Рішення

від 22.05.2008 по справі 16/75-1350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/75-1350

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" травня 2008 р. Справа № 16/75-1350

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.             

Розглянув справу

за позовом  Приватне підприємство "АРАБІ КО" вул. Чапаєва, 10, м.Київ (фактична адреса: вул. Пухівська 1-а, м.Київ)          

до  Приватне підприємство "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль            

За участю  представників сторін

Позивача:  Писаренко М.Л. - представник, довіреність без номера від 24.04.08р.

Відповідача:  Не з'явився.

Суть справи:  Ухвалою суду від 05 травня 2008 року розгляд справи відкладено відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України на 22 травня 2008 року на 12 год. 00 хв.  в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.

Приватне підприємство "АРАБІ КО" вул. Чапаєва, 10, м.Київ (фактична адреса: вул. Пухівська 1-а, м.Київ) звернулось до суду з позовом до Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль про стягнення 3370 грн. 86 коп. - боргу; 101 грн. 58 коп. - пені; 15 грн. 24 коп. - 3% річних на суму боргу.

Як зазначив позивач в позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом до відповідача стало неналежне виконання зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору №86-АБ від 19.11.2007 року.

Відповідач витребуваного судом обґрунтованого відзиву на позов не подав, участь повноважного представника в засіданнях не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ст.ст. 64, 77 ГПК України за юридичною адресою підприємства.

Учаснику судового процесу роз'яснено його права та обов'язки згідно ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України. Також роз'яснено наслідки відмови позивача від позову та укладення мирової угоди.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст.81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.

    Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

   19 листопада 2007 року між Приватним підприємством „Арабі Ко”, в особі директора Седеня О.А., що діяв на підставі Статуту, названий в подальшому "Постачальник", з однієї сторони та Приватним підприємством "Продторг-Тернопіль", в особі директора Яремка О.Ф., що діяв на підставі Статуту, названий в подальшому "Покупець", з другої сторони було укладено договір на поставку товарів №86-АБ, згідно п.1.1. розділу 1 якого „Постачальник” зобов'язувався поставити "Покупцю" товар згідно заявки, а „Покупець” зобов'язувався його прийняти та оплатити в порядку та на умовах, що визначені цим договором.

       Згідно п.1.2. розділу 1 Договору асортимент, кількість, ціна та термін поставок товару визначаються сторонами на кожну партію окремо. Документом, що підтверджує виникнення замовлення на кожну партію товару є прийнята "Постачальником" заявка "Покупця", що надсилається "Постачальнику" факсимільним повідомленням або будь-яким іншим зручним для сторін способом.

     Пунктами 2.1., 2.2. та 2.3.  Розділу 2 укладеного Договору сторони погодилися відповідно, що ціна товару, що постачається, визначається у відповідності із ціною, вказаною у прайс-листах "Постачальника", які діють на момент виконання "Постачальником" заявки "Покупця" і вказується в накладних; розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються "Покупцем" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника" або шляхом внесення готівки в касу "Постачальника". Оплата товару проводиться на умовах відтермінування платежу на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару; зобов'язання "Покупця" по оплаті вартості отриманого товару вважаються виконаними: при безготівкових розрахунках - з моменту зарахування коштів, перерахованих "Покупцем", на поточному рахунку "Постачальника" в банківській установі; при розрахунках готівкою - з моменту внесення готівки в касу "Постачальника".

    Згідно п.4.5. розділу 4 Договору право власності на товар, що постачається, переходить до "Покупця" з моменту його отримання.

    На виконання розділу 1 укладеного Договору позивач поставив відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 7828 грн. 86 коп., що підтверджується видатковими накладними:

       - №ЛВК-000303 від 23.11.2007р. на суму 4458 грн. 18 коп.;

     - №ЛВК-000020 від 11.01.2008р. на суму 3370 грн. 68 коп. (належним чином засвідчені копії видаткових накладних знаходяться в матеріалах справи).

  У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не в повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання  згідно Договору щодо оплати поставленого товару та провів часткову проплату на суму 4458 грн., що підтверджується карткою рахунку №361 з відмітками банківської установи. Залишок заборгованості відповідач так і не сплатив і тому станом на 27.03.08р. борг становить 3370 грн. 86 коп. Дана заборгованість в сумі 3370 грн. 86 коп. також підтверджується актом звіряння станом на 29.04.08р., підписаним повноважними представниками сторін та скріпленим печатками.

   На день слухання справи в судовому засіданні 22.05.2008 року відповідач будь-яких доказів сплати суми боргу перед позивачем не надав, заявлену до стягнення суму заборгованості не оспорив.

   Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3370 грн. 86 коп. боргу по оплаті вартості поставленого товару згідно укладеного Договору на поставку товарів №86-АБ від 19.11.2007 року підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не оспорені відповідачем.

     У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

   Згідно частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законодавством або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

    Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін”.  А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    Розділом 6 укладеного Договору передбачена відповідальність сторін, а саме, у разі прострочення "Покупцем" строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. В зв'язку з неналежним виконанням умов договору в частині оплати прийнятого товару, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 101 грн. 58 коп., яка підлягає до стягнення в зазначеній сумі (розрахунок пені знаходиться в матеріалах справи).

   Згідно пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд, з врахуванням норм чинного законодавства задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 15 грн. 24 коп. - 3% річних, як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи (розрахунок 3% річних знаходиться в матеріалах справи).

    При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України, ст.ст.509, 526,625 Цивільного кодексу України, позовні вимоги позивача на суму 3370 грн. 86 коп. боргу, 101 грн. 58 коп. пені та 15 грн. 24 коп. 3% річних на суму боргу підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені, неоспорені відповідачем та такі, що не суперечать чинному законодавству.

    Судові витрати понесені позивачем при поданні позову, згідно  ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43,49, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Продторг - Тернопіль" вул. Поліська, 14, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 34473634, на користь Приватного підприємства "АРАБІ КО" вул. Чапаєва, 10, м.Київ (фактична адреса: вул. Пухівська 1-а, м.Київ, ідентифікаційний код 35123112 –  3370 грн. 86 коп. боргу, 101 грн. 58 коп. пені, 15 грн. 24 коп. 3% річних на суму боргу та 102 грн. державного мита і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повернення сплачених судових витрат.

        Видати наказ.

3.Рішення надіслати сторонам по справі.

      Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

      На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення  через місцевий господарський суд.

                          Рішення підписано:     27.05.2008 року.

Суддя                                                                                          С.О. Хома