІНН 331280605248) на користь Державного підприємства „Торезантрацит” (86600, м.Торез, Донецька область, вул. Енгельса, 88, поточний рахунок 26001309461602 у філії „Відділення Промінвестбанк у м.Торез, Донецької області”, МФО 334282, ЗКПО 32366906, ІНН 323669005242) 38959,63 грн. – суму основного боргу, 4675,16 грн. – суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 389,60 грн. – суму 3% річних, 440,24 грн. – витрати по сплаті державного мита, 99,85 грн. – витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.          

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів або в касаційному порядку через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

           Повний текст рішення оголошено 22.05.08р.                                

               Суддя                                                                                                                                  

Надруковано 3 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3. у справу

          Вик. Марченко Ю.О.