Постанова

від 21.04.2011 по справі 2а-2050/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 21 квітня 2011 року           10:38                № 2а-2050/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання  Гладії А.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

 Прокуратура Дарницького району м. Києва

до

 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліком"

про

 стягнення заборгованості в сумі 359 248,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва (далі-позивач) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком»(далі ТОВ «Ліком»або відповідач) про стягнення заборгованості по земельному податку з юридичних осіб в сумі 359 248,30 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2011р. відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва  (далі ДПІ у Дарницькому районі м. Києва) під час судового засідання позов підтримав, позовні вимоги вмотивовані тим, що за відповідачем обліковується борг у розмірі 359 248,30 грн., заходи, спрямовані на його погашення не принесли позитивних результатів, у зв’язку з чим позивач просить стягнути його в судовому порядку.  

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, однак до суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не знаходиться».

В судовому засіданні 21 квітня 2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

ТОВ «Ліком»взято на облік Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва, як платник податків 28.05.2010 року.

ДПІ у Дарницькому районі м. Києва  була проведена перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання податкових декларацій, розрахунків ТОВ «Ліком»за період з 01.01.2010 року по 19.08.2010 року, за результатами якої виявлено порушення строків подання податкових декларацій, розрахунків по земельному податку передбачених п.п.4.1.4, п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181.Так, згідно вимог Закону, декларацію необхідно було подати до 01.02.2010 року, а фактично вона була подана 18.08.2010 року.

За результатами перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва складено акт від 19.08.2010 року № 5282 та винесено податкове повідомлення –рішення форми «Р»від 21.08.2010 року № 0011691503/0  на суму 170, 00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по земельному податку з юридичних осіб на суму 359 248,30 грн. виникла згідно декларації № 164049 від 18.08.2010 року на суму 359 078,30 грн. та податкового повідомлення-рішення № від 21.08.2010 року № 0011691503/0  на суму 170, 00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами»податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з п.п. 5.3.1.п. 5.3 ст.5 вказаного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання,  зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного  граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4  цього  Закону  для  подання податкової декларації.

Згідно вимог п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами державними цільовими фондами», у разі, коли платник податків не подає розрахунок у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне яке неподання або її затримку.

          Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку та станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

          Відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону, земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності громадянами сплачується рівними частками до 15 серпня та 15 листопада.

          Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за ново відведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на ново відведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

          За прострочення встановлених строків сплати податку справляється пеня у розмірах, визначених законом (ст.. 25 Закону України «Про плату за землю»).

Податкове повідомлення-рішення було вручене відповідачу 21.08.2010 року, про що свідчить корінець податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 вищезазначеного Закону у разі, коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язані, платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами та доповненнями) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно положень п.п. 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 вищезазначеного Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

У суду відсутні докази щодо оскарження відповідачем вищезазначеного податкового повідомлення –рішення.

В силу п.п. 6.2.1.п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року (із наступними змінами та доповненнями) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вищезазначених положень законодавства, позивачем були надіслані податкові вимоги першу №1/1754 від 25.08.2010р. та другу від 06.10.2010р. №2/2121.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу відповідачу були направлені зазначені вимоги.

П.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З Закону України № 2181 -III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Відповідно, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій) платника податків і може бути примусово стягнута за рахунок активів платника в судовому порядку.

Підпунктом 2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до ст. 238 Господарською кодексу України (ГК України), за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Також ч. 1 ст. 242 ГК України встановлено, що у разі порушення суб'єктом господарювання встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до відповідного бюджету.

Пункт 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем  підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліком»(код ЄДРПОУ-21578507) заборгованість по земельному податку з юридичних осіб в сумі 359 248,30 грн. на р/р 33214811700003 до УДК у Дарницькому районі м. Києва, код 26077885 в банку ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код бюджетної класифікації 13050100.

  Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                          Н.Г. Вєкуа

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –26.04.2011р.